Роздуми на тему бухгалтерського обліку у державному секторі

[Иванников Алексей]

Теоретически звучит заманчиво...

А якщо народ "підніметься" і звернення підпишуть ([font="Noto Sans", sans-serif]аудиторы, кандидаты экономических наук и бухгалтера-практики) то чи воно зможе вплинути на уми (та конкретні дії) тих хто займається методичними питаннями у міністерстві? Є якийсь конкретний механізм цього впливу? Чи як буває з петиціями, навіть коли назбирується необхідна кількість підписів то її розгляд аж ніяк не гарантує позитивного висновку.[/font]

Я думаю, что стоит все разработать самим, и уже настаивать на принятии этих норм.

[VOV]

Теоретически звучит заманчиво...

А якщо народ "підніметься" і звернення підпишуть ([font="Noto Sans", sans-serif]аудиторы, кандидаты экономических наук и бухгалтера-практики) то чи воно зможе вплинути на уми (та конкретні дії) тих хто займається методичними питаннями у міністерстві? Є якийсь конкретний механізм цього впливу? Чи як буває з петиціями, навіть коли назбирується необхідна кількість підписів то її розгляд аж ніяк не гарантує позитивного висновку.[/font]

Я думаю, что стоит все разработать самим, и уже настаивать на принятии этих норм.

Звичайно що так. Але ж я бачу що по приведеному мною посиланню активні бухгалтери також "піднялися" і вже котрий рік настоюють на тому щоб прийняли норму про встановлення надбавки за вислугу років працівникам бухгалтерських служб.
В нашому ж випадку "підніметься" значно менше людей. Тому у мене і виникають сумніви щодо "настаивания". Розвійте мої сумніви...

[Иванников Алексей]

Теоретически звучит заманчиво...

А якщо народ "підніметься" і звернення підпишуть ([font="Noto Sans", sans-serif]аудиторы, кандидаты экономических наук и бухгалтера-практики) то чи воно зможе вплинути на уми (та конкретні дії) тих хто займається методичними питаннями у міністерстві? Є якийсь конкретний механізм цього впливу? Чи як буває з петиціями, навіть коли назбирується необхідна кількість підписів то її розгляд аж ніяк не гарантує позитивного висновку.[/font]

Я думаю, что стоит все разработать самим, и уже настаивать на принятии этих норм.

Звичайно що так. Але ж я бачу що по приведеному мною посиланню активні бухгалтери також "піднялися" і вже котрий рік настоюють на тому щоб прийняли норму про встановлення надбавки за вислугу років працівникам бухгалтерських служб.
В нашому ж випадку "підніметься" значно менше людей. Тому у мене і виникають сумніви щодо "настаивания". Розвійте мої сумніви...

Развеять не могу, но и бездействовать - глупо. Что завтра сочинят?

[VOV]

Теоретически звучит заманчиво...

А якщо народ "підніметься" і звернення підпишуть ([font="Noto Sans", sans-serif]аудиторы, кандидаты экономических наук и бухгалтера-практики) то чи воно зможе вплинути на уми (та конкретні дії) тих хто займається методичними питаннями у міністерстві? Є якийсь конкретний механізм цього впливу? Чи як буває з петиціями, навіть коли назбирується необхідна кількість підписів то її розгляд аж ніяк не гарантує позитивного висновку.[/font]

Я думаю, что стоит все разработать самим, и уже настаивать на принятии этих норм.

Звичайно що так. Але ж я бачу що по приведеному мною посиланню активні бухгалтери також "піднялися" і вже котрий рік настоюють на тому щоб прийняли норму про встановлення надбавки за вислугу років працівникам бухгалтерських служб.
В нашому ж випадку "підніметься" значно менше людей. Тому у мене і виникають сумніви щодо "настаивания". Розвійте мої сумніви...

Развеять не могу, но и бездействовать - глупо. Что завтра сочинят?

Я про те, що при відсутності механізму впливу всі наробки можуть не досягти бажаного. Відповідно зусилля потрічені на удосконалення методології можуть не привести до дійсного покращення для людей на місцях. В такому випадку потрібно все таки знати в який напрямок направити зусилля щоб отримати хоч якийсь позитивний результат. 
Тому хотілося б мати підтвердження що є якийсь механізм впровадження, що методлологи з міністерства хотіли б знати думку бухгалтерів, мають бажання удосконалити поточний стан справ, хотіли б дійсно спростити життя бухгалтерів. І якщо так то яку інформацію і у якому вигляді вони хотіли б отримати та яким чином могли б пітти на зустріч "побажанням простого народу".
При позитивній відповіді на ці запитання можна було б конкретизувати напрямок діяльності (чи розробляти принципову зчему, чи зосередитись на удосконаленні плану рахунків чи може є можливість лише вплинути на облікові регістри). А може взагалі, що б ми тут не робили то все одно на це звертати уваги не будуть бо в них є якісь затверджені плани роботи по подальшому "удосконаленню" обліку, який уже затверджений і над яким уже працюють і працюватимуть до досягнення якогось певного заздалегідь визначеного результату.

Думаю що не розібравшись з цим механізмом немає великого смислу кидатися на розробку нового, тим паче що всі зараз уперто намагаються розібратися з тим що є і дуже бояться щоб воно не змінилося кардинально ще раз і вся робота по його вивченні не була знову марною.

[Светлана Николаевна]

Добрый день всем! Считаю, что тема очень важная, но как практик могу сказать: бухгалтера настолько завалены текущей работой, особенно сейчас, когда не совсем разобрались с изменениями в бухгалтерском учете, что участвовать в разработке по усовершенствованию чего-либо физически нет времени. За усилия на этом поприще и просто за консультации большое спасибо. Хотелось конечно повлиять на изменения учетных регистров.

[jaryna]

Иванников Алексей, доброго дня Вам. Щиро вдячна вам за ваші публікації . Прошу Вас допомогти мені у вирішенні даного питання.Вибачте ,але не знаю в якій темі запитати. ми (бюджетна установа) передали іншій бюджетній установі (відділу культури )майно -приміщення бібліотеки і обладнання у безоплатне користування на правах позички.заключено договір і акт передачі .як правильно відобразити дані операції у бухгалтерському обліку?у кого майно і обладнання має бути на балансі? Хто має проводити щорічну інвентаризацію дданого майна?мат відповідальна особа їхній працівник- бібліотекар.буду вдячна дуже за відповідь.

[kOtE]

доброго дня. Відділ освіти РДА, до 01.01.2015 велась одна головна (школи, будинок школяра, бухгалтерія, господарча група, логопед ) після перевірки сказали розділити на дві: 1 - школи, 2- "мілкі" функції (ми їх так називаємо) - будинок школяра, бухгалтерія, господарча група, логопед. Розділили всі рахунки, а от 113 (тепер 1113) не правильно, забули суму по будинку школяра, і залишили в школах. Зараз хочу виправити це, зменшити 1113 по школах, збільшити 1113 по мілких
На підставі якого документи це можна зробити? Якщо довідка, то які можливі проводки?

Дякую за увагу)

[Иванников Алексей]

доброго дня. Відділ освіти РДА, до 01.01.2015 велась одна головна (школи, будинок школяра, бухгалтерія, господарча група, логопед ) після перевірки сказали розділити на дві: 1 - школи, 2- "мілкі" функції (ми їх так називаємо) - будинок школяра, бухгалтерія, господарча група, логопед. Розділили всі рахунки, а от 113 (тепер 1113) не правильно, забули суму по будинку школяра, і залишили в школах. Зараз хочу виправити це, зменшити 1113 по школах, збільшити 1113 по мілких
На підставі якого документи це можна зробити? Якщо довідка, то які можливі проводки?

Дякую за увагу)

Не якого, дві головні - нонсенс.

[EVGENIY]

доброго дня. Відділ освіти РДА, до 01.01.2015 велась одна головна (школи, будинок школяра, бухгалтерія, господарча група, логопед ) після перевірки сказали розділити на дві: 1 - школи, 2- "мілкі" функції (ми їх так називаємо) - будинок школяра, бухгалтерія, господарча група, логопед. Розділили всі рахунки, а от 113 (тепер 1113) не правильно, забули суму по будинку школяра, і залишили в школах. Зараз хочу виправити це, зменшити 1113 по школах, збільшити 1113 по мілких
На підставі якого документи це можна зробити? Якщо довідка, то які можливі проводки?

Дякую за увагу)

Не якого, дві головні - нонсенс.

Фух, я не один во вселенной так думаю 
Интересно было бы взгялнуть на акт проверки, чем аргументировали делить?

[Иванников Алексей]

доброго дня. Відділ освіти РДА, до 01.01.2015 велась одна головна (школи, будинок школяра, бухгалтерія, господарча група, логопед ) після перевірки сказали розділити на дві: 1 - школи, 2- "мілкі" функції (ми їх так називаємо) - будинок школяра, бухгалтерія, господарча група, логопед. Розділили всі рахунки, а от 113 (тепер 1113) не правильно, забули суму по будинку школяра, і залишили в школах. Зараз хочу виправити це, зменшити 1113 по школах, збільшити 1113 по мілких
На підставі якого документи це можна зробити? Якщо довідка, то які можливі проводки?

Дякую за увагу)

Не якого, дві головні - нонсенс.

Фух, я не один во вселенной так думаю 
Интересно было бы взгялнуть на акт проверки, чем аргументировали делить?

Мне бы тоже было бы интересно. Бред какой-то. Если баланс один, то и финальный накопительный регистр должен быть один.

[Иванников Алексей]

Кінно-ручні роботи

Мені не треба твоєї роботи, мені треба, щоб ти втомився або збожеволів.
 
Майже рік минув з моєї публікації роздумів, присвячених новим правилам бухгалтерського обліку суб’єктів державного сектору. Потім у моєму житті почався період, в якому я майже не мав вільного часу для продовження публікацій роздумів. Проте аналізувати новели обліку державного сектора я ніколи не запинявся. Кількість речей, що обурюють, не зменшилась, а тільки продовжує свою війну проти здорового глузду. Візьмемо наприклад вимоги Державної казначейської служби щодо заповнення та співставлення показників розділу другого форми 2-дс, які не підкріплені жодним нормативно-правовим документом та суперечать економічній логікі. Яким чином можна ототожнювати видатки та витрати? Ніяким, у зв’язку з тим, що видатками бюджету, відповідно до Бюджетного кодексу України, називаються “кошти, спрямовані на здійснення програм та заходів, передбачених відповідним бюджетом”. Витрати нам визначає Закон України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» як “зменшення економічних вигод у вигляді зменшення активів або збільшення зобов’язань, що призводить до зменшення власного капіталу”. А зараз давайте порівняємо кошти із зменшенням активів або збільшенням зобов’язань, вдалось? Якщо комусь з економічною освітою та у здоровому глузді це вдалось, то нехай обґрунтує мені як — я з’їм свій червоний диплом та всі сертифікати. «Але маємо, що маємо!» Шли до Європи, до міжнародних стандартів бухгалтерського обліку у державному секторі, але опинилися там де й були за часів радянської паперово-планової країни.
Друге, що не дивує з майже магічною періодичністю, — план рахунків та інструкція з його використання. Про більшість недоліків цього шедевру я вже писав, але, розробляючи та аналізуючи регістри бухгалтерського обліку, натрапив на цікавість у вигляді кореспонденції рахунків при валютно-обмінних операціях. Занурюватися у подробиці не буду, такі операції — рідка річь у суб’єктів державного сектору. Можу констатувати лише одне, що моя думка про вкрай необхідність нового, нормального та відокремленого плану рахунків не змінилася. З цього плану вийдуть два гарних нових: обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій суб’єктів державного сектору та обліку виконання бюджетів. Це призведе до скорочення кількості рахунків та субрахунків, а також довжини кодів. План рахунків повинен бути простим, зрозумілим та придатним до використання. Цього не можна сказати про чинний, оскільки з 583 (!) субрахунків лише 164 можуть бути використані у обліку розпорядники; 165 — фондами, яких в Україні лише три, та й ці субрахунки майже тотожні попереднім; решта у кількості 254 — це субрахунки, які використовує у повністю автоматизованому режимі казначейство для обліку бюджету. Нагадаю, що консолідації всіх бухгалтерських проведень, яка б могла якось виправдати це склеювання, ніхто не робить та не планує, та це й не можливо з причин різних методів облікової політики. А всі спроби ремонту цього “слюсаря-гінеколога” не будуть мати жодного успіху. Шукаючи підстави для побудови саме такого плану, я ознайомився з великою кількістю трудів наших економістів-теоретиків. Так, дійсно може стати підґрунтям те, що існує необхідність у відображені деяких показників у фінансовій звітності, проте ці показники надає казначейство. Але теорія завжди не відповідає практиці. Треба також зазначити, що проект плану розробляв один з працівників-очільників саме цього органу, та в Україні не використовуються міжнародні стандарти бухгалтерського обліку для державного сектору, а лише розроблені (краще сказати перероблені) на їх базі національні. Отже, виникає філософська думка, що побудована на піску споруда без фундаменту потрібує довічного ремонту! Якщо ми так експериментуємо, не зважаючи на головний біль бухгалтерів, то може краще зробити ще одну спробу з чистого аркушу?
Національні стандарти — це велике надбання, яке виникає коли гарні думки з міжнародних стандартів обрамляються пострадянським принципом застосування. Наприклад, мені не відомий жодний міжнародний стандарт «Витрати», проте така річ у нас існую, як у приватному, так і державному секторі. От полюбляють у нас регламентувати що можна вважати витратами. Невже визначення витрат не є достатнім, щоб суб’єкт господарювання мав можливість визначитись з цим? Якщо ні, то як тоді бути всьому світу, де використовуються міжнародні стандарти? Як вони живуть не на варті радянською власності? Та й це не головне зараз, цікаво те, що ті, хто приймають звітність, в більшості своєї не читали ані міжнародні, а ні національні. А якщо читали, то чому в них виникає бажання визнати видатки на відрядження іншими витратами за обмінними операціями? Чи не на виконання завдань, покладених бюджетною програмою, їздив працівник? Відповідь простіша: не треба думати, вивчати стандарти, дивись у типову кореспонденцію рахунків і за назвою рахунку визначайте витрати. А може ще гірше? Може тут показана суть всієї нашої бюджетної сфери: людина їздила на Мальдіви регулювати курсові різниці? Прикро та боляче, але почитайте, що відноситься до інших витрат за обмінними операціями та спробуйте знайти відрядження у примітках до фінансової звітності.
Головна біда наша в тому, що ми — інертні. Велика кількість бухгалтерів не відстоює своєї думки та робить так, як сказали у казначействі, забуваючи про те, що відповідальність все одно залишається на них.

[Наталекс]

Олексію, як завжди в самісіньку точку! Без фундаменту нічого якісного не побудуєш! Те, що бухгалтери не відстоюють себе перед казначеями - це показник всього нашого суспільства, принцип : "я - начальник, ти - дурак" діє скрізь, на жаль...