НАУ Онлайн

влажность:

давление:

ветер:

влажность:

давление:

ветер:

влажность:

давление:

ветер:

влажность:

давление:

ветер:

влажность:

давление:

ветер:

Статьи
 

ПРОСТРОЧЕНА КРЕДИТОРСЬКА ЗАБОРГОВАНІСТЬ. ДОХОДИ МАЙБУТНІХ ПЕРІОДІВ

Газета
"Налоговый кодекс"

1

рейтинг профессионала

Буває, що підприємство не виконує взяті на себе зобов’язання щодо свого контрагента (наприклад, передати товар, виконати роботу, сплатити гроші тощо) і стає боржником, тобто має кредиторську заборгованість. Кошти, виражені у грошовій формі, які не були в установлені строки повернені кредиторам, вважаютьсяпростроченою кредиторською заборгованістю. Кредиторська заборгованість повинна значитися в обліку або до дати її погашення підприємством (стягнення контрагентом), або до дати її списання з обліку. Припустимо, що підприємство з будь-яких причин не погасило кредиторську заборгованість. При цьому кредитор не робив жодних дій для того, щоб стягнути суму цієї заборгованості зі свого боржника. Коли ж у підприємства виникне обов’язок списати кредиторську заборгованість? Це потрібно зробити після закінчення строку позовної давності, тривалість якого в загальному випадку становить три роки (ст. 256 і 257 ЦК). Позовна давність — це строк, протягом якого кредитор може звернутися до суду з вимогою про стягнення заборгованості з боржника. При цьому підприємство повинне керуватися нормами цивільного законодавства, що встановлюють правила перебігу, зупинення та переривання перебігу строку позовної давності (гл. 19 ЦК). Після закінчення строку позовної давності кредиторська заборгованість списується за кожним зобов’язанням на підставі даних проведеної інвентаризації, письмового обґрунтування (бухгалтерської довідки) і наказу (розпорядження) керівника підприємства.


Газета «Податковий кодекс»
№ 22 від 19 листопада 2012р.

ЗОБОВ’ЯЗАННЯ

ПРОСТРОЧЕНА КРЕДИТОРСЬКА ЗАБОРГОВАНІСТЬ

 

Буває, що підприємство не виконує взяті на себе зобов’язання щодо свого контрагента (наприклад, передати товар, виконати роботу, сплатити гроші тощо) і стає боржником, тобто має кредиторську заборгованість. Кошти, виражені у грошовій формі, які не були в установлені строки повернені кредиторам, вважаються простроченою кредиторською заборгованістю.

Кредиторська заборгованість повинна значитися в обліку або до дати її погашення підприємством (стягнення контрагентом), або до дати її списання з обліку. Припустимо, що підприємство з будь-яких причин не погасило кредиторську заборгованість. При цьому кредитор не робив жодних дій для того, щоб стягнути суму цієї заборгованості зі свого боржника. Коли ж у підприємства виникне обов’язок списати кредиторську заборгованість? Це потрібно зробити після закінчення строку позовної давності, тривалість якого в загальному випадку становить три роки (ст. 256 і 257 ЦК).

Позовна давність — це строк, протягом якого кредитор може звернутися до суду з вимогою про стягнення заборгованості з боржника. При цьому підприємство повинне керуватися нормами цивільного законодавства, що встановлюють правила перебігу, зупинення та переривання перебігу строку позовної давності (гл. 19 ЦК).

Після закінчення строку позовної давності кредиторська заборгованість списується за кожним зобов’язанням на підставі даних проведеної інвентаризації, письмового обґрунтування (бухгалтерської довідки) і наказу (розпорядження) керівника підприємства.

Бухгалтерський облік. Після закінчення строку позовної давності кредиторська заборгованість, що виникла під час операційного циклу, підлягає зарахуванню до складу доходів з відображенням на субрахунку 717 «Дохід від списання кредиторської заборгованості».

 

Кредиторська заборгованість зі строком позовної давності за отриманими авансами, що минув

Прострочена кредиторська заборгованість за отриманими авансами виникає, якщо продавець товару отримав передоплату і з будь-яких причин затримує відвантаження товару без узгодження з покупцем. Після закінчення строку позовної давності така заборгованість у продавця — одержувача грошових коштів та в його кредитора підлягає списанню з балансу.

 

Податковий облік. Згідно з ПК сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною або фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності, стає безнадійною заборгованістю (п.п. 14.1.11 ПК) і вважається безповоротною фінансовою допомогою (п.п. 14.1.257 ПК).

Безповоротна фінансова допомога відображається у складі доходів з урахуванням ПДВ (п.п. 135.5.4 ПК).

У Декларації з податку на прибуток підприємства безнадійна кредиторська заборгованість зазначається в рядку 03.25 додатка IД.

Одразу виникає запитання: як бути з раніше відображеними до 01.04.2011 р. валовими доходами, що за правилом першої події (у момент отримання передоплати від покупця) були показані в рядку 01.1 старої Декларації з податку на прибуток підприємства? Чи не вийде в такому разі, що одну й ту саму суму двічі буде включено до складу доходів?

Щоб не допустити такого «задвоєння» доходів, раніше відображені валові доходи за отриманим авансом за товари, роботи, послуги необхідно сторнувати в момент закінчення строку позовної давності з одночасним збільшенням доходу від безнадійної кредиторської заборгованості. У Декларації з податку на прибуток підприємства таке зменшення слід відобразити в рядку 03.26 додатка IД із знаком «-». У результаті буде проведено: зменшення доходу на суму отриманих від покупців авансів (передоплат) за товари (роботи, послуги) (без урахування ПДВ) та збільшення доходу на суму безнадійної заборгованості (кредиторської заборгованості зі строком позовної давності, що минув) (з урахуванням ПДВ). Водночас податківці роз’яснили, що суму такої безнадійної заборгованості (без урахування ПДВ) у доходи ставити не потрібно (за умови, що при отриманні авансу було відображено валові доходи). У зв’язку з цим у доходи за рядком 03.25 додатка IД слід поставити суму безнадійної заборгованості тільки в частині ПДВ.

Щодо ПДВ зазначимо, що в періоді перетворення кредиторської заборгованості за отриманими авансами на безнадійну раніше нараховані податкові зобов’язання було б логічно відкоригувати (через відсутність об’єкта оподаткування). Водночас, чинне податкове законодавство не передбачає механізму коригування податкових зобов’язань з ПДВ. Та й податкове відомство виступає проти такого коригування.

 

Кредиторська заборгованість зі строком позовної давності, що минув, за отриманими авансами

20.05.2009 р. продавець у межах договору купівлі-продажу отримав попередню оплату в сумі 1200 грн. (зокрема ПДВ — 200 грн.). У договорі зазначено, що відвантаження проводиться протягом одного місяця після отримання оплати (20.06.2009 р.). Продавець без узгодження з покупцем затримує відвантаження. Після закінчення строку позовної давності заборгованість не погашена та підлягає списанню.

Строк позовної давності починає обчислюватися з дня, наступного за останнім днем виконання зобов’язання (з 21.06.2009 р.). Тому днем закінчення строку позовної давності слід вважати 21.06.2012 р.

№ з/п

Зміст операції

Бухгалтерський облік

Податковий облік

дебет

кредит

сума

доходи

витрати

рядок декларації з податку на прибуток або додатка до неї

1

Отримано передоплату від покупця 20.05.2009 р.

311

681

1200,00

1000,00*

01.1 декларації**

* За правилом першої події в періоді отримання передоплати було відображено валовий прибуток.

** Мається на увазі чинна на той час декларація з податку на прибуток, затверджена наказом ДПАУ від 29.03. 2003 р. № 143.

2

Нараховано податкові зобов’язання з ПДВ 20.05.2009 р.

643

641

200,00

3

Списано заборгованість після закінчення строку позовної давності 21.06.2012 р.

681

717

1200,00

-1000,00*
1200,00*

03.26 додатка IД
03.25 додатка IД

4

Списано на витрати розрахунки за податковими зобов’язаннями з ПДВ 21.06.2012 р.

944

643

200,00

* У рядку 03.26 додатка IД до Декларації з податку на прибуток підприємства за І півріччя 2012 року відображаємо 1000 грн. зі знаком «-» і 1200 грн. у рядку 03.25 зі знаком «+».

 

Кредиторська заборгованість зі строком позовної давності, що минув, за отриманими товарами (роботами, послугами)

Прострочена кредиторська заборгованість за отриманими товарами (роботами, послугами) виникає, коли покупець затримує оплату без узгодження з продавцем (постачальником). Після закінчення строку позовної давності така заборгованість вважатиметься безнадійною заборгованістю (п.п. 14.1.11 ПК).

 

Податковий облік. Якщо сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною або фізичною особою за отриманими товарами (роботами, послугами) залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності, вона підпадає під визначення безповоротної фінансової допомоги, на підставі п.п. 135.5.4 ПК уключається до складу його доходів (з урахуванням суми вхідного ПДВ) та відображається в рядку 03.25 додатка IД до Декларації з податку на прибуток підприємства.

 

Що ж до податкового кредиту з ПДВ, то згідно з нормами ПК його коригувати не потрібно.

 

Кредиторська заборгованість зі строком позовної давності, що минув, за отриманими товарами від резидента

20.05.2009 р. підприємство отримало товар у межах договору купівлі-продажу на суму 1200 грн. (у тому числі ПДВ — 200 грн.). У договорі не зазначено строк виконання покупцем зобов’язань з оплати товару. 10.06.2009 р. продавець висунув вимогу про оплату поставленого товару. Покупець вартість товару не сплатив.

Після закінчення строку позовної давності покупець приймає рішення про списання заборгованості зі строком позовної давності, що минув.

Оскільки строк виконання зобов’язань у договорі не встановлено, то й перебіг строку позовної давності починається після закінчення 7 днів з моменту витребування кредитором. Таким чином, з 18.06.2009 р. необхідно починати відлік перебігу строку позовної давності. Закінченням строку позовної давності слід вважати 18.06.2012 р.

№ з/п

Зміст операції

Бухгалтерський облік

Податковий облік

дебет

кредит

сума

доходи

витрати

рядок декларації з податку на прибуток або додатка до неї

1

Отримано товар від продавця 20.05.2009 р.

281

631

1000,00

1000,00*

04.1 декларації**

*За правилом першої події в періоді оприбутковування товару було відображено валові витрати.

** Мається на увазі чинна на той час декларація з податку на прибуток, затверджена наказом ДПАУ від 29.03. 2003 р. № 143.

2

Відображено податковий кредит з ПДВ 20.05.2009 р. на підставі податкової накладної

641

631

200,00

3

Списано заборгованість після закінчення строку позовної давності 18.06.2012 р.

631

717

1200,00

1200,00*

03.25 додатка IД

* Дохід відображається в рядку 03.25 додатка IД до Декларації з податку на прибуток підприємства за І півріччя 2012 р.

 

Кредиторська заборгованість зі строком позовної давності, що минув, за отриманими товарами від нерезидента

Підприємство уклало контракт з нерезидентом на постачання товару. В умовах контракту застережено, що оплата здійснюється протягом 2 місяців з моменту постачання товару.

18.03.2009 р. (курс НБУ — 7,7 грн./$) підприємство отримало від постачальника товар вартістю $ 2000. Згідно з митною декларацією плата за митне оформлення поза місцем розташування митного органу склала 30,80 грн., ПДВ — 3080,00 грн.

Курс НБУ на 31.03.2011 р. склав 7,7 грн./$ на момент списання кредиторської заборгованості (на 19.05.2012 р.) — 7,9857 грн./$.

Після закінчення 2 місяців (18.05.2009 р.) оплату не проведено. Строк позовної давності починає обчислюватися з наступного за останнім днем дня виконання зобов’язання (з 19.05.2009 р.). Тому закінченням строку позовної давності слід вважати 19.05.2012 р. (країна постачальника не приєдналася до Конвенції про позовну давність у міжнародній купівлі-продажу товарів).

№ з/п

Зміст операції

Бухгалтерський облік

Податковий облік

дебет

кредит

сума

доходи

витрати

рядок декларації з податку на прибуток або додатка
до неї

1

Отримано товар від продавця 18.03.2009 р.
(курс НБУ — 7,7 грн./$)

281

632

$2000

15400,00

15400,00*

04.1 декларації**

2

Сплачено митному органу плату за митне оформлення та суму ПДВ

377

311

3110,80

3

Нараховано плату за митне оформлення

281

377

30,80

30,80*

04.1 декларації**

4

Відображено податковий кредит з ПДВ на підставі ВМД

641

377

3080,00

*У періоді оприбутковування товару було відображено валові витрати.

** Мається на увазі чинна на той час декларація з податку на прибуток, затверджена наказом ДПАУ від 29.03.2003 р. № 143.

5

Списано заборгованість після закінчення строку позовної давності 19.05.2012 р. (курс НБУ — 7,9857 грн./$)

632

717

$2000

15971,40

15971,40

03.25 додатка IД

6

Визначено курсову різницю за монетарною заборгованістю на момент її списання 19.05.2012 р. ((7,9857 грн./$ - 7,7 грн./$) x $2000)

945

632

571,40

571,40

06.4.12 додатка IВ

 

Наведемо приклади відображення операцій у податковому обліку сум безнадійної заборгованості після закінчення строку позовної давності, припустивши, що вартість товару — 1000 грн., ПДВ — 200 грн. (див. таблиці на с. 43).

 

Податкові наслідки списання заборгованості
зі строком позовної давності, що минув,
 за товарами (роботами, послугами)

Дебіторська заборгованість продавця за відвантаженими товарами (роботами, послугами)

Кредиторська заборгованість покупця за отриманими товарами (роботами, послугами)

події

податок на прибуток

ПДВ

події

податок на прибуток

ПДВ

Відвантажено товар

Доходи — 1000 (ряд. 02 Декларації), витрати в частині собівартості (ряд. 05.1 Декларації)

Податкові зобов’язання — 200 (ряд. 1 Декларації)

Оприбутковано товар

Витрати в загальному порядку
(при продажу
або здійсненні витрат)

Податковий кредит — 200 (ряд. 10.1 Декларації)

Закінчився строк позовної давності

Витрати з урахуванням ПДВ — 1200* (ряд. 06.4.4 і ряд. 06.4.35 додатка IВ до Декларації)

Закінчився строк позовної давності

Доходи з урахуванням ПДВ — 1200
(ряд. 03.25 додатка IД
до Декларації

Податковий кредит не коригується

* Згідно з п.п. «г» п.п. 138.10.6 ПК суми заборгованості зі строком позовної давності, що минув, стосовно якої створено резерв сумнівних боргів, відображаються в ряд. 06.4.4 додатка IВ до Декларації з податку на прибуток підприємства. Для сум безнадійної заборгованості, щодо яких не створено резерву сумнівних боргів, призначено
ряд. 06.4.35 додатка IВ до Декларації з податку на прибуток підприємства.

 

Податкові наслідки списання заборгованості
зі строком позовної давності, що минув, за авансами

Дебіторська заборгованість продавця за відвантаженими товарами (роботами, послугами)

Кредиторська заборгованість покупця за отриманими товарами (роботами, послугами)

події

податок на прибуток

події

податок на прибуток

події

податок на прибуток

Отримано аванс

Податкові зобов’язання — 200 (ряд. 1 Декларації)

Сплачено аванс

Податковий кредит — 200 (ряд. 10.1 Декларації)

Закінчився строк позовної давності

Доходи з урахуванням ПДВ — 1200 (ряд. 03.25 додатка IВ до Декларації)

Закінчився строк позовної давності

Витрати — 1200 (ряд. 06.4.4 і ряд. 06.4.35 додатка IВ до Декларації)

Податкові зобов’язання (ряд. 1 Декларації)

 

ДОХОДИ МАЙБУТНІХ ПЕРІОДІВ

Згідно з принципом нарахування та відповідності доходів і витрат для визначення фінансового результату звітного періоду необхідно порівняти доходи звітного періоду з витратами, здійсненими для отримання цих доходів. При цьому доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності у момент їх виникнення незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів. Разом з тим у господарській діяльності підприємств бувають випадки, коли підприємство отримує доходи у вигляді отриманих авансових платежів за надання товарів або послуг у майбутньому.

Бухгалтерський облік. Кошти, отримані підприємством наперед, до виконання договірних умов не відповідають жодному з критеріїв визнання доходу, наведених у п. 8 П(С)БО 15, тобто:

— покупцю ще не передано ризики та вигоди, пов’язані з правом власності на продукцію (товар, інший актив);

— підприємство продовжує здійснювати подальше управління та контроль за реалізованою продукцією (товарами, іншими активами);

— сума доходу (виручка) не може бути достовірно визначена;

— немає впевненості, що в результаті операції відбудеться збільшення економічних вигод підприємства, а витрати, пов’язані з цією операцією, не можуть бути достовірно визначені.

Інакше кажучи, отримані підприємством у поточному звітному періоді аванси є відстроченими доходами, вони сформують фінансовий результат майбутнього звітного періоду.

Разом з тим отримані наперед платежі зумовлюють виникнення в підприємства реальної заборгованості та необхідність відображення її в бухгалтерському обліку у складі зобов’язань.

Отримані протягом поточного або попередніх звітних періодів доходи, які належать до подальших звітних періодів, уключаються до складу доходів майбутніх періодів.

До таких доходів, зокрема, належать кошти у вигляді отриманих авансових платежів за здані в оренду основні засоби та інші необоротні активи (авансові орендні платежі), передплата на газети, журнали, періодичні та довідкові видання, виручка від продажу квитків транспортних і театрально-видовищних підприємств, абонентська плата за користування засобами зв’язку, плата за навчання, унесена авансом тощо.

Для узагальнення інформації про отримані доходи у звітному періоді, що підлягають уключенню до доходів майбутніх звітних періодів, призначено рахунок 69 «Доходи майбутніх періодів».

Сума отриманих доходів майбутніх періодів відображається за кредитом рахунка 69 «Доходи майбутніх періодів», за дебетом — їх списання на відповідні рахунки обліку доходів та включення до складу доходів звітного періоду.

Слід зазначити, що для обліку авансів, отриманих під постачання матеріальних цінностей або під виконання робіт (надання послуг), а також попередньої оплати покупцями та замовниками рахунків постачальників за продукцію та виконані роботи Інструкцією № 291 передбачено субрахунок 681 «Розрахунки за авансами отриманими».

Аналітичний облік доходів майбутніх періодів ведеться за їх видами, датами їх виникнення та визнання доходами звітного періоду.

Податковий облік. Для сум, віднесених у бухгалтерському обліку до складу доходів майбутніх періодів, ніяких особливих правил оподаткування чинним законодавством не передбачено, тобто збільшення доходу з податку на прибуток відбувається за фактом передачі права власності на товар і датою складання акта чи іншого документа, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, що підтверджує виконання робіт або надання послуг.

Податкові ж зобов’язання з ПДВ виникають за правилом першої події.

Доходи майбутніх періодів

У травні 20ХХ року на поточний рахунок підприємства від орендаря надійшов авансовий платіж за оренду офісного приміщення у період з травня по грудень 20ХХ року в сумі 3600 грн. (у т. ч. ПДВ — 600 грн.).

№ з/п

Зміст операції

Бухгалтерський облік

Податковий облік

дебет

кредит

сума

доходи

витрати

рядок декларації з податку на прибуток або додатка до неї

Травень 20ХХ року

1

Надійшов орендний платіж на поточний рахунок підприємства

311

685

3600,00

2

Нараховано податкові зобов’язання з ПДВ

643

641

600,00

3

Визнано дохід поточного звітного періоду
(3600 грн. : 8 міс. = 450 грн.)

685

713

450,00

375,00

03.7 додатка IД

4

Списано податкові зобов’язання з ПДВ

713

643

75,00

5

Відображено доходи майбутніх звітних періодів (червня — грудня) без ПДВ [(3600 грн. - 450 грн.) -
- (600 грн. - 75 грн.) = 2625 грн.]

685

69

2625,00

6

Списано податкові зобов’язання з ПДВ (600 грн. - 75 грн. = 525 грн.)

685

643

525,00

Червень 20ХХ року

1

Визнано дохід поточного звітного періоду
(2625 грн. : 7 міс. = 375 грн.)

69

713

375,00

375,00

03.7 додатка IД

 

Декабря 7, 2012
 
Просмотров: 5486 Сообщений на форуме:

оценить

Возврат к списку



Предыдущий год Предыдущий месяц Апрель 2014
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
31 1 2 3 4 5 6
7 8 9 10 11 12 13
14 15 16 17 18 19 20
21 22 23 24 25 26 27
28 29 30 1 2 3 4