Роздуми на тему бухгалтерського обліку у державному секторі

[VOV]

Не зрозумів відповіді?

[larik7030@gmail.com]

Доброго дня! Підскажіть будь-ласка як краще вийти з такоі ситуації:в грудні 2017 року для ДНЗ придбали продукти. Постачальник виписав накладну на суму яка перевищила суму , яка залишилась по даному договору.В результаті накладну не зареєстрували в казначействі, бо не було юридичних зобовязань.Накладна залишилась не оплаченою.А продукти по цій накладній частково витрачені.В оборотці ідуть з мінусом.А з нового року іде передача всього майна іншій установі.Приймати червоне сальдо відмовляються.Як бути?

[О.Іванніков]

Не зрозумів відповіді?

Сказал, что заполню покажу.

[О.Іванніков]

Доброго дня! Підскажіть будь-ласка як краще вийти з такоі ситуації:в грудні 2017 року для ДНЗ придбали продукти. Постачальник виписав накладну на суму яка перевищила суму , яка залишилась по даному договору.В результаті накладну не зареєстрували в казначействі, бо не було юридичних зобовязань.Накладна залишилась не оплаченою.А продукти по цій накладній частково витрачені.В оборотці ідуть з мінусом.А з нового року іде передача всього майна іншій установі.Приймати червоне сальдо відмовляються.Як бути?

Эта тема не для этого. И лучший выход - не попадать в такие ситуации.
Отделите в конце концов бухучет от бюджетного процесса. Прекратите путать бюджетные обязательства, незарегистрированные в казне, с обязательствами, которые возникают в следствии хоздеятельности. Красное сальдо - это глупость, которой не может быть. Продукты надо оприходовать, показать по бухучету, подписать с поставщиком акт сверки, и оплатить по акту в рамках бюджетных назначений этого года.

[danata]

Так какую систему регистров для ручного учета вы хотели бы иметь?
1. Журнал-ордер и главная книга.
2. Мемориальный ордер и главная книга.
3. Мемориальный ордер и журнал-главная.

Если вы за мемориально-ордерную систему, то:
4. Нужно ли упорядочить мемориальные ордера так, чтоб они отвечали потребностям бух. учета с целью составления финансовой отчетности.
5. Понимаете ли вы разницу между журналом-главная и главная книга?

6. Нужны ли визуальные примеры?

Журнал-ордер і головна книга - реально видно всю інформацію по кожному рахунку, легко користуватись, просто і зрозуміло. Облік по кредиту рахунку і ніяких шахматок,в яких можна закопатись. Для звітності підходить практично ідеально. І головна перевага - підходить і для автоматизованого і для кінно-ручного способу ведення обліку. П.с. у нас велика установа і дуже великий обсяг первинної документації, обороти шалені, тому меморіальні ордери нам взагалі не підходять (в них можна зорієнтуватись при наявності 2-3 платіжок в місяць і не більше).

[О.Іванніков]

Так какую систему регистров для ручного учета вы хотели бы иметь?
1. Журнал-ордер и главная книга.
2. Мемориальный ордер и главная книга.
3. Мемориальный ордер и журнал-главная.

Если вы за мемориально-ордерную систему, то:
4. Нужно ли упорядочить мемориальные ордера так, чтоб они отвечали потребностям бух. учета с целью составления финансовой отчетности.
5. Понимаете ли вы разницу между журналом-главная и главная книга?

6. Нужны ли визуальные примеры?

Журнал-ордер і головна книга - реально видно всю інформацію по кожному рахунку, легко користуватись, просто і зрозуміло. Облік по кредиту рахунку і ніяких шахматок,в яких можна закопатись. Для звітності підходить практично ідеально. І головна перевага - підходить і для автоматизованого і для кінно-ручного способу ведення обліку. П.с. у нас велика установа і дуже великий обсяг первинної документації, обороти шалені, тому меморіальні ордери нам взагалі не підходять (в них можна зорієнтуватись при наявності 2-3 платіжок в місяць і не більше).

О! Мой человек. Я тоже так думаю, что мемориалки работают при малых оборотах, и то если бы их формы упорядочили.

[VOV]

Так какую систему регистров для ручного учета вы хотели бы иметь?
1. Журнал-ордер и главная книга.
2. Мемориальный ордер и главная книга.
3. Мемориальный ордер и журнал-главная.

Если вы за мемориально-ордерную систему, то:
4. Нужно ли упорядочить мемориальные ордера так, чтоб они отвечали потребностям бух. учета с целью составления финансовой отчетности.
5. Понимаете ли вы разницу между журналом-главная и главная книга?

6. Нужны ли визуальные примеры?

Журнал-ордер і головна книга - реально видно всю інформацію по кожному рахунку, легко користуватись, просто і зрозуміло. Облік по кредиту рахунку і ніяких шахматок,в яких можна закопатись. Для звітності підходить практично ідеально. І головна перевага - підходить і для автоматизованого і для кінно-ручного способу ведення обліку. П.с. у нас велика установа і дуже великий обсяг первинної документації, обороти шалені, тому меморіальні ордери нам взагалі не підходять (в них можна зорієнтуватись при наявності 2-3 платіжок в місяць і не більше).

О! Мой человек. Я тоже так думаю, что мемориалки работают при малых оборотах, и то если бы их формы упорядочили.

"Работают при малых оборотах" - це значить, що не працюють, тому що межі малих і великих оборотів не існує.
Ви обіцяли привести приклад як бухгалтер вручну може занести журнал по дебету і головну по кредиту, чого я ніяк не можу зрозуміти. "Ваш человек" також це підтверджує. Ну покажіть нарешті ж як це виглядає... !!!

[О.Іванніков]

Так какую систему регистров для ручного учета вы хотели бы иметь?
1. Журнал-ордер и главная книга.
2. Мемориальный ордер и главная книга.
3. Мемориальный ордер и журнал-главная.

Если вы за мемориально-ордерную систему, то:
4. Нужно ли упорядочить мемориальные ордера так, чтоб они отвечали потребностям бух. учета с целью составления финансовой отчетности.
5. Понимаете ли вы разницу между журналом-главная и главная книга?

6. Нужны ли визуальные примеры?

Журнал-ордер і головна книга - реально видно всю інформацію по кожному рахунку, легко користуватись, просто і зрозуміло. Облік по кредиту рахунку і ніяких шахматок,в яких можна закопатись. Для звітності підходить практично ідеально. І головна перевага - підходить і для автоматизованого і для кінно-ручного способу ведення обліку. П.с. у нас велика установа і дуже великий обсяг первинної документації, обороти шалені, тому меморіальні ордери нам взагалі не підходять (в них можна зорієнтуватись при наявності 2-3 платіжок в місяць і не більше).

О! Мой человек. Я тоже так думаю, что мемориалки работают при малых оборотах, и то если бы их формы упорядочили.

"Работают при малых оборотах" - це значить, що не працюють, тому що межі малих і великих оборотів не існує.
Ви обіцяли привести приклад як бухгалтер вручну може занести журнал по дебету і головну по кредиту, чого я ніяк не можу зрозуміти. "Ваш человек" також це підтверджує. Ну покажіть нарешті ж як це виглядає... !!!

Владимир, пока нет времени.

[VOV]

Хорошо, буду ждать. Пример не обязательно многофункциональный. Достаточно одной проводки, но пошагово описано весь алгоритм действий при ручном учёте. Меня интересует только логика движений ;)

[О.Іванніков]

Хорошо, буду ждать. Пример не обязательно многофункциональный. Достаточно одной проводки, но пошагово описано весь алгоритм действий при ручном учёте. Меня интересует только логика движений ;)

Володя, чтоб что-то заполнить надо разработать формы для бюджета. Посмотрите формы для хоз. расчета:
https://minfin.com.ua/taxes/-/!news/nna ... n_356.html

[VOV]

Хорошо, буду ждать. Пример не обязательно многофункциональный. Достаточно одной проводки, но пошагово описано весь алгоритм действий при ручном учёте. Меня интересует только логика движений ;)

Володя, чтоб что-то заполнить надо разработать формы для бюджета. Посмотрите формы для хоз. расчета:
https://minfin.com.ua/taxes/-/!news/nna ... n_356.html

Я ж не про те щоб заповнити конкретну форму. Я про те, що було твердження про заповнення однієї форми про дебету (журналу) а іншої по кредиту (головної в кінці місяця). У мене виникло питання про логіці їх заповнення. Якщо це питання буде роз'яснене тоді звичайно що можна переходити на вищий рівень (розробка конкретно форми). Поки що логіка роботи цього чуда мені не зрозуміла. Так як всі хвалять цей спосіб ведення то і я б хотів зрозуміти і відчути переваги. Покажіть приклад хоча б на одній проводці що коли і як повинен записувати бухгалтер при ручному обліку.

[О.Іванніков]

Хорошо, буду ждать. Пример не обязательно многофункциональный. Достаточно одной проводки, но пошагово описано весь алгоритм действий при ручном учёте. Меня интересует только логика движений ;)

Володя, чтоб что-то заполнить надо разработать формы для бюджета. Посмотрите формы для хоз. расчета:
https://minfin.com.ua/taxes/-/!news/nna ... n_356.html

Я ж не про те щоб заповнити конкретну форму. Я про те, що було твердження про заповнення однієї форми про дебету (журналу) а іншої по кредиту (головної в кінці місяця). У мене виникло питання про логіці їх заповнення. Якщо це питання буде роз'яснене тоді звичайно що можна переходити на вищий рівень (розробка конкретно форми). Поки що логіка роботи цього чуда мені не зрозуміла. Так як всі хвалять цей спосіб ведення то і я б хотів зрозуміти і відчути переваги. Покажіть приклад хоча б на одній проводці що коли і як повинен записувати бухгалтер при ручному обліку.

Постараюсь в ближайшие дни на примере форм.

[О.Іванніков]

Новий план рахунків, або як робити не треба
Головною метою бухгалтерського обліку є надання неупередженої інформації користувачам для прийняття ними рішень у межах їх повноважень. Для цієї мети однакові за суттю об’єкти обліку групуються, такі групи (свого роду синтез) ми називаємо синтетичним рахунком, а деталізацію кожної — субрахунком та аналітичними рахунками відповідно. Отже план рахунків є найвищим рівнем групування та повинен відображати головні показники (статті) тої самої інформації (звітності). За сталою міжнародною практикою активи у звітності відображаються від найменш ліквідних до найбільш ліквідних, а зобов’язання від стабільніших до змінних. Так само і будуються плани рахунків незалежно від того, чи вони затверджені на рівні підприємств, чи держави. Виключенням з цього правила може бути традиція Сполучених штатів, так як економіка та традиції цієї країни розвивалась окремо від решти світу.
Після розпаду Радянського союзу, його країни-члени перейшли із планової економіки державної власності на ринкову економічну модель, що, як наслідок, потребувало змін у правилах обліку та у плані рахунків. З цим наша країна дуже добре справилася: взяли за основу міжнародні стандарти обліку, розробили на їх основі власні. Ці стандарти потребували нового плану рахунків, оскільки такі показники як «виручка» не відповідали стандартам обліку.
Довгим та непослідовним був шлях із переведенням суб’єктів державного сектору до більш-менш впорядкованого обліку. По-перше, переробили план рахунків декілька разів, наслідуючи при цьому облікові положення та форми радянських часів. Подальше впорядкування було поступово-раптовим, що й призвело до колосальної кількості суперечностей у обліку. Сьогодні досить залишаються нерозмежованими два процеси: бухгалтерській облік та бюджетний облік. Та розроблюються нікчемні спроби їх єднання. Одним з найбільших головних біллем є обов’язковість використання регістрів обліку (меморіальні ордери, журнал-головна) які не надають інформації з обліку та ускладнюють його. Але найбільшою втратою можна вважати впровадження нового плану рахунків. В чому його недоліки?
Найбільший недолік нового плану рахунків в тому, що в ньому відбулось склеювання двох планів рахунків. Перший план — це план рахунку для обліку активів, зобов’язань та капіталу, другий — банківського обліку грошових коштів клієнтів. При цьому такою установою банку є одна єдина установа — Державна казначейська служба України. Отже, можна сказати що план рахунків було ускладнено шляхом додавання до нього плану рахунків, який буде використовувати виключно один орган в країні. Таке питання можна було вирішити іншим шляхом — затвердженням плану саме для казначейства та не навантажувати всім цим інших його користувачів.
Другим істотним недоліком є проставляння як складової частини плану рахунків так званого ідентифікатору суб’єкту державного сектору. По-перше, хочеться зазначити юридичну некоректність його розробникам: державний або місцевий бюджет не можуть бути суб’єктами у бухгалтерському обліку, так як не є особами, та їх виконання є об’єктом обліку. Отже, раджу розробникам трохи краще вчитися, або не наймати на роботу нефахових людей. Також, незрозумілою є і мета такого поділення, так як її необхідність виникає внаслідок першого недоліку. Навіщо робити помилку, щоб потім на її наслідках робити виправляння? Недоцільним вважається і навіть поділення суб’єктів на розпорядників та державні фонди, оскільки жодної консолідації бухгалтерських проводок між ними не існує, а у разі потреби в консолідації звітності — план рахунків до цього не використовується. Рахунки із ідентифікаторами 3, 4, 5 використовує казначейство для обліку операцій, які воно обліковує як банківська установа, або як та, на яку покладено облік виконання бюджету. Що ми маємо? Реально два плани в одному, із штучним необґрунтованим поділенням на суб’єктів господарювання. Чи не краще було б використовувати два плани, де один для обліку активів, зобов’язань та капіталу всіх суб’єктів державного сектору, а другий — обліку коштів і виконання бюджету казначейством?
Третім істотним недоліком є обов’язковість використання субрахунків, які майже не використовуються у фінансовій звітності. Та й самі субрахунки іноді виконують функції рахунків, що змушує у деяких випадках користуватися узагальненою інформацією, а іноді — аналізом субрахунків. Наприклад рахунок 22 «Готівкові кошти та їх еквіваленти» за своєю суттю угрупував два окремих об’єкту обліку: готівки та еквіваленти грошових коштів.
Четвертим істотним недоліком є те, що у великій кількості рахунків відсутні ті, що дійсно потрібні суб’єктам державного сектору. Прикладом такого рахунку є «Додатковий капітал», який виникає внаслідок безоплатно отриманих необоротних активів.
П’ятим істотним недоліком є поділяння рахунків не за балансовою класовістю. Угрупування нефінансових активів, куди увійшло все що тільки можливе є недоречним. Розумніше використовувати класи які дійсно поділяють активи на: необоротні активи, запаси і грошові кошти — від найменш ліквідних до найбільш. Незрозумілим є порядок слідування рахунків у класі: чому капітальні інвестиції передують зносу? Розумніше зробити так: 10 «Основні засоби», 11 «Інші необоротні матеріальні активи», 12 «Нематеріальні активи», 13 «Знос (амортизація) необоротних активів», 14 «Довгострокові фінансові інвестиції», 15 «Капітальні інвестиції» і так далі. Окремого класу потребують рахунки запасів та виробництва, та ще одного окремого — кошти, розрахунки та інші активи.
Розумніше сьогодні зробити крок назад, відокремити плани рахунків, привести план рахунків суб’єктів державного сектору до стану аналогічного із госпрозрахунковим. Така думка виникає, тому що в Україні не готують окремо бухгалтерів державного сектору, а навіть якщо почнуть, то такі фахівці з’являться через п’ять років. Країні також треба враховувати престижність бухгалтерської праці у державному секторі — на такі факультети не буде набору, а кадровий дефіцит вже можна побачити.

[tatyanaw1@ukr.net]

алексей здравствуйте.ваши труды опубликованы на главной станичке.
 https://buhgalter.com.ua/news/buhgalter ... i-ne-treba

[О.Іванніков]

алексей здравствуйте.ваши труды опубликованы на главной станичке.
 https://buhgalter.com.ua/news/buhgalter ... i-ne-treba

Видел, пусть, может коллеги начнут думать, что надо формировать профессиональное мнение и влиять на эти процессы в Украине.

[VOV]

алексей здравствуйте.ваши труды опубликованы на главной станичке.
 https://buhgalter.com.ua/news/buhgalter ... i-ne-treba

Видел, пусть, может коллеги начнут думать, что надо формировать профессиональное мнение и влиять на эти процессы в Украине.

Колеги вже так думають... і цікавляться, а як же вплинути?

[О.Іванніков]

алексей здравствуйте.ваши труды опубликованы на главной станичке.
 https://buhgalter.com.ua/news/buhgalter ... i-ne-treba

Видел, пусть, может коллеги начнут думать, что надо формировать профессиональное мнение и влиять на эти процессы в Украине.

Колеги вже так думають... і цікавляться, а як же вплинути?

Разрабатываем, собираем подписи, отправляем в Минфин.

[VOV]

алексей здравствуйте.ваши труды опубликованы на главной станичке.
 https://buhgalter.com.ua/news/buhgalter ... i-ne-treba

Видел, пусть, может коллеги начнут думать, что надо формировать профессиональное мнение и влиять на эти процессы в Украине.

Колеги вже так думають... і цікавляться, а як же вплинути?

Разрабатываем, собираем подписи, отправляем в Минфин.

Знаєте, мені це нагадало https://budget.factor.ua/viewtopic.php?f=48&t=8801
Вже не раз бухгалтери вирішують зібратися і підписати і щоб це допомогло. Але хоч найменшого зрушення до вирішення даної ситуації за кілька років не відбулося.
Тому стосовно обговорюваного питання.
Иванников Алексей, можете викласити для загального огляду Ваше баченн більш конкретного пану дій ("дорожню карту") по реалізації впливу на процеси методолгії в Україні, щоб було видно з чим доведеться стикатися і який фронт робіт виконати?

[О.Іванніков]

алексей здравствуйте.ваши труды опубликованы на главной станичке.
 https://buhgalter.com.ua/news/buhgalter ... i-ne-treba

Видел, пусть, может коллеги начнут думать, что надо формировать профессиональное мнение и влиять на эти процессы в Украине.

Колеги вже так думають... і цікавляться, а як же вплинути?

Разрабатываем, собираем подписи, отправляем в Минфин.

Знаєте, мені це нагадало https://budget.factor.ua/viewtopic.php?f=48&t=8801
Вже не раз бухгалтери вирішують зібратися і підписати і щоб це допомогло. Але хоч найменшого зрушення до вирішення даної ситуації за кілька років не відбулося.
Тому стосовно обговорюваного питання.
Иванников Алексей, можете викласити для загального огляду Ваше баченн більш конкретного пану дій ("дорожню карту") по реалізації впливу на процеси методолгії в Україні, щоб було видно з чим доведеться стикатися і який фронт робіт виконати?

Это и есть следствие энертности. План простой, поднять для начала народ, а потом экспертную среду, благо дело последняя ни такая деревянная. Понимаете, если обращение подпишут аудиторы, кандидаты экономических наук и бухгалтера-практики то дело пойдет. Надеялся на коллег здесь - не верно, они есть именно теми, кто будет это использовать. Я уверен, что мою просьбу подписать услышат многие, а уж через друзья из экспертной среды поддержут. Только стучащему открывают двери.

[VOV]

Теоретически звучит заманчиво...

А якщо народ "підніметься" і звернення підпишуть ([font="Noto Sans", sans-serif]аудиторы, кандидаты экономических наук и бухгалтера-практики) то чи воно зможе вплинути на уми (та конкретні дії) тих хто займається методичними питаннями у міністерстві? Є якийсь конкретний механізм цього впливу? Чи як буває з петиціями, навіть коли назбирується необхідна кількість підписів то її розгляд аж ніяк не гарантує позитивного висновку.[/font]

[О.Іванніков]

Теоретически звучит заманчиво...

А якщо народ "підніметься" і звернення підпишуть ([font="Noto Sans", sans-serif]аудиторы, кандидаты экономических наук и бухгалтера-практики) то чи воно зможе вплинути на уми (та конкретні дії) тих хто займається методичними питаннями у міністерстві? Є якийсь конкретний механізм цього впливу? Чи як буває з петиціями, навіть коли назбирується необхідна кількість підписів то її розгляд аж ніяк не гарантує позитивного висновку.[/font]

Я думаю, что стоит все разработать самим, и уже настаивать на принятии этих норм.

[VOV]

Теоретически звучит заманчиво...

А якщо народ "підніметься" і звернення підпишуть ([font="Noto Sans", sans-serif]аудиторы, кандидаты экономических наук и бухгалтера-практики) то чи воно зможе вплинути на уми (та конкретні дії) тих хто займається методичними питаннями у міністерстві? Є якийсь конкретний механізм цього впливу? Чи як буває з петиціями, навіть коли назбирується необхідна кількість підписів то її розгляд аж ніяк не гарантує позитивного висновку.[/font]

Я думаю, что стоит все разработать самим, и уже настаивать на принятии этих норм.

Звичайно що так. Але ж я бачу що по приведеному мною посиланню активні бухгалтери також "піднялися" і вже котрий рік настоюють на тому щоб прийняли норму про встановлення надбавки за вислугу років працівникам бухгалтерських служб.
В нашому ж випадку "підніметься" значно менше людей. Тому у мене і виникають сумніви щодо "настаивания". Розвійте мої сумніви...

[О.Іванніков]

Теоретически звучит заманчиво...

А якщо народ "підніметься" і звернення підпишуть ([font="Noto Sans", sans-serif]аудиторы, кандидаты экономических наук и бухгалтера-практики) то чи воно зможе вплинути на уми (та конкретні дії) тих хто займається методичними питаннями у міністерстві? Є якийсь конкретний механізм цього впливу? Чи як буває з петиціями, навіть коли назбирується необхідна кількість підписів то її розгляд аж ніяк не гарантує позитивного висновку.[/font]

Я думаю, что стоит все разработать самим, и уже настаивать на принятии этих норм.

Звичайно що так. Але ж я бачу що по приведеному мною посиланню активні бухгалтери також "піднялися" і вже котрий рік настоюють на тому щоб прийняли норму про встановлення надбавки за вислугу років працівникам бухгалтерських служб.
В нашому ж випадку "підніметься" значно менше людей. Тому у мене і виникають сумніви щодо "настаивания". Розвійте мої сумніви...

Развеять не могу, но и бездействовать - глупо. Что завтра сочинят?

[VOV]

Теоретически звучит заманчиво...

А якщо народ "підніметься" і звернення підпишуть ([font="Noto Sans", sans-serif]аудиторы, кандидаты экономических наук и бухгалтера-практики) то чи воно зможе вплинути на уми (та конкретні дії) тих хто займається методичними питаннями у міністерстві? Є якийсь конкретний механізм цього впливу? Чи як буває з петиціями, навіть коли назбирується необхідна кількість підписів то її розгляд аж ніяк не гарантує позитивного висновку.[/font]

Я думаю, что стоит все разработать самим, и уже настаивать на принятии этих норм.

Звичайно що так. Але ж я бачу що по приведеному мною посиланню активні бухгалтери також "піднялися" і вже котрий рік настоюють на тому щоб прийняли норму про встановлення надбавки за вислугу років працівникам бухгалтерських служб.
В нашому ж випадку "підніметься" значно менше людей. Тому у мене і виникають сумніви щодо "настаивания". Розвійте мої сумніви...

Развеять не могу, но и бездействовать - глупо. Что завтра сочинят?

Я про те, що при відсутності механізму впливу всі наробки можуть не досягти бажаного. Відповідно зусилля потрічені на удосконалення методології можуть не привести до дійсного покращення для людей на місцях. В такому випадку потрібно все таки знати в який напрямок направити зусилля щоб отримати хоч якийсь позитивний результат. 
Тому хотілося б мати підтвердження що є якийсь механізм впровадження, що методлологи з міністерства хотіли б знати думку бухгалтерів, мають бажання удосконалити поточний стан справ, хотіли б дійсно спростити життя бухгалтерів. І якщо так то яку інформацію і у якому вигляді вони хотіли б отримати та яким чином могли б пітти на зустріч "побажанням простого народу".
При позитивній відповіді на ці запитання можна було б конкретизувати напрямок діяльності (чи розробляти принципову зчему, чи зосередитись на удосконаленні плану рахунків чи може є можливість лише вплинути на облікові регістри). А може взагалі, що б ми тут не робили то все одно на це звертати уваги не будуть бо в них є якісь затверджені плани роботи по подальшому "удосконаленню" обліку, який уже затверджений і над яким уже працюють і працюватимуть до досягнення якогось певного заздалегідь визначеного результату.

Думаю що не розібравшись з цим механізмом немає великого смислу кидатися на розробку нового, тим паче що всі зараз уперто намагаються розібратися з тим що є і дуже бояться щоб воно не змінилося кардинально ще раз і вся робота по його вивченні не була знову марною.

[Светлана Николаевна]

Добрый день всем! Считаю, что тема очень важная, но как практик могу сказать: бухгалтера настолько завалены текущей работой, особенно сейчас, когда не совсем разобрались с изменениями в бухгалтерском учете, что участвовать в разработке по усовершенствованию чего-либо физически нет времени. За усилия на этом поприще и просто за консультации большое спасибо. Хотелось конечно повлиять на изменения учетных регистров.

[jaryna]

Иванников Алексей, доброго дня Вам. Щиро вдячна вам за ваші публікації . Прошу Вас допомогти мені у вирішенні даного питання.Вибачте ,але не знаю в якій темі запитати. ми (бюджетна установа) передали іншій бюджетній установі (відділу культури )майно -приміщення бібліотеки і обладнання у безоплатне користування на правах позички.заключено договір і акт передачі .як правильно відобразити дані операції у бухгалтерському обліку?у кого майно і обладнання має бути на балансі? Хто має проводити щорічну інвентаризацію дданого майна?мат відповідальна особа їхній працівник- бібліотекар.буду вдячна дуже за відповідь.

[kOtE]

доброго дня. Відділ освіти РДА, до 01.01.2015 велась одна головна (школи, будинок школяра, бухгалтерія, господарча група, логопед ) після перевірки сказали розділити на дві: 1 - школи, 2- "мілкі" функції (ми їх так називаємо) - будинок школяра, бухгалтерія, господарча група, логопед. Розділили всі рахунки, а от 113 (тепер 1113) не правильно, забули суму по будинку школяра, і залишили в школах. Зараз хочу виправити це, зменшити 1113 по школах, збільшити 1113 по мілких
На підставі якого документи це можна зробити? Якщо довідка, то які можливі проводки?

Дякую за увагу)

[О.Іванніков]

доброго дня. Відділ освіти РДА, до 01.01.2015 велась одна головна (школи, будинок школяра, бухгалтерія, господарча група, логопед ) після перевірки сказали розділити на дві: 1 - школи, 2- "мілкі" функції (ми їх так називаємо) - будинок школяра, бухгалтерія, господарча група, логопед. Розділили всі рахунки, а от 113 (тепер 1113) не правильно, забули суму по будинку школяра, і залишили в школах. Зараз хочу виправити це, зменшити 1113 по школах, збільшити 1113 по мілких
На підставі якого документи це можна зробити? Якщо довідка, то які можливі проводки?

Дякую за увагу)

Не якого, дві головні - нонсенс.

[EVGENIY]

доброго дня. Відділ освіти РДА, до 01.01.2015 велась одна головна (школи, будинок школяра, бухгалтерія, господарча група, логопед ) після перевірки сказали розділити на дві: 1 - школи, 2- "мілкі" функції (ми їх так називаємо) - будинок школяра, бухгалтерія, господарча група, логопед. Розділили всі рахунки, а от 113 (тепер 1113) не правильно, забули суму по будинку школяра, і залишили в школах. Зараз хочу виправити це, зменшити 1113 по школах, збільшити 1113 по мілких
На підставі якого документи це можна зробити? Якщо довідка, то які можливі проводки?

Дякую за увагу)

Не якого, дві головні - нонсенс.

Фух, я не один во вселенной так думаю 
Интересно было бы взгялнуть на акт проверки, чем аргументировали делить?

[О.Іванніков]

доброго дня. Відділ освіти РДА, до 01.01.2015 велась одна головна (школи, будинок школяра, бухгалтерія, господарча група, логопед ) після перевірки сказали розділити на дві: 1 - школи, 2- "мілкі" функції (ми їх так називаємо) - будинок школяра, бухгалтерія, господарча група, логопед. Розділили всі рахунки, а от 113 (тепер 1113) не правильно, забули суму по будинку школяра, і залишили в школах. Зараз хочу виправити це, зменшити 1113 по школах, збільшити 1113 по мілких
На підставі якого документи це можна зробити? Якщо довідка, то які можливі проводки?

Дякую за увагу)

Не якого, дві головні - нонсенс.

Фух, я не один во вселенной так думаю 
Интересно было бы взгялнуть на акт проверки, чем аргументировали делить?

Мне бы тоже было бы интересно. Бред какой-то. Если баланс один, то и финальный накопительный регистр должен быть один.