8552 1

Індексація зарплати: пробіжка нетиповими ситуаціями

13.04.16
Індексаційна нормативка залишила «поза кадром» врегулювання багатьох практичних ситуацій. Ми зібрали найзлободенніші запитання наших читачів, що надійшли на консультаційну лінію, і поставили їх профільному експерту Міністерства соціальної політики України.

 Автор: Лаврентьєва Жанна, головний спеціаліст відділу рівня життя та моніторингу бідності Департаменту стратегічного планування і аналізу Міністерства соціальної політики України

Оплата періоду простою не підлягає індексації

У зв’язку з ремонтними роботами у приміщенні цеху видано наказ про оголошення простою не з вини працівників тривалістю 2 дні з оплатою такого періоду в розмірі 2/3 окладу. Чи виплачувати за дні простою індексацію?

У структурі заробітної плати оплату періоду простою не з вини працівника відносять до додаткової зарплати. Така оплата разом з відпускними, оплатою курсів, «донорських» днів тощо входить до складу виплат за невідпрацьований час ( п.п. 2.2.12 Інструкції № 5). Який висновок можна зробити з наведеного вище?

Дні (години) простою не будуть фактично відпрацьованими для цілей індексації зарплати. Тому незалежно від розміру їх оплати (з розрахунку 2/3 посадового окладу або середнього заробітку) такі дні (години) виключайте з фактично відпрацьованого часу з метою індексації зарплати працівників.

Приклад 1. Працівник через простій відпрацював у березні 2016 року 20 робочих днів при нормі робочого часу 22 робочі дні. Посадовий оклад — 4000 грн. Оплата простою здійснена виходячи з розрахунку 2/3 окладу (плата за 2 дні простою — 242,42 грн.). Останнім базовим місяцем (останнє підвищення зарплати) є серпень 2015 року, фіксованої індексації працівник не має.

Величина приросту індексу споживчих цін (ІСЦ) для проведення індексації у березні 2016 року (базовий місяць — серпень 2015 року) — 3,7 %.

Розрахуємо суму індексації за березень 2016 року за умови повністю відпрацьованої норми часу: 1378 x 3,7 % = 50,99 (грн.).

 

А тепер відкоригуємо цю суму індексації у зв’язку з простоєм: 50,99 : 22 х 20 = 46,35 (грн.).

Визначимо загальний дохід за березень 2016 року: 4000 : 22 х 20 + 242,42 + 46,35 = 3925,13 (грн.).

Якщо працівник перебував у відрядженні

Чи потрібно індексувати зарплату, нараховану працівнику за період його перебування у відрядженні?

Працю працівника у відрядженні оплачують згідно з трудовим або колективним договором. При цьому розмір такої оплати не може бути нижче середнього заробітку ( ч. 4 ст. 121 КЗпП). Тобто для оплати праці працівника за період відрядження необхідно: по-перше, визначити денний заробіток за місяць, в якому працівник перебував у відрядженні; по-друге, розрахувати середньоденну заробітну плату працівника;по-третє, порівняти отримані величини.

Якщо денний заробіток вищий за середньоденну заробітну плату, то дні роботи у відрядженні оплачують виходячи з денного заробітку (тобто як звичайні робочі дні).

У цьому випадку працівник отримає за місяць свою звичайну заробітну плату, неначе він нікуди і не їздив. Її індексуйте в загальному порядку.

А якщо при порівнянні «перемогла» середньоденна зарплата та період відрядження буде оплачений виходячи з її величини? У цьому випадку оплата такого періоду індексації не підлягає, оскільки виплати, обчислені виходячи із середньої зарплати, індексації не підлягають (див. абз. 3 п. 3 Порядку № 10783).

Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою КМУ від 17.07.2003 р. № 1078.

Приклад 2. Працівник перебував у відрядженні з 1 по 4 березня 2016 року (4 робочі дні). Згідно із штатним розписом оклад працівника становить 3000 грн. Базовий місяць для проведення індексації — травень 2014 року, фіксованої індексації працівник не має. Період відрядження оплачений виходячи із середньоденної заробітної плати — 140,25 грн.

Величина приросту ІСЦ для проведення індексації у березні 2016 року (базовий місяць — травень 2014 року) — 60,8 %.

Визначимо суму індексації за березень 2016 року: 1378 х 60,8 % = 837,82 (грн.).

Визначимо суму індексації за березень 2016 року з урахуванням того, що 4 робочі дні цього місяця з 22 були оплачені виходячи із середньоденної заробітної плати: 837,82 : 22 х 18 = 685,49 (грн.).

За березень 2016 року працівнику нарахують: 3000 : 22 х 18 + 140,25 х 4 + 685,49 = 3701,04 (грн.).

Збільшилася тарифна ставка у почасовика

Працівнику підприємства встановлена погодинна оплата праці. Нарахування зарплати здійснюють за фактично відпрацьований час згідно зі встановленими годинними тарифними ставками. З 1 березня 2016 року його годинна тарифна ставка збільшилася з 20 до 20,50 грн./год. Базовий місяць — жовтень 2015 року. Норма робочого часу становить: у лютому-2016 — 168 год, у березні-2016 — 175 год. За повністю відпрацьовані місяці працівнику нарахована оплата за тарифною ставкою: за лютий — 3360 грн., за березень — 3587,50 грн.
Як визначити суму підвищення зарплати та правильно нарахувати індексацію зарплати такому працівнику в березні 2016 року?

Передусім звернемо увагу, що незалежно від встановленої форми та системи оплати праці (погодинна чи відрядна, за тарифними ставками або посадовими окладами) для індексації зарплати важливо, щоб порівнювалися порівнянні постійні складові зарплати. На нашу думку, у ситуаціях, коли в розрахунках зарплати за тарифними ставками бере участь показник (наприклад, як у нашому випадку, норма робочого часу за місяць), що «змінюється» з місяця в місяць, то в порівняльних розрахунках з метою індексації можна використовувати дані цього показника в місяці підвищення4 тарифної ставки.

4 Якщо у працівника 5-денний робочий тиждень з однаковою тривалістю робочого дня (8 год), то логічніше і точніше використовувати в порівняльних розрахунках середньомісячну норму робочого часу (для 2016 року — 166,92 год (2003 : 12)). — Прим. ред.

У нашому випадку порівняння суми підвищення зарплати із сумою індексації слід проводити виходячи з умов березня 2016 року. Тобто, використовуючи місячну норму робочого часу березня 2016 року, розрахуємо зарплату до її підвищення (при годинній тарифній ставці 20 грн.) і після її підвищення (при годинній тарифній ставці 20,50 грн.). Місячна плата за тарифною ставкою до підвищення — 3500 грн. (175 год х 20 грн./год), після підвищення — 3587,50 грн. (175 год х 20,50 грн./год).

Тоді для працівника-почасовика сума підвищення зарплати у березні 2016 року становитиме: 3587,50 - 3500 = 87,50 (грн.).

Сума можливої індексації у березні 2016 року від базового жовтня 2015 року — 27,56 грн. (1378 х 2 %). Березень 2016 року (місяць підвищення годинної тарифної ставки) стає базовим місяцем для працівника.

Березнева сума підвищення зарплати (87,50 грн.) перевищує суму можливої індексації — 27,56 грн., тому індексація в цьому випадкуне проводиться.

Підвищуємо оклад із середини місяця

Керівник підприємства прийняв рішення підвищити посадовий оклад працівнику (за тією самою посадою) з 14 березня 2016 року. Як визначити розмір зарплатного підвищення для індексації березневої зарплати? Слід враховувати фактичний розмір підвищення (за півмісяця) чи ж порівнювати підвищення окладу з розрахунку на повний місяць?

Суму підвищення зарплати визначаємо виходячи з умов повністю відпрацьованого місяця. Тобто порівнюємо зарплату за повністю відпрацьований місяць до підвищення із зарплатою за повністю відпрацьований місяць після підвищення.

Однак не забувайте! Слід врахувати, що у березні 2016 року працівнику був встановлений посадовий оклад не з 1-го числа місяця. Тому при нарахуванні індексації за березень 2016 року потрібно застосувати «пропорційну» норму, аналогічну тій, яка визначена в  абз. 7 п. 4 Порядку № 1078.

«Якщо особа працює неповний робочий час, суму індексації визначають з розрахунку повного робочого часу, а виплачують пропорційно відпрацьованому часу».

Цю норму стосовно нашої ситуації слід розуміти так: підвищення посадового окладу відбулося в середині місяця, тому до підвищення індексацію виплачують на колишніх умовах (без урахування підвищення посадового окладу), але пропорційно відпрацьованим днямза період до підвищення посадового окладу.

Після підвищення індексацію виплачуємо на нових умовах (з урахуванням підвищення посадового окладу) і також пропорційно відпрацьованим дням після підвищення посадового окладу.

Приклад 3. З 14 березня 2016 року працівнику підвищили посадовий оклад з 3400 до 4000 грн. Інших постійних складових зарплати (надбавок, доплат, щомісячних премій) немає. Базовий місяць для індексації зарплати — січень 2015 року, фіксованої індексації працівник не має. Як індексувати зарплату такого працівника за березень 2016 року?

У нашому випадку підвищення зарплати (посадового окладу) з розрахунку на повний місяць становитиме 600 грн. (4000 - 3400).

Суму підвищення посадового окладу потрібно порівняти із сумою можливої поточної індексації.

Сума можливої поточної індексації за повний місяць становитиме:

1378 x 38 % = 523,64 (грн.),

де 38 % — коефіцієнт індексації зарплати у березні 2016 року при базовому місяці — січні 2015 року.

Сума підвищення посадового окладу виходячи з умов повністю відпрацьованого місяця (600 грн.) перевищує суму можливої поточної індексації за повний місяць (523,64 грн.). І якби оклад підвищили з 1-го числа, то суму індексації в березні 2016 року ми б не нараховували, але ці нові умови ми фактично використовуємо тільки для другої половини місяця, тобто після фактичного підвищення окладу.

Оскільки посадовий оклад працівника підвищили не з 1-го числа місяця, то до 14.03.2016 р. суму індексації потрібно нарахуватиза старими умовами. Тому розраховану суму поточної індексації за повний місяць визначимо пропорційно робочим дням, що припадають на період до підвищення окладу, тобто до 14.03.2016 р.

Припустимо, що працівникам підприємства встановлений п’ятиденний робочий тиждень і за графіком роботи в березні 2016 року — 22 робочі дні.

За період до 14 березня 2016 року, тобто за 8 робочих днів (з 01.03.2016 р. по 13.03.2016 р.), сума індексації становитиме 190,41 грн.(523,64 : 22 х 8 ).

З 14 березня 2016 року (при підвищенні посадового окладу) застосовуємо нові умови з метою індексації зарплати, тобто за період з 14.03.2016 р. по 31.03.2016 р. індексацію не нараховуємо.

Березень 2016 року став базовим місяцем. Для наступної індексації з квітня 2016 року починають розрахунок ІСЦ наростаючим підсумком.

Розрахуємо суму доходу працівника за березень 2016 року. Сума оплати за окладом становитиме: (3400 : 22 x 8 + 4000: 22 x 14) = 3781,81 (грн.). Сума індексації за період з 01.03.2016 р. по 13.03.2016 р. дорівнює 190,41 грн. Загальна сума доходу за березень 2016 року: 3781,81 + 190,41 = 3972,22 (грн.).

Приклад 4. Візьмемо за основу умови попереднього прикладу, однак припустимощо з 14 березня 2016 року посадовий оклад працівнику підвищили з 3400 до 3800 грн.

У цій ситуації, як і в попередньому прикладі, місяць підвищення посадового окладу (березень 2016 року) стає базовим.

При визначенні суми індексації за березень 2016 року слід виходити з того, що посадовий оклад підвищився не з 1-го числа місяця. Тому до 14.03.2016 р. суму індексації потрібно нарахувати за старими умовами, тобто без урахування підвищення посадового окладу. Як і в попередньому прикладі, для цього визначаємо поточну суму індексації за повний місяць у разі, якби посадовий оклад не підвищувався. А потім розрахуємо цю суму пропорційно робочим дням, що припадають на період до підвищення окладу, тобто до 14.03.2016 р.

Отримуємо, що сума поточної індексації, яку потрібно нарахувати за період з 01.03.2016 р. по 13.03.2016 р., дорівнює: 523,64 : 22 x 8 = 190,41 (грн.).

Тепер розрахуємо, яку суму індексації слід нарахувати за період з 14.03.2016 р. по 31.03.2016 р.

Як ми вже зазначали вище, у разі, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, яка склалася в місяці підвищення доходу, сума індексації цього місяця визначається з урахуванням розміру підвищення доходу та визначається як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

При цьому усі порівняльні розрахунки мають бути зроблені виходячи з умови повністю відпрацьованого місяця.

Стосовно нашої ситуації виходить, що сума підвищення зарплати (посадового окладу) за повний місяць (3800 - 3400 = 400 (грн.)) менше суми можливої індексації за повний місяць (523,64 грн.). Тому суму індексації з урахуванням підвищення (індексацію-різницю) за повний місяць визначаємо так:

523,64 - 400 = 123,64 (грн.).

Оскільки підвищення посадового окладу відбулося з 14.03.2016 р., то суму індексації за період з 14.03.2016 р. по 31.03.2016 р. потрібно розрахувати пропорційно робочим дням, що припадають на цей період.

123,64 : 22 x 14 = 78,68 (грн.).

Отже, розрахуємо суму доходу працівника за березень 2016 року.

Сума оплати за окладом: (3400 : 22 x 8 + 3800 : 22 х 14) = 3654,54 (грн.).

Сума індексації за період з 01.03.2016 р. по 13.03.2016 р. дорівнює 190,41 грн. А сума індексації за період з 14.03.2016 р. по 31.03.2016 р. — 78,68 грн.

Загальна сума доходу за березень 2016 року: 3654,54 + 190,41 + 78,68 = 3923,63 (грн.).

Березень 2016 року став базовим місяцем. Для наступної індексації з квітня 2016 року починають розрахунок ІСЦ наростаючим підсумком.

Якщо у квітні-2016 оклад не підвищуватимуть, то у працівника збережеться розрахована сума індексації (індексація-різниця) у розмірі 123,64 грн. Тоді за повністю відпрацьований квітень 2016 року загальна сума доходу становитиме: посадовий оклад (3800 грн.) + сума індексації (123,64 грн.) = 3923,64 грн.

Не повністю відпрацьований місяць — також з «пропорційною» нормою

Норма абз. 7 п. 4 Порядку № 1078 пропонує виплачувати суму індексації пропорційно відпрацьованому часу тільки в разі неповного робочого часу. Чи потрібно застосовувати «пропорцію» в інших ситуаціях, не пов’язаних зі встановленням неповного робочого часу, але коли місяць також є відпрацьованим не повністю, наприклад, у зв’язку з відпусткою, хворобою, звільненням тощо?

Дійсно, норма абз. 7 п. 4 Порядку № 1078 вказує на випадки з неповним робочим часом, коли суму індексації спочатку визначають у розрахунку за повний місяць роботи, але виплачують пропорційно фактично відпрацьованому часу. Однак застосовують цю норму і щодо інших ситуацій, коли місяць відпрацьований не повністю.

Це може бути невідпрацьований час унаслідок перебування у відпустці будь-якого виду, тимчасової непрацездатності (оплачуваної та неоплачуваної), прогулу, звільнення тощо.

Таким чином, якщо в місяці працівник не відпрацював фактично жодного робочого дня (години), то індексація зарплати за такий місяцьне нараховується.

Перехід на неповний час + відпустка = застосовуємо «подвійну пропорцію»

Працівнику підприємства на підставі ст. 56 КЗпП встановили режим неповного робочого часу (неповний день). У наступному місяці він перебував у щорічній відпустці (14 календарних днів). Як правильно визначити суму індексації для працівника з неповним робочим часом, коли місяць відпрацьований не повністю через відпустку?

Встановлення неповного робочого часу (неповного робочого дня чи неповного робочого тижня або ж комбінації таких режимів) може бути ініціативою як самого працівника ( ст. 56 КЗпП), так і його роботодавця ( ст. 32 КЗпП).

Однак, незалежно від того, хто виступив ініціатором нового «неповного» режиму роботи, яка встановлена тривалість робочого дня та робочого тижня, на який період, це передусім говорить про те, що зарплата працівника буде розрахована пропорційно фактично відпрацьованому часу. Причому пропорційно зменшити доведеться і належну в такому місяці суму індексації. На це вказує «пропорційна» норма — абз. 7 п. 4 Порядку № 1078.

У такій ситуації «під прицілом» для індексації опиниться тільки фактично відпрацьований час (робочі дні або години).

Важливо пам’ятати: суму індексації ми спочатку визначаємо для повністю відпрацьованого місяця (працівник на повній ставці, усі дні є фактично відпрацьованими). Тому в ситуаціях, коли, крім неповного робочого часу, місяць є відпрацьованим не повністю з інших причин (відпустка, хвороба, прогул, звільнення тощо), суму індексації необхідно також розрахувати пропорційно фактично відпрацьованому часу.

Приклад 5. Працівник отримував фіксовану суму індексації 250,60 грн. Посадовий оклад становить 2300 грн., останній раз він підвищувався у вересні 2015 року (базовий місяць). З 1 лютого 2016 року працівник перейшов працювати на 0,5 ставки (неповний робочий день). У березні 2016 року він відпрацював на 0,5 ставки 12 робочих днів замість 22 за графіком (відпустка з 18.03.2016 р. по 31.03.2016 р.). Як нарахувати індексацію за лютий і березень 2016 року?

Для початку визначимо лютневі суми індексації. Спочатку їх розрахунок здійснюємо виходячи з «повного» режиму роботи.

У лютому 2016 року у працівника настало право на поточну індексацію (від базового вересня 2015 року). Сума поточної лютневої індексації виходячи з повної зайнятості становить 19,29 грн. (1378 грн. х 1,4 %). При цьому працівник має право і на отримання фіксованої суми індексації (для повної ставки її розмір становив 250,60 грн.).

Оскільки в лютому 2015 року працівнику встановлений неповний робочий час, суму індексації (і поточну, і фіксовану) необхідно нарахувати пропорційно відпрацьованому часу.

Тоді в лютому 2016 року сума індексації працівнику з неповним робочим часом (0,5 ставки) становитиме: (19,29 + 250,60) х 0,5 = 134,95 (грн.).

У березні 2016 року працівнику належить індексація в такому самому розмірі — 134,95 грн. ((1378 х 1,4 % + 250,60) х 0,5)) (оскільки коефіцієнти індексації за березень-2016 залишилися на рівні лютого-2016) за умови, що за цей місяць відпрацьовано 0,5 ставки. Однак робочі дні березня за графіком його роботи були відпрацьовані не повністю (відпустка), тому потрібно буде ще раз застосувати «пропорційний» підхід.

Тоді сума індексації за березень 2016 року становитиме: 134,95 : 22 х 12 = 73,61 (грн.). Базовим місяцем залишається вересень 2015 року (адже підвищення окладу не було).

З неповного робочого часу на повний

Працівник підприємства, якому в ІV кварталі 2015 року було встановлено неповний робочий час, з 1 січня 2016 року перейшов працювати на повну ставку за тією самою посадою. Що робити з фіксованою індексацією, яку йому виплачували пропорційно відпрацьованим годинам? Чи буде місяць переходу на «повний» режим роботи новим базовим місяцем для працівника?

З 1 грудня 2015 року базовим місяцем для зарплатної індексації є місяць підвищення тарифної ставки (окладу) за займаною посадою.

Зміна режиму роботи з «неповного» на «повний» на базовість місяця жодним чином не впливає. Адже сама собою вона не означає збільшення посадового окладу працівника (його тарифної ставки). У цій ситуації його заробіток підвищується в результаті відпрацювання більшої кількості робочого часу. Тому спочатку встановлений базовий місяць не змінюється.

Щодо сум індексації (як фіксованої, так і поточної) зауважимо таке. Усі розрахунки таких сум спочатку здійснюють виходячи з умови повної ставки та повністю відпрацьованого місяця. Коли режим роботи змінюється (як у бік зменшення тривалості робочого часу, так і у бік її збільшення), суми індексації також нараховують пропорційно факту відпрацьованого часу.

Тому за ситуації, коли режим «був неповний — став повний», суми індексації також відновляться до їх повного розміру.

Приклад 6. У жовтні 2015 року працівнику, який працював на 0,75 ставки, визначили фіксовану величину індексації в розмірі 360,20 грн., а нараховували її пропорційно — 270,15 грн. (360,20 х 0,75). Базовий місяць — жовтень 2015 року (місяць підвищення окладу). У січні 2016 року працівник перейшов працювати на повну ставку. Що з індексацією за січень — березень 2016 року?

У цій ситуації в місяці встановлення повного робочого часу в сумах січневої індексації є поповнення!

У січні 2016 року у працівника настало право на поточну індексацію (від базового жовтня 2015 року). Сума поточної січневої індексації виходячи з повної ставки становить 27,56 грн. (1378 х 2 %). При цьому працівник має збережену за ним фіксовану суму індексації (для повної ставки її розмір становив 360,20 грн.).

Враховуючи, що в січні 2016 року працівник перейшов працювати на повну ставку, сума індексації за цей місяць становить: 360,20 + 27,56 = 387,76 (грн.).

При повністю відпрацьованих на повну ставку лютому та березні 2016 року сума індексації за кожний з місяців складатиме також 387,76 грн. (оскільки суми поточної індексації березня дорівнюють лютневим).

Оскільки посадовий оклад не підвищується, базовим місяцем залишається жовтень 2015 року.

БУХГАЛТЕР 911, КВІТЕНЬ, 2016/№ 16



Помітили помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити нас про це
загрузка...
Коментарі (1)
Коля
15.04.2016
У цій публікації правдива тільки назва "нетипова ситуація". А типова ситуація виглядає так: багато українців взагалі не мають ні пенсії, ні зарплати ; звільнені з роботи у зв"язку з "ліквідаціями" державних установ , тобто з ініціативи держави, по незалежним від працівника причинам ( насправді переважно через те, що заважали своєму начальству розкрадати бюджетні кошти), живуть по декілька років на утриманні своєї сім"ї та перебиваються випадковими підробітками .