Статті, аналітика, консультації

У цій статті ми торкнемося теми діяльності комунальних підприємств, засновниками яких є органи місцевого самоврядування*, після процесу об’єднання територіальних громад. У цьому контексті нам не обійтися без Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» від 05.02.2015 р. № 157-VIII**, який регулює відносини, що виникають у процесі добровільного об’єднання територіальних громад сіл, селищ, міст, а також добровільного приєднання до об’єднаних територіальних громад***.
Для одних роботодавців установлення неповного робочого часу є необхідністю, що дозволяє в умовах фінансових труднощів скоротити витрати на оплату праці і зберегти колектив, а для інших — обов’язком, установленим нормами трудового законодавства. Крім того, на практиці часто неповний робочий час установлюється на прохання працівника. Приймаєте працівника на роботу на неповний робочий час? Тоді давайте поговоримо про те, як розрахувати йому норму тривалості робочого часу.
№48 від 24.11.2017
Про трудову гарантію щодо розміру зарплати за виконану місячну норму праці не нижче мінімальної цього року говорили досить багато.
У листі, що коментується, Мінсоцполітики надало відповідь на наш запит з приводу надання щорічної додаткової відпустки за ненормований робочий день працівникам, які працюють на умовах неповного робочого дня. Через що сир-бор? Зараз пояснимо.
Газета «Оплата праці» №22/1 від 23.11.2017
Минулого разу ми з вами з’ясували, що помилки в сумах виплат (зарплати, лікарняних, декретних), допущені при їх розрахунку, не є помилками для цілей ЄСВ. При їх відображенні коди типу нарахувань «2» і «3» (графа 10 Таблиці 6 Звіту за формою Д4) не застосовують. А в яких же випадках слід говорити про наявність сумової помилки в Таблиці 6 Звіту за формою № Д4?
№47 від 17.11.2017
Знаємо, що багато хто з вас вже оформив передплату на газету «Бюджетна бухгалтерія» на 2018 рік та гарантовано буде отримувати в наступному році свою перевірену роками надійну помічницю. На перший погляд, при здійсненні такої операції у бухгалтера не повинно виникнути жодних запитань. Але, судячи з ваших звернень до редакції, деякі запитання все ж виникають. Тому ми вирішили розставити всі крапки над «і» щодо оформлення та обліку передплати. Впевнені, що в цьому матеріалі кожен бухгалтер знайде для себе корисну інформацію.
Питання включення премій у розрахунок середньої заробітної плати часто хвилюють бухгалтерів. Уся річ у нормі п. 3 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.95 р. № 100 (далі — Порядок № 100), яка у разі коли кількість робочих днів у розрахунковому періоді відпрацьована не повністю, зобов’язує включати премії при розрахунку «середньої» за останні 2 календарні місяці пропорційно відпрацьованому в розрахунковому періоді часу. У житті випадки бувають різними. Тому нам не обійтися без роз’яснень фахівців Мінсоцполітики. Отже, про все по порядку...
Не часто, але трапляється, що роботодавцям доводиться сторнувати або донараховувати зарплату у зв’язку з уточненням кількості відпрацьованого часу. Як такі операції відобразити в Таблиці 6 Звіту за формою № Д4? Чи потрібно при відображенні донарахованих/відсторнованих сум зарплати проставляти в графі 10 код типу нарахувань «2» (самостійно донарахований ЄСВ) /«3» (самостійно зменшена надмірно нарахована сума ЄСВ)? Такі запитання регулярно надходять від бухгалтерів. Відповіді на них ми надамо нижче з урахуванням конкретних ситуацій.
№46 від 08.11.2017
У «пенсійно-реформаторському» Законі № 2148* є зміни, які назвати пенсійними можна з великою натяжкою. У № 42** ми обговорили «підприємницький» блок, максимальну планку з ЄСВ, плюс зачепили квоту на працевлаштування працівників-«передпенсіонерів». Але на цьому «цікавості» не закінчуються. Сьогодні обговоримо зміни до «соцстрашного» Закону № 1105***.
№44 від 31.10.2017
Кадри — це основні сила і потужність кожного підприємства. Адже саме старанна робота цих «бджілок» наповнює «казну» роботодавця благодатним «медком». Водночас наявність найманих працівників породжує численні паперові клопоти. Адже прийняття на роботу і звільнення кожного співробітника необхідно супроводити певним документальним оформленням. Ну і сама трудова діяльність працівників, звичайно, не обходиться без документування. А ще ж слід скласти документи, що регулюють трудовий процес: колективний договір, правила внутрішнього трудового розпорядку, штатний розпис, посадові та робочі інструкції, і за необхідності періодично оновлювати їх. Зі складанням основних «трудових» документів ми і розбиратимемося в цьому спецвипуску. Крім того, тут ми поговоримо про те, в яких випадках і яку кадрову документацію може вимагати у вас інспектор праці при проведенні контрольних заходів. Також ви дізнаєтеся про відповідальність, передбачену за відсутність тих чи інших документів. Спецвипуск для вас підготували редактор Наталія Вороная, експерт з питань оплати праці Наталя Білова, податковий експерт Наталія Чернишова та юрист Наталя Амброзяк.