10324 0

Упорядкування використання легкових автомобілів органами місцевого самоврядування та іншими бюджетними установами

10.11.15
Який на сьогодні порядок використання автомобілів посадовими особами органів місцевого самоврядування та інших бюджетних установ? (Київська обл.)

Автор: Костянтин НОВІКОВ, консультант

На жаль, на сьогодні чіткого порядку використання легкових автомобілів для поїздок, пов’язаних із службовою діяльністю посадових осіб установ та організацій, які утримуються за рахунок державного чи місцевих бюджетів, на законодавчому рівні не розроблено.

Славнозвісна постанова КМУ «Про впорядкування використання легкових автомобілів бюджетними установами та організаціями» від 04.06.2003 р. № 848 (далі — постанова № 848) лише встановлює певні вимоги до використання бюджетними установами легкових автомобілів та заходи, які слід вжити керівникам органів виконавчої влади.

Враховуючи той факт, що контроль за виконанням цієї постанови покладено на Державну фінансову інспекцію України, нехтувати встановленими нею вимогами не радимо, оскільки під час проведення ревізії працівниками такої інспекції обов’язково перевіряється дотримання цих вимог.

Головне, на що хотілось би звернути вашу увагу, — це необхідність самостійного затвердження керівниками бюджетних установ Порядку використання легкових автомобілів для поїздок, пов’язаних із службовою діяльністю посадових осіб (далі — Порядок), який слід розробити виходячи із специфіки діяльності та вимог, передбачених постановою № 848.

Розглянемо та проаналізуємо встановлені цією постановою вимоги, які необхідно обов’язково передбачити при розробці та затвердженні такого Порядку.

1. Легкові автомобілі використовуються тільки для поїздок, пов’язаних із службовою діяльністю посадових осіб.

З метою виконання цієї вимоги в Порядку доцільно:

— зазначити посадових осіб (керівник, його заступники), які мають право визначати необхідність здійснення службових поїздок;

— зазначити коло посадових осіб, які будуть мати право на використання службового автомобіля у службових цілях, із вказівкою відповідного терміну такого використання (місяць, квартал, рік);

— закріпити за кожною або декількома посадовими особами конкретні автотранспортні засоби, якими вони можуть користуватись, із зазначенням марки автомобіля та його державного номера;

— вказати, який документ буде підтверджувати зв’язок поїздки із службовою діяльністю посадової особи, хто уповноважив особу на її здійснення, час початку і закінчення поїздки. Для цього можна розробити журнал довільної форми.

2. Після кожної поїздки посадова особа, в розпорядження якої надано автомобіль, у подорожньому листі водія підтверджує особистим підписом час закінчення обслуговування.

З виконанням цієї вимоги можуть виникнути деякі непорозуміння. Справа в тому, що наказ Державного комітету статистики України від 17.02.98 р. № 74, яким було затверджено типову форму № 3 «Подорожній лист службового легкового автомобіля» та Інструкцію про порядок застосування подорожнього листа службового легкового автомобіля та обліку транспортної роботи, втратив чинність ще у квітні 2013 року.

Проте, враховуючи вимоги Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996-XIV, в установі мають бути в наявності первинні документи на списання пально-мастильних матеріалів, складені з урахуванням вимог законодавства про реквізити первинних документів.

Відповідно до п. 2.7 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну від 24.05.95 р. № 88, форму первинного документа для обліку роботи транспортного засобу установа може розробити самостійно. При цьому така форма повинна мати усі обов’язкові реквізити, визначені в п. 2.4 цього Положення, та необхідні графи для засвідчення підписом посадової особи часу закінчення обслуговування.

Самостійно розроблену форму і порядок її використання необхідно затвердити наказом (розпорядженням) керівника установи.

Слід відмітити, що й досі багато бюджетних установ для обліку роботи транспортного засобу продовжують використовувати типову форму № 3 «Подорожній лист службового легкового автомобіля».

Таким чином, незважаючи на те, розробить установа свій власний документ щодо обліку роботи транспортного засобу або буде користуватись подорожнім листом службового легкового автомобіля типової форми № 3, посадова особа, в розпорядження якої надано автомобіль, повинна підтвердити особистим підписом час закінчення обслуговування.

3. Користування легковими автомобілями у вихідні та святкові дні, а також відрядження на легковому автомобілі за межі області, АР Крим на відстань, що перевищує 200 км, здійснюються лише з дозволу керівника установи.

З виконанням цих вимог, вважаємо, питань виникнути не повинно.

Тобто, якщо виникне необхідність у використанні легкового автомобіля у вихідні та святкові дні або здійсненні відрядження на ньому на відстань, що перевищує 200 км, керівнику установи необхідно буде видати наказ (розпорядження). У ньому слід зазначити про таку необхідність, вказати, який саме автомобіль буде використовуватись (марку автомобіля та його державний номер), та осіб, які можуть його використовувати.

А ось у разі поїздок посадової особи, в розпорядження якої надано автомобіль, на відстань, що не перевищує 200 км, дозвіл керівника на користування автомобілем не потрібен. Але ж не забувайте, що при цьому мають бути документи, які підтверджують зв’язок поїздки із службовою діяльністю такої посадової особи. Таким документом, як вже було зазначено вище, може бути журнал довільної форми, в якому буде відображено мету службової поїздки та особу, що дала дозвіл на її здійснення.

Обмежень (у кілометрах) щодо використання службового автомобіля в межах міста постановою № 848 не передбачено, проте обслуговування легковими автомобілями посадових осіб здійснюється в межах установлених лімітів та асигнувань, передбачених у кошторисі установи. Такої ж думки дотримується і Мінфін у своєму листі «Щодо порядку використання службового автомобіля» від 14.10.2011 р. № 31-07230-16-21/25290.

Таким чином, це питання має бути врегульоване в Порядку, що затверджується керівником установи.

Поряд з розглянутими вимогами постановою № 848 також передбачено, що керівникам органів виконавчої влади необхідно вжити заходів до впорядкування використання легкових автомобілів, що обслуговують ці органи та підпорядковані їм установи, зокрема, шляхом запровадження транспортного обслуговування посадових осіб за викликом.

Зазначені заходи направлені насамперед на забезпечення економного витрачання бюджетних коштів і полягають у тому, що у разі відсутності потреби установи у постійних поїздках посадових осіб, пов’язаних із службовою діяльністю, необхідно запроваджувати транспортне обслуговування посадових осіб за викликом. Як це? Усе просто — за допомогою таксі. Введення такого обслуговування надасть можливість скоротити витрати установи на утримання транспортного засобу та на заробітну плату водія.

Для запровадження такого підходу слід провести ретельний аналіз витрат на утримання транспортного засобу та на заробітну плату водія за певний період часу (бажано за бюджетний рік), зіставивши його з можливими витратами на обслуговування за допомогою таксі. Слід врахувати періодичність поїздок посадових осіб, пов’язаних із службовою діяльністю, та їх можливу вартість виходячи з діючих тарифів на перевезення пасажирів.

Вважаємо, що лише після проведення такого аналізу може бути прийнято рішення щодо доцільності запровадження транспортного обслуговування посадових осіб за викликом.

Наприкінці зазначимо, що дії осіб, які використовують службовий автотранспорт для поїздок, не пов’язаних із службовою діяльністю, можуть бути кваліфіковані як адміністративне правопорушення, передбачене Кодексом України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-X.

Зокрема, відповідно до ст. 16412 цього Кодексу видатки бюджетних коштів на використання автомобіля на цілі, не пов’язані із службовою діяльністю, можуть розглядатися як нецільове використання бюджетних коштів. Це порушення тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від 70 до 85 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 1190 до 1445 грн.).

Крім того, такі дії посадових осіб органів місцевого самоврядування можуть підпадати під ознаки корупційних правопорушень відповідно до ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 р. № 1700-VII. За такі порушення винні особи притягаються до кримінальної, дисциплінарної та/або цивільно-правової відповідальності в установленому законом порядку.



Помітили помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити нас про це
загрузка...
Коментарі (0)