3634 0

Об’єкт недобудовано: чи можна його ввести в експлуатацію

09.10.14
На балансі установи знаходиться об’єкт незавершеного капітального будівництва — автогараж. Керівник установи видав наказ, яким зобов’язав постійно діючу нвентаризаційну комісію провести процедуру прийняття в експлуатацію цього гаража. Головний бухгалтер згідно з цим наказом має оприбуткувати автогараж на баланс установи. Чи правомірні такі вимоги керівника установи? Який порядок прийняття в експлуатацію та оприбуткування об’єктів незавершеного будівництва? Хто має оформляти документи щодо введення будови в експлуатацію?(Київська обл.)

Звісно, бухгалтерський облік слід вести відповідно до вимог чинного законодавства. Однак на практиці трапляється так, що закон для конкретної установи — це слово її керівника. І як бути, якщо вимоги керівництва суперечать законодавчим нормам? Як довести свою правоту в такому разі, не зіпсувавши при цьому взаємовідносин з начальством і тим паче не втративши роботу? З одного боку, керівник завжди має рацію, тож краще не сперечатися і виконати його розпорядження, а з другого — за порушення законодавства передбачена відповідальність.
Не хвилюйтеся, безвихідних ситуацій не буває. З усім розберемося, але все по черзі.
Розпочнемо з визначення поняття незавершеного будівництва, оскільки саме з ним і пов’язана описана вами ситуація. Так, об’єкт незавершеного будівництва — це об’єкт будівництва, на спорудження якого видано дозвіл, понесені витрати, але в експлуатацію відповідно до законодавства він не прийнятий. Саме таке трактування наведене у ст. 1 Закону України «Про іпотеку» від 05.05.2003 р. № 898-IV.
З цього випливає, що об’єкт незавершеного будівництва — це ніщо інше, як недобудована споруда.
Слід мати на увазі, що незавершене будівництво — досить специфічний об’єкт правовідносин, оскільки до закінчення будівництва забудовник вважається лише власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (ч. 3 ст. 331 ЦКУ). Право ж власності на нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва.

Зауважимо, що у разі необхідності забудовник все ж таки має право укладати договір (купівлі-продажу, дарування тощо) щодо об’єкта незавершеного будівництва. Головною умовою при цьому є державна реєстрація прав на таке нерухоме майно, що власне і підтверджує набуття права власності на відповідний об’єкт незавершеного будівництва. Реєстрація прав здійснюється на підставі необхідних документів, а саме: проектно-кошторисної документації, документів, що містять опис об’єкта незавершеного будівництва, та документів, що підтверджують право власності або користування земельною ділянкою. У свою чергу, право власності на земельну ділянку, право постійного
користування та право оренди земельної ділянки згідно зі ст. 125 та 126 Земельного кодексу України від 25.10.2001 р. № 2768-ІІІ виникають з моменту державної реєстрації цих прав та оформлюються відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 р. № 1952-IV.
Отже, після проведення державної реєстрації права власності на об’єкт незавершеного будівництва, він набуває цивільної оборотоздатності. Суть цього полягає у вільному відчуженні такого об’єкта або переході його від однієї особи до іншої.
Далі поговоримо про експлуатацію будівель, а точніше, про можливість експлуатації об’єктів незавершеного будівництва. Зокрема, чинним законодавством експлуатувати об’єкти будівництва, закінчені, але не прийняті в експлуатацію, заборонено.
Саме так зазначено в ч. 8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 р. № 3038-VI (далі — Закон № 3038). Але ви скажете, що в наведеній вище нормі йдеться про неможливість експлуатації закінчених об’єктів, а про незавершене будівництво — ні слова. Дійсно, проте очевидно, що недобудовані об’єкти не можуть бути прийняті в експлуатацію, а відтак і експлуатувати
їх не можна. На підтвердження цього зазначимо: відповідно до п. 9 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, затвердженого постановою КМУ від 13.04.2011 р. № 461 (далі — Порядок № 461), на об’єкті повинні бути виконані всі передбачені проектною документацією роботи, а також змонтоване і випробуване обладнання.
Зверніть увагу: замовники будівництва об’єктів несуть відповідальність у вигляді штрафу за експлуатацію або використання не прийнятих в експлуатацію об’єктів, а також наведення недостовірних даних про готовність об’єкта до експлуатації.
Розмір штрафних санкцій залежить від категорії складності об’єктів, щодо яких було здійснено правопорушення, а конкретно:
— I категорія складності — 18 мінімальних заробітних плат;
— II категорія складності — 45 мінімальних заробітних плат;
— III категорія складності — 90 мінімальних заробітних плат;
— IV категорія складності — 370 мінімальних заробітних плат;
— V категорія складності — 900 мінімальних заробітних плат.
Таке покарання передбачено п. 6 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» від 14.10.94 р. № 208/94-ВР. Нагадаємо, що категорію складності об’єкта визначає проектна організація і замовник
будівництва (ч. 3 ст. 32 Закону № 3038). При цьому механізм віднесення об’єктів будівництва різного функціонального призначення до IV і V категорій складності визначений Порядком віднесення об’єктів будівництва до IV і V категорій складності, затвердженим постановою КМУ від 27.04.2011 р. № 557.
Що ж стосується прийняття в експлуатацію будівель та споруд, то процедура прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів визначена в Порядку № 461. Зокрема, об’єкти I — III категорій складності та об’єкти, збудовані на підставі будівельного паспорта, приймають в експлуатації шляхом реєстрації Держархбудінспекцією та її територіальними органами (далі — інспекція) декларації про готовність такого об’єкта до експлуатації (п. 2 Порядку № 461). Таким чином, аби прийняти в експлуатацію певний об’єкт, замовник має скласти декларацію про готовність об’єкта до експлуатації (далі — декларація), за формою, наведеною в додатку 1 до Порядку № 461.

Варто зазначити, що оформленням такої декларації на практиці здебільшого займається головний інженер або начальник інженерно-технічного відділу. Власне, порядок складання декларації замовником законодавством не регламентований. Однак із 100-відсотковою впевненістю можна стверджувати, що оформлення декларації і тим паче прийняття в експлуатацію не належить до компетенції постійно діючої інвентаризаційної комісії установи. Адже члени комісії і головний бухгалтер, зокрема, не володіють достатніми знаннями та кваліфікацією в галузі будівництва.

Повернемося до порядку реєстрації декларації. Замовник подає особисто або надсилає рекомендованим листом з описом вкладення декларацію у двох примірниках за місцезнаходженням об’єкта будівництва до дозвільного центру. У свою чергу дозвільний центр не пізніше наступного робочого дня передає декларацію для реєстрації до інспекції. Остання перевіряє протягом 10 робочих днів з дати подання декларації повноту даних, зазначених у ній, та реєструє декларацію. Майте на увазі, що замовник несе відповідальність за повноту та достов
ірність даних, зазначених у декларації. При цьому радує, що сплачувати за реєстрацію декларації вам не доведеться, принаймні відповідно до п. 17 Порядку № 461 ця послуга є безкоштовною.
Якщо ж об’єкт належить до IV і V категорій складності, його приймають в експлуатацію на підставі акта готовності шляхом видачі сертифіката. Видачу останнього, зазвичай, здійснює інспекція, яка надала дозвіл на виконання будівельних робіт. Для отримання сертифіката замовник  подає особисто або надсилає поштою до відповідної інспекції заяву про прийняття в експлуатацію об’єкта та видачу сертифіката разом з прикладеним до неї актом готовності об’єкта до експлуатації. Форми заяви та акта наведені в додатках 2 та 3 до Порядку № 461, відповідно. Оформлення цих документів здійснює знову ж таки головний інженер або начальник інженерно-технічного відділу установи, і аж ніяк не головний бухгалтер бюджетної установи.
Інспекція протягом 10 робочих днів з дати реєстрації заяви приймає рішення про видачу сертифіката за формою згідно з додатком 4 до Порядку № 461 або відмову в його видачі за формою згідно з додатком 5 до Порядку № 416. До речі, видача сертифіката є вже платною послугою. Механізм внесення плати за видачу сертифіката та її розмір встановлені Порядком внесення плати за видачу сертифіката, який  видається у разі прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта, та її розмір, затвердженим постановою КМУ від 13.04.2011 р.№ 461.
Зрештою це все щодо порядку прийняття в експлуатацію будівель та споруд. Залишається лише додати, що об’єкт вважається прийнятим в експлуатацію з дати реєстрації декларації або видачі сертифіката (п. 11 Порядку № 461).
Пам’ятайте: замовник зобов’язаний протягом 7 календарних днів з дня прийняття в експлуатацію об’єкта:
— подати копію декларації чи сертифіката місцевому органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування за місцезнаходженням об’єкта;
— поінформувати державні органи у сфері пожежноїта техногенної безпеки про введення в експлуатацію об’єкта.
А тепер кілька слів про те, як оприбуткувати об’єкт будівництва. Так от, тільки після прийняття будівлі в експлуатацію її оприбутковують на баланс установи. І тут вже за справу береться постійно діюча комісія установи. Комісія складає Акт прийняття-передачі основних засобів за типовою формою № ОЗ-3 (бюджет). А на підставі затвердженого керівником установи акта заповнюють Інвентарну картку обліку основних засобів в бюджетних установах (типова форма № ОЗ-6 (бюджет)). Загалом, нічого нового, процедура оприбуткування
об’єкта основних засобів стандартна.
Підсумовуючи вищевикладене, зазначимо, що ані інвентаризаційна комісія установи, ані головний бухгалтер не можуть вирішувати питання щодо прийняття об’єктів будівництва в експлуатацію. Комісія має право лише ухвалити рішення про зарахування на баланс установи будівлі чи споруди, прийнятої в експлуатацію в законодавчо визначеному порядку. У зв’язку з цим вимоги керівника вашої установи є неправомірними, а його наказ є таким, що суперечить букві закону. Тож правда на вашому боці.
На завершення ще раз підкреслимо, що порядок прийняття в експлуатацію стосується об’єктів, будівництво яких завершене, тобто ступінь готовності яких становить 100 %. Об’єкти ж незавершеного будівництва взагалі не можуть бути прийняті в експлуатацію за жодних умов.



Помітили помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити нас про це
загрузка...
Коментарі (0)