4289 6

Фінсанкції за порушення трудового законодавства: вивчаємо Порядок накладення

02.03.16
Норма ст. 265 КЗпП про підвищені розміри штрафів за порушення законодавства* про працю діє з 01.01.2015 р. Донедавна такі штрафи залишалися всього лише задекларованими у трудовому законодавстві. Чому та що змінилося тепер — про це розповімо в сьогоднішній публікації.

трудові порушення, штрафи

* Ідеться про штраф у 30-кратному розмірі мінімальної зарплати за допуск до роботи без оформлення трудового договору/контракту, оформлення працівника на неповний робочий час у разі виконання роботи повний робочий час, виплату зарплати/винагороди без сплати ЄСВ і податків тощо. Про ці штрафи ми розповідали в статтях «Праце-зарплатне і не лише: зміни та новинки» (журнал «Бухгалтер 911», 2015, № 3), «Штрафи за «трудові» порушення: нюанси, які зацікавлять кожного» (журнал «Бухгалтер 911», 2015, № 11). — Прим. ред.

Немає Порядку — немає санкцій

Незастосування санкцій було пов’язане значною мірою з приписом ч. 4 ст. 265 КЗпП: штрафи, зазначені в  ч. 2 цієї статті, накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками, начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками в порядку, встановленому КМУ. Саме цього порядку і не вистачало для застосування до роботодавців штрафів за порушення ними трудового законодавства.

Порядок з’явився. Штрафні нюанси

Ситуація змінилася з 10.02.2016 р. З цієї дати набула чинності постанова № 55**, якою і визначений механізм накладення штрафів, прописаних у  ч. 2 ст. 265 КЗпП.

Зауважимо: окремого порядку для цього немає. Річ у тім, що постановою № 55 унесені уточнення з приводу накладення штрафів за порушення трудового законодавства до вже існуючого урядового порядку про накладення штрафів за порушення законодавства про зайнятість.

** Постанова КМУ «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 р. № 509» від 03.02.2016 р. № 55.

Тобто з 10.02.2016 р. для накладення штрафів, передбачених ч. 2 ст. 265 КЗпП і  ч. 2 — 7 ст. 53 Закону про зайнятість***, звертаються до єдиного нормативного документа — Порядку № 509****. Тепер зосередимося на «трудових» штрафах.

*** Закон України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 р. № 5067-VI.

**** Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затверджений постановою КМУ від 17.07.2013 р. № 509.

Увага! У загальному випадку роботодавця можуть притягнути до відповідальності за порушення трудового законодавства за результатами перевірки Держпраці на підставі акта перевірки, в якому і зафіксовані виявлені правопорушення.

Отже, є акт, в якому відображені порушення трудового законодавства. Що далі? Розглянемо подальший ланцюжок подій на схемі далі.

порушення трудового законодавства 

Важливо! Без проведення перевірки Держпраці штрафи згідно зі ст. 265 КЗпП можуть накладатися на роботодавця на підставі рішення суду. При цьому таке рішення має стосуватися оформлення трудових відносин з працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, встановлення періоду такої роботи або роботи на умовах неповного робочого часу в разі фактичного виконання роботи на умовах повного робочого часу, встановленого на підприємстві, в установі або організації.

Про це йдеться в  ч. 5 ст. 265 КЗпП і в доповненому п. 2 Порядку № 509.

На практиці таке є можливим, якщо працівник самостійно звернувся до суду за захистом своїх трудових прав, а судова інстанція прийняла рішення про оформлення трудових відносин і встановила період роботи, чим підтвердила факт правопорушення. У такому разі штраф може бути накладений без проведення перевірки на підставі рішення суду.

До речі, у такому разі суд прийме ще і рішення про нарахування та виплату такому працівнику заробітної плати в розмірі не нижче середньої зарплати за відповідним видом економічної діяльності в регіоні у відповідному періоді без урахування фактично виплаченої зарплати, а також про нарахування та сплату ПДФО і суми ЄСВ за встановлений період роботи ( ст. 235 КЗпП).

Орган державної виконавчої служби забезпечує виконання постанови Держпраці щодо сплати штрафу роботодавцем ( ч. 6 ст. 265 КЗпП).

Утім, орган державної виконавчої служби підключиться до процесу стягнення штрафів за  ст. 265 КЗпП тільки у тому випадку, якщо роботодавець добровільно не сплатить такий штраф згідно з постановою Держпраці (п. 11 Порядку № 509).

Зверніть увагу! Штрафи, передбачені ч. 2 ст. 265 КЗпП, є фінансовими санкціями і не належать до адміністративно-господарських санкцій ( ч. 3 ст. 265 КЗпП).

Отже, на штрафи за  ст. 265 КЗпП не поширюється правило щодо стягування адміністративно-господарських санкцій, встановлене ст. 250 ГКУ.

Нагадаємо: згідно зі ст. 250 ГКУ такі штрафи можуть бути застосовані до суб’єкта господарювання протягом 6 місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше ніж через рік з дня порушення.

Тобто фахівці Держпраці в разі виявлення правопорушення можуть прийняти рішення про накладення штрафів, передбачених ст. 265 КЗпП, на роботодавця, і «перешкодою» для цього не може бути строк, що сплинув з дати вчинення правопорушення та/або дати його виявлення.

Нюанси визначення розміру штрафу

Якщо йдеться про порушення трудового законодавства після 01.01.2015 р. (після появи штрафів, прописаних у  ст. 265 КЗпП), то розмір штрафу в усіх випадках прив’язаний до розміру мінімальної зарплати, встановленої на момент виявлення правопорушення.

Виняток складає лише абз. 6 ч. 2 ст. 265 КЗпП — розмір штрафу за порушення інших вимог законодавства про працю просто прив’язаний до мінімальної зарплати без прив’язки до розміру мінзарплати на дату виявлення порушення. Проте органи Держпраці і в цьому випадку пов’язуватимуть їх із розміром мінімальної зарплати, встановленим законодавством на дату виявлення порушення.

«Старі» порушення

А якщо порушення за фактом відбулося до 01.01.2015 р.?

У цьому випадку фінансові санкції до роботодавця не застосовуються, адже до зазначеної дати їх зовсім не існувало. Однак таке твердження стосується лише разових (нетриваючих) порушень.

Якщо ж ідеться про триваючі порушення (що почалися до 01.01.2015 р., але які тривають і виявлені після цієї дати), то в цьому випадку роботодавець нестиме відповідальність згідно із законодавством, що діє на момент виявлення порушення.

Тобто у цьому випадку роботодавця можуть оштрафувати згідно зі ст. 265 КЗпП, а розмір штрафу залежатиме від розміру мінімальної зарплати, встановленої на момент виявлення порушення.

Пам’ятайте! Сплата штрафу не звільняє від усунення порушень законодавства про працю ( ч. 7 ст. 265 КЗпП). Наприклад, роботодавець не подав Повідомлення про прийняття працівника на роботу***** та у зв’язку з цим на нього наклали штраф. Так-от, незважаючи на сплачений штраф, роботодавець зобов’язаний подати таке Повідомлення.

***** За формою, затвердженою постановою КМУ від 17.06.2015 р. № 413.

Наостанок зауважимо: правопорушення, зазначені у  ст. 265 КЗпП, наведені й у  ст. 41 КУпАП. Загрожують штрафи, передбачені ст. 41 КУпАП, посадовим особам підприємств, організацій та установ, а також фізособам-підприємцям. При цьому справи про притягнення до відповідальності згідно з  ч. 1 — 4 і 7 ст. 41 КУпАП розглядає суд ( ст. 221 цього Кодексу).

 

Автор: Коновалова Олена, заступник директора Департаменту — начальник відділу з питань трудових відносин Державної служби України з питань праці

БУХГАЛТЕР 911, Березень, 2016/№ 10 



Помітили помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити нас про це
загрузка...
Коментарі (6)
оксана
02.03.2016
Спасибо за информацию. Постараемся не нарушать.... ( Начинаю откладывать из з/п по 90% на штрафы.)
Євген оксана
02.03.2016
Мы доработали коментарии, теперь можно их оценивать :)
Слава
02.03.2016
Виведіть краще форму авторизації на головну сторінку, опустивши тим самим форму підписки на розсилку)
Євген Слава
02.03.2016
а навіщо авторизація?? На порталі все у відкритому доступі!
Слава
02.03.2016
Ну та в принципі вірно)
коля
04.03.2016
Маленьке зауваження: якщо роботодавець є державною установою, то усе вищенаписане -- брехня. А працівника , який звернеться до Держпраці із скаргою на такого роботодавця, виженуть з роботи вже на наступний день. І ніякий суд того працівника на роботі не поновить.