Статті: Діяльність органів місцевого самоврядування

Шановні читачі, в квітневому номері ви мали змогу ознайомитися зі статтею «Об’єднання громад: реформа триває». В ній стисло був проаналізований Закон України від 05.02.15 р. № 157-VIII «Про добровільне об’єднання територіальних громад»1. Ми зауважували, що Закон № 157 з деяких питань, які він регламентує, не містить чіткої відповіді на них або дає можливість їх подвійного трактування. Це, в свою чергу, дещо ускладнює застосування його на практиці. Підтвердженням цього стали телефонні дзвінки до редакції від колег з різних куточків України. Отже, як ми зрозуміли, є сенс окремо зупинитися на деяких моментах, які означені в Законі № 157.

Нарешті 05.03.15 р. набув чинності Закон України від 05.02.15 р. № 157-VIII «Про добровільне об’єднання територіальних громад»1. Він став наступним кроком на шляху до децентралізації влади, про яку було анонсовано ще в 2014 році. Нагадаємо, що попередні кроки були здійснені в грудні 2014 року, коли були прийняті зміни до Бюджетного та Податкового кодексів України, якими була запроваджена фінансова децентралізація. Так, зокрема, Закон України від 28.12.14 р. № 79-VIII «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин» став відправним пунктом для стимулювання громад до об’єднання та формування спроможних територіальних громад через механізм переходу бюджетів об’єднаних громад на прямі міжбюджетні відносини з державним бюджетом. Як результат об’єднання, такі громади наділяються повноваженнями, рівнозначними повноваженням міст обласного значення. Натомість територіальні громади, які не візьмуть участі в об’єднанні, залишаються осторонь цього процесу та позбавляються права на виконання делегованих державою повноважень органів місцевого самоврядування в селах, селищах, містах районного значення, що не об’єдналися. Отже, об’єднання територіальних громад має стати запорукою переходу місцевого самоврядування на новий рівень. Тепер залишається лише з’ясувати: яким чином таке об’єднання має відбуватися. Саме про це і поговоримо у нашій статті.

До редакції часто звертаються наші читачі за консультацією з різних питань, але частіше — з, так би мовити, особливих, з якими не зустрічаються у щоденній роботі. Серед подібних питань, зокрема, можна відокремити ситуації, коли депутата місцевої ради вироком суду засуджено до покарання за вчинення кримінального злочину. У цій статті розглянемо детально алгоритм дій місцевої ради у двох випадках: коли депутата засуджено до покарання з позбавленням волі та коли покарання за злочин не пов’язане з позбавленням волі.

У цій статті йтиметься про діяльність адміністративної комісії1 при виконавчому комітеті, наприклад, сільської ради. Здебільшого поговоримо про порядок утворення адмінкомісій, їх повноваження, провадження в справах про адміністративні правопорушення, підготовку до засідань тощо. Звісно, що у більшості місцевих рад створені і діють адмінкомісії вже давно. Але… Одразу зазначимо, що до написання цієї статті спонукали зміни у правовій сфері, які найближчим часом можуть бути втілені в життя. Напевно, вже більшість нашої аудиторії обізнана з розширенням повноважень, яке планується для органів місцевого самоврядування2 в тій же архітектурно-будівельній сфері і не тільки. Наділення додатковими повноваженнями завжди прямо пропорційне більшій відповідальності за їх невиконання. Припустімо, що ОМС все ж таки отримали повноваження у сфері державно-архітектурного контролю. Як гадаєте, на кого буде покладено функцію здійснення контролю, наприклад, за самочинним будівництвом? Напевно, на ті ж ОМС (через складання протоколів про адміністративні правопорушення, накладення адміністративних стягнень тощо). І це лише єдиний приклад нововведень, які плануються. Тому в цій ситуації дуже важливо не схибити і діяти в межах правового поля. Отже, не зайвим буде згадати про основи діяльності адміністративних комісій як ОМС (які їх утворюють), так і членам цих комісій, які мають виконувати покладені на них завдання, спираючись на норми чинного законодавства.

Ні для кого не секрет, що у великій мірі на результати виборів впливає не лише популярність тієї чи іншої політичної сили, а й політичні технології, які одним сприяють, а іншим заважають у до-сягненні мети. До таких технологій без сумніву можна віднести і законодавчі пастки, завдяки яким певні політичні сили мають перевагу ще на етапі прийняття закону про вибори, тобто ще до по-чатку виборчого процесу. Досить часто такою пасткою є порядок формування виборчих комісій. Отже, ознайомимося з тим, як законодавці пропонують формувати комісії цього разу.

У своєму листі від 01.03.13 р. № 1246/А/17-32141 Державна податкова служба України надала роз’яснення щодо обчислення бази оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Тож сьогодні приділимо увагу цьому податку та розглянемо більш детально особливості його сплати через каси рад.

Український законодавець не зраджує своїм традиціям і під чергові парламентські вибори, які відбудуться 28.10.12 р1., уточнює правила гри — приймає новий закон про вибори. Так, Верховна Рада України 17.11.11 р. прийняла Закон України № 4061-VI «Про вибори народних депутатів України»2. Пропоную ознайомитись із ключовими ново- введеннями Закону № 4061.