Будуємо захищений простір закладу освіти: експерементальний проєкт для ОМС

Під захищеним простором (приміщенням для фізичного захисту) (далі - захищений простір) КМУ пропонує розуміти приміщення, а також частину будівлі чи споруди закладу освіти, що не було (чи не може) віднесено до об'єкту фонду захисних споруд цивільного захисту. Але такі приміщення (будівлі, споруди) можуть бути призначені для забезпечення укриття учасників освітнього процесу від побічної (непрямої) дії звичайних засобів ураження.

У чому полягає суть проєкту. Створити в закладах освіти незалежно від типу та форми власності, в яких відсутні об'єкти фонду захисних споруд цивільного захисту, певних захищених просторів (укриттів) для учасників освітнього процесу.Порядком також «легалізуються» в закладах освіти найпростіші укриття, які наразі були виключені з об’єктівфонду захисних споруд цивільного захисту (туди, зокрема, включені протирадіаційні укриття та споруди подвійного призначення) як такі, що не відповідають вимогам нового ДБН, але за фактом вже облаштовані і прийняті відповідними комісіями до використання для захисту учасників освітнього процесу.

Водночас, важливим є те, що створення захищеного простору не звільняє керівників, засновників закладів освіти від необхідності вжиття заходів до створення захисних споруд або споруд подвійного призначення з відповідними захисними властивостями. 

Особливості територій

Зазначеною вище постановою передбачено, що реалізація експерементального проєкту буде відбуватися на територіях територіальних громад із задовільним або помірним рівнем ризику безпеки.

Заклади освіти будуть брати участь в реалізації експериментального проекту згідно з рішеннями обласних, Київської міської військових адміністрацій. У закладах освіти, які візьмуть участь в реалізації експериментального проекту, може бути організовано освітній процес в очній та/або змішаній (шляхом поєднання очної та дистанційної форм здобуття освіти) формі. Під час реалізації експериментального проекту органами місцевого самоврядування проводяться заходи щодо нарощування фонду захисних споруд цивільного захисту відповідно до вимог Кодексу цивільного захисту України.

Створення захищених просторів наразі передбачає два варіанти облаштування: з втручанням у конструкції будівель і споруд і – без втручання. І вибір варіанта буде залежати від статусу території.

Так, створення захищених просторів (приміщень для фізичного захисту), що:

не передбачає втручання у конструкції будівель і споруд закладів освіти, можливе лише в закладах, розташованих на території територіальних громад із задовільним рівнем ризику безпеки в системі освіти, розрахованим відповідно до Методики оцінки ризиків безпеки в системі освіти, пов'язаних із збройною агресією Російської Федерації проти України, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 2 серпня 2024 р. N 866;

передбачає втручання у конструкції будівель і споруд закладів освіти, можливе у закладах, розташованих на території територіальних громад як із задовільним, так і з помірним рівнем ризику безпеки. 

Особливості створення

Для визначення можливості створення захищених просторів у будівлях і спорудах закладів освіти та напрацювання відповідних інженерно-технічних рішень Порядок передбачив створення відповідної комісії і проведення огляду (обстеження) приміщень.

Комісія. Військові адміністрації, органи місцевого самоврядування можуть утворювати постійні або тимчасові комісії. Зверніть увагу! комісії мають створюватися розпорядчим документом, яким бажано передбачити:

склад комісії (приблизний перелік фахівців визначений порядком), яким визначити голову, заступника і секретаря;

правила роботи комісії і документальне забезпечення її діяльності.

Огляд (обстеження). Заклади освіти підлягають огляду, а у разі потреби технічному обстеженню (див. Порядок проведення обстеження прийнятих в експлуатацію об'єктів будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2017 р. N 257).

Під час огляду (обстеження) будівель і споруд закладів освіти визначається можливість забезпечення захисту учасників освітнього процесу від побічної (непрямої) дії звичайних засобів ураження шляхом зменшення впливу надмірного тиску повітряної ударної хвилі та дії уламків під час застосування цих засобів ураження, а також негативного впливу від інших будівель, споруд, інженерних мереж, руйнування (аварії) на яких можуть призвести до травмування або загибелі учасників освітнього процесу, що підлягають укриттю.

За результатами огляду (обстеження) складається акт (у довільній формі) проведення оцінки об'єкта (будівель і споруд закладів освіти) щодо можливості створення в ньому захищеного простору.

Акти повинен містити:

• висновки щодо придатності такого об'єкта для використання як захищеного простору,
• пропозиції щодо необхідних інженерно-технічних рішень та заходів організаційного характеру, які доцільно прийняти та здійснити для створення захищеного простору. 

Особливості прийняття рішення

Зверніть увагу! Комісія не приймає рішень, а визначає можливості створення захищених просторів та напрацьовує інженерно-технічні рішення. Свої рекомендації і висновки - фіксує в акті.

Рішення щодо створення захищеного простору приймають органи місцевого самоврядування і обласні військові адміністрації. 

Рекомендації. Порядком визначені рекомендації, які потрібно враховувати при прийнятті рішень створення захищених просторів.

Якщо казати про інженерно-технічні особливості, які можуть передбачати або не передбачати втручання у конструкції будівель і споруд закладів освіти, то Порядком також передбачені зразки таких рішень у додатку.

Загалом Порядок рекомендує:

• створювати захищений простір у будівлях і спорудах закладів освіти, що розташовані в середині забудови, а також поблизу кам'яних огороджувальних конструкцій;
• перевага має надаватися тім підвальним та цокольним приміщенням чи їх окремим частинам, огороджувальні конструкції яких є більш стійкими до руйнівного впливу повітряної ударної хвилі та будуть забезпечувати найбільш ефективний захист від дії уламків засобів ураження;
• для захищених просторів бажано використовувати приміщення із залізобетонними конструкціями перекриття;
• у разі створення захищених просторів на першому поверсі будівель і споруд слід використовувати внутрішні приміщення, які відокремлені внутрішніми тримальними стінами та/або перегородками від приміщень з природним освітленням (коридори, холи, підсобні приміщення тощо), а також обов'язково передбачати вжиття додаткових заходів до підвищення їх захисних властивостей;
• з метою забезпечення захисту від дії звичайних засобів ураження опорні та зовнішні огороджувальні конструкції (стіни, перекриття, покриття) зазначених будівель і споруд закладів освіти повинні бути виготовлені із залізобетону, цегли або інших кам'яних матеріалів. 

Вимоги до облаштування і використання. Порядок також висуває вимоги до захищеного простору і кількості учасників освітнього процесу. Так, зокрема :

• захищений простір розташовується в основній будівлі закладу освіти або безпосередній близькості до неї (до 100 метрів);
• через захищений простір не можуть проходити водопровідні та каналізаційні магістралі, інші магістральні інженерні комунікації (крім внутрішньобудинкових інженерних мереж);
• захишені простори повинні мати рівну підлогу, бути забезпечені електроживленням, штучним освітленням та вентиляцією (примусовою чи природньою);
• захищені простори мають перебувати  у задовільному санітарному та протипожежному стані (відповідно до вимог протипожежних та санітарних правил), забезпечені не менше ніж двома евакуаційними виходами, та пристосовані для вільного доступу осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення;
• захищені простори підлягають забезпеченню необхідним майном, інвентарем, засобами та матеріалами для безперервного перебування в них учасників освітнього простору не менше чотирьох годин;
• кількість учасників освітнього процесу, що може бути розміщена у захищеному просторі, розраховується виходячи з розрахунків від 1,2 до 0,8 кв. метра на учасника (у разі одно-, дво- чи трьохярусного розташування місць для сидіння (лежання). 

Увага! Не допускається: