7441 3

Адмінкомісії: перевірка на відповідність (частина 1)

17.03.15
У цій статті йтиметься про діяльність адміністративної комісії1 при виконавчому комітеті, наприклад, сільської ради. Здебільшого поговоримо про порядок утворення адмінкомісій, їх повноваження, провадження в справах про адміністративні правопорушення, підготовку до засідань тощо. Звісно, що у більшості місцевих рад створені і діють адмінкомісії вже давно. Але… Одразу зазначимо, що до написання цієї статті спонукали зміни у правовій сфері, які найближчим часом можуть бути втілені в життя. Напевно, вже більшість нашої аудиторії обізнана з розширенням повноважень, яке планується для органів місцевого самоврядування2 в тій же архітектурно-будівельній сфері і не тільки. Наділення додатковими повноваженнями завжди прямо пропорційне більшій відповідальності за їх невиконання. Припустімо, що ОМС все ж таки отримали повноваження у сфері державно-архітектурного контролю. Як гадаєте, на кого буде покладено функцію здійснення контролю, наприклад, за самочинним будівництвом? Напевно, на ті ж ОМС (через складання протоколів про адміністративні правопорушення, накладення адміністративних стягнень тощо). І це лише єдиний приклад нововведень, які плануються. Тому в цій ситуації дуже важливо не схибити і діяти в межах правового поля. Отже, не зайвим буде згадати про основи діяльності адміністративних комісій як ОМС (які їх утворюють), так і членам цих комісій, які мають виконувати покладені на них завдання, спираючись на норми чинного законодавства.
Мельник О., юрист-аналітик ВБ «Фактор»

1 Далі за текстом — адмінкомісія.

2 Далі за текстом — ОМС.

Про старе по-новому

Нагадаємо, що відповідно до ст. 38 Закону України від 21.05.97 р. № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні»3 до делегованих повноважень ОМС щодо забезпечення прав, свобод і законних інтересів громадян належить розгляд справ про адміністративні правопорушення, віднесені законом до їх відання; утворення адміністративних комісій, спрямування їх діяльності.

3 Далі за текстом — Закон № 280.

Щодо повноважень ОМС у сфері адміністративних правопорушень слід також навести ст. 6 Кодексу України про адміністративні правопорушення4. Згідно з нею ОМС, забезпечуючи відповідно до Конституції України додержання законів, охорону державного і громадського порядку, прав громадян, координують на своїй території роботу всіх державних і громадських органів по запобіганню адміністративним правопорушенням, керують діяльністю адміністративних комісій та інших підзвітних їм органів, покликаних вести боротьбу з адміністративними правопорушеннями. Механізм здійснення такої координації та контролю дуже простий. Спочатку адмінправопорушення фіксуються органами, які мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення. Потім частина таких правопорушень розглядається адмінкомісіями при виконавчих комітетах місцевих рад (відповідно до повноважень, визначених у КпАП).

4 Далі за текстом — КпАП.

Наприклад, відповідно до ст. 255 КпАП особами, уповноваженими складати протоколи у справах про адміністративні правопорушення за порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів (порушення, передбачені ст. 152 КпАП), є посадові особи, уповноважені на те виконавчими комітетами сільських, селищних та міської рад, громадські формування з охорони громадського порядку, уповноважені на те посадові особи органів внутрішніх справ. В той час як розгляд справ за вчинення таких правопорушень перебуває в компетенції адмінкомісій сільських, селищних та міських рад.

Знову ж таки нагадуємо, що порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення визначається КпАП. Цей нормативно-правовий акт часто зазнає змін, які, в свою чергу, постійно повинні відслідковуватися членами адмінкомісій. Необізнаність же може призвести до необ’єктивного розгляду справи з порушеннями чинного законодавства. Як результат — отримання скарги на постанову адмінкомісії про накладення адміністративного стягнення. Це ще один аргумент на користь того, що є необхідність здійснити самоперевірку на знання правових норм, про яку йшлося вище.

 

Основне про утворення адмінкомісії

 

Перш ніж переходити до діяльності адмінкомісії, доречно декілька слів сказати про порядок її утворення.

Як зазначається в ст. 215 КпАП, адмінкомісії утворюються відповідними ОМС (як правило, виконавчими комітетами рад) у складі голови, заступника голови, відповідального секретаря, а також членів комісії (зверніть увагу: кількість членів комісії не зазначається). До цього питання ми ще повернемося. В адмінкомісіях при виконавчих органах міських рад є посада звільненого відповідального секретаря комісії. Порядок діяльності адмінкомісій встановлюється КпАП, а також іншими законодавчими актами України.

Звісно ж, що у адмінкомісії (як колегіального органу) має бути положення про неї. А ось тут невеличка проблемка. На даний момент залишається чинним Положення про адміністративні комісії Української РСР, затверджене ще Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 09.03.88 р. № 5540-XI5. Так, документ давній, але іншого поки що немає. Власне, він та КпАП є сьогодні базою для складання положень про адмінкомісії при виконавчих комітетах відповідних місцевих рад. Враховуючи дату прийняття Положення № 5540 (ср. USER_SHOW_ID), його можна використовувати на практиці не в повній мірі. Отже, доводиться дофантазовувати, переробляти, підганяти під умови сьогодення. Виникають запитання. Наприклад, в тому ж Положенні № 5540 (ст. 4) зазначається, що адмінкомісії при виконавчих комітетах рад утворюються відповідними радами за поданням їх виконавчих комітетів на строк повноважень цих рад. Тобто виходить так, що адмінкомісії мають утворюватися радами (на сесіях з прийняттям відповідних рішень). В той же час ще раз згадаємо про ст. 215 КпАП, в якій зазначається, що такі комісії утворюються відповідними ОМС. Більше того, знову ж таки звертаємося до ст. 38 Закону № 280 — ця стаття міститься в гл. 2, яка визначає повноваження саме виконавчих органів місцевого самоврядування, яким і є виконавчий комітет.

5 Далі за текстом — Положення № 5540.

Висновок: адмінкомісії мають утворюватися виконавчими комітетами рад. Хоча практика показує, що більшість адмінкомісій все ж таки утворюються радами. Це не є таким вже порушенням. Разом з тим необхідно враховувати, що, затверджуючи склад адмінкомісії рішенням сесії, можуть виникнути певні труднощі у разі необхідності внесення змін до цього складу.

Тепер щодо кількісного складу адмінкомісій. В Положенні № 5540 чітко визначено, що адмінкомісії діють в складі голови (заступник голови або член виконавчого комітету), заступника голови, відповідального секретаря і не менш як 6 членів комісії. При цьому передбачається, що число членів комісії встановлюється залежно від обсягу роботи комісії органом, який утворює комісію. Тобто якщо застосовувати саме цю норму, то чисельність адмінкомісії не повинна бути меншою ніж 9 осіб. Погодьтеся, що в реаліях сьогодення цього важкувато буває досягти, особливо сільським радам (виконавчим комітетам). І чесно кажучи, аналізуючи склади адмінкомісій по всій Україні, напрошується висновок, що більшість рад не дотримуються цієї вимоги. І правильно.

Знову ж таки, враховуючи давність Положення № 5540, доцільно керуватися вимогами КпАП (ст. 215). В ньому ж, як вже наводилося вище, щодо кількісного складу адмінкомісії не йдеться. Тобто рішення щодо кількості членів комісії приймається цілком лише на розсуд ОМС.

І ще одна «нестиковочка» між Положенням № 5540 та нормами КпАП. Останній конкретику щодо посади, яку повинен займати голова адмінкомісії, не ставить. В свою чергу, Положенням № 5540 передбачено, що головою адмінкомісії є заступник голови або член виконавчого комітету. Знову ж таки у цьому випадку варто керуватися КпАП і не прив’язуватися до вимог Положення № 5540.

Щоправда, корисним буде все ж таки взяти до уваги одну важливу норму Положення № 5540. Так, в ст. 6 цього документа вказується, що до складу комісії входять депутати рад, представники профспілкових та інших громадських організацій, трудових колективів6. При цьому до складу адміністративної комісії не можуть входити представники державних органів, службові особи яких мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення, а також працівники прокуратури, суду і адвокати.

6 Ми трохи трансформували зміст цього речення з врахуванням умов сьогодення, але кардинальних змін він не зазнав.

Нижче наведемо приклад рішення про утворення адмінкомісії.

 

 

Іншим додатком є, звісно, саме Положення про адміністративну комісію при виконавчому комітеті ____________ сільської ради. Можливо, в одному з наступних номерів нашого видання ми надамо «типове» положення, розроб-лене з врахуванням вимог діючого законодавства.

 

Розгляд справ про адміністративні правопорушення

Тепер поговоримо про дії, які має вчинити адмінкомісія до проведення свого засідання. Для цього знову звернемося до норм КпАП. Отже, що мають пам’ятати члени адмінкомісій?

 

справи про адміністративні правопорушення розглядаються:

перше

за місцем проживання порушника (ст. 276 КпАП)

друге

у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи (ст. 277 КпАП)

 

Не забуваємо ще про одну важливу деталь: виклик порушника на засідання комісії є обов’язковим. Це випливає із змісту ст. 268 КпАП, в якій зазначається, що справа про адміністративне правопорушення розглядається у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення щодо місця і часу розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

На жаль, КпАП не передбачено строк, у який особу після надходження протоколу про адміністративне правопорушення необхідно повідомити про розгляд її справи на засіданні адмінкомісії. Тож виникає запитання: яким чином забезпечити повідомлення особи про необхідність її прибуття на засідання комісії?

 

Одразу зауважимо, що в КпАП містяться норми щодо повісток. Так, в ст. 2772 КпАП вказано, що повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи. Але, як бачите, в КпАП визначені вимоги лише щодо повідомлення особи про розгляд адміністративної справи тільки в суді. Отже, за відсутності інших положень доведеться користуватися саме ст. 2772 КпАП і в разі виклику особи на засідання адмінкомісії. Тож вважаємо, що строк виклику особи, передбачений для розгляду справи в суді, можна використовувати «за замовчуванням» і для засідань адміністративної комісії. Тобто повідомляти особу, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, про день, час та місце розгляду справи адмінкомісією необхідно з таким розрахунком, щоб вона була повідомлена не менше як за три доби до дня розгляду нею справи.

Щодо інших осіб, які беруть участь у провадженні по справі про адміністративні правопорушення. Вони повідомляються про день розгляду справи в той же строк (ст. 2772 КпАП).

Довідка

У разі оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення суди обов’язково звертають увагу на те, чи викликалася особа, яку піддано адміністративному стягненню, на засідання адмінкомісії. Тому повідомлення про розгляд справи рекомендуємо надсилати таким чином, щоб мати підтвердження про його отримання адресатом.

Нижче наведемо примірну форму повідомлення, будь то виклик чи повістка, наприклад:

 

 

Нагадаємо також про інші дії, які має вчинити комісія, перш ніж почати розгляд адміністративної справи. Вони перелічені в ст. 278 КпАП. Отже, комісія при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання:

 

1

чи належить до її компетенції розгляд даної справи

2

чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення

3

чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду

4

чи витребувано необхідні додаткові матеріали

5

чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката

 

Зверніть увагу на позицію 1 таблиці. Адміністративні комісії повинні розглядати лише ті справи, які віднесено до їх компетенції. З цього приводу КпАП визначив, що адмінкомісії при виконавчих комітетах сільських, селищних та міської рад уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення згідно з установленою КпАП підвідомчістю (ст. 213 і 214).

Щоб дізнатися про таку підвідомчість, необхідно звернутися до ст. 218 КпАП. Так, в ній передбачається, що:

 

адміністративні комісії при виконавчих органах міських рад розглядають справи про адміністративні правопорушення

передбачені ст. 45, 46, 92, 99, 1031 — 1041, 136 (за вчинення порушень на автомобільному транспорті), ст. 138, 141, 142, 149 — 152, ч. 1 та 2 ст. 1521, ч.1 ст. 154, ст. 155, 1552, ч. 2 ст. 156, ст. 1561, 1562, 159, 1751 (за порушення, вчинені у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), ст. 179, 180 (крім справ щодо батьків неповнолітніх або осіб, які їх замінюють), ч. 4 ст. 181, ст. 1811, ч. 1 ст. 182, ст. 183, 18512, 186, 1861, 189, 1891, 196, 2121КпАП

адміністративні комісії при виконавчих органах сільських, селищних рад розглядають справи про адміністративні правопорушення

передбачені ст. 92, 99 (коли правопорушення вчинено громадянином), ст. 1031, 1032, 104, 136 (за вчинення порушень на автомобільному транспорті), ст. 141, 142, 150 — 152, ч. 1 та 2 ст. 1521, ст. 155, 1552, ч. 2 ст. 156, ст. 1561, 1562, 159, 1751 (за порушення, вчинені у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), ст. 179, 180 (крім справ щодо батьків неповнолітніх або осіб, які їх замінюють), ч. 4 ст. 181, ч. 1 ст. 182, ст. 183, 186, 1861, 196, 2121 КпАП

 

Увага! До ст. 218 КпАП часто вносяться зміни. Тому рекомендуємо адмінкомісіям переглядати підвідомчість справ перед тим, як розглядати їх.

Заслуговує окремої уваги і позиція 2 таблиці, яка стосується правильності складення протоколів.

Важливо

Розглядаючи матеріали справи про адміністративне правопорушення, адмінкомісія повинна переконатися, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи.

Що варто знати членам комісії при перевірці протоколу:

 

1

у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються:

— дата і місце його складення, посада, прізвище, ім’я, по батькові особи, яка склала протокол;

— відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення);

— місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення;

— нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення;

— прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є;

— пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності;

— інші відомості, необхідні для вирішення справи

Примітка. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

2

протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності. У разі наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами

Примітка. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.

3

при складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз’яснюються її права і обов’язки, передбачені ст. 268 КпАП, про що робиться відмітка у протоколі

 

Зазначені вимоги до змісту протоколу прописані в ст. 256 КпАП.

Нарешті складений протокол надсилається органові (посадовій особі), уповноваженому розглядати справу про адміністративне правопорушення, тобто у нашому випадку — до адмінкомісії, яка власне і розглядає матеріали справи.

Всі ці особливості та тонкощі необхідно знати членам адмінкомісії, оскільки обізнаність в нормах КпАП є основним підґрунтям для правильного розгляду адміністративної справи та винесення обґрунтованої поста-нови. 

Також нагадаємо (ми про це вже неодноразово зазначали на сторінках нашого видання, коли розглядали окремі склади адмінпорушень), що неправильно складений протокол може стати в майбутньому підставою для оскарження постанови адмінкомісії. Тож будьте уважними на етапі підготовки справи до розгляду на засіданні комісії!

В наступних номерах ми продовжимо огляд важливих для адміністративних комісій норм законодавства. Знову ж таки звернемо увагу на окремі моменти в діяльності цих колегіальних органів.



Помітили помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити нас про це
загрузка...
Коментарі (3)
Курій Світлана
10.12.2015
Корисна, вичерпна інформаія.
Колесник Любов
04.08.2016
Дякую за корисну інформацію
рус
17.11.2016
Чи має право адмінкомісія сама складати акти правопорушень ?