Антикорупційний уповноважений в ОМС: професійні стандарти

Призначення та організація роботи цих уповноважених передбачає певні вимоги і стандарти. Задля уникнення ОМС помилок пропонуємо разом з НАЗК розглянути відповідні рекомендації щодо діяльності антикорупційних уповноважених. 

Професійні вимоги

Ще 31.12.2021 року Мінекономіки своїм наказом № 1193 затвердило професійний стандарт «Уповноваженого з питань антикорупційної політики» (далі – Професійний стандарт), код за Класифікатором професій – 2414.2)).

Статус уповноваженого підрозділу (уповноваженої особи), перелік його (її) основних завдань та функцій визначено ст. 13¹ Закону України “Про запобігання корупції” та Типовим положенням.

Відповідно до норм Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» загалом на посаду в орган місцевого самоврядування можуть бути призначені особи, які мають відповідну освіту і професійну підготовку, володіють державною мовою відповідно до рівня, визначеного Законом України “Про забезпечення функціонування української мови як державної”.

Водночас! При визначенні професійних вимог, знань, вмінь, навичок антикорупційного уповноваженого варто використовувати Професійний стандарт.

Так, відповідно до п. 1.8 розділу 1 Професійного стандарту підтверджують професійну та освітню кваліфікацію (її віднесення до рівня Національної рамки кваліфікацій):

• диплом бакалавра (6 рівень НРК);
• диплом магістра (7 рівень НРК);
• сертифікат про присвоєння / підтвердження професійної кваліфікації або інші документи про підтвердження професійної кваліфікації.

Згідно із Професійним стандартом уповноважений з антикорупційної діяльності повинен володіти такими загальними компетентностями, як:

• доброчесність;
• досягнення результатів;
• аналітичні здібності;
• комунікація та взаємодія.

Важливо! Уповноваженою особою не може бути особа, яка:

• досягла 65-річного віку;
• визнана недієздатною або дієздатність якої обмежена в установленому законом порядку;
• має судимість за вчинення умисного кримінального правопорушення, якщо така судимість не погашена або не знята в установленому законом порядку;
• позбавлена відповідно до рішення суду права обіймати відповідні посади або займатися діяльністю, пов’язаною з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування;
• не пройшла спеціальної перевірки або не надала згоди на її проведення у випадках, передбачених законом;
• підпадає під заборону, встановлену Законом України “Про очищення влади”;
• має громадянство іншої держави;
• набуває відносин прямої підпорядкованості близьких осіб, конфлікту інтересів у випадках, передбачених законом. 

Основний функціонал

Кваліфікаційні вимоги до посади необхідно передбачити в посадовій інструкції, в якій чітко окреслюється місце та роль посадової особи, межі повноважень, взаємовідносини за посадою, права, обов’язки та ін.

До основних функцій уповноваженої особи згідно із Професійним стандартом належать:

• організація та контроль антикорупційної діяльності в організації;
• координація антикорупційної діяльності в інших (за наявності) установах, організаціях тощо, які належать до сфери управління;
• забезпечення обізнаності з питань додержання законодавства щодо запобігання корупції;
• управління корупційними ризиками у діяльності організації;
• запобігання конфлікту інтересів та порушенню інших антикорупційних обмежень у діяльності організації та її персоналу;
• забезпечення вимог фінансового антикорупційного контролю та декларування (для уповноважених осіб організацій публічного сектору);
• розгляд повідомлень про порушення вимог антикорупційного закону;
• здійснення повноважень у сфері захисту викривачів.

Тут потрібно нагадати, що при розробленні посадових інструкцій варто керуватися Методичними рекомендаціями щодо роботи з посадовими інструкціями посадових осіб місцевого самоврядування, затвердженими наказом Національного агентства України з питань державної служби від 18.07.2022 № 58-22.

При визначенні посадових обов’язків можна взяти за основу професійні компетентності, передбачені Професійним стандартом. Водночас, на що особливо потрібно звернути увагу. 

У разі покладення виконання функцій уповноваженої особи на посадову особу місцевого самоврядування, яка виконує повноваження за основною посадою, у посадовій інструкції такої особи необхідно чітко визначити підзвітність і підконтрольність такого працівника безпосередньому керівнику (за основною посадою) та міському голові (у частині виконання функцій уповноваженої особи).

Повноваження щодо виявлення та запобігання корупції не можуть бути покладені на керівника, заступника керівника, радника голови відповідної місцевої ради, бухгалтера, уповноважену особу з публічних закупівель та іншу матеріально відповідальну особу, оскільки у такому випадку може мати місце реальний конфлікт інтересів.

У разі відсутності уповноваженої особи у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю, перебуванням у відпустці та з інших причин її обов’язки виконує інша особа (за її згодою), визначена керівником відповідного органу (абзац четвертий пункту 3 розділу І Типового положення). 

Штатна чисельність

При розрахунках мінімальної штатної чисельності уповноваженого підрозділу  враховуються вимоги наказу НАЗК від 26.04.2021 № 240/21 “Про встановлення обов’язкових вимог до мінімальної штатної чисельності уповноваженого підрозділу з питань запобігання та виявлення корупції в державних органах”, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.05.2021 за № 650/36272.

При розрахунках штатної чисельності уповноваженого підрозділу враховується:

• чисельність працівників (у тому числі суб’єктів декларування) в апараті ради та її виконавчих органах;
• кількість депутатів, які входять до складу ради;
• специфіку повноважень та функцій органу місцевого самоврядування, які містять корупційні ризики;
• кількість підприємств, установ та організацій, які належать до сфери управління органу місцевого самоврядування, а також чисельність їх працівників та кількість функцій з підвищеним корупційним ризиком.

Уповноважений підрозділ утворюється як самостійний та функціонально незалежний структурний підрозділ з метою організації та здійснення заходів із запобігання та виявлення корупції, передбачених Законом України “Про запобігання корупції”.

У разі якщо уповноважений підрозділ формується в органі місцевого самоврядування базового рівня у статусі окремого виконавчого органу чи структурного підрозділу виконавчого органу, – це питання вирішується виключно шляхом прийняття відповідного рішення місцевої ради. Кількість уповноважених осіб та їх посади у структурі виконавчих органів також залежать від рішення ради.

Внутрішня організація районних та обласних рад має низку особливостей та відрізняється від органів місцевого самоврядування базового рівня.

Професійний стандарт визначає, що умовами ефективної організації роботи уповноваженого з антикорупційної діяльності є:

• незалежність та безпосереднє підпорядкування керівнику організації;
• інтегрованість у всі управлінські процеси роботи організації;
• компетентність;
• достатнє ресурсне забезпечення.

Відповідно до норм Закону України “Про запобігання корупції» керівник уповноваженого підрозділу (уповноважена особа) підзвітний і підконтрольний керівнику відповідного державного органу або органу місцевого самоврядування. 

Типові помилки

НАЗК приводить приклади помилок, які містяться у посадових інструкціях чи рішеннях ОМС, що безпосередньо впливають на правомірність здійснення діяльності уповноваженого з антикорупційної діяльності.

Наприклад:

ОМС визначають, що сфера повноважень цієї посадової особи обмежена виключно виконавчими органами відповідної ради. Наслідок - депутати місцевої ради «випадають» з поля діяльності уповноваженого;

у посадових інструкціях фіксується відсутність кваліфікаційних вимог до посади. Наслідок – на посаду «приходить» кандидат, який не відповідає Професійному стандарту;

посадова інструкція не обмежує повноважень виключно посадовими особами ради і включає депутатів, але не включає в себе коло інше коло суб’єктів (підрозділи, підприємства, установи та організації комунальної власності територіальної громади). Наслідок такий самий як і з депутатами – уповноважений не виконує функціональних обов»язків, передбачених нормативними документами.

Важливо!

Також помилки ОМС фіксуються в питаннях призначення уповноважених чи покладення обов’язків уповноваженої особи на посадових осіб місцевого самоврядування різних категорій: від керівників, заступників до головних спеціалістів структурних підрозділів.

Уповноважена особа може призначатися на окрему посаду, утворену у структурі органу місцевого самоврядування, на яку покладено повноваження з виконання функцій уповноваженої особи чи -  може визначатися шляхом покладення на одного з працівників органу місцевого самоврядування функцій уповноваженої особи.

Відповідні функції можуть покладатися на різних спеціалістів, наприклад:

• начальника відділу правової та організаційної роботи чи роботи зі зверненнями громадян;
• головного спеціаліста відділу судової роботи;
• провідного спеціаліста юридичного відділу виконкому міської ради;
• консультанта відділу юридичного забезпечення виконавчого апарату обласної ради;
• головного спеціаліста сектору управління персоналом;
• головного спеціаліста відділу юридичного супроводу, кадрової роботи та внутрішнього аудиту виконавчого апарату ради;
• головного спеціаліста юридичного відділу;
• керівників відповідних виконавчих органів ради;
• радника міського голови. 

Важливо!

Аналіз НАЗК актів ОМС дає підстави стверджувати, що у переважній більшості міських рад уповноважені підрозділи (уповноважені особи) створюються (визначаються) не в апаратах рад (як визначено Законом України “Про запобігання корупції”), а у виконавчому органі міської ради. Хоча в обох випадках, як це випливає зі змісту зазначених норм Закону, ініціатива має виходити від відповідного сільського, селищного, міського голови

До прикладу,

в одній із рад міста - обласного центру з кількістю населення більше 250 тисяч утворено сектор з питань запобігання, виявлення корупції. Відповідно до Положення про цей сектор, останній є виконавчим органом міської ради без статусу юридичної особи, підзвітний та підконтрольний заступнику міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради або керуючому справами виконавчого комітету міської ради відповідно до розподілу обов’язків. Міський голова забезпечує гарантії Сектору від впливу чи втручання в його роботу. Наслідок - недотримання вимог про незалежність уповноважених суб’єктів під час реалізації антикорупційної політики на місцях.

У іншій міській раді міста - обласного центру з населенням більше 250 тисяч відсутні окремий підрозділ чи окрема штатна одиниця, відповідальна за виявлення та запобігання корупції. У виконавчих органах, які мають статус юридичних осіб, та у комунальних підприємствах визначені посадові особи як уповноважені:

• для департаменту інфраструктури міста уповноваженою особою з питань запобігання та виявлення корупції визначено начальника відділу юридичного та кадрового забезпечення;
• для департаменту соціального захисту населення – перший заступник директора цього департаменту;
• для департаменту інспекційної роботи – начальник управління дозвільної документації, торгівлі та підприємництва;
• для управління державно-архітектурного контролю – заступник начальника управління та начальник відділу правового забезпечення (при цьому функціонал між ними не поділений).

Окремі ради з метою виконання функцій із запобігання та виявлення корупції ухвалюють рішення про створення окремих виконавчих органів ради, які поєднують в собі не тільки ці функції, а й інші.

Наприклад – відділ взаємодії з правоохоронними органами, запобігання корупції та мобілізаційної роботи. У Положенні про відділ зазначено, що вказаний відділ виконує завдання в рамках 5 напрямів: взаємодії з правоохоронними органами; запобігання та виявлення корупції; мобілізаційної роботи; оборонної роботи; спеціальної (режимно-секретної) роботи. Як наслідок, на спеціалістів відділу, яку мають займатись виключно питаннями протидії, виявлення та запобігання корупції, покладено також і інші, не властиві цьому напряму функції. При цьому реалізація власних повноважень спеціалістами може бути реалізована виключно через начальника відділу. Положення не містить окремих прав спеціалістів, яких уповноважили на запобігання та виявлення корупції. Наслідок  -  невідповідність цього Положення вимогам антикорупційного законодавства. 

Важливо!