https://buhgalter.com.ua/forum/

Дорогі друзі!

Передивився я Інтернет на тему обліку КНП і зрозумів, що можна найти десь і щось, але нічого послідовного особисто я не знайшов. Що робити? Треба виправляти цю помилку. Тому будемо вивчати бухгалтерський облік госпрозрахункових організацій у площині неприбуткових медичних підприємств.

Більшість тих, хто зараз займається бухгалтерським обліком у КНП, прийшов туди з бюджетного обліку. А цей досвід не є таким, що дуже допоможе у госпрозрахунковій сфері. Про план рахунків та посилання на нормативно-правові акти вам не писав тільки ледащий. Я хочу крок за кроком розповісти про інше, а саме як з цим жити.

Почнемо ми з самого початку. Початок відбувся, коли було утворено КНП. Його утворення відбулось одним з двох способів: власне утворенням або перетворенням. Кожний з них має свої нюанси, які мають певні відображення у бухгалтерському обліку та іншу філософію взаємовідносин. Від фінансування переходимо к оплаті за надану послугу, від розпорядників з їх виноходами до засновників, від вимог інструкцій і фантазій казначейства до податкової відповідальності.

Якщо з господарської точки зору перетворити бюджетну установу у госпрозрахункову можливо, то з бухгалтерської — таке перетворення є не дуже простим, оскільки ви не переносити залишки одного госпрозрахункового підприємства до іншого, а змінюєте ці залишки як і план рахунків.
Перше, що потрібно зрозуміти, що план рахунків суб’єктів державного сектору з його типовою кореспонденцією вам не допоможе. Госпрозрахункові підприємства не керуються звичними для бюджетників інструкціями та вказівками головних розпорядників, вони є окремими та незалежними одиницями у певній сфері економіки.

План рахунків у вас буде інший, інструкції полягають на полиці, проте на головну арену вийдуть Положення (стандарти) бухгалтерського обліку та фахова думка. Не забувайте, що перевіряти вас буде аудит, а не звірянням рядків звітності.
Облікова політика госпрозрахункових підприємств має більшу свободу, але й більшу відповідальність. Саме вона визначить певні умови та принципи, які ви будите відображати бухгалтерськими проводками. Що ми відображаємо у звітності, беручі сальдо на рахунках бухгалтерського обліку? Активи, зобов’язання та капітал. Початок всього — це джерело, з якого все і піде, а від чистоти цього джерела залежить подальша як ефективність, так і всі помилки та складнощі обліку.

Тому, перше питання: яка господарська операція відбулася самою першою? І вірною відповіддю буде реалізований намір засновників стати джерелом початкових активів та визначення предмета та мети діяльності підприємства. Такий намір викладається у Статуті. З метою діяльності у КНП не виникає питань, вони є лікувальними закладами. Проте виникають певні активи і їх джерело. Ось тут і починається бухгалтерський облік.

Перша проводка, яку роблять всі нові підприємства виглядає так: Дт 46 — Кт 401. Слід звернути увагу на субрахунок 401 “Статутний капітал” і зрозуміти, що він відповідає тій сумі, яка зазначена в установчих документах.

“На субрахунку 401 "Статутний капітал" відображається статутний капітал господарських товариств, державних і комунальних підприємств. За кредитом субрахунку 401 "Статутний капітал" відображається збільшення статутного капіталу, за дебетом - його зменшення (вилучення). Сальдо на цьому субрахунку повинно відповідати розміру статутного капіталу, який зафіксовано в установчих документах підприємства. Аналітичний облік статутного капіталу ведеться за видами капіталу за кожним засновником, учасником, акціонером тощо.”

Рішення про його зміну належать виключно до компетенції засновників, і гратися з ним у бухгалтерському обліку без грамотного та законного рішення засновників заборонено. Оскільки такі дії мають ознаки кримінального злочину. Ще раз: будь-які зміни залишку субрахунку 401 відбуваються виключно за рішенням засновників!

Отже, в нас з’явився оборотний баланс з дебетовим залишком на рахунку 46 та кредитовим залишком на субрахунку 401. Ось тут треба звернути увагу на те, що субрахунок 401 не є еквівалентом субрахунку 5111, як би не хотілося їх ототожнювати, ніяке надходження або списання основних засобів його не зачеплять та не змінять. Статутний капітал може бути джерелом необоротних активів, але з ними ніяк не пов’язаний. Іншим, дивним для багатьох з вас, рахунком буде 46 “Неоплачений капітал”. Але дивного в ньому нічого не має, оскільки зараз ми маємо виключно намір засновника, зареєстрований державою, надати нам активи на таку суму.

Далі засновник передає нам активи на суму Статутного капіталу в строк, визначений у Статуті. Це можуть бути кошти, майно, запаси, тобто все те, що у бухгалтерському обліку вважається оборотними і необоротними активами. Надходження цих активів відбувається за вартістю, яку визначив засновник у своєму рішенні, шляхом кореспонденції рахунків за дебетом, залежно від активу, та кредитом рахунку 46 “Неоплачений капітал”. Залишок рахунку 46 показує нам, скільки ще засновник нам “винен”. Зверніть увагу, що засновник не може передати нам зобов’язання та нараховану амортизацію!

Біда-проблема виникає, коли засновник є бюджетною юридичною особою, який вважає що, може передати щось новому підприємству з “балансу на баланс” або щось у Статутний капітал з амортизацією! Запам’ятайте, таке можливо виключно між бюджетними установами в межах одного головного розпорядника. У госпрозрахункових підприємствах такі операції є безоплатно отриманими активами, тобто, де-факто, дарунками. Отже, треба зрозуміти, як і що вам було передано! Але про такі складні випадки — трохи згодом.

Інше відбувається коли КНП утворюється шляхом перетворення з бюджетної установи, тут у нас є передавальний акт, але це аж ніяк не означає, що вірним буде лише змінити рахунки бухгалтерського обліку. Оскільки відправник і отримувач балансу є різними за способом господарювання та бухгалтерським обліком.

Ці різниці повинні бути враховані при перетворені, і відповідно, вірно повинен бути викладеним статутний капітал. У такому випадку розробляється детальна трансформація бухгалтерського балансу, щоб вірно відобразити всі активи, зобов’язання та капітал. Проте, статутний капітал, як і у випадку, згаданому вище, повинен дорівнювати сумі, зазначеній в установчих документах. І тут ми повертаємося до біди-проблеми.
Передача з балансу на баланс, відсутність вірно зареєстрованого статного капіталу — це все артефакти, які з’являються внаслідок нерозуміння бюджетниками суті господарських підприємств. Майно підприємства належить виключно йому і може складатися як з внесків засновників, так і з того, що підприємство придбало само протягом господарської діяльності. Тому і є відокремлення Статутного капіталу і інших джерел. Що робити перетвореним і тим, кому невірно передали у статутний капітал?

Новостворені повинні прийняти все на баланс за актами приймання-передачі від засновника довільної форми у визначеній засновником вартості без будь якої амортизації. Проведення для необоротних активів та капітальних інвестицій будуть такими: Дт 10,11,12,15 — Кт 46. Оборотних активів або коштів вам ради та їх виконкоми не передадуть.

Перетвореним раджу іншу схему, а саме реформування балансу на підставі передавального акту з використанням технічного рахунку, який ви використаєте лиши під час реформування та не будите використовувати ніде у бухобліку. Таким рахунком може бути рахунок 00 “Реформування балансу“. Якщо ви здійснили вірне реформування, то залишку на цьому рахунку не буде, він зникне. Але, при реформуванні не забувайте про зареєстрований Статутний капітал, який в установчих документах могли зробити невірним. І тут вам допоможе наступне: зробіть дві проводки на суму капіталу Дт 46 — Кт 401 та Дт 00 Кт 46.

Підсумовуємо для перетворених:
1. Відображається Статутний капітал: Дт 46 — Кт 401 — сума за статутними документами. 
2. Тимчасово вводиться рахунок 00 “Реформування балансу”
3. З метою недопущення помилок у капіталі робиться проводка Дт 00 — Кт 46 — сума за статутними документами.
4. За передавальним актом відображаються всі необоротні активи. Наприклад, для основних засобів: Дт 10 — Кт 00, амортизація: Дт 00 Кт 13. 
5. За передавальним актом відображаються всі запаси та оборотні активи. Наприклад, для запасів: Дт 20 Кт 00.
5. За передавальним актом відображаються всі зобов’язання. Наприклад, кредиторська заборгованність: Дт 00 Кт 63.

Але у перетворених є і фінансові результати! Тут треба думати та розуміти що є чим. Дефіцит як поточний, так і минулих років нас не лякає, оскільки від тепер ви є неприбутковою установою. А що робити з профіцитом? А ще все це ускладняється тим, що перетворення могло відбуватися протягом поточного року.

Профіцит виникає як наслідок невиконання бюджетної мети, або залишку матеріалів. Тут треба розбирати кожний окремий випадок.

Але трохи відвернемося від фінансових результатів та нюансів перетворених і уявимо, розібралися з усіма нюансами. А новостворені тим часом оприбуткували все те, що їм надав засновник. І раптом з’ясовується, що засновник передав більше ніж зареєстрований капітал! А оскільки рахунок 46 “Неоплачений капітал” є активним, то він не може мати залишку по кредиту! Що робити? По-перше, уважно перечитати акти приймання-передачі, що вони дійсно передають майно в Статутний капітал або в управління, а перетвореним — провірити ще раз реформацію. Якщо помилок не виявлено, то треба щось робити з капіталом!

Вихід є, полягає він у площині незареєстрованого капіталу, якій обліковується на субрахунку 404 “Внески до незареєстрованого статутного капіталу”. 

“На субрахунку 404 "Внески до незареєстрованого статутного капіталу" відображаються внески, які надходять для формування статутного капіталу, зокрема акціонерного товариства, після його оголошення і до реєстрації відповідних змін до установчих документів. Сальдо субрахунку 404 після реєстрації статутного капіталу в установленому порядку списується у кореспонденції із кредитом субрахунку 401 "Статутний капітал", а у разі якщо підприємству відмовлено у реєстрації статутного капіталу, у кореспонденції з дебетом субрахунку 404 відображаються операції з повернення активів, які надходили як внески.”

Таким чином поточний капітал підприємства, відображений на рахунку 40 “Зареєстрований (пайовий) капітал” складається з Статного капіталу (субрахунок 401) та Незареєстрованого капіталу (субрахунок 404). Після внесення змін в установчі документи та їх реєстрації проводиться відповідний запис Дт 404 Кт 401. Зволікати з цим не варто.

І останнє поки що про капітал. Запам’ятайте, що за дебетом субрахунків рахунку 40 “Зареєстрований (пайовий) капітал” проведення можуть бути коли у кредиті лише рахунки 30, 31, 42, 44, 45, 46, 67. Всі ці проводки пов’язані з розрахунками із засновниками, зменшенням за їх рішенням капіталу, або поверненням засновнику його внеску. Підставою для їх здійснення є виключно рішення засновників!

Розглянемо нюанси для перетворених, а саме профіцит та поточні фінансові результати. Треба зрозуміти, що доходи бюджетної установи та госпрозрахункового підприємства — різні речі, а профіцит — прибуток. Що тут треба зробити?

По-перше, ще у стані бюджетної установи, нарахувати амортизацію, оскільки у стані госпрозрахункового підприємства вона нараховується щомісячно і треба мати дані на кінець відповідного місяця. Навіть якщо перетворення відбувається протягом місяця, нараховуємо на дату закінчення місяця. А також визначитися з їх дооцінками.

По-друге, закрити всі рахунки доходів і витрат, оскільки доходи і витрати, які виникнуть у стані госпрозрахункового підприємства є іншими за своєю економічною суттю.

По-третє, визначитися із залишком запасів, придбаних бюджетним коштом. Такі запаси у вас будуть мати джерелом походження цільове фінансування.

І, на останок, визначитися з необоротними активами, які перебувають на балансі та були отримані безоплатно як дарунки.

Всі ці данні дадуть можливість визначитися з рахунками 4 класу. Так, залишкова вартість безоплатно отриманих основних засобів знайде своє відображення за кредитом субрахунку 424 “Безоплатно одержані необоротні активи”. Всі дооцінки будуть мати залишки на субрахунках рахунку 41 “Капітал у дооцінках”. Залишок запасів сформує кредит субрахунків рахунку 48 “Цільове фінансування”. Тобто, розглядаючи все це, треба дивитися на групи активів і задавати собі питання звідки вони. І, звісно, у вас не може бути ніякого профіциту, виключно дефіцит, який сформує збитки, або нульовий фінансовий результат.

Після всього цього можна відобразити їх залишки за допомогою технічного рахунку 00 “Реформування балансу” та подивитися чи зникли залишки на ньому. Роботи багато, та вона — складна. Універсальної поради тут не існує, треба дивитися кожний окремий випадок. Виправлення можна зробити в будь-якому кварталі, але чим отдаль вони від події — тим складніше. А для цього потрібне розуміння подальшого обліку, до якого ми й перейдемо в наступних публікаціях, якщо вам буде цікаво.

Иванников Алексей, дякую, Ви супер!

владка писав:Иванников Алексей, дякую, Ви супер!

Дякую, сьогодні буде продовження.

План рахунків та регістри

Вчиться у всіх — не наслідуйте нікого.

М. Горький

У попередній статті ми дізналися про джерела існування підприємств та дослідили нюанси, пов’язані із поняттям капіталу. Зовсім трохи ми зачепили рахунки бухгалтерського обліку, не понурюючись у це. Зараз саме час освіжити у пам’яті, те, що може ніколи й не знали. Отже, повернемося до плану рахунків та способів організації бухгалтерського обліку у комунальних неприбуткових організаціях.

Як вже багато, хто з вас, знає госпрозрахункові підприємства використовують інший план рахунків ніж суб’єкти державного сектору. Продивляючись публікації в Інтернеті, можна побачити знов чисельні посилання на нормативно-правові акти та наполегливе фіксування на обов’язковості їх застосування всіма. Така традиція повелася у видань бюджетного толку, що все, що є у законодавстві, — обов’язкове і не має виключень. Давайте розберемося і розвіємо міфи.

Перше, з чого потрібно починати, — це здоровий глузд! Так, це вважається дивним, але можливим. Бухгалтерський облік має свої традиції та освячені історією принципи. Вони виникли тому, що, не зважаючи на часи, господарські операції у своєї сутті не змінилися. Борги залишилися боргами, обмін речей обміном, незалежно від того чи відбувається він, сидячі на коні або натискаючи на сенсорні екрани пристроїв. Такі освячені традиції й знайшли своє відображення у тому, що зараз називається стандартами і принципами бухгалтерського обліку. А кожна держава регулює ці традиції відповідно до її культури та звичаїв.

Одним з головних принципів бухгалтерського обліку є метод нарахування. Саме він складає базу для всього бухгалтерського обліку у розвинутому світі. Вдосконалюючи або адаптуючи цей метод, держава регулює бухгалтерський облік своїм законодавством. В Україні головним нормативно-правовим актом у сфері бухгалтерського обліку є Закон України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16 липня 1999 року № 996-XIV (надалі будемо згадувати його як Закон про бухоблік). Будь-які інші підзаконні акти, накази, інструкції не можуть суперечити йому, а у разі коли таке відбувається, то Закон має вищу юридичну силу.

Цей Закон постулює головну мету бухгалтерського обліку в Україні, кажучи наступне: “Метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства”. В ньому можна побачити й згаданий вище принцип нарахування, а також принцип превалювання сутності над формою. І тут треба зробити паузу, перечитати те, що виділено, та усвідомити це раз на все життя. Бухгалтер повинен надати інформацію, якій можна вірити, а ні так, як сказали десь в якомусь органі. Ця інформація повинна повністю розкривати фінансовий стан і результати діяльності підприємства. А ось принципи бухгалтерського обліку визначають способи, якими ця інформацію буде отримана. Звертаю вашу увагу саме на превалювання сутності над формою, а також ще на принципи, визначенні міжнародними стандартами або національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку. Тому в Україні можна побачити, якщо добре дивитися, зміну парадигми з інструкцій до рекомендацій, що відповідає міжнародній практиці. Так, поки що ми не побороли це у бюджетній сфері, де панує, де-факто, радянська ідеологія, але і такі кроки відбудуться, інакше нам нема чого робити на міжнародній арені у сучасному світі.

Отже, бухгалтерський принцип в України ґрунтується на Законі про бухоблік і складається з принципів, викладених у ньому та положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку. У зв’язку з тим, що стандарти надають певну свободу у виборі принципів обліку окремих об’єктів, виникає необхідність у їх вірному застосуванні. Вирішення цього питання покладено на Методологічну раду Міністерства фінансів, які і видає методичні рекомендації. Слід відрізняти рекомендації від інструкцій: рекомендації розповідають про те, як можна роботи, інструкції — як треба. Але застосування вимог деяких інструкцій залежить від того, чи обрали ви її для застосування. Саме з цієї позиції треба розглядати все те, про що піде мова далі.

План рахунків у бухгалтерському обліку є найвищим рівнем групування однорідних об’єктів обліку. За його допомогою здійснюється своєрідний синтез показників однорідних речей. Для найкращого розуміння його сутті та мети допоможе алюзія на кишеню. Скільки з нас знаходили кошти у кишенях речей у період міжсезоння? Всім відома ситуація. А уявіть, що десь є запис, в якому відображено кількість грошей по всіх ваших кишенях. І у разі нестачі їх у вас, ви можете взяти їх з іншою, тобто перекласти з однієї до другої. А зараз додайте до них ще і кишені всіх членів родини та переміщення грошей між ними. В цій фантазії викладений весь бухгалтерській облік. Хто взяв мої кошти? В моїх кишенях є стільки, проте дещо треба покласти дитині, бо вона не поїсть у школі.

Кожна окрема кишеня — це об’єкт аналітичного обліку, а всі гроші у моїх кишенях є синтезованим і підсумованим показником, тобто рахунком бухгалтерського обліку, а готівка в кишенях і гаманці, кошти на банківських картках та позичені сусідці створюють клас однорідних об’єктів, які ми називаємо коштами взагалі.

В Україні такий рівень групування є стандартизованим, тобто є плани рахунків для різних видів суб’єктів господарської діяльності, затверджений на рівні держави. Медичні заклади, які стали комунальними неприбутковими підприємствами, повинні застосовувати план рахунків, розроблений для госпрозрахункових підприємств. Проте, і тут, в них є вибір. Основним планом рахунків є План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999 року № 291; а його молодшим братом — Спрощений план рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 19 квітня 2001 року № 186. Загальний план рахунків може застосовуватися всіма госпрозрахунковими підприємствами, а спрощений — тими, хто відповідає критеріям мікропідприємств, малих підприємств, непідприємницьких товариств, а також підприємств, які ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат відповідно до податкового законодавства. Загальний план рахунків більш деталізований та, на мою думку, зручнішій, проте маленькі медичні заклади можуть знайти переваги у спрощеному. Вибір завжди за вами, але у цій серії статей ми будемо використовувати загальний.

Незважаючи на обраний підприємством план, важливим є те, що сьогодні кожних з них є двозначним, і це є достатнім рівнем групування для складання фінансової звітності. Перша цифра у коді рахунку визначає клас, а друга — рахунок у середині класу, разом вони утворюють код синтетичного рахунку. І тут виникає наболіле питання про субрахунки, з якими всі носяться як скажені з блохами. Субрахунок є першим рівнем аналітичного обліку і необов’язковий для застосування. Плодити чи не плодити субрахунки — виключно справа організації бухгалтерського обліку кожного окремого підприємства. На практиці, коли треба визначитися із суттю операції, міркують категорією субрахунків та використовують їх при автоматизованому обліку. У разі ручного обліку, зручнішим буде міркувати рахунками і субрахунками, а записи робити виключно рахунками.

Щодо субрахунків загалом, повторююсь, що їх утворення і використання визначає само підприємство. Тобто, навіть тут, у нього є вибір: не використовувати, або використовувати типові, чи розроблені самим підприємством, виходячи від його потреб. Не вірити? Давайте подивимось у наказ Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999 року № 291: “Субрахунки до синтетичних рахунків уводяться підприємствами самостійно виходячи з потреб управління, контролю, аналізу та звітності”. Якщо підприємство вирішило використовувати субрахунки, але не змогло розробити їх разом з правилами кореспонденції, то на допомогу може прийти Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджена тим самим наказом, що і план рахунків. Як її використовувати? Є два способи: перший — простий, другий — для асів бухгалтерської справи. Простий передбачає просте застосування самої інструкції під час відображення господарської операції, а складний — розробку на її підстави власної інструкції та субрахунків, виходячи від потреб підприємства з управління, контролю і аналізу. Перейдемо до перших підсумків та розвіювань міфів.

По-перше, комунальні підприємства мають вибір серед двох планів рахунків, де перший є більш детальним та зручнішим, а другий — простішим і практичним для маленьких підприємств.

По-друге, кожен з планів складається з двозначних рахунків, що є достатнім для складання фінансової звітності.

По-третє, підприємство само обирає систему субрахунків. Субрахунки першого рівня є початком аналітичного обліку, а їх використання залежить від рішення підприємства, виходячи з потреб управління, контролю і аналізу.

Четверте, використання Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій залежить від того, чи вибрало підприємство використовувати субрахунки і які саме. Якщо підприємство обрало використовувати субрахунки, наведені у інструкції, то воно зобов’язано використовувати її. Ця вимога виникає не з того, що є така інструкція, а з того, в ній розроблені субрахунки, до яких потрібні певні правила використання.

Залишилося останнє питання, пов’язане з планом рахунків. Воно полягає у том, як зафіксувати зроблений вибір. Такий вибір фіксується у накази про облікову політику. Слід також зауважити, що обраний шлях повинен бути поміркованим, оскільки бухгалтерський облік ґрунтується ще на принципі послідовності — постійного (з року в рік) застосування підприємством обраної облікової політики.

Думаю, що зараз багато чого стало зрозумілим, але перед тим, як рухатися далі, дозволю собі як практику рекомендацію. Визначитися до якого виду підприємства ви належите можна за допомогою частини другої статті 2 Закону про бухоблік. Тим, хто вагається, раджу перевірити та переконатися у правдивості наведеного, прочитавши загадане мною законодавство. І практична порада: обирайте загальний план, навіть якщо ви є малесенькими, так як ніхто не знає куди далі заведе нас медична реформа. Міркуйте і використовуйте субрахунки з Інструкції, оскільки там вже вирішено багато питань та є можливість перевірити коректність проведення. А ось власне проведення у разі неавтоматизованого обліку краще робити, використовуючи виключно синтетичні рахунки та журнал-ордерну систему, про що і піде мова далі.

Це комусь треба, мені продовжувати?

Иванников Алексей писав:Це комусь треба, мені продовжувати?

Так, це дуже треба, не тільки медикам, а і бухгалтерам, які після об'єднання громад можуть залишитися без роботи. Адже ніхто не знає, де знайдемо роботу, може якраз ваші лекції нам допоможуть в подальшому, продовжуйте, будь ласка. Навіть якщо хтось і не зараз прочитає-потім буде як знахідка)))

nessa-iness писав:

Иванников Алексей писав:Це комусь треба, мені продовжувати?

Так, це дуже треба, не тільки медикам, а і бухгалтерам, які після об'єднання громад можуть залишитися без роботи. Адже ніхто не знає, де знайдемо роботу, може якраз ваші лекції нам допоможуть в подальшому, продовжуйте, будь ласка. Навіть якщо хтось і не зараз прочитає-потім буде як знахідка)))

Дякую, завтра буде продовження.

(Продовження План рахунків та регістри)

***

Дивною здається розповідь про облікові регістри бухгалтерського обліку у двадцять першому сторіччі, в якому комп’ютерна техніка проникла у всі сфери людського життя. Про що казати, коли комп’ютер допоможе у всьому. Але, по-перше, щоб він став помічником, йому треба пояснити чого ви від нього бажаєте отримати. А, як давно відомо, щоб щось пояснити треба самому розуміти. І прикре друге, більшість неприбуткових підприємств не мають фінансового ресурсу для придбання необхідного програмного забезпечення, що в більшості відповідає медичним закладам.

Як була сказано вище, метою бухгалтерського обліку є надання правдивої та неупередженою інформації, для цього однакові речі групують за допомогою плану рахунків та здійснюють з ними певні заходи, які утворюють чітку та інформативну картину у грошовому вимірі.

Дивним для багатьох бюджетних бухгалтерів може показатися те, що в госпрозрахункових підприємствах не існує обов’язкових регістрів. Кожне підприємство самостійно обирає систему регістрів, за допомогою яких, будуть здійснюватися облікові операції. Найпопулярнішою системою бухгалтерських регістрів сьогодні є система, в якій як такі регістри відсутні зовсім! Мова йде про автоматизований бухгалтерській облік, де з боку бухгалтера вводяться перевірені первинні документи до системи автоматизації, натиском клавіш виконуються регламентні операції та завдання, а з інформаційної системи отримуються відповідні звіти. Це дуже зручно та пришвидшує роботу, але лише за наявністю системи автоматизації та чіткого розуміння, що саме робить в ній бухгалтер. У таких бухгалтерів облік здійснюється більш швидко, а зайве для досягнення його мети не робиться, в них навіть відсутня улюблена у бюджеті головна книга. Дивлячись уперед, рекомендую переходити на такі системи й неприбутковим підприємствам, оскільки це вивільнить час для податкового обліку, в якому ці системи дуже допоможуть. Особливо це надає переваг, коли такий облік запроваджується з самого початку, з утворення підприємства. Для багатьох, хто в перше взявся за госпрозрахунковий облік та не має його чіткого розуміння, це поки що залишається мрією. Тому, від мрій — до реалій.

Ручний бухгалтерський облік — це складання на підставі первинних документів проміжних накопичувальних регістрів, які дозволяють угрупувати активи, зобов’язання та господарські операції за планом рахунків та визначити залишки на них, які відповідають поточному стану балансу підприємства та відображаються у звітності. З цих регістрів бухгалтер видобуває оборотно-сальдову відомість, яка є чернеткою балансу. Якими бувають ці накопичувальні регістри? Насправді їх можна поділити на дві групи за принципом ведення та отримання даних з них: меморіально-ордерна, та журнал-ордерна.

Меморіально-ордерна система є одною із самих старих форм обліку та знайома багатьом бухгалтерам. Така форма здійснення обліку має два різновиди його реалізації. Перший з них зараз практично ніхто не застосовує, оскільки в ньому ускладнено накопичення, виникає потреба у великій кількості записів. Не думайте, що ви працювали з таким різновидом у бюджеті, там ви застосовували його еволюційну форму. Суть методу складається з того, щоб записувати кожну операцію або їх однорідну групу до меморіального (від пам’яті латиною) ордеру. А потім на підставі цих ордерів здійснювати запаси у головну книгу, де кожному рахунку били відведені окремі аркуші за дебетом і за кредитом. За таких умов бухгалтер, навіть з невеликими оборотами, перетворюється у писаря, заваленого паперами, згадайте ностальгічний образ початку двадцятого сторіччя.  Також до недоліків цієї системи відносяться відрив аналітичного обліку від синтетичного, недостатня пристосованість регістрів для складання звітності. Все це потребувало змін, і вони відбулись. Еволюційною зміною був перехід від головної книги до журналу-головна та створення форм меморіальних ордерів як накопичувальних відомостей. Така форма бухгалтерського обліку та всі її недоліки відома вам ще за часів бутності бюджетним бухгалтером. Згадайте, як складно за нею скласти форму балансу або визначити рух грошових коштів як операційний, інвестиційний чи фінансовий!

Революційною зміною стала нова форма ведення обліку, яку називають журнал-ордерною. Перші її принципи сформульовані десь у сорокових роках двадцятого сторіччя і вона сьогодні є найвдалою формою для ручного обліку, оскільки взяла найкраще з попередніх двох та скоротила навпіл кількість записів, а також у своєму складі додала мінімальний аналітичний облік, якій потрібен для складання звітності. В цій формі обліку головна книга і журнал-ордер з одного боку доповнюють один іншого, а із іншого перевіряють. Можна сказати, що окрім того, що треба все писати та рахувати самому, вона не має істотних недоліків.

Підведемо проміжні підсумки. Існує дві форми обліку за способом його ведення: автоматизований та ручний. Ручний облік поділяється на дві форми: меморіально-ордерну та журнал-ордерну. Найзручнішою формою обліку при ручному способі його здійснення є журнал-ордерна.

Законом про бухоблік не встановлено жодної обов’язкової форми ведення обліку, що дозволяє підприємству обрати ту форму, яку воно вважає необхідною та найзручнішою. Існує невірне трактування в Інтернеті та розуміння у деяких бухгалтерів Наказу Міністерства фінансів України від 29 грудня 2000 року № 356, яким затверджено Методичні рекомендації по застосуванню регістрів бухгалтерського обліку. По-перше, цей наказ не покладає ні на кого жодних обов’язків, та як наслідок не утворює нікому відповідальності, передбаченою законодавством. Метою наказу є надання рекомендацій у вирішенні питання організації форми бухгалтерського обліку на підприємстві, тобто, це є майже той самий випадок як з Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій. Ці методичні рекомендації дозволяють швидко організувати та почати застосовувати найвдалішу форму ручного обліку. Також, для довідки, на підставі цих рекомендацій були розроблені регістри для сільського господарства, які врахували його особливості. По-друге, наведені форми регістрів мають рекомендаційну природу. Ті форми були гарними у застосуванні у ті роки, а зараз вони у деяких місцях не відповідають плану рахунків. У захист цих форм можна сказати, що вони є гарною основою для розробки своїх, прилаштованих на специфіку підприємства. По-третє, у разі ведення обліку за іншими формами або автоматизовано у вас не існує обов’язку у друкуванні або паралельному заповненні форм, передбачених цією рекомендацією.

Практична порада полягає у тому, щоб переглянути форми регістрів та розробити свої шляхом викидання та додавання необхідного. Єдина форма, яка не потребує переробки є головна книга, проте вона потребує іншого розуміння.

І майже наостанок, рахунки та регістри бухгалтерського обліку є пов’язаними речами, а також з ними з’єднана фінансова звітність. Тому, обирати треба від найбільшого до найменшого. Наприклад, ті, хто обрав спрощений план рахунків, можуть обрати і інші рекомендації про форми регістрів, затверджені наказами Міністерства фінансів України від 25 червня 2003 року № 44 або від 15 червня 2011 року № 720.

Висновок виглядає так, що підприємство самостійно обирає систему і форму бухгалтерського обліку та його накопичувальних регістрів. Форми, наведені у рекомендаціях мають виключно рекомендаційну та не мають обов’язкового характеру. Вирішили, що ‘лінки’ вчитися і будете писарями — застосовуйте меморіально-ордерну систему, бажаєте на губити час та швидко складати звітність — журнал-ордерну, маєте кошти, розуміння або надвеликі обороти — автоматизуйтесь!

Залишився ще один дуже популярний в Інтернеті міф про всебічність рахунків восьмого класу. Запиніться, особливо ті, хто ніколи не мав практичного досвіду у госпрозрахунковому обліку, не кажіть та не нав’язуйте людям нісенітниць! У плані рахунків є два класи, пов’язані з витратами: 8 клас — Витрати за елементами, 9 клас — Витрати діяльності. Практичні рекомендації аудиторів та практикуючих бухгалтерів завжди схилялися у бік рахунків 9-го класу із застосуванням 8-го за потребою, а вже з 31 березня 2019 року знайшли своє відображення і в новій редакції Інструкції до плану рахунків. Історичну приємність, де можливо було обійтись без рахунків 9 класу, ми аналізувати не будемо, а деяке розуміння їх різниці треба мати. Витрати за елементами є тим, що можна віднести до управлінського обліку у підприємствах, зайнятих виробництвом продукції. За їх допомогою можливо проаналізувати пропорції витрат у розрізі їх економічної суті, тобто з яких показників (матеріали, оплата праці, амортизація, інше) складається їх собівартість, а за їх допомогою спрощувалося складання звіту про фінансові результати великих виробництв. Комунальні неприбуткові підприємства медичної сфери не виробляють продукції, а надають послуги виробничого характеру. Виробляння продукції та послуги — різні речі як солодке і красиве. У таких підприємствах важко визначити стан незавершеного виробництва, та понесені витрати протягом безперервного виробництва послуг складають їх фактичну собівартість. Тому є недоцільним застосування транзитної кореспонденції з застосування витрат за елементами на відповідні рахунки витрат діяльності. Такі дії ускладнюють облік, а для їх здійснення не існує істотних підстав, окрім фантазій деяких радників, закоханих у казні і питки. Практична рекомендація виглядає так: не використовувати рахунки восьмого класу зовсім. Також, окремої розмови потребує застосування рахунку 91 та списання вартості матеріалів, пов’язаної із пропорційним податковим кредитом — про все це ми поговоримо згодом.

Отже, головне, що довела ця стаття, — наявність свободи вибору в способах і методах ведення бухгалтерського обліку у комунальних неприбуткових підприємствах, а також розуміння, що ця свобода покладає певні обов’язки. Обирати так, щоб спростити собі життя і зробити облік легким і зрозумілим. А нам час рухатися далі і поговоримо ми гроші, щоб назавжди їх відрізняти від доходів.

Я, нарешті, повернулся.

О.Іванніков писав: ↑

21 травня 2021, 16:23

Я, нарешті, повернулся.

Чекаємо на продовження

EVGENIY писав: ↑

21 травня 2021, 16:24

О.Іванніков писав: ↑

21 травня 2021, 16:23

Я, нарешті, повернулся.

Чекаємо на продовження

А може ж актуальна тема? То буде з чого почати.

О.Іванніков писав: ↑

21 травня 2021, 16:26

EVGENIY писав: ↑

21 травня 2021, 16:24

О.Іванніков писав: ↑

21 травня 2021, 16:23

Я, нарешті, повернулся.

Чекаємо на продовження

А може ж актуальна тема? То буде з чого почати.

Так, тема актуальна!