2802 0

Мінсоцполітики про особливості оплати праці працівників, які перебувають у відрядженні в зоні АТО

Мінсоцполітики у листі від 17.08.2015 № 12443/0/14-15/13 роз’яснило особливості оплати праці працівників, які перебувають у відрядженні в зоні АТО.

Відповідно до абзацу першого постанови Кабінету Міністрів України від 22.07.2015 р. N 522 "Про особливості оплати праці працівників, які беруть участь у забезпеченні проведення антитерористичної операції" (далі - Постанова N 522) працівникам установ, закладів та організацій, що фінансуються з бюджету, які беруть участь у забезпеченні проведення антитерористичної операції (далі - АТО) безпосередньо в районах її проведення, заробітна плата за фактичний час перебування в таких районах підвищується на 50 відсотків (за наявності підтвердних документів).

Працівники (невійськовослужбовці), які (на підставі відповідних рішень (клопотань) Антитерористичного центру при Службі безпеки України) прибувають до районів проведення АТО для виконання своїх функцій із забезпечення її проведення, вважаються такими, що знаходяться у службовому відрядженні відповідно до Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13.03.98 р. N 59 <...>, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 31.03.98 р. за N 218/2658 (далі - Інструкція про службові відрядження).

Службовим відрядженням вважається поїздка працівника за розпорядженням керівника органу державної влади, підприємства, установи та організації, що повністю або частково утримується (фінансується) за рахунок бюджетних коштів, на певний строк до іншого населеного пункту для виконання службового доручення поза місцем його постійної роботи (за наявності документів, що підтверджують зв'язок службового відрядження з основною діяльністю підприємства).

Порядок оформлення відрядження, відшкодування витрат, пов'язаних з відрядженням (за наявності необхідних підтвердних документів) тощо визначений нормами розділу II Інструкції про службові відрядження.

Так, направлення працівника підприємства (установи, організації) у відрядження здійснюється керівником цього підприємства або його заступником і оформляється наказом (розпорядженням) із зазначенням: пункту призначення, найменування підприємства, куди відряджений працівник, строку й мети відрядження.

За відрядженим працівником зберігається місце роботи (посада) протягом усього часу відрядження, в тому числі й часу перебування в дорозі.

Відповідно до норм статті 121 Кодексу законів про працю України працівникам, які направлені у службове відрядження, оплата праці за виконану роботу здійснюється відповідно до умов, визначених трудовим або колективним договором, і розмір такої оплати праці не може бути нижчим середнього заробітку.

Слід зазначити, що Кабінет Міністрів України (Постанова N 522) рекомендував керівникам суб'єктів господарювання (небюджетної сфери) передбачати в колективних договорах норму щодо виплати їх працівникам підвищеного розміру заробітної плати за участь у забезпеченні проведення антитерористичної операції безпосередньо в районах її проведення.

Нарахування працівнику підвищеної заробітної плати здійснюється після його повернення з відрядження із зони АТО з підтвердними документами про фактичний час перебування в цій зоні.

Підтвердженням про фактичний час перебування працівника в районі проведення АТО, на нашу думку, має бути відмітка в посвідченні про відрядження про прибуття (вибуття) працівника в пункт (із пункту) призначення, підписана (завірена) відповідальною особою. Водночас вважаємо, що це може бути і інший підтвердний документ (список, довідка), форма якої затверджується відповідним уповноваженим органом.

Сума зазначеного підвищення заробітної плати є додатковою заробітною платою і як гарантована державою складова зарплати включається при обчисленні середньої заробітної плати відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 08.02.95 р. N 100 "Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати", а також враховується при обчисленні максимального розміру місячної заробітної плати (грошового забезпечення) керівних працівників органів державної влади та інших державних органів, утворених органами державної влади та органами місцевого самоврядування підприємств, установ та організацій, який обмежується 15 розмірами мінімальної заробітної плати (пункт 13 постанови Кабінету Міністрів України від 01.03.2014 р. N 65).

Оплата праці у святкові і неробочі дні провадиться відповідно до статті 107 Кодексу законів про працю України. Працю оплачують у подвійному розмірі: відрядникам - за подвійними відрядними розцінками; працівникам, праця яких оплачується за годинними або денними ставками, - в розмірі подвійної годинної або денної ставки; працівникам, які одержують місячний оклад, - у розмірі одинарної годинної або денної ставки понад оклад, якщо робота у вихідний день проводиться у межах місячної норми часу, і в розмірі подвійної годинної або денної ставки понад оклад, якщо робота провадилась понад місячну норму.

Постановою N 522 передбачено підвищення заробітної плати (яка включає посадовий (місячний) оклад, доплати, надбавки, премії тощо). При обчисленні годинної, денної ставки для оплати роботи у святковий, неробочий день зазначене підвищення заробітної плати не включається.



загрузка...
Помітили помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити нас про це
Коментарі (0)