Статті, аналітика, консультації

Відразу звернемо увагу: йдеться про розрахунок суми декретної допомоги в ситуації, коли у працівниці, що збирається в декретну відпустку, за останні 12 місяців зароблений страховий стаж менше 6 місяців. А саме про те, чи діє правило за сумою середньоденної зарплати не менше 105,12 грн. для таких працівниць або ні.

Для вирішення цього питання необхідно враховувати дуже багато деталей: хто є засновником комунального підприємства, засноване воно на спільній власності територіальних громад чи ні, населення якої території воно обслуговує тощо.

Неповний робочий час установлюється на прохання працівника чи є необхідністю чи обов’язком роботодавця. Приймаєте працівника на роботу на неповний робочий час? Тоді давайте поговоримо про те, як розрахувати йому норму тривалості робочого часу.

Про трудову гарантію щодо розміру зарплати за виконану місячну норму праці не нижче мінімальної цього року говорили досить багато.

У листі, що коментується, Мінсоцполітики надало відповідь на наш запит з приводу надання щорічної додаткової відпустки за ненормований робочий день працівникам, які працюють на умовах неповного робочого дня. Через що сир-бор? Зараз пояснимо.

Минулого разу ми з вами з’ясували, що помилки в сумах виплат (зарплати, лікарняних, декретних), допущені при їх розрахунку, не є помилками для цілей ЄСВ. При їх відображенні коди типу нарахувань «2» і «3» (графа 10 Таблиці 6 Звіту за формою Д4) не застосовують. А в яких же випадках слід говорити про наявність сумової помилки в Таблиці 6 Звіту за формою № Д4?

Знаємо, що багато хто з вас вже оформив передплату на газету «Бюджетна бухгалтерія» на 2018 рік та гарантовано буде отримувати в наступному році свою перевірену роками надійну помічницю. На перший погляд, при здійсненні такої операції у бухгалтера не повинно виникнути жодних запитань. Але, судячи з ваших звернень до редакції, деякі запитання все ж виникають. Тому ми вирішили розставити всі крапки над «і» щодо оформлення та обліку передплати. Впевнені, що в цьому матеріалі кожен бухгалтер знайде для себе корисну інформацію.

Питання включення премій у розрахунок середньої заробітної плати часто хвилюють бухгалтерів. Уся річ у нормі п. 3 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.95 р. № 100 (далі — Порядок № 100), яка у разі коли кількість робочих днів у розрахунковому періоді відпрацьована не повністю, зобов’язує включати премії при розрахунку «середньої» за останні 2 календарні місяці пропорційно відпрацьованому в розрахунковому періоді часу. У житті випадки бувають різними. Тому нам не обійтися без роз’яснень фахівців Мінсоцполітики. Отже, про все по порядку...

Не часто, але трапляється, що роботодавцям доводиться сторнувати або донараховувати зарплату у зв’язку з уточненням кількості відпрацьованого часу. Як такі операції відобразити в Таблиці 6 Звіту за формою № Д4? Чи потрібно при відображенні донарахованих/відсторнованих сум зарплати проставляти в графі 10 код типу нарахувань «2» (самостійно донарахований ЄСВ) /«3» (самостійно зменшена надмірно нарахована сума ЄСВ)? Такі запитання регулярно надходять від бухгалтерів. Відповіді на них ми надамо нижче з урахуванням конкретних ситуацій.

У «пенсійно-реформаторському» Законі № 2148* є зміни, які назвати пенсійними можна з великою натяжкою. У № 42** ми обговорили «підприємницький» блок, максимальну планку з ЄСВ, плюс зачепили квоту на працевлаштування працівників-«передпенсіонерів». Але на цьому «цікавості» не закінчуються. Сьогодні обговоримо зміни до «соцстрашного» Закону № 1105***.