6568 5

Працівника прийняли, фіскалів не повідомили: коли вас можуть «наздогнати» штрафи

28.09.16
На солодкий ЄСВ-пряник охочих «з тіні» знайшлося небагато? Значить, буде вам батіг… Тобто штрафи. Великі. У перевіряльників прокинувся максималізм. Давайте розберемося, наскільки «здоровий» у контролерів штрафний апетит.

Автор: Бєлєвцова Людмила, експерт з питань оплати праці, buhgalter911@mail.ua

Привід для сьогоднішньої статті — лист Держпраці від 29.04.2016 р. № 5043/4/4.1-ДП-16. У ньому «специ» відомства відзначилися роз’ясненням порядку застосування адмінштрафів за неподання повідомлення. І «знову в калюжу»: контролери не відмовилися від своєї позиції щодо застосування максимальних із розмірів, передбачених ч. 3 та 4 ст. 41 КУпАП .

«Ціна питання», на думку Держпраці: фактичний допуск працівника до роботи без відповідного повідомлення податкового органу загрожує посадовим особам підприємств (фізичним особам — підприємцям) адмінштрафом від 8500 до 17000 грн., у разі повторного порушення — від 17000 до 34000 грн.

При укладенні трудового договору з працівником роботодавець зобов’язаний видати наказ про прийняття на роботу та подати до податкової повідомлення про прийняття працівника (ч. 3 ст. 24 КЗпП).Форму повідомлення про прийняття працівника наведено в додатку до постанови КМУ від 17.06.2015 р. № 413.

Нагадаємо, що таку думку Держпраці вже висловлювала, зокрема, у листі від 03.08.2015 р. № 1364/24/21/01/2298-15. Згодом її розділило Мінсоцполітики у листі від 19.08.2015 р. № 1069/13/84-15. Їх спільна позиція ґрунтується на тому, що видання наказу про прийняття на роботу та подання повідомлення — невід’ємні частини оформлення трудових відносин. Тож неподання повідомлення (навіть за наявності наказупро прийняття на роботу) — порушення, яке розглядається як фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору.

Якщо неподання повідомлення кваліфікувати саме так, то таке правопорушення загрожує:

  • для роботодавця — фінсанкціями у вигляді штрафу у розмірі 30 мінзарплат за кожного працівника, щодо якого вчинено порушення (абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП);
  • для посадових осіб підприємства (для підприємця) — адміністративною відповідальністю у вигляді штрафу від 8500 до 17000 грн. (ч. 3 ст. 41 КУпАП). А за це ж правопорушення, вчинене повторно протягом року, якщо особу вже було піддано адмінстягненню, адмінштраф становить від 17000 до 34000 грн. (ч. 3 ст. 41 КУпАП).

Хвацько . Але чи правильно це?

Ми дотримуємося іншої точки зору. Вважаємо, що видання наказу про прийняття на роботу та подання повідомлення слід розглядати як окремі етапи працевлаштування нового працівника. Законодавство не дає підстав стверджувати протилежне. Такої ж позиції нерідко дотримуються і суди*.

* http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/58085501, http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/58056600.

Тоді ситуація, коли роботодавець видав наказ про прийняття на роботу, але не подав / несвоєчасно подав повідомлення, має трактуватися як порушення інших вимог трудового законодавства. А при цьому правопорушенні йдеться вже зовсім про інші розміри штрафів:

— для роботодавця — штраф у розмірі однієї мінзарплати згідно з абз. 6 ч. 2 ст. 265 КЗпП**;

** Донедавна такі штрафи залишалися усього лише задекларованими в трудовому законодавстві. Але тепер їх застосування вже є можливим. Детальніше читайте у статті «Фінсанкції за порушення трудового законодавства: вивчаємо Порядок накладення» (журнал «Бухгалтер 911», 2016, № 10).

— для посадових осіб підприємства (для підприємця) — штраф у розмірі від 510 до 1700 грн. згідно з ч. 1 ст. 41 КУпАП. Або ж штраф у розмірі від 1700 до 5100 грн. згідно з ч. 2 ст. 41 КУпАП — за повторне протягом року вчинення такого ж правопорушення, за яке особу вже було піддано адмінстягненню.

Теж неприємно, але штрафи на порядок менші.

Тепер ще про одну «родзинку» листа Держпраці, що коментується. Допуск працівника до роботи без повідомлення податкового органу при тому, що особа продовжує працювати, є триваючим порушенням, а тому мають застосовуватися норми ч. 1 ст. 38 КУпАП про притягнення до адміністративної відповідальності не пізніш як через два місяці з дня його виявлення.

Щодо того, що триваюче, — так, згодні. Але справи про адмінправопорушення, передбачені, зокрема, ч. 1 — 4 ст. 41 КУпАП (до яких віднесено і неподання повідомлення), розглядаються в суді (ст221 КУпАП). Тому, визначаючи строк, протягом якого винну особу може бути притягнено до адмінвідповідальності за порушення, зазначені в ч. 1 — 4 ст. 41 КУпАП, спираємося на ч. 2 ст. 38 цього Кодексу.

Отже, строк для притягнення до адмінвідповідальності буде не два, а три місяці з моменту його виявлення.

Вважаємо це «недоглядом» контролюючого відомства . Втім, на цьому можна й не акцентувати.

Ще один момент, на якому варто загострити вашу увагу. Річ у тім, що Держпраці визнає неподання повідомлення триваючим порушенням, якщо працівник, щодо якого воно вчинене, продовжує працювати. Виходить, тільки-но працівник звільняється, посадова особа установи припиняє вчиняти правопорушення? Тоді 3-місячний строк слід відлічувати від дати звільнення такого працівника. І після закінчення такого строку, якщо правопорушення так і не буде виявлено, винну посадову особу вже не можна притягнути до адмінвідповідальності?

Якщо дотримуватися логіки контролерів про те, що у такому разі маємо справу саме з допуском працівника до роботи без оформлення трудового договору, то зі звільненням працівника таке порушення припиняється. Тому. Відповідь у такому разі — так. Адже працівник більше не працює.

Тобто «кострубатістю» логіки контролерів можна скористатися на свою користь .

Згадується ще одна ситуація з практики: уповноважена особа установи не подала повідомлення вчасно. Подала із запізненням. У такому разі винну особу можна притягнути до адмінвідповідальності протягом 3 місяців з дати подання повідомлення. Це дійсно так. Але навряд чи податківці проминуть таку нагоду.

БУХГАЛТЕР 911, ВЕРЕСЕНЬ, 2016/№ 40



Помітили помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити нас про це
загрузка...
Коментарі (5)
Вера
28.09.2016
Эту тему мы уже обсуждали, и пришли к выводу, что изначально такие нормы законодательства относительно штрафов обосновывались и принимались исключительно ради борьбы с нелегальным трудоустройством, а теперь же все указывает на возможность использования этих норм фискалами и спецами Управления труда для наложения штрафов и ПОПОЛНЕНИЯ БЮДЖЕТА любыми способами. Ведь, если на прием работника есть приказ, с его зарплаты удерживаются налоги, за него отчитываются в отчете по ЕСВ и в 1-ДФ, то как можно говорить о штрафе в 30 мин.зарплат или даже в 1 мин.зарплату, если не подано уведомление или подано с опозданием.((((( Эти нормы однозначно нужно менять. К примеру, если о приеме работника была подана таблица 5 отчета о ЕСВ до прихода проверяющих, то это доказывает, что работник принят официально и неподача уведомления не может означать "роботу без оформлення трудових відносин".
Оксана Вера
29.09.2016
К сожалению у тех кто пишет такие законы мозгов кажется нет.
Юлія
29.09.2016
Повністю з Вами згодна.
Игорь
02.10.2016
Законы пишут одни, а выполняют их другие.
таня
06.10.2016
у налоговой нет полноиочий Ваш штрафовать по этому поводу, не переживайте. Никто специвльно выискивать себе работ не будет. На районном уровне этот вопрос не контролируется. Вот если проверка будет и то не факт, просто уволите работника и все. И никто тогда Вас не штрафанет. Вообще считаю ,что подача этого повыдомлення абсурд