Нюанси державного нагляду (контролю) закладів освіти

Перевірки: загальні норми

Якщо загалом казати про природу здійснення перевірок органами державної влади, зокрема в закладах освіти, то походить вона від норм Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877-V (далі – Закон).

Норми цього Закону визначають, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом ЦОВВ, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства.

У сфері освіти з метою державного нагляду (контролю) суб’єктів освітньої діяльності (суб’єктів господарювання, що провадять освітню діяльність) створена відповідна система.

Основне її призначення –

• реалізація єдиної державної політики у сферах освіти та забезпечення інтересів суспільства щодо належної якості освіти та освітньої діяльності;
• формування системи відповідальності органів влади, суб’єктів освітньої діяльності та їх органів управління, всіх учасників освітнього процесу.

Тобто, основними функціями органів контролю є: нагляд за дотриманням законодавства та зовнішнє оцінювання ефективності діяльності суб’єктів освіти, якості навчання і якості навчальних досягнень  тих, хто навчається.

За функціонування цієї системи у сферах загальної середньої, дошкільної та позашкільної освіти відповідає Державна служба якості освіти в Україні (ДСЯО), що діє одночасно і як орган забезпечення якості освіти, і як орган державного нагляду (контролю) за діяльністю закладів освіти та інших суб’єктів освітньої діяльності.

Для захисту прав учасників освітнього процесу Державна служба якості освіти України в умовах воєнного стану уповноважена проводити позапланові заходи державного нагляду (контролю) — перевірки та інституційні аудити закладів освіти. 

Перевірки і військовий стан.

На підставі норм постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 № 303 припинено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 “Про введення воєнного стану в Україні”.

Водночас, про проведення саме позапланових заходів державного нагляду (контролю) упродовж дії воєнного стану своє слово сказало Міністерство освіти і науки України, яке наказом № 137 від 07 лютого 2024 року дозволило їх проводити.

Тож, на підставі цого наказу Державна служба якості освіти України упродовж дії воєнного стану може здійснювати проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) у сфері освіти, за наявності загрози, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров’я людини з таких напрямків:

Перевірки: підстави і нюанси проведення

Підстави. Зазначеними вище нормативними документами визначено чіткий перелік підстав, за яких Служба може розпочати підготовку до проведення позапланової перевірки у сфері дошкільної, загальної середньої, позашкільної, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти:

звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило чи може спричинити шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, до якого додаються документи чи їх копії, що підтверджують такі порушення (за наявності);

звернення освітнього омбудсмена;

необхідність перевірки виконання розпорядження, виданого за результатами проведення Службою або її територіальним органом попереднього заходу державного нагляду (контролю).

Важливо!

Повторне проведення перевірки за тим самим фактом(ами), що був(ли) підставою для проведення попередньої перевірки, не допускається. 

Нюанси. Служба чи її територіальний орган для проведення позапланової перевірки утворює комісію у складі не менше трьох осіб. За потреби фахової консультативної допомоги комісія може залучати третіх осіб, як-от працівників органів управління освітою, керівників, педагогічних, науково-педагогічних працівників (за згодою з їхніми керівниками), юридичних та фізичних осіб (адвокатів, аудиторів, представників громадських об’єднань та інших).

Перевірку комісія розпочинає без попереднього письмового повідомлення, але за присутності й з дозволу керівника закладу освіти. Якщо ж комісію не допущено, про це складається акт і протокол про адміністративне правопорушення.

Для Служби важливо, щоб перевірка відбувалася відкрито й прозоро, тому до початку роботи комісії в закладі освіти відбувається нарада за участі:

• голови та членів комісії;
• представника засновника закладу освіти;
• керівника закладу освіти.

Голова комісії ознайомлює з підставою та предметом перевірки, інформує про порядок проведення перевірки. Кожна сторона може використовувати засоби аудіо-, фото- та відеофіксації, але не перешкоджаючи проведенню перевірки.

Учасникам освітнього процесу важливо знати, що комісія може з’ясовувати лише питання, необхідність вивчення яких стала підставою для проведення позапланової перевірки.

Водночас забороняється розгляд питань:

• з яких здійснюється кримінальне провадження;
• що розглядаються в суді;
• щодо яких набрало законної сили рішення суду. 

Інституційні аудити: Підстави і нюанси проведення

Порядок визначає механізм проведення інституційного аудиту закладів, які забезпечують здобуття певного рівня повної загальної середньої освіти, незалежно від їх типу, підпорядкування та форми власності, крім структурних підрозділів таких закладів освіти, які провадять освітню діяльність на інших рівнях/складниках освіти, у сфері неформальної освіти.

Служба може провести позаплановий інституційний аудит у закладі освіти, який має низьку якість освітньої діяльності і це підтверджено результатами зовнішнього моніторингу якості освіти.

Позаплановий інституційний аудит закладу освіти можуть ініціювати оцінювання освітніх і управлінських процесів та одержання рекомендацій щодо їх удосконалення:

• засновник;
• директор;
• педагогічна рада;
• загальні збори (конференція) колективу;
• піклувальна рада.

Метою проведення інституційного аудиту є оцінювання якості освітньої діяльності закладу освіти і вироблення рекомендацій для закладу освіти і його засновника(ів) щодо:

• підвищення якості освітньої діяльності та вдосконалення внутрішньої системи забезпечення якості освіти;
• приведення освітнього та управлінського процесів у відповідність до вимог законодавства у сфері загальної середньої освіти, зокрема Ліцензійних умов провадження освітньої діяльності, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2015 року № 1187.

Також у разі негативних результатів перевірки засновнику можуть бути надані рекомендації щодо

• зміни керівника закладу освіти,
• реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення)
•  або ліквідації закладу освіти.ü   

Заход нагляду (контролю) та наслідки застосування

Обов’язковими для всіх сфер освіти і закладів освіти всіх форм власності є нагляд (контроль) з боку:

• органів ліцензування,
• органів реалізації фіскальної політики,
• органів нагляду (контролю) за забезпеченням безпеки життєдіяльності, зокрема в дотриманні законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту та санітарного законодавства,
• інспекцій з питань трудового законодавства
• інших органів державного нагляду (контролю) з усіх складових діяльності суб’єкта господарювання, якими є будь-які суб’єкти освітньої діяльності.

Встановлюються ВИКЛЮЧНО ЗАКОНАМИ

• спосіб та форми державного нагляду (контролю);
• санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа;
• повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення надання послуг та вичерпний перелік підстав для такого зупинення.

Орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган та не визначає повноваження під час здійснення державного нагляду (контролю).

Виконання робіт, надання послуг суб’єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду (п.5. Ст.4. Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»)

Невиконання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виявлених під час здійснення заходу державного нагляду (контролю), тягне за собою застосування до суб'єкта господарювання штрафних санкцій у порядку, встановленому законом. Тобто, наглядовий орган не може застосувати іншу санкцію ніж та, що безпосередньо передбачена нормами профільного (по відношенню порушення) законодавства.

І у разі застосування санкцій за порушення вимог законодавства, зокрема, якщо законом передбачаються мінімальні та максимальні розміри санкцій, враховується принцип пропорційності порушення і покарання. Тобто, санкція, що застосовується до суб’єкта господарювання при першому порушенні, не може бути вищою за мінімальну санкцію, передбачену відповідним законом. 

Висновки

Державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом ЦОВВ, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства.

Проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) упродовж дії воєнного стану дозволило  Міністерство освіти і науки України, відповідним наказом № 137 від 07 лютого 2024 року.

Державна служба якості освіти України упродовж дії воєнного стану може здійснювати проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) закладів загальної середньої освіти, дошкільної, позашкільної, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти та інституційного аудиту за наявності загрози, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров’я людини.

Підставами проведення заходів нагляду є:

• звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило чи може спричинити шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам;
• звернення освітнього омбудсмена;
• необхідність перевірки виконання розпорядження, виданого за результатами проведення попереднього заходу державного нагляду (контролю).

Невиконання приписів про усунення порушень може тягти за собою накладення штрафу на посадових осіб від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.