Статті: Діяльність органів місцевого самоврядування

Процес добровільного об’єднання територіальних громад триває попри всі перепони, які неминуче супроводжують його.
З метою встановлення єдиних вимог до формування і реалізації прогнозних та програмних документів соціально-економічного розвитку об’єднаної територіальної громади1 наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 30.03.16 р. № 75 затверджені Методичні рекомендації щодо формування і реалізації прогнозних та програмних документів соціально-економічного розвитку об’єднаної територіальної громади2. Зокрема, Методичні рекомендації визначають засади складання документів соціально-економічного розвитку ОТГ.
Декілька останніх номерів нашого видання були присвячені новому функціоналу, який починаючи з 04.04.16 р. отримали органи місцевого самоврядування1 у зв’язку з прийняттям Закону України від 10.12.15 р. № 888-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення повноважень органів місцевого самоврядування та оптимізації надання адміністративних послуг»2. Як виявилося, виконання нових повноважень викликало низку практичних запитань. Про це свідчать листи та телефонні дзвінки, які останнім часом надходять до нашої редакції. Спробуємо відповісти на них.
Приводом для написання статті стало наступне запитання читача: «Чи можна профінансувати iз сільського (селищного) бюджету поточний ремонт та здійснювати видатки на утримання доріг загального користування місцевого значення, що пролягають в адміністративних межах сільської (селищної) ради, в тому числі в межах населеного пункту, і співпадають з вулицями села (селища), та тих, що знаходяться за межами населеного пункту? Чи не буде це бюджетним правопорушенням?»
У період, коли майже по всій Україні починали свою роботу перші сесії новообраних місцевих рад, наш редакційний телефон не замовкав ні на хвилину. Левова частка запитань, з якими до нас зверталися, так чи інакше стосувалася оформлення трудових відносин з переобраними на новий строк повноважень головами районних, обласних рад, сільськими, селищними, міськими головами, секретарями відповідних рад та іншими посадовими особами.
Шановні читачі, в квітневому номері ви мали змогу ознайомитися зі статтею «Об’єднання громад: реформа триває». В ній стисло був проаналізований Закон України від 05.02.15 р. № 157-VIII «Про добровільне об’єднання територіальних громад»1. Ми зауважували, що Закон № 157 з деяких питань, які він регламентує, не містить чіткої відповіді на них або дає можливість їх подвійного трактування. Це, в свою чергу, дещо ускладнює застосування його на практиці. Підтвердженням цього стали телефонні дзвінки до редакції від колег з різних куточків України. Отже, як ми зрозуміли, є сенс окремо зупинитися на деяких моментах, які означені в Законі № 157.
Нарешті 05.03.15 р. набув чинності Закон України від 05.02.15 р. № 157-VIII «Про добровільне об’єднання територіальних громад»1. Він став наступним кроком на шляху до децентралізації влади, про яку було анонсовано ще в 2014 році. Нагадаємо, що попередні кроки були здійснені в грудні 2014 року, коли були прийняті зміни до Бюджетного та Податкового кодексів України, якими була запроваджена фінансова децентралізація. Так, зокрема, Закон України від 28.12.14 р. № 79-VIII «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин» став відправним пунктом для стимулювання громад до об’єднання та формування спроможних територіальних громад через механізм переходу бюджетів об’єднаних громад на прямі міжбюджетні відносини з державним бюджетом. Як результат об’єднання, такі громади наділяються повноваженнями, рівнозначними повноваженням міст обласного значення. Натомість територіальні громади, які не візьмуть участі в об’єднанні, залишаються осторонь цього процесу та позбавляються права на виконання делегованих державою повноважень органів місцевого самоврядування в селах, селищах, містах районного значення, що не об’єдналися. Отже, об’єднання територіальних громад має стати запорукою переходу місцевого самоврядування на новий рівень. Тепер залишається лише з’ясувати: яким чином таке об’єднання має відбуватися. Саме про це і поговоримо у нашій статті.
До редакції часто звертаються наші читачі за консультацією з різних питань, але частіше — з, так би мовити, особливих, з якими не зустрічаються у щоденній роботі. Серед подібних питань, зокрема, можна відокремити ситуації, коли депутата місцевої ради вироком суду засуджено до покарання за вчинення кримінального злочину. У цій статті розглянемо детально алгоритм дій місцевої ради у двох випадках: коли депутата засуджено до покарання з позбавленням волі та коли покарання за злочин не пов’язане з позбавленням волі.
У цій статті йтиметься про діяльність адміністративної комісії1 при виконавчому комітеті, наприклад, сільської ради. Здебільшого поговоримо про порядок утворення адмінкомісій, їх повноваження, провадження в справах про адміністративні правопорушення, підготовку до засідань тощо. Звісно, що у більшості місцевих рад створені і діють адмінкомісії вже давно. Але… Одразу зазначимо, що до написання цієї статті спонукали зміни у правовій сфері, які найближчим часом можуть бути втілені в життя. Напевно, вже більшість нашої аудиторії обізнана з розширенням повноважень, яке планується для органів місцевого самоврядування2 в тій же архітектурно-будівельній сфері і не тільки. Наділення додатковими повноваженнями завжди прямо пропорційне більшій відповідальності за їх невиконання. Припустімо, що ОМС все ж таки отримали повноваження у сфері державно-архітектурного контролю. Як гадаєте, на кого буде покладено функцію здійснення контролю, наприклад, за самочинним будівництвом? Напевно, на ті ж ОМС (через складання протоколів про адміністративні правопорушення, накладення адміністративних стягнень тощо). І це лише єдиний приклад нововведень, які плануються. Тому в цій ситуації дуже важливо не схибити і діяти в межах правового поля. Отже, не зайвим буде згадати про основи діяльності адміністративних комісій як ОМС (які їх утворюють), так і членам цих комісій, які мають виконувати покладені на них завдання, спираючись на норми чинного законодавства.
У своєму листі від 01.03.13 р. № 1246/А/17-32141 Державна податкова служба України надала роз’яснення щодо обчислення бази оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Тож сьогодні приділимо увагу цьому податку та розглянемо більш детально особливості його сплати через каси рад.