Проблемні питання гуртожитків розглянуті у Парламенті

02.09.14 р. Верховна Рада України схвалила Рекомендації парламентських слухань на тему: "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків: проблеми та шляхи їх вирішення".

В Рекомендаціях, зокрема, зазанчається, що з метою вдосконалення на законодавчому рівні правового регулювання забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків підготовлено та подано на розгляд Верховної Ради України сьомого скликання такі законопроекти:

- про внесення змін до статті 1 Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків" (щодо поширення дії зазначеного Закону на військовослужбовців, працівників Збройних Сил України та Міністерства внутрішніх справ України) - реєстр. № 1016;

- про внесення змін до Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків" (щодо уточнення сфери застосування закону та удосконалення окремих положень про передачу гуртожитків у власність територіальних громад) - реєстр. № 2682;

- про внесення змін до Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків" (щодо забезпечення житлових прав деяких категорій громадян) - реєстр. № 3719;

- про внесення змін до Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків" (щодо удосконалення окремих положень та підвищення громадського контролю за розподілом та утриманням житла у гуртожитках) - реєстр. № 4840;

- про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення правового регулювання реалізації житлових прав мешканців гуртожитків (реєстр. № 4879);

За результатами парламентських слухань було рекомендовано, зокрема:

2. Народним депутатам України:

2.1. Народним депутатам України - співавторам законопроекту № 4879 відкликати його, оскільки він не підтримується переважною більшістю учасників парламентських слухань (законопроект № 4879 його авторами відкликано 27 червня 2014 року та знято Верховною Радою України з розгляду).

2.2. Народним депутатам України - співавторам законопроектів № 2682, № 3719, № 4840, № 4879 та іншим народним депутатам України на виконання вимог переважної більшості учасників парламентських слухань замість зазначених законопроектів розробити один новий узгоджений законопроект, подати свої пропозиції робочій групі з вдосконалення законодавства про житлові права мешканців гуртожитків, створеній профільним комітетом.

Крім іншого з метою вдосконалення положень Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків" робочій групі було доручено розглянути питання про можливість і доцільність включення до зазначеного узгодженого законопроекту положень щодо:

визначення понять "проживають у гуртожитках на законних підставах" і "законність підстав користування жилими приміщеннями у гуртожитках" - за наявності рішення про надання жилого приміщення (жилої площі) і спеціального ордера та укладення договору найму житла відповідно до статей 129 і 130 Житлового кодексу УРСР;

права приватизації жилих і нежилих приміщень у гуртожитках, на які поширюється дія цього Закону, після їх передачі у комунальну власність, яке мають лише громадяни України, які проживають у цих гуртожитках на законних підставах;

визначення підстав проживання у гуртожитках "на законних підставах" та наслідків проживання у гуртожитку "без законних підстав";

визначення поняття "офіційно зареєстровані (постійно чи тимчасово) у гуртожитку" відповідно до зазначеного Закону та Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні";

шляхів забезпечення житлових прав громадян, які на законних підставах проживають у гуртожитках і яким було надано право займати "ліжко-місце" (виходячи з того, що всі мешканці гуртожитків, яким було видано ордери на право зайняття у гуртожитках не жилого приміщення, а жилої площі, мають право проживати в окремих жилих приміщеннях у гуртожитках (кімнатах) з правом приватизації відповідно до зазначеного Закону);

поширення сфери дії зазначеного Закону на гуртожитки, що були включені до статутних капіталів товариств у процесі приватизації, після чого продані чи перепродані (передані чи відчужені іншим шляхом) іншим юридичним особам;

оформлення правовідносин з громадянами, які не мають власного житла і тривалий час (більше п’яти років) проживають у гуртожитках відповідно до договору найму житла, що мав укладатися на підставі спеціального ордера на жиле приміщення у гуртожитку відповідно до Житлового кодексу УРСР, з правом приватизації жилих і нежилих приміщень у гуртожитку, але яким ордери не було видано з незалежних від них причин;

встановлення, що громадяни, на яких поширюється дія зазначеного Закону, можуть реалізувати конституційне право на житло шляхом приватизації жилих приміщень у гуртожитках у розмірах, визначених Законом України "Про приватизацію державного житлового фонду";

оформлення правовідносин з громадянами, які не мають власного житла і нетривалий час (менше п’яти років) проживають у гуртожитках відповідно до договору оренди житла, що мав укладатися без спеціального ордера на жиле приміщення у гуртожитку відповідно до Цивільного кодексу України, без права приватизації жилих і нежилих приміщень у гуртожитку, але з правом викупу відповідних приміщень у гуртожитку;

встановлення, що гуртожитки, що були включені до статутних капіталів товариств у процесі приватизації, передаються у комунальну власність відповідно до зазначеного Закону незалежно від згоди їх останнього власника (а не за згодою усіх власників гуртожитків);

обов’язкової (а не за згодою власників гуртожитків) та безоплатної (а не за попередню повну компенсацію вартості гуртожитків власникам гуртожитків) передачу всіх гуртожитків, що були включені в статутні капітали товариств у процесі приватизації, у комунальну власність для подальшої приватизації жилих і нежилих приміщень у цих гуртожитках мешканцями гуртожитків, які проживають в них на законних підставах;

встановлення, що розмір компенсації власникам організацій (товариств), яким було передано (шляхом купівлі-продажу чи відчуження іншим шляхом) власниками організацій (товариств), до статутного капіталу яких були включені гуртожитки колишніх державних чи комунальних підприємств у процесі приватизації, не може перевищувати розміру коштів, за які гуртожитки були включені до статутних капіталів (фондів) їх первинних власників, але з відшкодуванням вартості фактично зробленого ними покращення гуртожитків як цілісних майнових комплексів;

пропозицій щодо уточнення на законодавчому рівні здійснення "наказного провадження" у судових справах про стягнення з мешканців гуртожитків заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг;

уточнення, в яких випадках громадяни, які проживають у гуртожитках, володіють відповідними приміщеннями (жилими, нежилими, допоміжними, загального користування), в яких користуються чи розпоряджаються, а в яких використовують, та особливості цих правовідносин у гуртожитках, на які поширюється дія зазначеного Закону;

визначення поняття "цілісний майновий комплекс гуртожитків" стосовно гуртожитків, на які поширюється дія зазначеного Закону (виходячи з того, що він має включати власне будівлю гуртожитку та відповідну земельну ділянку, мережі, його прибудинкову територію та розташовані на ній будівлі й споруди, необхідні для утримання та використання гуртожитку тощо);

встановлення заборони вносити гуртожитки, на які поширюється дія зазначеного Закону, як цілісні майнові комплекси або їх частини у податкову заставу, а у разі виникнення питання про податкову заставу гуртожитку передавати гуртожиток безоплатно на баланс та у власність органу місцевого самоврядування;

встановлення, що всі мешканці гуртожитків, на яких поширюється дія зазначеного Закону, у разі відсутності у них роботи (робочого місця) мають право виїхати на заробітки в іншу місцевість або в іншу країну на строк до одного року із збереженням права постійного проживання у гуртожитку та права приватизації жилих і нежилих приміщень відповідно до зазначеного Закону. У цьому разі перереєстрація постійного місця проживання таких осіб не є обов’язковою;

можливості застосування положень статті 344 Цивільного кодексу України "Набувальна давність" до набуття права власності на майно (жилі та нежилі приміщення) у гуртожитках, що були включені до статутних капіталів товариств, створених у процесі приватизації, які відповідно до Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків" підлягають передачі у комунальну власність з можливістю надання згоди на приватизацію таких приміщень мешканцями гуртожитків;

підтвердження непоширення сфери дії зазначеного Закону на гуртожитки, на які він не поширюється, зокрема на гуртожитки державних навчальних закладів;

уточнення непоширення сфери дії зазначеного Закону на гуртожитки, на які він не має поширюватися, зокрема на аспірантські та докторантські гуртожитки Національної академії наук України;

необхідності встановлення жорсткої заборони вселення в гуртожитки, що підлягають передачі у власність територіальних громад відповідно до зазначеного Закону, нових мешканців до реалізації права на приватизацію жилих і нежилих приміщень у таких гуртожитках усіма громадянами, які в них мешкають на підставі укладених відповідно до Житлового кодексу УРСР договорів найму житла на законних підставах більше п’яти років;

визначення органів, які надаватимуть роз’яснення за зверненнями мешканців гуртожитків, територіальних громад, власників гуртожитків, громадських організацій, створених мешканцями гуртожитків і громадянами, стосовно застосування положень Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків" та інших актів національного законодавства про житлові права мешканців гуртожитків.

З повним текстом Рекомендацій можна ознайомитися за посиланням http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/1157-vii