Роздуми на тему бухгалтерського обліку у державному секторі
-
- Мешканець
- Повідомлень: 342
- З нами з: 06 січня 2018, 01:35
- Регіон: Одесская область
- Звідки: Ukraine, Odessa
- Дякував (ла): 27 разів
- Подякували: 431 раз
Не знаю чим допоможе, так як без розуміння суті журналів-ордерів головна книга може показатися незрозумілою.
Головни чим повинно забезпечити ПЗ - оборотним балансом (чернетка звіту), оборотний баланс також відомий як оборотно-сальдова відомість. Так як така відомість складається на прикінці всіх регістрів, після навіть головної книги.
Головни чим повинно забезпечити ПЗ - оборотним балансом (чернетка звіту), оборотний баланс також відомий як оборотно-сальдова відомість. Так як така відомість складається на прикінці всіх регістрів, після навіть головної книги.
У вас недостатньо прав для перегляду приєднаних до цього повідомлення файлів.
- VOV
- Коронована особа
- Повідомлень: 1142
- З нами з: 11 січня 2016, 18:51
- Регіон: Полтавская область
- Дякував (ла): 26 разів
- Подякували: 211 разів
У мене уточнююче запитання до Вашого прикладу. Чому обороти за дебетом розписуються а за кредитом ні?Иванников Алексей писав:Не знаю чим допоможе, так як без розуміння суті журналів-ордерів головна книга може показатися незрозумілою.
Головни чим повинно забезпечити ПЗ - оборотним балансом (чернетка звіту), оборотний баланс також відомий як оборотно-сальдова відомість. Так як така відомість складається на прикінці всіх регістрів, після навіть головної книги.
А так дана форма мені подобається але я б по перше її розвернув (місяці поставив зверху, всі 12), по друге і дебет і кредит розбив у розрізі кореспондуючих рахунків Таким би чином отримав повністю рух по рахунку за весь рік з необхідною технічною інформацією. Можна ще добавити проміжні поквартальні результати, але тоді бланк буде дуже великий. Попробую над цим подумати як буде час.
Поки що я контроль рахунка аналізую отаким документом який по суті є досить універсальним і все показує але дуже громоздкий
-
- Мешканець
- Повідомлень: 342
- З нами з: 06 січня 2018, 01:35
- Регіон: Одесская область
- Звідки: Ukraine, Odessa
- Дякував (ла): 27 разів
- Подякували: 431 раз
А ось тут саме методологія складання.VOV писав:У мене уточнююче запитання до Вашого прикладу. Чому обороти за дебетом розписуються а за кредитом ні?Иванников Алексей писав:Не знаю чим допоможе, так як без розуміння суті журналів-ордерів головна книга може показатися незрозумілою.
Головни чим повинно забезпечити ПЗ - оборотним балансом (чернетка звіту), оборотний баланс також відомий як оборотно-сальдова відомість. Так як така відомість складається на прикінці всіх регістрів, після навіть головної книги.
А так дана форма мені подобається але я б по перше її розвернув (місяці поставив зверху, всі 12), по друге і дебет і кредит розбив у розрізі кореспондуючих рахунків Таким би чином отримав повністю рух по рахунку за весь рік з необхідною технічною інформацією. Можна ще добавити проміжні поквартальні результати, але тоді бланк буде дуже великий. Попробую над цим подумати як буде час.
Поки що я контроль рахунка аналізую отаким документом який по суті є досить універсальним і все показує але дуже громоздкий
Журнал-ордерна система є найбільш прогресивної для ручного обліку. Оскільки сам Журнал-ордер заповнюється розписуючи обороти за кредитом, а підсумок переноситься за дебетом. Мета накопичувального регістру простота заповнення та відсутність дублювань. Можу заповнити приклад ордеру.
-
- Мешканець
- Повідомлень: 342
- З нами з: 06 січня 2018, 01:35
- Регіон: Одесская область
- Звідки: Ukraine, Odessa
- Дякував (ла): 27 разів
- Подякували: 431 раз
Місяці повинні бути в рядок, так як так простіше збирати обороти, та здійснювати виправлення помилок, у разі складання довідок. Облікові регістри повинні бути прості у заповнені.
-
- Мешканець
- Повідомлень: 342
- З нами з: 06 січня 2018, 01:35
- Регіон: Одесская область
- Звідки: Ukraine, Odessa
- Дякував (ла): 27 разів
- Подякували: 431 раз
Принципи побудови журнально-ордерної форми бухгалтерського обліку
Журнально-ордерна форма бухгалтерського обліку с найбільш прогресивною серед інших форм обліку. Вперше основні принципи журнально-ордерної форми обліку були сформульовані у 40-х роках XIX століття. Об'єктивна необхідність в її виникненні і застосуванні була викликана вимогами удосконалення управління, посилення контролю за режимом економіки, підвищення оперативності бухгалтерської звітності, уникнення недоліків, які притаманні меморіально-ордерній та Журналу-Головній формам обліку.Шляхи подолання цих недоліків перш за все полягали в тому, щоб скоротити багаторазове дублювання даних, переписування одержаних підсумків із одного реєстру в інший. Для цього необхідно було шукати нову форму реєстрів і принципово міняти методику відображення господарських операцій у цих реєстрах. Теорією і практикою було запропоновано два види бухгалтерських реєстрів - журнали-ордери і допоміжні відомості. У цілях узагальнення або групування облікових даних, крім зазначених реєстрів, можуть застосовуватись спеціально розроблені таблиці.
Основними реєстрами бухгалтерського обліку є журнали-ордери. Вони нагадують собою накопичувальні відомості, в яких систематизація і групування документів ведеться в хронологічному порядку за кореспондуючими рахунками. Кількість таблиць у журналах-ордерах залежить від складності організації бухгалтерського обліку того чи іншого об'єкта, від ступеня деталізації обліку, можливості ведення аналітичного і синтетичного обліку в одному реєстрі та інших обставин.
Журнали-ордери, як правило, призначені для синтетичного обліку операцій господарської діяльності підприємств.
Ведення записів у журналах-ордерах здійснюється у порядку однобічної реєстрації. Реєструються тільки кредитові обороти в кореспонденції з дебетовими. Журнали-ордери побудовані за кредитовою ознакою, тобто кредитові обороти за кожним балансовим рахунком збираються в одному журналі-ордері, а дебетові обороти за цим рахунком знаходять відображення в різних журналах-ордерах.
Журнали-ордери можна побудувати і за дебетовою ознакою. Проте кредитова ознака має перевагу над дебетовою, тому що більшою мірою, ніж дебетова, відповідає характеру операцій, що відбуваються в господарстві. У бухгалтерській формулі рахунок, який кредитується, у більшості випадків відповідає початковому пункту, звідки кошти виходять, з'являються, а дебетовий рахунок - кінцевому пункту* куди кошти надходять, або формі, в яку вони втілюються. Таким чином, бухгалтерський запис може бути виражений у вигляді вектора, що вказує напрямок і величину коштів, що обертаються. Отже, кредитові переваги при побудові журналів-ордерів не штучно нав'язані зовні, а випливають з природи і суті самих господарських операцій. Поєднання хронологічного запису ("журнали") із зазначенням, на які рахунки зараховують суму операцій ("ордер") послужило підставою для назви основних реєстрів журналами-ордерами.
Після підрахунку записів за місяць журнал-ордер нагадує не що інше, як складну місячну журнальну статтю, в якій один рахунок кредитується, а декілька дебетуються. Водночас зазначений реєстр замінює меморіальний ордер, в якому б цей запис було зафіксовано. У журналі-ордері таких записів може бути стільки, скільки в ньому є рахунків, що кредитуються.
Журнально-ордерна форма обліку ґрунтується на принципах систематизації і накопичення в хронологічному порядку даних первинних документів, що відображують господарські операції безпосередньо в реєстрах синтетичного та аналітичного обліку. Записи в накопичувальні відомості вносять за показниками, необхідними для управління, контролю й аналізу фінансово-господарської діяльності підприємства, а також періодичної бухгалтерської звітності та розрахунків (декларацій), які надаються податковій адміністрації, до Пенсійного фонду та іншим організаціям з метою посилення контрольних функцій обліку операцій виробництва, каси, рахунків у банку, розрахунків з дебіторами та кредиторами, фінансовими органами; систематизація і накопичування відбувається як за кредитом, так і за дебетом основних синтетичних і кореспондуючих з ними рахунків. Переважно це здійснюється у відомостях аналітичного обліку а в окремих випадках - і у відповідних журналах-ордерах. Синтетичний і аналітичний облік здійснюються у реєстрах, як правило, в єдиній системі записів.
За синтетичними рахунками з великою номенклатурою облікових об'єктів, які мають значну кількість щомісячних записів господарських операцій, аналітичний облік ведуть у допоміжних відомостях і виробничих звітах, побудованих, в основному, за дебетовою ознакою. Вони застосовуються тільки в тих випадках, коли необхідні дані неможливо накопичувати безпосередньо в журналах-ордерах. Дані цих реєстрів потім переносять у журнали-ордери.
Для узагальнення і первинного групування деяких облікових даних, крім основних реєстрів, застосовуються допоміжні реєстри, в яких господарські операції відображують на підставі первинних документів за необхідними аналітичними показниками.
Журнали-ордери побудовані таким чином, що в них відображують однорідні за економічним змістом операції, а також операції, що взаємопов'язані між собою. Тому ряд журналів-ордерів передбачені для обліку операцій за кредитом декількох синтетичних рахунків. У цьому випадку для кожного синтетичного рахунка виділено окремий розділ.
Для забезпечення правильного групування даних первинних документів у журналах-ордерах передбачено типову кореспонденцію за кредитом рахунків бухгалтерського обліку і наведено перелік показників, необхідних для складання періодичної та річної звітності. В журналах-ордерах, що призначені для синтетичного та аналітичного обліку, крім того, передбачено позиції аналітичного обліку.
Записи в облікових реєстрах проводять у міру надходження документів або за підсумками за місяць залежно від характеру і змісту операції. На документах, дані яких включено до журналів-ордерів, відомостей, реєстрів й аркушів-розшифрувань, вказують номери відповідних реєстрів і порядкові номери записів у них (номер рядка). За документами, які відображені в реєстрах загальним підсумком, номер реєстру і номер запису вказують на окремому аркуші, який прикріплюється до зброшурованих документів.
Підсумкові дані в журналах-ордерах на кожному синтетичному рахунку в обов'язковому порядку необхідно звіряти з даними інших облікових реєстрів, в яких відображені записи за відповідними кореспондуючими рахунками. В тих журналах-ордерах, де облікові записи не можуть бути проконтрольовані шляхом зіставлення їх з відповідними показниками інших реєстрів, підсумкові дані за документами використовуються для перевірки підсумків за окремими кореспондуючими рахунками.
Суми, що зараховуються в дебет рахунків, за якими аналітичний облік ведуть у відповідних журналах-ордерах, відомостях, реєстрах, у необхідних випадках групують за субрахунками або статтями аналітичного обліку в аркушах-розшифруваннях. На кожний рахунок, що дебетується, відкривають аркуш-розшифрування. Якщо в дебет синтетичного рахунка зараховують суми з кредиту декількох рахунків, 30середжених в одному журналі-ордері або розташованих у різних журналах-ордерах, то зазначене групування відбувається (за умови, що робота виконується одним бухгалтером) в одному аркуші-роз-шифруванні.
Записи в аркушах-розшифруваннях проводяться за даними однакових документів підсумками за день або більш тривалий період, а в необхідних випадках - на підставі окремих документів з коротким поясненням змісту операції. По закінченні звітного місяця заповнені аркуші-розшифрування передають працівнику, який веде відповідні записи в журналах-ордерах або у відомостях, в яких повинні знайти відображення аналітичні дані за рахунками. В облікових реєстрах, аналітичні дані яких відображують підсумками за місяць, обороти встановлюють шляхом підсумку сум за документами, попередньо згрупованими за необхідними аналітичними показниками.
Помилки, виявлені в реєстрах до підбиття підсумків, виправляють шляхом закреслення помилкового запису і напису над закресленим правильного тексту або суми. Якщо помилку виявлено після підбиття підсумків, але до внесення їх у Головну книгу, виправлення виконують на підставі бухгалтерської довідки з відображенням у вільних рядках або графах. Після запису підсумків журналів-ордерів у Головну книгу ніякі виправлення в них за поточний місяць не допускаються, а необхідні виправлення оформляють також бухгалтерською довідкою і заносять у Головну книгу в наступному місяці. Зазначені довідки зберігають при відповідному обліковому реєстрі, в якому здійснено виправлення.
Головну книгу використовують для узагальнення даних журналів-ордерів. взаємної перевірки правильності проведених записів за окремими синтетичними рахунками і складання бухгалтерського балансу за місяць, квартал і рік. У Головній книзі відображують залишки за рахунками, на яких вони були на початок місяця, поточні обороти і залишки на кінець місяця за відповідними синтетичними рахунками. Записи оборотів у Головну книгу є одночасно і реєстрацією облікових даних, що відображені в журналах-ордерах.
У Головній книзі записи за місяць виконують, як правило, за синтетичними рахунками, тому що необхідні дані субрахунків і аналітичних рахунків знайшли уже відображення у відповідних реєстрах. Обороти за кредитом відповідного синтетичного рахунка відображують одним підсумковим записом із кожного журналу-ордера, а за дебетом - із декількох журналів-ордерів за кореспондуючими рахунками з виведенням після цього кінцевого підсумку.
Отже, в Головній книзі записи здійснюють за дебетам рахунків у кореспонденції з кредитованими рахунками, в той час яку журналах-ордерах записи роблять за кредитам у кореспонденції з рахунками, котрі дебетуються, що забезпечує взаємний контроль показників.
Перевірку правильності записів до Головної книги здійснюють шляхом підсумку сум оборотів і залишків за усіма рахунками. Суми дебетових і кредитових оборотів та залишків повинні бути відповідно рівними.
Головну книгу відкривають на рік, для чого на кожний синтетичний рахунок відводять окремий аркуш, а, за необхідності, за окремими рахунками - два аркуші.
Таким чином, в основу побудови нової журнально-ордерної форми обліку покладено такі найважливіші принципи:
У здійснення записів у журналах-ордерах у порядку реєстрації операцій тільки за кредитом рахунка в кореспонденції з дебетом рахунків (інших рахунків);
- сполучення, як правило, в єдиній системі записів синтетичного та аналітичного обліку;
- відображення в бухгалтерському обліку господарських операцій у розрізі показників, необхідних для здійснення контролю, аналізу і складання періодичної і річної бухгалтерської звітності;
- застосування журналів-ордерів за декількома рахунками, які мають між собою економічний і обліковий зв'язок;
- застосування облікових реєстрів заздалегідь зазначеною кореспонденцією рахунків та показниками, які необхідні для складання періодичної і річної бухгалтерської звітності, а в окремих випадках - з номенклатурою статей аналітичного обліку в деяких рахунках;
- застосування місячних, а у деяких випадках - квартальних і річних журналів-ордерів з використанням необхідної кількості вкладених аркушів.
-
- Мешканець
- Повідомлень: 342
- З нами з: 06 січня 2018, 01:35
- Регіон: Одесская область
- Звідки: Ukraine, Odessa
- Дякував (ла): 27 разів
- Подякували: 431 раз
Меморіально-ордерна форма ведення бухгалтерського обліку
На державних підприємствах використовується меморіальна-ордерна форма (контрольна-шахова) бухгалтерського обліку. Відповідні форми меморіальних ордерів затверджені Наказом Державного казначейства України від 27 липня 2000 р. №68, а форм карток і книг аналітичного обліку бюджетних установ та порядку їх складання - наказом Державного казначейства України від 6 жовтня 2000 р. №100.Сутність цієї форми ведення бухгалтерського обліку полягає в тому, що на кожну господарську операцію (на підставі первинного документа) або на групу однорідних операцій (на підставі накопичувального документа) складається меморіальний ордер.
Аналітичний облік при меморіально-ордерній формі ведуть в окремих аналітичних регістрах по кожному аналітичному рахунку та складають оборотні відомості за аналітичними рахунками. Дані останніх звіряються з даними оборотної відомості за синтетичними рахунками. За умов відсутності розбіжностей складається бухгалтерська звітність.
Проте, за певних переваг, меморіально-ордерна форма має суттєві недоліки, а саме:
- складання значної кількості документів бухгалтерського оформлення (меморіальних ордерів) створює зайву проміжну ланку між виправдними документами й обліковими регістрами;
- багаторазовість записів господарських операцій (у реєстраційному журналі, двічі на синтетичних рахунках Головної книги, на аналітичних рахунках) і пов'язані з цим зайві затрати праці;
- роз'єднаність синтетичного й аналітичного обліку, що часто призводить до відставання записів на аналітичні рахунки від записів на синтетичні;
- віднесення значного обсягу робіт (звірка даних хронологічного й систематичного обліку, а також синтетичного й аналітичного обліку, виправлення помилок тощо) на кінець місяця, що зумовлює нерівномірність завантаження облікових працівників, відставання у складанні і поданні звітності;
- недостатня пристосованість облікових регістрів для отримання необхідної інформації для складання звітності, що зумовлює необхідність додаткових вибірок і розрахунків у процесі складання звітності.
Краще ніж у цих статтях і не роз'ясниш!
- VOV
- Коронована особа
- Повідомлень: 1142
- З нами з: 11 січня 2016, 18:51
- Регіон: Полтавская область
- Дякував (ла): 26 разів
- Подякували: 211 разів
Я так зрозумів що за кредитом не розписуються рахунки для того щоб уникнути дублювання? Але при автоматизованому обліку на стадії формування документа дублювання не шкідливе а навпаки дозволяє повністю відстежити як дебет так і кредит рахунка і швидше знайти потенційну помилку. Не руками ж це дублювання робиться. І до того ж де дублювання коли розглядається окремий рахунок, так би мовити його історія.
Тому я проти дублювання на стадії внесення інформації, в зв’язку з чим я навіть відмовився від окремого внесення аналітичної інформації по дебету і по кредиту бо вона зазвичай дублюється. А от при формуванні документів які призначені для перевірки і створення загальної картини я за максимальну деталізацію якщо це буде сприяти кращому розумінню стану внесених даних.
Тому я проти дублювання на стадії внесення інформації, в зв’язку з чим я навіть відмовився від окремого внесення аналітичної інформації по дебету і по кредиту бо вона зазвичай дублюється. А от при формуванні документів які призначені для перевірки і створення загальної картини я за максимальну деталізацію якщо це буде сприяти кращому розумінню стану внесених даних.
-
- Мешканець
- Повідомлень: 342
- З нами з: 06 січня 2018, 01:35
- Регіон: Одесская область
- Звідки: Ukraine, Odessa
- Дякував (ла): 27 разів
- Подякували: 431 раз
При автоматизированном учете можно что угодно. Мне нравятся определенные отчеты, сделаю скриншоты - выложу.VOV писав:Я так зрозумів що за кредитом не розписуються рахунки для того щоб уникнути дублювання? Але при автоматизованому обліку на стадії формування документа дублювання не шкідливе а навпаки дозволяє повністю відстежити як дебет так і кредит рахунка і швидше знайти потенційну помилку. Не руками ж це дублювання робиться. І до того ж де дублювання коли розглядається окремий рахунок, так би мовити його історія.
Тому я проти дублювання на стадії внесення інформації, в зв’язку з чим я навіть відмовився від окремого внесення аналітичної інформації по дебету і по кредиту бо вона зазвичай дублюється. А от при формуванні документів які призначені для перевірки і створення загальної картини я за максимальну деталізацію якщо це буде сприяти кращому розумінню стану внесених даних.
- VOV
- Коронована особа
- Повідомлень: 1142
- З нами з: 11 січня 2016, 18:51
- Регіон: Полтавская область
- Дякував (ла): 26 разів
- Подякували: 211 разів
При автоматизованому обліку всі недоліки меморіально-ордерної системи нівелюються. Ця стаття описує ручне ведення обліку і тому вважаю на сучасному етапі роваитку вона не така вже й актуальна. Всі "зайві проміжні лаки" нічим не заважають, і чим їх буде більше тим краще для узагальнення і систематизації та використання цих даних (коли вони формуються вчасно, автоматично і в необхідній кількості). Але єдине, потрібно щоб ці ланки не носили обовязкового характеру а тільки рекомендаційний. Бо зараз часто весь букет карток аналітичного обліку заповнюють (часто вручну) лише тому що так треба, що так написано а не тому що це допоможе в роботі. Часто їх вже заповнюють після здачі звітності... бо мов перевіряючі запитають а чому немає отого і отого, що зазначено в нормативних документах. Отут я вважаю основна проблема.Иванников Алексей писав:Меморіально-ордерна форма ведення бухгалтерського обліку
На державних підприємствах використовується меморіальна-ордерна форма (контрольна-шахова) бухгалтерського обліку. Відповідні форми меморіальних ордерів затверджені Наказом Державного казначейства України від 27 липня 2000 р. №68, а форм карток і книг аналітичного обліку бюджетних установ та порядку їх складання - наказом Державного казначейства України від 6 жовтня 2000 р. №100.
Сутність цієї форми ведення бухгалтерського обліку полягає в тому, що на кожну господарську операцію (на підставі первинного документа) або на групу однорідних операцій (на підставі накопичувального документа) складається меморіальний ордер.
Аналітичний облік при меморіально-ордерній формі ведуть в окремих аналітичних регістрах по кожному аналітичному рахунку та складають оборотні відомості за аналітичними рахунками. Дані останніх звіряються з даними оборотної відомості за синтетичними рахунками. За умов відсутності розбіжностей складається бухгалтерська звітність.
Проте, за певних переваг, меморіально-ордерна форма має суттєві недоліки, а саме:
- складання значної кількості документів бухгалтерського оформлення (меморіальних ордерів) створює зайву проміжну ланку між виправдними документами й обліковими регістрами;
- багаторазовість записів господарських операцій (у реєстраційному журналі, двічі на синтетичних рахунках Головної книги, на аналітичних рахунках) і пов'язані з цим зайві затрати праці;
- роз'єднаність синтетичного й аналітичного обліку, що часто призводить до відставання записів на аналітичні рахунки від записів на синтетичні;
- віднесення значного обсягу робіт (звірка даних хронологічного й систематичного обліку, а також синтетичного й аналітичного обліку, виправлення помилок тощо) на кінець місяця, що зумовлює нерівномірність завантаження облікових працівників, відставання у складанні і поданні звітності;
- недостатня пристосованість облікових регістрів для отримання необхідної інформації для складання звітності, що зумовлює необхідність додаткових вибірок і розрахунків у процесі складання звітності.
Краще ніж у цих статтях і не роз'ясниш!
-
- Мешканець
- Повідомлень: 342
- З нами з: 06 січня 2018, 01:35
- Регіон: Одесская область
- Звідки: Ukraine, Odessa
- Дякував (ла): 27 разів
- Подякували: 431 раз
Но, искать ошибку в главной не верно, логичнее искать ее в самом журнале.
- VOV
- Коронована особа
- Повідомлень: 1142
- З нами з: 11 січня 2016, 18:51
- Регіон: Полтавская область
- Дякував (ла): 26 разів
- Подякували: 211 разів
Я б навіть сказав не тільки можно а і нужно, на то він і автоматизований облік. Тому я часто добавляю звіти на замовлення користувачів яких немає в нормативних документах але які потрібні на певному етапі роботи (але лише у тому випадку коли вони обгрунтовують їх доцільність)Иванников Алексей писав:При автоматизированном учете можно что угодно. Мне нравятся определенные отчеты, сделаю скриншоты - выложу.VOV писав:Я так зрозумів що за кредитом не розписуються рахунки для того щоб уникнути дублювання? Але при автоматизованому обліку на стадії формування документа дублювання не шкідливе а навпаки дозволяє повністю відстежити як дебет так і кредит рахунка і швидше знайти потенційну помилку. Не руками ж це дублювання робиться. І до того ж де дублювання коли розглядається окремий рахунок, так би мовити його історія.
Тому я проти дублювання на стадії внесення інформації, в зв’язку з чим я навіть відмовився від окремого внесення аналітичної інформації по дебету і по кредиту бо вона зазвичай дублюється. А от при формуванні документів які призначені для перевірки і створення загальної картини я за максимальну деталізацію якщо це буде сприяти кращому розумінню стану внесених даних.
- VOV
- Коронована особа
- Повідомлень: 1142
- З нами з: 11 січня 2016, 18:51
- Регіон: Полтавская область
- Дякував (ла): 26 разів
- Подякували: 211 разів
По великому рахунку я не вважаю принциповим де шукати помилки, лише б їх було зручно шукати. А як називатиметься цей документ це справа другорядна.Иванников Алексей писав:Но, искать ошибку в главной не верно, логичнее искать ее в самом журнале.
-
- Мешканець
- Повідомлень: 342
- З нами з: 06 січня 2018, 01:35
- Регіон: Одесская область
- Звідки: Ukraine, Odessa
- Дякував (ла): 27 разів
- Подякували: 431 раз
При автоматизированном учете ни журналы ордера, ни мемориальные ордера не нужны. Так как автоматизированный учет и есть тем самым накопительным регистром способным дать верность баланса в виде оборотно-сальдовой ведомости. Накопительные регистры нужны только для ручного учета.
-
- Мешканець
- Повідомлень: 342
- З нами з: 06 січня 2018, 01:35
- Регіон: Одесская область
- Звідки: Ukraine, Odessa
- Дякував (ла): 27 разів
- Подякували: 431 раз
За время работы главбухом ни разу не распечатывал главную книгу, и ничего в ней не смотрел. Оборотно-сальдовая ведомость практически единственный нужный мне отчет, если надо заполнить отчетность. А к документам я печатал иногда карточки счетов, или об.сальдовую по счету, если мне нужна была аналитика.И при этом я прошел ни одну проверку контролирующих органов. Возвращаемся к учете учета.
- VOV
- Коронована особа
- Повідомлень: 1142
- З нами з: 11 січня 2016, 18:51
- Регіон: Полтавская область
- Дякував (ла): 26 разів
- Подякували: 211 разів
Так, але ж потрібна форма перегляду і контролю оцього великого облікового регустру. Тому ми і почали розмову про документ в якому можна все побачити. На даний момент такими документами виступають меморіальні ордери, картки, журнал-головна. І вони мають право на життя якщо вони допомагають розібратися, узагальнити, перевірити, знайти помилки. І так склалося що комусь допомагають одні документи а комісь інші. Тому якщо придумати якийсь більш-менш універсальний документ то було б дуже добре.Иванников Алексей писав:При автоматизированном учете ни журналы ордера, ни мемориальные ордера не нужны. Так как автоматизированный учет и есть тем самым накопительным регистром способным дать верность баланса в виде оборотно-сальдовой ведомости. Накопительные регистры нужны только для ручного учета.
-
- Мешканець
- Повідомлень: 342
- З нами з: 06 січня 2018, 01:35
- Регіон: Одесская область
- Звідки: Ukraine, Odessa
- Дякував (ла): 27 разів
- Подякували: 431 раз
Речь о том, что мемориально-обратная система не дает показателей для отчетности, а большинство бюджетных бухгалтеров работают за конно-ручным принципом.
- VOV
- Коронована особа
- Повідомлень: 1142
- З нами з: 11 січня 2016, 18:51
- Регіон: Полтавская область
- Дякував (ла): 26 разів
- Подякували: 211 разів
Я думаю, що Ви могли б пройти будь яку перевірку взагалі без документів. Але на місцях сидять живі люди, багато живих людей... які без роздрукованої головної книги перевірку не пройдуть взагалі.Иванников Алексей писав:За время работы главбухом ни разу не распечатывал главную книгу, и ничего в ней не смотрел. Оборотно-сальдовая ведомость практически единственный нужный мне отчет, если надо заполнить отчетность. А к документам я печатал иногда карточки счетов, или об.сальдовую по счету, если мне нужна была аналитика.И при этом я прошел ни одну проверку контролирующих органов. Возвращаемся к учете учета.
-
- Мешканець
- Повідомлень: 342
- З нами з: 06 січня 2018, 01:35
- Регіон: Одесская область
- Звідки: Ukraine, Odessa
- Дякував (ла): 27 разів
- Подякували: 431 раз
Так формой являются отчеты, которые дает автоматизация. Все эти регистры должны помочь создать оборотно-сальдовую ведомость, программа это делает быстрее движения мышки некоторых бухгалтеров :)VOV писав:Так, але ж потрібна форма перегляду і контролю оцього великого облікового регустру. Тому ми і почали розмову про документ в якому можна все побачити. На даний момент такими документами виступають меморіальні ордери, картки, журнал-головна. І вони мають право на життя якщо вони допомагають розібратися, узагальнити, перевірити, знайти помилки. І так склалося що комусь допомагають одні документи а комісь інші. Тому якщо придумати якийсь більш-менш універсальний документ то було б дуже добре.Иванников Алексей писав:При автоматизированном учете ни журналы ордера, ни мемориальные ордера не нужны. Так как автоматизированный учет и есть тем самым накопительным регистром способным дать верность баланса в виде оборотно-сальдовой ведомости. Накопительные регистры нужны только для ручного учета.
Бюджету надо утвердить накопительные регистры, которые будут использоваться только при ручной форме учета.
- VOV
- Коронована особа
- Повідомлень: 1142
- З нами з: 11 січня 2016, 18:51
- Регіон: Полтавская область
- Дякував (ла): 26 разів
- Подякували: 211 разів
Я не стверджую що вони дають показники для звітності. Вони допомагають розібратися бухгалтеру в тих проведеннях що він робив протягом звітного періоду, узагальнити певні дані і побачити помилки. А ще ж крім звітності є вищестоящі організації які постійно требують якісь інформації (часто дуже безглузді), їх же також потрібно якось робити. В мене часто просять зробити такі абсурдні документи що, ой-ой... саме тому що вони допомагають в роботі (незважаючи на свою абсурдність).Иванников Алексей писав:Речь о том, что мемориально-обратная система не дает показателей для отчетности, а большинство бюджетных бухгалтеров работают за конно-ручным принципом.
- VOV
- Коронована особа
- Повідомлень: 1142
- З нами з: 11 січня 2016, 18:51
- Регіон: Полтавская область
- Дякував (ла): 26 разів
- Подякували: 211 разів
Регістри не допомогаютьстворити оборотно сальдову, вона створюється автоматично на основі внесених проведень (первинних документів), регістри допомагають перевірити її правильність.Иванников Алексей писав:Так формой являются отчеты, которые дает автоматизация. Все эти регистры должны помочь создать оборотно-сальдовую ведомость, программа это делает быстрее движения мышки некоторых бухгалтеров :)VOV писав:Так, але ж потрібна форма перегляду і контролю оцього великого облікового регустру. Тому ми і почали розмову про документ в якому можна все побачити. На даний момент такими документами виступають меморіальні ордери, картки, журнал-головна. І вони мають право на життя якщо вони допомагають розібратися, узагальнити, перевірити, знайти помилки. І так склалося що комусь допомагають одні документи а комісь інші. Тому якщо придумати якийсь більш-менш універсальний документ то було б дуже добре.Иванников Алексей писав:При автоматизированном учете ни журналы ордера, ни мемориальные ордера не нужны. Так как автоматизированный учет и есть тем самым накопительным регистром способным дать верность баланса в виде оборотно-сальдовой ведомости. Накопительные регистры нужны только для ручного учета.
Бюджету надо утвердить накопительные регистры, которые будут использоваться только при ручной форме учета.
Так було б непогано таке затвердити, але виникає супутнє запитання, де межа автоматизованого і ручного обліку? Я за те щоб всі регістри просто мали рекомендаційний характер.
-
- Мешканець
- Повідомлень: 342
- З нами з: 06 січня 2018, 01:35
- Регіон: Одесская область
- Звідки: Ukraine, Odessa
- Дякував (ла): 27 разів
- Подякували: 431 раз
Нет, дело не в человеке, дело в иллюзии правильности. Спросите у бухгалтеров зачем они ведут главную книгу? Вот интересно они сами знают зачем ее ведут? :-PVOV писав:Я думаю, що Ви могли б пройти будь яку перевірку взагалі без документів. Але на місцях сидять живі люди, багато живих людей... які без роздрукованої головної книги перевірку не пройдуть взагалі.Иванников Алексей писав:За время работы главбухом ни разу не распечатывал главную книгу, и ничего в ней не смотрел. Оборотно-сальдовая ведомость практически единственный нужный мне отчет, если надо заполнить отчетность. А к документам я печатал иногда карточки счетов, или об.сальдовую по счету, если мне нужна была аналитика.И при этом я прошел ни одну проверку контролирующих органов. Возвращаемся к учете учета.
И, еще, когда я уже стал проверять предприятия, они мне все честно несли главные книги, а я их шокировал тем, что мне это нафиг не надо, что сам в свою бытность никогда ее не вел. Это вызывало благоговейный трепет, на меня смотрели как на святого, и когда им объясняет цель ее ведения у них глазки открываются. Похвастаюсь, я работал главбухом предприятия с внешнеэкономической деятельностью, которое занималось оптово-розничной торговлей подакцизных товаров, само себе строило основные и т.д. И ни разу, я подчеркиваю, ни разу мне не понадобилась главная книга, несмотря на количество сдаваемых мною регламентных отчетов.
-
- Мешканець
- Повідомлень: 342
- З нами з: 06 січня 2018, 01:35
- Регіон: Одесская область
- Звідки: Ukraine, Odessa
- Дякував (ла): 27 разів
- Подякували: 431 раз
Вот никак не помогают, так как если в них ошибка, она будет в ОСВ, если она есть в ОСВ, то она есть в регистрах. На счет свободы, согласен.VOV писав:Регістри не допомогаютьстворити оборотно сальдову, вона створюється автоматично на основі внесених проведень (первинних документів), регістри допомагають перевірити її правильність.Иванников Алексей писав:Так формой являются отчеты, которые дает автоматизация. Все эти регистры должны помочь создать оборотно-сальдовую ведомость, программа это делает быстрее движения мышки некоторых бухгалтеров :)VOV писав:Так, але ж потрібна форма перегляду і контролю оцього великого облікового регустру. Тому ми і почали розмову про документ в якому можна все побачити. На даний момент такими документами виступають меморіальні ордери, картки, журнал-головна. І вони мають право на життя якщо вони допомагають розібратися, узагальнити, перевірити, знайти помилки. І так склалося що комусь допомагають одні документи а комісь інші. Тому якщо придумати якийсь більш-менш універсальний документ то було б дуже добре.Иванников Алексей писав:При автоматизированном учете ни журналы ордера, ни мемориальные ордера не нужны. Так как автоматизированный учет и есть тем самым накопительным регистром способным дать верность баланса в виде оборотно-сальдовой ведомости. Накопительные регистры нужны только для ручного учета.
Бюджету надо утвердить накопительные регистры, которые будут использоваться только при ручной форме учета.
Так було б непогано таке затвердити, але виникає супутнє запитання, де межа автоматизованого і ручного обліку? Я за те щоб всі регістри просто мали рекомендаційний характер.
-
- Мешканець
- Повідомлень: 342
- З нами з: 06 січня 2018, 01:35
- Регіон: Одесская область
- Звідки: Ukraine, Odessa
- Дякував (ла): 27 разів
- Подякували: 431 раз
Межа автоматизованого обліку закінчується на тих даних які він може надати.VOV писав:Регістри не допомогаютьстворити оборотно сальдову, вона створюється автоматично на основі внесених проведень (первинних документів), регістри допомагають перевірити її правильність.Иванников Алексей писав:Так формой являются отчеты, которые дает автоматизация. Все эти регистры должны помочь создать оборотно-сальдовую ведомость, программа это делает быстрее движения мышки некоторых бухгалтеров :)VOV писав:Так, але ж потрібна форма перегляду і контролю оцього великого облікового регустру. Тому ми і почали розмову про документ в якому можна все побачити. На даний момент такими документами виступають меморіальні ордери, картки, журнал-головна. І вони мають право на життя якщо вони допомагають розібратися, узагальнити, перевірити, знайти помилки. І так склалося що комусь допомагають одні документи а комісь інші. Тому якщо придумати якийсь більш-менш універсальний документ то було б дуже добре.Иванников Алексей писав:При автоматизированном учете ни журналы ордера, ни мемориальные ордера не нужны. Так как автоматизированный учет и есть тем самым накопительным регистром способным дать верность баланса в виде оборотно-сальдовой ведомости. Накопительные регистры нужны только для ручного учета.
Бюджету надо утвердить накопительные регистры, которые будут использоваться только при ручной форме учета.
Так було б непогано таке затвердити, але виникає супутнє запитання, де межа автоматизованого і ручного обліку? Я за те щоб всі регістри просто мали рекомендаційний характер.
Схема обліку проста:
Первиний документ -> Накопичувальні відомості -> Головна -> Оборотно-сальдова відомість (чернетка балансу) -> Баланс.
- VOV
- Коронована особа
- Повідомлень: 1142
- З нами з: 11 січня 2016, 18:51
- Регіон: Полтавская область
- Дякував (ла): 26 разів
- Подякували: 211 разів
Ви ж говорите про ідеальні умови а ми живемо в реальному світі і перевіряючим в 95% потрібні головні книги і все інше і часто не для того щоб зробити перевірку а тому що треба щоб воно було!!! Я з цим стикався не раз.Иванников Алексей писав:Нет, дело не в человеке, дело в иллюзии правильности. Спросите у бухгалтеров зачем они ведут главную книгу? Вот интересно они сами знают зачем ее ведут? :-PVOV писав:Я думаю, що Ви могли б пройти будь яку перевірку взагалі без документів. Але на місцях сидять живі люди, багато живих людей... які без роздрукованої головної книги перевірку не пройдуть взагалі.Иванников Алексей писав:За время работы главбухом ни разу не распечатывал главную книгу, и ничего в ней не смотрел. Оборотно-сальдовая ведомость практически единственный нужный мне отчет, если надо заполнить отчетность. А к документам я печатал иногда карточки счетов, или об.сальдовую по счету, если мне нужна была аналитика.И при этом я прошел ни одну проверку контролирующих органов. Возвращаемся к учете учета.
И, еще, когда я уже стал проверять предприятия, они мне все честно несли главные книги, а я их шокировал тем, что мне это нафиг не надо, что сам в свою бытность никогда ее не вел. Это вызывало благоговейный трепет, на меня смотрели как на святого, и когда им объясняет цель ее ведения у них глазки открываются. Похвастаюсь, я работал главбухом предприятия с внешнеэкономической деятельностью, которое занималось оптово-розничной торговлей подакцизных товаров, само себе строило основные и т.д. И ни разу, я подчеркиваю, ни разу мне не понадобилась главная книга, несмотря на количество сдаваемых мною регламентных отчетов.
І ще, якщо порівнювати підприємства і просту неприбуткова бюджетну установу то підприємства відчувають себе більш впевнено (вони свої гроші самі заробляють і тому можуть за себе постояти) а бюджетні установи зараз в більшості знаходяться під "гнобленням" казначейства та інших вищестоящих і "крок вправо-влево - розсріл".
- VOV
- Коронована особа
- Повідомлень: 1142
- З нами з: 11 січня 2016, 18:51
- Регіон: Полтавская область
- Дякував (ла): 26 разів
- Подякували: 211 разів
А точніше закінчується межею компетенції програмістів які цей облік автоматизують.Иванников Алексей писав:Межа автоматизованого обліку закінчується на тих даних які він може надати.VOV писав:Регістри не допомогаютьстворити оборотно сальдову, вона створюється автоматично на основі внесених проведень (первинних документів), регістри допомагають перевірити її правильність.Иванников Алексей писав:Так формой являются отчеты, которые дает автоматизация. Все эти регистры должны помочь создать оборотно-сальдовую ведомость, программа это делает быстрее движения мышки некоторых бухгалтеров :)VOV писав:Так, але ж потрібна форма перегляду і контролю оцього великого облікового регустру. Тому ми і почали розмову про документ в якому можна все побачити. На даний момент такими документами виступають меморіальні ордери, картки, журнал-головна. І вони мають право на життя якщо вони допомагають розібратися, узагальнити, перевірити, знайти помилки. І так склалося що комусь допомагають одні документи а комісь інші. Тому якщо придумати якийсь більш-менш універсальний документ то було б дуже добре.Иванников Алексей писав:При автоматизированном учете ни журналы ордера, ни мемориальные ордера не нужны. Так как автоматизированный учет и есть тем самым накопительным регистром способным дать верность баланса в виде оборотно-сальдовой ведомости. Накопительные регистры нужны только для ручного учета.
Бюджету надо утвердить накопительные регистры, которые будут использоваться только при ручной форме учета.
Так було б непогано таке затвердити, але виникає супутнє запитання, де межа автоматизованого і ручного обліку? Я за те щоб всі регістри просто мали рекомендаційний характер.
Схема обліку проста:
Первиний документ -> Накопичувальні відомості -> Головна -> Оборотно-сальдова відомість (чернетка балансу) -> Баланс.
Ну так все ж так і працює по цій схемі. Її потрібно лише трішки підкоригувати під сучасні (технічні) умови обліку
-
- Мешканець
- Повідомлень: 342
- З нами з: 06 січня 2018, 01:35
- Регіон: Одесская область
- Звідки: Ukraine, Odessa
- Дякував (ла): 27 разів
- Подякували: 431 раз
Ну, тогда я 10 лет жил в идеальном мире, работая главным бухгалтером, так как у меня при ежегодных проверках ее никогда не просили.VOV писав:Ви ж говорите про ідеальні умови а ми живемо в реальному світі і перевіряючим в 95% потрібні головні книги і все інше і часто не для того щоб зробити перевірку а тому що треба щоб воно було!!! Я з цим стикався не раз.Иванников Алексей писав:Нет, дело не в человеке, дело в иллюзии правильности. Спросите у бухгалтеров зачем они ведут главную книгу? Вот интересно они сами знают зачем ее ведут? :-PVOV писав:Я думаю, що Ви могли б пройти будь яку перевірку взагалі без документів. Але на місцях сидять живі люди, багато живих людей... які без роздрукованої головної книги перевірку не пройдуть взагалі.Иванников Алексей писав:За время работы главбухом ни разу не распечатывал главную книгу, и ничего в ней не смотрел. Оборотно-сальдовая ведомость практически единственный нужный мне отчет, если надо заполнить отчетность. А к документам я печатал иногда карточки счетов, или об.сальдовую по счету, если мне нужна была аналитика.И при этом я прошел ни одну проверку контролирующих органов. Возвращаемся к учете учета.
И, еще, когда я уже стал проверять предприятия, они мне все честно несли главные книги, а я их шокировал тем, что мне это нафиг не надо, что сам в свою бытность никогда ее не вел. Это вызывало благоговейный трепет, на меня смотрели как на святого, и когда им объясняет цель ее ведения у них глазки открываются. Похвастаюсь, я работал главбухом предприятия с внешнеэкономической деятельностью, которое занималось оптово-розничной торговлей подакцизных товаров, само себе строило основные и т.д. И ни разу, я подчеркиваю, ни разу мне не понадобилась главная книга, несмотря на количество сдаваемых мною регламентных отчетов.
І ще, якщо порівнювати підприємства і просту неприбуткова бюджетну установу то підприємства відчувають себе більш впевнено (вони свої гроші самі заробляють і тому можуть за себе постояти) а бюджетні установи зараз в більшості знаходяться під "гнобленням" казначейства та інших вищестоящих і "крок вправо-влево - розсріл".
- VOV
- Коронована особа
- Повідомлень: 1142
- З нами з: 11 січня 2016, 18:51
- Регіон: Полтавская область
- Дякував (ла): 26 разів
- Подякували: 211 разів
Чому ж не допомагає. В ОСВ загальні обороти а в регістрах розкладені по полочках. Зразу видно якої проводки не вистачає або яка була внесена лишня.Иванников Алексей писав:Вот никак не помогают, так как если в них ошибка, она будет в ОСВ, если она есть в ОСВ, то она есть в регистрах. На счет свободы, согласен.VOV писав:Регістри не допомогаютьстворити оборотно сальдову, вона створюється автоматично на основі внесених проведень (первинних документів), регістри допомагають перевірити її правильність.Иванников Алексей писав:Так формой являются отчеты, которые дает автоматизация. Все эти регистры должны помочь создать оборотно-сальдовую ведомость, программа это делает быстрее движения мышки некоторых бухгалтеров :)VOV писав:Так, але ж потрібна форма перегляду і контролю оцього великого облікового регустру. Тому ми і почали розмову про документ в якому можна все побачити. На даний момент такими документами виступають меморіальні ордери, картки, журнал-головна. І вони мають право на життя якщо вони допомагають розібратися, узагальнити, перевірити, знайти помилки. І так склалося що комусь допомагають одні документи а комісь інші. Тому якщо придумати якийсь більш-менш універсальний документ то було б дуже добре.Иванников Алексей писав:При автоматизированном учете ни журналы ордера, ни мемориальные ордера не нужны. Так как автоматизированный учет и есть тем самым накопительным регистром способным дать верность баланса в виде оборотно-сальдовой ведомости. Накопительные регистры нужны только для ручного учета.
Бюджету надо утвердить накопительные регистры, которые будут использоваться только при ручной форме учета.
Так було б непогано таке затвердити, але виникає супутнє запитання, де межа автоматизованого і ручного обліку? Я за те щоб всі регістри просто мали рекомендаційний характер.
-
- Мешканець
- Повідомлень: 342
- З нами з: 06 січня 2018, 01:35
- Регіон: Одесская область
- Звідки: Ukraine, Odessa
- Дякував (ла): 27 разів
- Подякували: 431 раз
Так, але автоматизація зводить цю схему до Первиний документ -> Оборотно-сальдова відомість (чернетка балансу) і це головна мета автоматизації.VOV писав:А точніше закінчується межею компетенції програмістів які цей облік автоматизують.Иванников Алексей писав:Межа автоматизованого обліку закінчується на тих даних які він може надати.VOV писав:Регістри не допомогаютьстворити оборотно сальдову, вона створюється автоматично на основі внесених проведень (первинних документів), регістри допомагають перевірити її правильність.Иванников Алексей писав:Так формой являются отчеты, которые дает автоматизация. Все эти регистры должны помочь создать оборотно-сальдовую ведомость, программа это делает быстрее движения мышки некоторых бухгалтеров :)VOV писав:Так, але ж потрібна форма перегляду і контролю оцього великого облікового регустру. Тому ми і почали розмову про документ в якому можна все побачити. На даний момент такими документами виступають меморіальні ордери, картки, журнал-головна. І вони мають право на життя якщо вони допомагають розібратися, узагальнити, перевірити, знайти помилки. І так склалося що комусь допомагають одні документи а комісь інші. Тому якщо придумати якийсь більш-менш універсальний документ то було б дуже добре.Иванников Алексей писав:При автоматизированном учете ни журналы ордера, ни мемориальные ордера не нужны. Так как автоматизированный учет и есть тем самым накопительным регистром способным дать верность баланса в виде оборотно-сальдовой ведомости. Накопительные регистры нужны только для ручного учета.
Бюджету надо утвердить накопительные регистры, которые будут использоваться только при ручной форме учета.
Так було б непогано таке затвердити, але виникає супутнє запитання, де межа автоматизованого і ручного обліку? Я за те щоб всі регістри просто мали рекомендаційний характер.
Схема обліку проста:
Первиний документ -> Накопичувальні відомості -> Головна -> Оборотно-сальдова відомість (чернетка балансу) -> Баланс.
Ну так все ж так і працює по цій схемі. Її потрібно лише трішки підкоригувати під сучасні (технічні) умови обліку
-
- Мешканець
- Повідомлень: 342
- З нами з: 06 січня 2018, 01:35
- Регіон: Одесская область
- Звідки: Ukraine, Odessa
- Дякував (ла): 27 разів
- Подякували: 431 раз
Ні, Володимире!VOV писав:Чому ж не допомагає. В ОСВ загальні обороти а в регістрах розкладені по полочках. Зразу видно якої проводки не вистачає або яка була внесена лишня.Иванников Алексей писав:Вот никак не помогают, так как если в них ошибка, она будет в ОСВ, если она есть в ОСВ, то она есть в регистрах. На счет свободы, согласен.VOV писав:Регістри не допомогаютьстворити оборотно сальдову, вона створюється автоматично на основі внесених проведень (первинних документів), регістри допомагають перевірити її правильність.Иванников Алексей писав:Так формой являются отчеты, которые дает автоматизация. Все эти регистры должны помочь создать оборотно-сальдовую ведомость, программа это делает быстрее движения мышки некоторых бухгалтеров :)VOV писав:Так, але ж потрібна форма перегляду і контролю оцього великого облікового регустру. Тому ми і почали розмову про документ в якому можна все побачити. На даний момент такими документами виступають меморіальні ордери, картки, журнал-головна. І вони мають право на життя якщо вони допомагають розібратися, узагальнити, перевірити, знайти помилки. І так склалося що комусь допомагають одні документи а комісь інші. Тому якщо придумати якийсь більш-менш універсальний документ то було б дуже добре.Иванников Алексей писав:При автоматизированном учете ни журналы ордера, ни мемориальные ордера не нужны. Так как автоматизированный учет и есть тем самым накопительным регистром способным дать верность баланса в виде оборотно-сальдовой ведомости. Накопительные регистры нужны только для ручного учета.
Бюджету надо утвердить накопительные регистры, которые будут использоваться только при ручной форме учета.
Так було б непогано таке затвердити, але виникає супутнє запитання, де межа автоматизованого і ручного обліку? Я за те щоб всі регістри просто мали рекомендаційний характер.
Якщо мені щось не зрозуміло у загальних оборотах, у зроблю ОСВ рахунку за будь-який час (3 08.01.18 - 12.02.18), чого не надасть жоден ручній регістр (тому вони і мають місячний період), ще є картка рахунку, обороти рахунку, і все це не є регістрами а є звітами.
МО - це не звіт, тому його складання як обов'язок і є незрозумілим, а застосування для досягнення головної мети обліку має велику кількість недоліків. Ви повернулись до зовнішньої форми у нашій дискусії, та відійшли від суті.
МО і Журнал-головна - це є накопичувальними регістрами, з яких ми отримуємо інформацію для прийняття рішень, вони її сьогодні не надають, на їх підставі потрібно скласти ОСВ.
Журнал-головна - це база даних, ОСВ - запит з митою отримання інформації.
- VOV
- Коронована особа
- Повідомлень: 1142
- З нами з: 11 січня 2016, 18:51
- Регіон: Полтавская область
- Дякував (ла): 26 разів
- Подякували: 211 разів
Вважаю що автоматизація взагалі зводить цю схему до Первиний документ -> Звітність. А все інше в т.ч. і головна і ОСВ як і регістри є проміжними етапами які використовують за потреби (на даному етапі в примусовому порядку). Просто у всіх потреба різна. Один бухгалтер навіть обклавшись регістрами з усіх сторін не може звести звітність а інший навіть без головної (недавно ми про такого говорили) все робить на ура! Так воно на практиці получається ;)
В автоматизованому обліку ввів усі первинні документи - натиснув кнопку - отримав звіт. Все, мету досягнуто. Якщож звіт не подобається (кривуватий вийшов) повинаємо використовувати регістри і все інше для того щоб розібратися в кривизні. Простий алгоритм роботи.
В автоматизованому обліку ввів усі первинні документи - натиснув кнопку - отримав звіт. Все, мету досягнуто. Якщож звіт не подобається (кривуватий вийшов) повинаємо використовувати регістри і все інше для того щоб розібратися в кривизні. Простий алгоритм роботи.