10904 0

Електронні публічні закупівлі — уже реальність

16.02.16
У багатьох країнах світу замовники користуються перевагами е-торгів. А до середини 2016 року всі країни ЄС мають перейти на електронні держзакупівельні рейки. Це передбачено директивами ЄС від 26.02.14 р. № 2014/24/ЄС «Про здійснення державних закупівель»1 та № 2014/25/ЄС «Про здійснення закупівель в комунальній сфері»2.

Упродовж 2015 року в Україні активно впроваджувався механізм проведення електронних держзакупівель в рамках пілотного проекту ProZorro в межах вартісних порогів, за яких не потрібно було проводити відповідні процедури згідно із законом. Зазначені торги були, так би мовити, «тренувальним етапом» перед запровадженням електронізації тих держзакупівель, вартість яких перевищує пороги застосування законів України від 10.04.14 р. № 1197 «Про здійснення державних закупівель»3 і від 24.05.12 р. № 4851 «Про особливості здійснення закупівель в окремих сферах господарської діяльності»4. І от Верховна Рада України прийняла Закон «Про публічні закупівлі»5. Тож у 2016 році Україна «семимильними» кроками наздоганяє ЄС і також переводить закупівлі держави на електронні рейки. На день написання статті Закон про публічні закупівлі ще не набрав чинності, але ж, як кажуть, готуй сани влітку! Як мають відбуватися електронні торги за новими правилами та які можуть бути ризики — про це ми поговоримо далі.

1 Далі за текстом — Директива № 2014/24/ЄС.

2 Далі за текстом — Директива № 2014/25/ЄС.

3 Далі за текстом — Закон № 1197.

4 Далі за текстом — Закон № 4851.

5 Далі за текстом — Закон про публічні закупівлі.

Новорічний подарунок

Закон про публічні закупівлі розроблено, зокрема, на виконання Програми діяльності КМУ, Коаліційної угоди та Указу Президента України «Про Стратегію сталого розвитку «Україна-2020» щодо впровадження електронних закупівель», а також ст. 153 гл. 8 «Державні закупівлі» розд. IV Угоди про асоціацію між Україною, з одного боку, ЄС, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншого боку, у частині імплементації зазначених нами вище директив № 2014/24/ЄС і № 2014/25/ЄС.

Насамперед варто зазначити, що Закон про публічні закупівлі передбачає обов’язковість проведення закупівельних процедур через електронну систему. Перехід на електронні рейки має бути поступовий, щоб замовники та учасники мали можливість підготуватися до такого переходу, розібратися в новаціях. Далі схематично розглянемо терміни впровадження е-торгів.

терміни впровадження е-торгів 

Як бачимо, на першому етапі обов’язковість проведення таких процедур буде поширюватися з 01.04.16 р. на головних розпорядників коштів та монополістів, а на другому етапі з 01.08.16 р. поширюватиметься на всіх замовників.

Водночас Закон про публічні закупівлі урегульовує закупівлі, що здійснюють усі замовники та замовники, що є окремими суб’єктами господарювання за Законом № 4851, у зв’язку з чим положення законів № 1197 і № 4851 об’єднуються в зазначеному законі, а самі закони № 1197 і № 4851 скасовуються, а саме:

— з 01.04.16 р., але не раніше дня набрання чинності Законом про публічні закупівлі, — Закон № 4851;

— з 01.08.16 р., але не раніше дня набрання чинності Законом про публічні закупівлі, — Закон № 1197.

При цьому, як бачимо з назви «новорічного» Закону, з’являється новий підхід до розуміння поняття «державні закупівлі». Так, нині, з огляду на новації, закупівлі за кошти держави реформатори назвали «публічні закупівлі» на кшталт європейського підходу до цього визначення. Але смислове визначення такого терміна не змінилося. Порівняємо:

п. 20 ч. 1 ст. 1 Закону № 1197

п. 20 ч. 1 ст. 1 Закону про публічні закупівлі

Державна закупівля — придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом

Публічна закупівля — придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, установленому цим Законом

Змінено також й іншу термінологію, як-от: замість термінів «конкурс», «документація конкурсних торгів», «пропозиція конкурсних торгів», «комітет з конкурсних торгів» передбачено поняття «тендер», «тендерна документація», «тендерна пропозиція», «тендерний комітет». При цьому змінилися тільки назви термінів, а їх зміст залишився незмінним. Ті ж учасники держзакупівельної спільноти, які в системі державних закупівель працюють давно, пам’ятають, що такі назви термінів є в законодавстві ЄС та були раніше в українському законодавстві до 2010 року. Тож сподіваємось, що перехід на нову-«стару» термінологію — це не просто чергова зміна, а дійсно, наближення до європейських практик в частині адаптації нашого законодавства.

Змінено вартісні межі

Ключовою новацією в регулюванні системи державних закупівель є те, що Закон про публічні закупівлі певною мірою поширюється на закупівлі, що здійснюються від 50 тис. грн. до порогів застосування процедур закупівель. Прогнозується, що зазначена новація сприятиме прозорості використання бюджетних коштів.

Порівняємо зміни щодо вартісних порогів застосування нового Закону про публічні закупівлі.

До змін

Після змін

Закон № 1197застосовується до всіх замовників та закупівель товарів, робіт та послуг за умови, що вартість закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт — 1 мільйон 500 тисяч гривень.

Закон № 4851 поширюється на закупівлі замовниками товарів, робіт і послуг, які:

— повністю або частково здійснюються за рахунок бюджетних коштів за умови, що вартість закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200тисяч гривень, а робіт — дорівнює або перевищує 1 мільйон 500 тисяч гривень;

— здійснюються за рахунок власних коштів за умови, що вартість закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт — 5 мільйонів гривень.

Закон про публічні закупівлі застосовується:

до замовників за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт — 1,5 мільйона гривень;

до замовників, що здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт — 5 мільйонів гривень (ч. 1 ст. 2 Закону про публічні закупівлі).

Увага! Під час здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, зазначену вище, замовники повинні дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель, установлених Законом про публічні закупівлі, та можуть використовувати електронну систему закупівель з метою відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт для укладення договору.

У разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг без використання електронної системи закупівель за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, зазначену вище, замовники обов’язково оприлюднюють звіт про укладені договори в системі електронних закупівель відповідно до статті 10 Закону про публічні закупівлі.

Як бачимо, вартісні межі залишилися такими ж. Разом з тим, незважаючи на те що законодавець дає замовникам право вибору (застосовувати електронні торги при «допорогових» закупівлях чи ні), замовник отримує і певний обов’язок, зокрема щодо оприлюдненнявідповідної інформації.

Так, якщо вартість предмета закупівлі хоч і є меншою від вартісних порогів застосування Закону про публічні закупівлі, але при цьому дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень, і замовник вирішив закупити за прямими договорами без проведення електронних торгів, то такий замовник зобов’язаний оприлюднити звіт про укладений за цим предметом закупівлі договір у системі електронних закупівель у строк протягом одного дня з дня укладення договору.

Планування закупівель: що нового?

Торги мають бути заплановані замовником у річному плані закупівель. Зауважимо, що законодавцем змінено підхід та строк оприлюднення документів щодо планування.

По-перше, відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону про публічні закупівлі передбачено оприлюднення не тільки річного плану, змін до нього, а й додатка до річного плану та змін до додатка.

По-друге, строк оприлюднення однаковий для річного плану та додатка до нього (а також змін до них) і становить п’ять календарних днів з дня їх затвердження.

По-третє, річний план, додаток до нього (змін до них) оприлюднюються на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель.

Для порівняння:

— нині Закон № 1197 не врегульовує питання оприлюднення додатка до річного плану закупівель, натомість це питання передбачено у наказі Мінекономрозвитку України від 15.09.14 р. № 1106 «Про затвердження форм документів у сфері державних закупівель»6;

6 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13.10.14 р. за № 1241/26018, далі за текстом — наказ № 1106.

— строки оприлюднення для річного плану і додатка до нього різні: річний план — 5 робочих днів з дня затвердження, а додаток — 1 раз на квартал;

— річний план оприлюднюють на веб-порталі Уповноваженого органу, а додаток — на власному сайті.

Зміни в процедурах закупівель

Слід зазначити: як Закон № 1197, так і Закон про публічні закупівлі забороняє придбання товарів, робіт та послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом, та укладання договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом. При цьому замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону (ч. 6 ст. 2 Закону про публічні закупівлі).

При цьому, на відміну від Закону № 1197, який передбачає 5 видів процедур державних закупівель, Закон про публічні закупівлі передбачає 3 види процедур публічних закупівель, а саме:

— 2 конкурентні процедури: відкриті торги і конкурентний діалог;

— 1 неконкурентну процедуру: переговорну процедуру закупівлі.

Разом з тим відкриті торги є основною процедурою закупівлі.

Далі розглянемо особливості застосування таких процедур закупівель та звернемо увагу, до яких нововведень слід готуватися замовникам.

Порівняльна таблиця процедур закупівель

Закон № 1197

Закон про публічні закупівлі

відкриті торги

відкриті торги

двоступеневі торги

немає

запит цінових пропозицій

немає

попередня кваліфікація учасників

немає

переговорна процедура закупівлі

переговорна процедура закупівлі

не було

конкурентний діалог

Зауважте, що процедура конкурентного діалогу подібна до двоступеневих торгів.

Увага! Замовник має здійснювати процедури закупівлі, передбачені Законом про публічні закупівлі, шляхом використання електронної системи закупівель. Подання інформації під час проведення процедури закупівлі здійснюється в електронному вигляді через електронну систему закупівель.

Електронна система закупівель (ЕСЗ) — це інформаційно-телекомунікаційна система, що забезпечує проведення процедур закупівель, створення, розміщення, оприлюднення та обмін інформацією та документами в електронному вигляді, до складу якої входять веб-портал Уповноваженого органу, авторизовані електронні майданчики, між якими забезпечено автоматичний обмін інформацією та документами.

Строки подання тендерних пропозицій

відкриті торги

конкурентний діалог

 

не менше 15 календарних днів з дня оприлюднення оголошення про проведення процедури закупівлі

1-й етап

2-й етап

 

не менше 30 календарних днів з дня оприлюднення оголошення про проведення процедури закупівлі

не менше 15 календарних днів з дня отримання учасниками запрошення взяти участь у 2-му етапі

 

не менше 30 календарних днів з дня оприлюднення оголошення про проведення процедури закупівлі (якщо воно оприлюднюється відповідно до ч. 4 ст. 10 Закону про публічні закупівлі)

 

Відкриті торги

Відкриті торги здійснюються з обов’язковим проведенням аукціону з найнижчою ціною та з урахуванням нецінових критеріїв.

Так, критеріями оцінки є ціна; ціна разом з іншими критеріями оцінки, зокрема такими як: умови оплати; строк виконання; гарантійне обслуговування; експлуатаційні витрати; загальна вартість користування (життєвий цикл); передача технології та підготовка управлінських, наукових і виробничих кадрів, включаючи використання місцевих ресурсів, у тому числі засобів виробництва, робочої сили та матеріалів для виготовлення товарів, виконання робіт, надання послуг, що пропонуються учасником.

При цьому питома вага цінового критерію не може бути нижчою ніж 70 відсотків, крім випадку застосування процедури конкурентного діалогу.

Оцінка тендерних пропозицій проводиться автоматично електронною системою закупівель на основі критеріїв і методики оцінки, зазначених замовником у тендерній документації, а також шляхом застосування електронного аукціону.

Приведена ціна — це ціна, зазначена учасником у тендерній пропозиції та перерахована ЕСЗ з урахуванням показників інших критеріїв оцінки за математичною формулою, визначеною замовником у тендерній документації.

Зауважте: після оцінки пропозицій замовник розглядає тендерні пропозиції на відповідність вимогам тендерної документації з переліку учасників, починаючи з учасника, пропозиція якого за результатом оцінки визначена найбільш економічно вигідною.

При цьому строк розгляду тендерної пропозиції, яка за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, не повинен перевищувати 5 робочих днів з дня визначення найбільш економічно вигідної пропозиції.

Разом з тим строк розгляду тендерних пропозицій може бути аргументовано продовжено замовником на строк до 20 робочих днів. У разі продовження строку розгляду тендерних пропозицій замовник має оприлюднити повідомлення в ЕСЗ.

У разі відхилення тендерної пропозиції, яка за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, замовник розглядає наступну тендерну пропозицію з переліку учасників, яка вважається найбільш економічно вигідною.

Водночас варто звернути увагу, що в разі якщо оголошення про проведення процедури закупівлі оприлюднюється відповідно до положень ч. 4 ст. 10 Закону про публічні закупівлі (тобто англійською мовою з огляду на вищу вартісну межу закупівлі), то замовник має розглянути тендерні пропозиції на відповідність технічним вимогам, визначеним у тендерній документації, та визначити відповідність учасників кваліфікаційним критеріям до проведення автоматичної оцінки тендерних пропозицій у строк, що не перевищує 20 робочих днів.

У такому випадку оцінка проводиться лише тих тендерних пропозицій, які не були відхилені.

Конкурентний діалог

Процедура застосовується у разі, якщо:

1

замовник не може визначити необхідні технічні, якісні характеристики товарів та робіт або вид послуг

2

для прийняття оптимального рішення про закупівлю необхідно провести переговори з учасниками (предметом закупівлі є консультаційні, юридичні послуги, розроблення інформаційних систем, програмних продуктів, здійснення наукових досліджень тощо)

Процедура проводиться у 2 етапи.

Увага! Відповідно до ч. 3 ст. 32 Закону про публічні закупівлі передбачено, що в разі відмови переможця торгів від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації або неукладення договору про закупівлю з вини учасника у строк, визначений цим Законом, або ненадання переможцем документів, що підтверджують відсутність підстав, передбачених ст. 17 цього Закону, замовник відхиляє тендерну пропозицію такого учасника та визначає переможця серед тих учасників, строк дії тендерної пропозиції яких ще не минув.

Переговорна процедура закупівлі

Як і раніше, така процедура використовується замовником як виняток, замовник укладає договір про закупівлю з учасником після проведення переговорів з одним або кількома учасниками.

Залишилося незмінним те, що замовник під час проведення переговорів вимагає від учасника подання ним підтвердженої документально інформації про відповідність учасника кваліфікаційним вимогам.

Не змінився строк, протягом якого замовник не має права укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі: 10 календарних днів (5 календарних днів — у виняткових випадках).

Водночас варто звернути увагу: хоча Закон про публічні закупівлі не визначає конкретно кінцевого строку укладання договору за результатами переговорної процедури закупівлі, однак з огляду на одну з підстав відміни процедури, яку законодавець передбачив у цьому Законі, вбачається, що кінцевим строком є 35 календарних днів (20 календарних днів — у виняткових випадках) з дня оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір.

Окремі особливості процедур публічних закупівель

Відкриті торги

Конкурентний діалог

Переговорна процедура закупівлі

В оголошенні про проведення процедури закупівель обов’язково зазначаються відомості про розмір мінімального кроку пониження ціни під час електронного аукціону у відсотках або грошових одиницях та математичну формулу, яка буде застосовуватися при проведенні електронного аукціону для визначення показників інших критеріїв оцінки

На першому етапі всім учасникам пропонується подати тендерну пропозицію, у якій надається інформація про відповідність учасника кваліфікаційним критеріям, вимогам, визначеним замовником у тендерній документації, та опис рішення про закупівлю без зазначення ціни

Здійснюється без попереднього оприлюднення інформації про її проведення (оприлюднюється тільки повідомлення про намір укласти договір після проведення переговорів з учасником процедури)

Дата і час розкриття тендерних пропозицій та дата і час проведення електронного аукціону визначаються електронною системою закупівель автоматично в день оприлюднення замовником оголошення про проведення процедури відкритих торгів на веб-порталі Уповноваженого органу

Після розкриття тендерних пропозицій замовник розглядає пропозиції учасників на відповідність вимогам, установленим у ТД для першого етапу.

Усі учасники, тендерні пропозиції яких не було відхилено, запрошуються

Застосування у разі нагальної потреби у здійсненні закупівлі пов’язано тільки з виникненням особливих економічних чи соціальних обставин, які унеможливлюють дотримання замовниками строків для проведення тендера, а саме пов’язаних з негайною ліквідацією

(крім випадків, коли вартісна межа закупівлі підпадає під оприлюднення англійською мовою, — ч. 4 ст. 2 Закону про публічні закупівлі)

замовником до переговорів, але не менше ніж 3 учасники

наслідків надзвичайних ситуацій, а також наданням у встановленому порядку Україною гуманітарної допомоги іншим державам

Тендерна документація повинна містити, зокрема:

проект договору про закупівлю з обов’язковим зазначенням порядку змін його умов;

опис методики оцінки за критерієм «ціна» повинен містити інформацію про врахування податку на додану вартість

Після завершення діалогу з учасниками замовник вносить зміни до тендерної документації щодо технічних вимог та вимог до якості предмета закупівлі чи визначає нові характеристики предмета закупівлі та запрошує всіх учасників, які брали участь у діалозі, взяти участь у другому етапі

Може бути застосована, якщо замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників, за умови, якщо предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації

Зміни, що вносяться замовником до тендерної документації, розміщуються та відображаються в електронній системі закупівель у вигляді нової редакції тендерної документації додатково до початкової редакції тендерної документації. Замовник разом зі змінами до тендерної документації в окремому документі оприлюднює перелік змін, що вносяться. Положення тендерної документації, до яких вносяться зміни, відображаються у вигляді закреслених даних та повинні бути доступними для перегляду після внесення змін до тендерної документації

На другому етапі учасники повинні подати остаточні тендерні пропозиції із зазначенням ціни

Відміняється, зокрема, у разі не підписання учасником договору про закупівлю у строк 35 календарних днів (20 календарних днів у разі нагальної потреби, а також у разі закупівлі передбаченого Законом про публічні закупівлі виключного переліку предметів закупівель, наприклад, комунальних послуг) з дня оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір за результатами застосування переговорної процедури закупівлі

Варто зазначити, що законодавцем суттєво змінено порядок та строки оприлюднення документів та інформації.

Так, Закон № 1197 передбачає, що замовник у визначені ст. 10 цього Закону строки подає для оприлюднення відповідні документи/інформацію. Тобто для дотримання вимог законодавця замовнику достатньо було лише надіслати через автоматизоване робоче місце (наприклад, електронний кабінет замовника) у відповідні строки документи/інформацію. При цьому, враховуючи Порядок розміщення інформації для оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу з питань державних закупівель, затверджений наказом Мінекономрозвитку України від 25.06.14 р. № 743, державне підприємство «Зовнішторгвидав України» забезпечувало оприлюднення на веб-порталі поданих замовником документів/інформації для оприлюднення протягом 3 робочих днів з наступного дня після подання таких документів/інформації. Тож на веб-порталі в режимі онлайн такі документи/інформація могли з’явитися й після передбачених ст. 10 Закону № 1197 строків.

Разом з тим Законом про публічні закупівлі передбачено, що замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює на веб-порталі Уповноваженого органу в порядку, уставленому Уповноваженим органом та цим Законом,інформацію про закупівлю, передбачену ст. 10 цього Закону. Тобто у визначені строки інформація вже має бути наявна на веб-порталі в режимі онлайн.

Увага! Як і раніше, тендерні процедури закупівлі не можуть проводитися до/без оприлюднення оголошення про проведення процедури закупівлі на веб-порталі Уповноваженого органу згідно з ч. 1 ст. 10 Закону про публічні закупівлі.

Як передбачено Законом про публічні закупівлі, доступ до інформації, оприлюдненої на веб-порталі Уповноваженого органу, є безоплатним та вільним. При цьому інформація про закупівлю, визначена цим Законом, розміщується на веб-порталі Уповноваженого органу безоплатно через авторизовані електронні майданчики.

До речі, строки оприлюднення документів/інформації змінилися. Одночасно варто звернути увагу на різницю в назвах деяких документів, а також на те, що, з огляду на зміни, одні документи не оприлюднюються, а інші — навпаки, мають бути оприлюднені. Строки оприлюднення законодавець скоротив у більшості випадків до 1 дня. При цьому робочі дні замінено на календарні.

Наприклад, звіт про укладені договори в один календарний день з дня укладення договору має бути вже оприлюднений та загальнодоступний для перегляду на веб-порталі Уповноваженого органу.

Хочеться сподіватися, що згідно з новим порядком оприлюднення, про який говорить законодавець, інформація та документи будуть оприлюднюватися одразу без «зависання» на три робочих дні, як це є зараз в порядку наказу Мінекономрозвитку України № 743.

Практичні поради щодо оприлюднення

У замовника може виникнути ситуація, коли зазначений договір буде укладено у п’ятницю й строк для оприлюднення припадатиме на суботу — неробочий день. Так, секретар комітету не зобов’язаний виходити на роботу в суботу, тобто той календарний день, на який припадає строк оприлюднення звіту. При цьому з огляду на те, що в даному випадку строк законодавцем установлено в обсязі одного календарного дня, то в нашому випадку субота, тобто вихідний день, є першим і останнім днем строку. Щоб розібратися в зазначеній ситуації, не зайвим буде згадати порядок визначення строків, передбачений Цивільним кодексом України7.

7 Далі за текстом — ЦК.

Так, в силу норми ч. 1 ст. 251 ЦК строком є певний період у часі, зі спливом якого пов’язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Відповідно до ч. 1 ст. 252 ЦК строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

Як ми бачимо, в нашому випадку строк визначено одним календарним днем.

Частиною 1 ст. 253 ЦК передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов’язано його початок.

Тобто в нашому випадку перебіг строку починається з наступного дня після дня укладання договору, а отже, оскільки договір укладено у п’ятницю, то перебіг строку починається з суботи.

Статтею 254 ЦК встановлено правила визначення закінчення строку. Так, згідно з ч. 5 ст. 254 ЦК якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку єперший за ним робочий день. Тобто в нашій ситуації — понеділок.

При цьому відповідно до ч. 1 ст. 255 ЦК якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку.

Підсумуємо: замовник може оприлюднити в даному випадку звіт про укладений договір як у п’ятницю, суботу (за власним бажанням), так і в понеділок, що не буде порушенням з його боку.

Тож замовникам варто бути уважними при оприлюдненні інформації. Нагадаємо: відповідальність за повноту та достовірність інформації, що оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу, як і раніше, несуть голова та секретар тендерного комітету замовника. Окрім того, за Законом про публічні закупівлі таку відповідальність нестиме й уповноважена особа (особи). Більш детально про новації щодо відповідальності ми поговоримо далі.

На цьому ми не закінчуємо розглядати тему держзакупівель, продовження читайте у наступному номері газети.

 Автор: Дуброва Я., начальник відділу Департаменту безпеки ПАТ «АК «Київводоканал»



Помітили помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити нас про це
загрузка...
Коментарі (0)