У разі зміни істотних умов праці, різниця в заробітку не виплачується

Кодекс законів про працю не передбачає виплати різниці в заробітку в разі зміни істотних умов праці, зокрема встановлення неповного робочого часу. Про це йдеться в постанові Верховного Суду України від 12.07.2017


Закон і Бізнес

Статтею 235 КЗпП визначено вичерпний перелік випадків, коли повинна проводитися виплата середнього заробітку за час вимушеного прогулу. У ч.2 цієї статті встановлено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

Однак у справі №6-2757цс16, рішення в якій переглядалося, позивачку не було звільнено з роботи. Натомість на підставі наказу роботодавця (який вона не оскаржувала) змінено істотні умови праці, зокрема встановлено неповний робочий тиждень з виплатою 0,2 ставки посадового окладу. Про це вона була повідомлена з дотриманням вимог ч.3 ст.32 КЗпП, її вихід на роботу раз на тиждень підтверджується табелями обліку робочого часу. Оплата праці проводилася пропорційно відпрацьованому часу, що відповідає вимогам ст.56 кодексу. 

 


Помітили помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити нас про це
Коментарі (0)
Залишити коментарі:
Ваше ім`я
Коментарі