Наводжу цитатою із нашої групи у ФБ пост Олексія Іваннікова від 04.08.2026
Ще раз про ПДВ і прямі договори
Давайте ще раз уважно прочитаємо норму, з якої в декого народилася доволі смілива фантазія про нарахування ПДВ особами, які платниками цього податку не є. Читайте уважно. Повільно. Бажано з паузами.
«Очікувана вартість предмета закупівлі зазначається в річному плані закупівель з урахуванням податку на додану вартість у разі, коли ОПЕРАЦІЯ З ПОСТАЧАННЯ такого предмета закупівлі (товарів, робіт, послуг) підлягає оподаткуванню податком на додану вартість відповідно до законодавства».
У цій нормі міститься пряме відсилання до статті 185 Податкового кодексу України. Тож відкриваємо її і читаємо далі:
«185.1. Об'єктом оподаткування Є ОПЕРАЦІЇ ПЛАТНИКІВ ПОДАТКУ З:
а) ПОСТАЧАННЯ товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України...
б) ПОСТАЧАННЯ послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України...»
Якщо звести все до одного речення, отримаємо:
ОПЕРАЦІЇ ПЛАТНИКІВ ПОДАТКУ З ПОСТАЧАННЯ товарів, робіт і послуг.
Тепер розберімо цей конструкт без творчих домислів і польоту псевдо-юридичної фантазії.
1. Йдеться виключно про операції платників податку
Ключове слово тут саме «платників».
І щоб не виникало спокуси вкладати в це слово власний зміст, відкриваємо пункт 14.1.186 ПКУ:
«податок; оподаткування; платник податку; оподатковувана операція для цілей розділу V цього Кодексу - відповідно податок на додану вартість; оподаткування податком на додану вартість; платник податку на додану вартість; операція, яка підлягає оподаткуванню податком на додану вартість».
Тобто мова йде саме про платника ПДВ, а не про абстрактного учасника господарських відносин.
2. Ще раз: об'єктом є операція, а не товар, робота чи послуга
Зверніть увагу особливо уважно:
Об'єктом оподаткування є операції платників з постачання товарів, робіт або послуг.
Не товар. Не робота. Не послуга. Саме операція з постачання.
І тут багато хто вперто плутає об'єкт оподаткування з базою оподаткування.
База оподаткування виникає лише тоді, коли вже існує об'єкт оподаткування. Це різні як юридичні, так і податкові категорії.
Для наочності можна взяти будь-який інший податок. Наприклад, податок на нерухоме майно. Об'єктом є факт володіння майном. Базою є його площа. Майно і площа майна, погодьтеся, не одне й те саме.
Але коли мова заходить про ПДВ, у декого ці поняття раптом дивовижним чином зливаються в єдину сутність.
3. Операції неплатника ПДВ не є об'єктом оподаткування ПДВ
Операції з постачання товарів, робіт або послуг, які здійснює неплатник ПДВ, не є об'єктом оподаткування цим податком.
Відповідно, вони не підпадають під зміст вимоги пункту 14 Особливостей:
«...у разі, коли ... підлягає оподаткуванню податком на додану вартість відповідно до законодавства».
Якщо операція не є об'єктом оподаткування ПДВ, то розповіді про необхідність «донарахувати» чи «умовно додати» ПДВ існують виключно в площині фантазій їх авторів або тих, хто таких фантазій наслухався.
На завершення
У мене дедалі частіше складається враження, що частина людей або не вміє читати нормативний текст, або принципово не хоче бачити очевидного. Найгірше, що така «гівноекспертна» позиція вже встигла розповзтися ледь не по всій сфері публічних закупівель.
Тому прохання дуже просте: припиніть тлумачити там, де нічого тлумачити. Припиніть вигадувати там, де все вже написано. Припиніть фантазувати там, де законодавець висловився абсолютно однозначно. Не знаєте ПДВ — не лізьте з порадами.
Просто відкрийте норму, прочитайте її повністю і поясніть її зміст тим, хто зобов'язаний діяти не за чиїмись вигадками, а виключно в межах та у спосіб, визначених Конституцією і законами України.
ДПС пояснила, коли очікувану вартість закупівлі визначають з ПДВ, а коли — без
-
EVGENIY
- Повелитель Галактики
- Повідомлень: 11014
- З нами з: 29 липня 2010, 01:27
- Регіон: Харьковская область
- Звідки: Харків
- Дякував (ла): 156 разів
- Подякували: 1422 рази
- Контактна інформація:
І попередній пост Олексія Іваннікова від 22.07.2026
ПДВ, я тебе не розумію, але буду нараховувати…
Чергова нісенітниця вийшла з-під пера “експертного” середовища. Про ПДВ тепер не лише розповідають, а ще й роз’яснюють порядок його нарахування люди, які перебувають від податкової системи приблизно на такій самій відстані, як я від балету у відкритому космосі.
Публічні закупівлі за прямими договорами та ПДВ у трактуванні окремих “експертів” уже дійшли до того, що цей податок почали нараховувати покупці. Причому нараховувати не для цілей оподаткування, не для обліку і навіть не для звітності. Просто нараховувати. Без механізму, без правової конструкції, без будь-якої логіки. Нараховувати заради самого факту нарахування, аби задовольнити дивну забаганку, яку хтось угледів у функціоналі електронного каталогу закупівель.
Те, що здоровий глузд давно залишив облік у державному секторі, вже не новина. Але коли його відсутність починають маскувати під експертну позицію — це вже привід для професійної дискусії.
Нарахуванці, нараховувачі, нарахувальники ПДВ — у мене до вас лише одне запитання: чи все гаразд із розумінням того, що таке ПДВ? Особливо до тих, хто, не будучи платником цього податку, вирішив, що може і вміє щось нараховувати.
Ви взагалі розумієте природу цього податку? Не існує жодного товару, роботи чи послуги, у вартості яких прямо або опосередковано не сидів би ПДВ. Відсутність для вас адміністративної процедури не означає відсутності самого податку. Ви сплачуєте його щодня. На кожному кроці. А кінцевий споживач завжди сплачує його остаточно і в повному обсязі.
Щоб радити щось про податки, треба хоча б розумітися на податках. Податки бувають прямі та непрямі. З прямими все просто: є об’єкт — є податок. Є земля — сплатіть земельний податок. Є прибуток — податок на прибуток. Є дохід фізичної особи — є ПДФО.
З непрямими податками все значно цікавіше. В Україні їх фактично два: акциз і ПДВ. Тут податком обкладається не сам факт володіння чи отримання чогось, а процес споживання. Такі податки живуть усередині вартості продукту на всіх етапах його руху до кінцевого покупця. Саме тому вони й існують: що більше споживаєш, то більше сплачуєш. Це складний механізм, який оподатковує непрямим методом, не шукаючи і не ловлячи платника, а вбудовуючи податок у сам процес споживання. Грошей на податки немає, але на придбання автомобіля є? Такий суб’єкт усе одно їх сплатить — просто у вартості цього автомобіля.
ПДВ — це взагалі окрема історія. Об’єктом оподаткування тут є не продукт, а певні операції. Податок виникає на різних етапах постачання, має різні ставки — 20%, 14%, 7%, 0%; є операції, звільнені від ПДВ, і такі, що взагалі не є об’єктом оподаткування. На будь-якому етапі виробництва чи постачання умови можуть змінюватися.
Але є одна річ, яку варто зрозуміти раз і назавжди: існує юридичний платник ПДВ і фактичний платник ПДВ. Остаточним фактичним платником завжди є той, хто купив і спожив товар або послугу. Подивіться на чек з АТБ. У сумі, яку ви залишили на касі, сидить увесь той ПДВ, який ви фактично сплатили.
Візьмемо простий приклад. ФОП придбав товар у платника ПДВ, а потім продав його бюджетній установі з невеликою націнкою. Хто сплатив ПДВ? Спочатку ФОП. Потім бюджетна установа компенсувала ці витрати у складі ціни. Висновок простий, як крапка: споживання без ПДВ не існує.
І ось тут починається найцікавіше. З’являються “експертні” поради щодо прямих договорів: замовникам пропонують під час планування штучно додавати ПДВ до очікуваної вартості закупівлі у постачальників, які не є платниками ПДВ. Тобто свідомо завищувати ціну в плані, за вже наявним правочином, у якому чітко вказана ціна і податковий статус. Ця конструкція не має жодного нормативного підґрунтя й тримається виключно на фантазіях її авторів. Що саме, на що і на підставі яких норм має нараховувати особа, яка не є платником ПДВ?
Один ентузіаст оформив власні галюцинації за допомогою ШІ, інші їх передрукували, розтиражували та почали продавати консультації. Складається враження, що консультація потрібна не замовникам, а самим консультантам. Можливо, навіть медична, а не податкова.
При цьому план закупівель не існує окремо від кошторису. Якщо за відповідним КЕКВ передбачено 5000 грн, то сукупна вартість запланованих закупівель не може становити 6000 грн через додавання “штучного ПДВ”. Планувати більше коштів, ніж виділено, суперечить логіці бюджетного планування та вимогам бюджетного законодавства. Це вже не закупівлі, а жанр фентезі.
Ціна товару на конкурентному ринку буде приблизно однаковою незалежно від податкового статусу продавця. Різниця лише в тому, що один продавець виділить ПДВ окремим рядком і перерахує його до бюджету, а інший уже заклав відповідні витрати у свою ціну через попередні ланки постачання.
Тому перш ніж вигадувати нові способи “нарахування ПДВ неплатниками ПДВ”, раджу “експертам” організувати колективне читання статті 194 ПКУ, а після цього — усього розділу V Податкового кодексу. Спочатку варто зрозуміти, що таке ПДВ і як він працює. І лише потім — радити щось іншим. Бо поки що складається враження, що бажання нараховувати ПДВ значно випереджає бажання розібратися, як він працює насправді.
P.S. Всі ці зміни у законодавстві виникли як наслідок того, що знайшлися певні учасники, які шахрайськи уникали складних процедур закупівлі, плануючи закупівлю без ПДВ. Тому і виникла “вказівка”, що план — це з ПДВ, щоб бачити від початку реальну суму видатків і не уникати закупівельних процедур. Але “експертне” середовище поставили все з ніг на голову...
P.P.S. Якби ви бачили чернетку цього?! Там лише матюки...
P.P.P.S. Для тих, кому думка не очевидна. Якщо за прямим договором закупівля є на 1000 гривень, то в плані це теж 1000 з ПДВ, а в закупівлі це та сама 1000 без ПДВ. Бо спланували загальну вартість закупівлі за будь-яких умов на 1000, і здійснили вже без ПДВ на 1000.
P.P.P.P.S. За прямими договорами план зазначається з ПДВ, але це не означає штучне збільшення суми, або у разі закупівлі у неплатника зменшення її у договорі. Ви плануєте загальну кількість грошей, що можете витратити, і укладаєте договір в межах саме цієї суми. За планом 5000 з ПДВ, тобто ПДВ у складі цих 5000. Загальна сума договору буде 5000 з ПДВ для постачальників-платників, і так само 5000 — для постачальників-неплатників, але без ПДВ.
ПДВ, я тебе не розумію, але буду нараховувати…
Чергова нісенітниця вийшла з-під пера “експертного” середовища. Про ПДВ тепер не лише розповідають, а ще й роз’яснюють порядок його нарахування люди, які перебувають від податкової системи приблизно на такій самій відстані, як я від балету у відкритому космосі.
Публічні закупівлі за прямими договорами та ПДВ у трактуванні окремих “експертів” уже дійшли до того, що цей податок почали нараховувати покупці. Причому нараховувати не для цілей оподаткування, не для обліку і навіть не для звітності. Просто нараховувати. Без механізму, без правової конструкції, без будь-якої логіки. Нараховувати заради самого факту нарахування, аби задовольнити дивну забаганку, яку хтось угледів у функціоналі електронного каталогу закупівель.
Те, що здоровий глузд давно залишив облік у державному секторі, вже не новина. Але коли його відсутність починають маскувати під експертну позицію — це вже привід для професійної дискусії.
Нарахуванці, нараховувачі, нарахувальники ПДВ — у мене до вас лише одне запитання: чи все гаразд із розумінням того, що таке ПДВ? Особливо до тих, хто, не будучи платником цього податку, вирішив, що може і вміє щось нараховувати.
Ви взагалі розумієте природу цього податку? Не існує жодного товару, роботи чи послуги, у вартості яких прямо або опосередковано не сидів би ПДВ. Відсутність для вас адміністративної процедури не означає відсутності самого податку. Ви сплачуєте його щодня. На кожному кроці. А кінцевий споживач завжди сплачує його остаточно і в повному обсязі.
Щоб радити щось про податки, треба хоча б розумітися на податках. Податки бувають прямі та непрямі. З прямими все просто: є об’єкт — є податок. Є земля — сплатіть земельний податок. Є прибуток — податок на прибуток. Є дохід фізичної особи — є ПДФО.
З непрямими податками все значно цікавіше. В Україні їх фактично два: акциз і ПДВ. Тут податком обкладається не сам факт володіння чи отримання чогось, а процес споживання. Такі податки живуть усередині вартості продукту на всіх етапах його руху до кінцевого покупця. Саме тому вони й існують: що більше споживаєш, то більше сплачуєш. Це складний механізм, який оподатковує непрямим методом, не шукаючи і не ловлячи платника, а вбудовуючи податок у сам процес споживання. Грошей на податки немає, але на придбання автомобіля є? Такий суб’єкт усе одно їх сплатить — просто у вартості цього автомобіля.
ПДВ — це взагалі окрема історія. Об’єктом оподаткування тут є не продукт, а певні операції. Податок виникає на різних етапах постачання, має різні ставки — 20%, 14%, 7%, 0%; є операції, звільнені від ПДВ, і такі, що взагалі не є об’єктом оподаткування. На будь-якому етапі виробництва чи постачання умови можуть змінюватися.
Але є одна річ, яку варто зрозуміти раз і назавжди: існує юридичний платник ПДВ і фактичний платник ПДВ. Остаточним фактичним платником завжди є той, хто купив і спожив товар або послугу. Подивіться на чек з АТБ. У сумі, яку ви залишили на касі, сидить увесь той ПДВ, який ви фактично сплатили.
Візьмемо простий приклад. ФОП придбав товар у платника ПДВ, а потім продав його бюджетній установі з невеликою націнкою. Хто сплатив ПДВ? Спочатку ФОП. Потім бюджетна установа компенсувала ці витрати у складі ціни. Висновок простий, як крапка: споживання без ПДВ не існує.
І ось тут починається найцікавіше. З’являються “експертні” поради щодо прямих договорів: замовникам пропонують під час планування штучно додавати ПДВ до очікуваної вартості закупівлі у постачальників, які не є платниками ПДВ. Тобто свідомо завищувати ціну в плані, за вже наявним правочином, у якому чітко вказана ціна і податковий статус. Ця конструкція не має жодного нормативного підґрунтя й тримається виключно на фантазіях її авторів. Що саме, на що і на підставі яких норм має нараховувати особа, яка не є платником ПДВ?
Один ентузіаст оформив власні галюцинації за допомогою ШІ, інші їх передрукували, розтиражували та почали продавати консультації. Складається враження, що консультація потрібна не замовникам, а самим консультантам. Можливо, навіть медична, а не податкова.
При цьому план закупівель не існує окремо від кошторису. Якщо за відповідним КЕКВ передбачено 5000 грн, то сукупна вартість запланованих закупівель не може становити 6000 грн через додавання “штучного ПДВ”. Планувати більше коштів, ніж виділено, суперечить логіці бюджетного планування та вимогам бюджетного законодавства. Це вже не закупівлі, а жанр фентезі.
Ціна товару на конкурентному ринку буде приблизно однаковою незалежно від податкового статусу продавця. Різниця лише в тому, що один продавець виділить ПДВ окремим рядком і перерахує його до бюджету, а інший уже заклав відповідні витрати у свою ціну через попередні ланки постачання.
Тому перш ніж вигадувати нові способи “нарахування ПДВ неплатниками ПДВ”, раджу “експертам” організувати колективне читання статті 194 ПКУ, а після цього — усього розділу V Податкового кодексу. Спочатку варто зрозуміти, що таке ПДВ і як він працює. І лише потім — радити щось іншим. Бо поки що складається враження, що бажання нараховувати ПДВ значно випереджає бажання розібратися, як він працює насправді.
P.S. Всі ці зміни у законодавстві виникли як наслідок того, що знайшлися певні учасники, які шахрайськи уникали складних процедур закупівлі, плануючи закупівлю без ПДВ. Тому і виникла “вказівка”, що план — це з ПДВ, щоб бачити від початку реальну суму видатків і не уникати закупівельних процедур. Але “експертне” середовище поставили все з ніг на голову...
P.P.S. Якби ви бачили чернетку цього?! Там лише матюки...
P.P.P.S. Для тих, кому думка не очевидна. Якщо за прямим договором закупівля є на 1000 гривень, то в плані це теж 1000 з ПДВ, а в закупівлі це та сама 1000 без ПДВ. Бо спланували загальну вартість закупівлі за будь-яких умов на 1000, і здійснили вже без ПДВ на 1000.
P.P.P.P.S. За прямими договорами план зазначається з ПДВ, але це не означає штучне збільшення суми, або у разі закупівлі у неплатника зменшення її у договорі. Ви плануєте загальну кількість грошей, що можете витратити, і укладаєте договір в межах саме цієї суми. За планом 5000 з ПДВ, тобто ПДВ у складі цих 5000. Загальна сума договору буде 5000 з ПДВ для постачальників-платників, і так само 5000 — для постачальників-неплатників, але без ПДВ.
-
Олексій О
- Новачок
- Повідомлень: 5
- З нами з: 04 серпня 2026, 16:18
- Регіон: Волинська область
- Дякував (ла): 1 раз
Дякую пану Євгенію, що створив цю гілку і сподіваюсь, що пан Олексій продовжить зі мною суперечку в конструктивному руслі :)
Отже, уважно прочитав позицію пана Олексія і навіть з паузами. Повністю погоджуюсь, що про ПДВ не знаю ні бельмеса і більшість інформації почерпнув від "експертів". І коли почав читати на різних форумах позицію, що уявне ПДВ додавати не потрібно, то подумав геть дослівно як і пан Олексій "що частина людей або не вміє читати нормативний текст, або принципово не хоче бачити очевидного")))
Отже я готовий погодитись, що Ви набагато більший експерт в плані ПДВ, ніж я, бо я більшої частини з того що Ви написали не зрозумів і до 1 липня я навіть не знав що в нашій країні існує якийсь податковий кодекс (це звісно жарт, але зовсім трохи))))
Але щиро кажучи для мене головне, щоб закупівельне законодавство узгоджувалось повністю, а Ваші слова трішки "натягують" його на роз'яснення податкової.
Я про це написав уже на сайті, але продовжу тут. Якщо брати за істину усі Ваші твердження, то поясніть як тоді зробити тепер тендер на прикладі наступному. Дві ситуації:
1) Замовник купляє лаку 950 літрів, як і писав на сайті, він пройшовся по магазинах - перший ФОП-неплатник ціна 99 грн/л, другий ФОП-неплатник ціна 100 грн/л, третій ТОВ - платник ПДВ 20% ціна 101 грн/л (як бачите, я вже врахував реальність, а не просто збільшила все на 20 відсотків)) - очікувана середня за правилами арифметики нехай 100 грн/л;
2) Замовник купляє 1000 літрів лаку, ситуація та ж і очікувана порахована однаково 100 грн/л.
І в першій, і в другій ситуації що роблять замовники? Просять гроші у бюджеті. Відповідно першому, щоб закрити потребу потрібно 95к грн без ПДВ, другому - 100к грн без ПДВ.
Ви кажете, що найважливіше тут граничні суми і саме вони впливають на тип закупівлі. Ок, отже перший просить в бюджеті 95к грн, пише РП на 95к і підписує прямий договір на 95к грн без ПДВ. Чому так? Бо Ви кажете, що така операція не оподатковується, так як вона укладається з неплатником (стаття 185.1 ПКУ) - це я зрозумів.
Питання: що робить другий замовник? Просить 100к грн і робить тендер? Але ж якщо ми просимо 100к грн і пишемо 100к грн в Річний план, то тут є два можливих шляхи подальших дій:
1) по аналогії із першим Замовником - але це зробити технічно неможливо, тому що існує абзац другий пункту 26 Особливостей "Очікувана вартість предмета закупівлі в оголошенні про проведення відкритих торгів зазначається без урахування податку на додану вартість.", а також абзац другий пункту 17 Особливостей "У сумі договору про закупівлю повинен враховуватися податок на додану вартість у разі, коли постачальник товару/надавач послуг/виконавець робіт є платником податку на додану вартість, а операція з постачання товару/надання послуг/виконання робіт підлягає оподаткуванню податком на додану вартість.". Що це означає на практиці? Щоб задовольнити ці дві вимоги навіть якщо Ви 100% впевнені (а такого бути не може), що до Вас вийдуть неплатники, Ви повинні передбачити покриття ПДВ для потенційного учасника-платника. Правильно? А це означає, що якщо у Вас є лише 100к грн, то в очікуваній вартості самих торгів (знову ж таки абзац другий пункту 26) Ви зобов'язані показати суму не більшу ніж 83 333,33 грн без ПДВ. І що вийде далі? Вірно, до Вас вийде на тендер неплатник ПДВ (той самий, якому перший замовник заплатив 95к грн без ПДВ за 950 літрів лаку) і потолок, який він зможе просити - це ті ж 83 333,33 грн без ПДВ і продати Вам він повинен за ті гроші уже 1000 літрів лаку. Відповідно до пункту 17 Ви не маєте права йому заплатити всі 100к грн, бо така операція (відповідно до Ваших роз'янень та податкової) не підлягає оподатковунню (Ваші та їхні слова, не мої). Зрозуміло що на таке жоден неплатник насправді не вийде, бо тоді ціна для нього вийде 83 грн/л, а не 100 грн/л, як він вам казав і як у нього дійсно ціна.
2) Ви могли б застосувати той самий підхід, що й для першого Замовника. Поставити очікувану вартість самого тендера не 83к, а 100к грн без ПДВ, але Вас не пропустить це зробити система закупівельна, адже якщо Ви поставите 100к то до Вас зможе вийти той ТОВ-платник і вимагати ще 20к грн на покриття ПДВ. А у вас немає 120к грн, лише 100к.
Інший шлях: Ви просите не 100к, а 120к грн, пишете в РП - 120к грн, а оголошуєте тендер з очікуваною вартість 100к грн без ПДВ. Так Ви ніби-то виконуєте норми і абзацу другого пункту 26 і зможете в подальшому виконати вимоги і пункту 17, якщо прийде на тендер платник, але в такому випадку Ви для неплатника (який теоретично може виграти) робите абсолютно іншу маніпуляцію, ніж для першого Замовника. Адже для першого Замовника Ви не збільшували річний план на 20% (хоч віртуально, хоч реально), а написали лише 95к грн. Для другого замовника виходить ви збільшили річний план на 20% і поставили не 100к для нього потрібних, а всі 120к.
Ви скажете, АЛЕ Ж ЦЕ ЗОВСІМ РІЗНІ ВИПАДКИ!!! Це тендер, а це прямий договір. А я скажу - ну то й що? Ви ж самі написали - давайте не будемо робити якихось додумок законодавства і слухати псевдоекспертів, а просто і дослівно прочитаємо Особливості. А вони говорять абсолютно чітко і недвояко "...Очікувана вартість предмета закупівлі зазначається в річному плані закупівель з урахуванням податку на додану вартість у разі, коли операція з постачання такого предмета закупівлі (товарів, робіт, послуг) підлягає оподаткуванню податком на додану вартість відповідно до законодавства." Тут немає жодного виключення для жодного типу процедури і як на мене має поширюватись абсолютно однаково не залежно від суми закупівлі і типу обраної процедури. Але Ви самі сказали, що важливою є сама операція, а не лак. А тут виходить що ситуація однакова, купляємо ми одне і те ж, і тут і тут переможцем, і відповідно і постачальником, і відповідно і виконавцем операції із постачання лаку стає неплатник ПДВ (при чому буквально один і той же, що торгує в магазині на сусідній вулиці), але перший замовник може віддати йому абсолютно всі гроші що має (по 100 грн/л), а другий - може заплатити лише РП/1,2 (83 грн/л). Як це можливо, коли пункт 14 про це не говорить? По суті в такому випадку або другий замовник дискримінує неплатника ПДВ (але це не так, для цього ці зміни і були написані, щоб неплатники страждали і охочіше починали платити податки), або перший замовник забагато заплатив неплатнику ПДВ (за методом виключення я обираю цей варіант і крім того цей варіант абсолютно повністю узгоджується з моєю позицією).
Мені здається вище я описав усі можливі шляхи закупівель, якщо діяти за Вашим принципом і показав чому вони не є послідовними і не виконують однаково пункту 14 Особливостей. Звісно буду радий, якщо Ви поясните в чому я помиляюсь. Дякую!
Отже, уважно прочитав позицію пана Олексія і навіть з паузами. Повністю погоджуюсь, що про ПДВ не знаю ні бельмеса і більшість інформації почерпнув від "експертів". І коли почав читати на різних форумах позицію, що уявне ПДВ додавати не потрібно, то подумав геть дослівно як і пан Олексій "що частина людей або не вміє читати нормативний текст, або принципово не хоче бачити очевидного")))
Отже я готовий погодитись, що Ви набагато більший експерт в плані ПДВ, ніж я, бо я більшої частини з того що Ви написали не зрозумів і до 1 липня я навіть не знав що в нашій країні існує якийсь податковий кодекс (це звісно жарт, але зовсім трохи))))
Але щиро кажучи для мене головне, щоб закупівельне законодавство узгоджувалось повністю, а Ваші слова трішки "натягують" його на роз'яснення податкової.
Я про це написав уже на сайті, але продовжу тут. Якщо брати за істину усі Ваші твердження, то поясніть як тоді зробити тепер тендер на прикладі наступному. Дві ситуації:
1) Замовник купляє лаку 950 літрів, як і писав на сайті, він пройшовся по магазинах - перший ФОП-неплатник ціна 99 грн/л, другий ФОП-неплатник ціна 100 грн/л, третій ТОВ - платник ПДВ 20% ціна 101 грн/л (як бачите, я вже врахував реальність, а не просто збільшила все на 20 відсотків)) - очікувана середня за правилами арифметики нехай 100 грн/л;
2) Замовник купляє 1000 літрів лаку, ситуація та ж і очікувана порахована однаково 100 грн/л.
І в першій, і в другій ситуації що роблять замовники? Просять гроші у бюджеті. Відповідно першому, щоб закрити потребу потрібно 95к грн без ПДВ, другому - 100к грн без ПДВ.
Ви кажете, що найважливіше тут граничні суми і саме вони впливають на тип закупівлі. Ок, отже перший просить в бюджеті 95к грн, пише РП на 95к і підписує прямий договір на 95к грн без ПДВ. Чому так? Бо Ви кажете, що така операція не оподатковується, так як вона укладається з неплатником (стаття 185.1 ПКУ) - це я зрозумів.
Питання: що робить другий замовник? Просить 100к грн і робить тендер? Але ж якщо ми просимо 100к грн і пишемо 100к грн в Річний план, то тут є два можливих шляхи подальших дій:
1) по аналогії із першим Замовником - але це зробити технічно неможливо, тому що існує абзац другий пункту 26 Особливостей "Очікувана вартість предмета закупівлі в оголошенні про проведення відкритих торгів зазначається без урахування податку на додану вартість.", а також абзац другий пункту 17 Особливостей "У сумі договору про закупівлю повинен враховуватися податок на додану вартість у разі, коли постачальник товару/надавач послуг/виконавець робіт є платником податку на додану вартість, а операція з постачання товару/надання послуг/виконання робіт підлягає оподаткуванню податком на додану вартість.". Що це означає на практиці? Щоб задовольнити ці дві вимоги навіть якщо Ви 100% впевнені (а такого бути не може), що до Вас вийдуть неплатники, Ви повинні передбачити покриття ПДВ для потенційного учасника-платника. Правильно? А це означає, що якщо у Вас є лише 100к грн, то в очікуваній вартості самих торгів (знову ж таки абзац другий пункту 26) Ви зобов'язані показати суму не більшу ніж 83 333,33 грн без ПДВ. І що вийде далі? Вірно, до Вас вийде на тендер неплатник ПДВ (той самий, якому перший замовник заплатив 95к грн без ПДВ за 950 літрів лаку) і потолок, який він зможе просити - це ті ж 83 333,33 грн без ПДВ і продати Вам він повинен за ті гроші уже 1000 літрів лаку. Відповідно до пункту 17 Ви не маєте права йому заплатити всі 100к грн, бо така операція (відповідно до Ваших роз'янень та податкової) не підлягає оподатковунню (Ваші та їхні слова, не мої). Зрозуміло що на таке жоден неплатник насправді не вийде, бо тоді ціна для нього вийде 83 грн/л, а не 100 грн/л, як він вам казав і як у нього дійсно ціна.
2) Ви могли б застосувати той самий підхід, що й для першого Замовника. Поставити очікувану вартість самого тендера не 83к, а 100к грн без ПДВ, але Вас не пропустить це зробити система закупівельна, адже якщо Ви поставите 100к то до Вас зможе вийти той ТОВ-платник і вимагати ще 20к грн на покриття ПДВ. А у вас немає 120к грн, лише 100к.
Інший шлях: Ви просите не 100к, а 120к грн, пишете в РП - 120к грн, а оголошуєте тендер з очікуваною вартість 100к грн без ПДВ. Так Ви ніби-то виконуєте норми і абзацу другого пункту 26 і зможете в подальшому виконати вимоги і пункту 17, якщо прийде на тендер платник, але в такому випадку Ви для неплатника (який теоретично може виграти) робите абсолютно іншу маніпуляцію, ніж для першого Замовника. Адже для першого Замовника Ви не збільшували річний план на 20% (хоч віртуально, хоч реально), а написали лише 95к грн. Для другого замовника виходить ви збільшили річний план на 20% і поставили не 100к для нього потрібних, а всі 120к.
Ви скажете, АЛЕ Ж ЦЕ ЗОВСІМ РІЗНІ ВИПАДКИ!!! Це тендер, а це прямий договір. А я скажу - ну то й що? Ви ж самі написали - давайте не будемо робити якихось додумок законодавства і слухати псевдоекспертів, а просто і дослівно прочитаємо Особливості. А вони говорять абсолютно чітко і недвояко "...Очікувана вартість предмета закупівлі зазначається в річному плані закупівель з урахуванням податку на додану вартість у разі, коли операція з постачання такого предмета закупівлі (товарів, робіт, послуг) підлягає оподаткуванню податком на додану вартість відповідно до законодавства." Тут немає жодного виключення для жодного типу процедури і як на мене має поширюватись абсолютно однаково не залежно від суми закупівлі і типу обраної процедури. Але Ви самі сказали, що важливою є сама операція, а не лак. А тут виходить що ситуація однакова, купляємо ми одне і те ж, і тут і тут переможцем, і відповідно і постачальником, і відповідно і виконавцем операції із постачання лаку стає неплатник ПДВ (при чому буквально один і той же, що торгує в магазині на сусідній вулиці), але перший замовник може віддати йому абсолютно всі гроші що має (по 100 грн/л), а другий - може заплатити лише РП/1,2 (83 грн/л). Як це можливо, коли пункт 14 про це не говорить? По суті в такому випадку або другий замовник дискримінує неплатника ПДВ (але це не так, для цього ці зміни і були написані, щоб неплатники страждали і охочіше починали платити податки), або перший замовник забагато заплатив неплатнику ПДВ (за методом виключення я обираю цей варіант і крім того цей варіант абсолютно повністю узгоджується з моєю позицією).
Мені здається вище я описав усі можливі шляхи закупівель, якщо діяти за Вашим принципом і показав чому вони не є послідовними і не виконують однаково пункту 14 Особливостей. Звісно буду радий, якщо Ви поясните в чому я помиляюсь. Дякую!
Востаннє редагувалось 04 серпня 2026, 22:06 користувачем Олексій О, всього редагувалось 1 раз.
-
Олексій О
- Новачок
- Повідомлень: 5
- З нами з: 04 серпня 2026, 16:18
- Регіон: Волинська область
- Дякував (ла): 1 раз
Ну чи звісно я взагалі не зрозумів механізм нарахування ПДВ і замовники навіть тепер і у тендерах та запитах повинні вказувати і в РП і в самому оголошенні конкурентної процедури одну і ту ж цифру... Але ось спеціально відкрив 20 крайніх конкурентних закупівель, які тривають і абсолютно скрізь очікувана вартість в РП на 20% більша, ніж очікувана вартість в оголошенні закупівлі - тому цей варіант я відкидаю як нереалістичний (другий варіант 1 шляху дій) хіба що вся Україна нічого не зрозуміла (хоч і таке не варто виключати) 
-
Олексій О
- Новачок
- Повідомлень: 5
- З нами з: 04 серпня 2026, 16:18
- Регіон: Волинська область
- Дякував (ла): 1 раз
Ще раз. Я не сперечаюсь заради самої суперечки. Просто ваш варіант не проходить на жаль елементарної перевірки на дослівність тексту змін до постанови. Ви цитуєте дуже гарно ПКУ, але ж не податкова приїде перевіряти мої закупівлі, а ДАСУ і можливо й Прокуратура застрибне. А позицію одного з них я ваш процитував на сайті. І так, можливо він і помиляється, але, але, але...
-
О.Іванніков
- Мешканець
- Повідомлень: 344
- З нами з: 06 січня 2018, 01:35
- Регіон: Одесская область
- Звідки: Ukraine, Odessa
- Дякував (ла): 27 разів
- Подякували: 433 рази
Олексію, привіт!
Почнемо з головного. Головне — це нерозуміння механізму роботи ПДВ. ПДВ прямо чи опосередковано завжди в ціні. Хибною є думка, що на активному ринку вартість буде мати коливання на 20 відсотків в залежності від податкового статусу.
Друге. Існує головна вада, через яку виникає все це. Планування закупівлі повинно передувати власно закупівлі. Тобто спочатку ви визначаєтесь з потребою, потім аналізуєте активний ринок (наприклад запитуєте цінові пропозиції). За результатами аналізу встановлюєте потребу в коштах. Але до початку планування закупівель, ви вже зробили інше головне планування у вигляді бюджетного запиту. За результатами запиту вам кошторисом встановлені бюджетні призначення, тобто повноваження на взяття на себе зобов’язань. В межах лімітів бюджетних призначень ви плануєте закупівлю всього.
За результатами аналізу ринку ви встановили, що середня ціна на ринку становить певну суму. Платники ПДВ на активному ринку зазначають ціну з ПДВ, тобто ви можете не знати про статус постачальника, але в його ціні вже буде враховано ПДВ, якщо він є його платником. Пройдіться по магазинах, подивіться на цінники: в АТБ вони вже з ПДВ (про його обсяг ви дізнаєтесь лише з чеку, він невід’ємна частина ціни); в маленьких крамницях, що належать ФОПам-неплатникам, ціна буде без ПДВ, але і про це ви не знаєте, оскільки вам не відомий податковий статус постачальника. Тобто на активному ціна коливається в доступних межах і вважається такою, що враховує ПДВ.
Ви плануєте закупівлю на загальну вартість, орієнтуючись на ціни активного ринку. В такий час, ви усвідомлюєте (враховуєте), що якщо операція з постачання буде оподаткованою операцією, то обсяг такого ПДВ вже в ціні. Головне, щоб ви це усвідомлювали, а не робили якісь штучні нарахування. Інакше: ви враховуєте (синоніми: розумієте, усвідомлюєте, маєте на увазі) що потреби в додаткових коштах на покриття цього ПДВ не виникне.
Отже, спланували. За результатами планування вами восстановлена максимальна гранична сума, яку ви плануєте витратити. Якщо така сума дозволяє закупівлю за прямим договором, ви укладаєте прямий договір з найвигіднішим постачальником на активному ринку в межах запланованої суми, не залежно від статусу платника.
Мої дописи спрямовані насамперед на зруйнування міфу, який вийшов з невідомого першоджерела, про закупівлі за прямими договорами. За міфом існує невірна схема, за якою договір передує плану. За наслідком такої схеми народився другий міф, що договір з постачальником-неплатником без ПДВ зобов’язує скласти план із штучним нарахуванням ПДВ поверх договору, де вже постачання не є оподаткованою операцією. Розумієте? Все перекрутили з ніг на голову, навіщо штучне донарахування ПДВ, якщо активний ринок спроможний продати, а ви за бюджетними призначення купити за ціною активного ринку?
Почитав я і статті Радника, на які всі так посилаються, з трьох прочитаних статей, де вони лише “рекомендують” такі нарахування, вони жодного разу не послалися на норму закону, порядку тощо. Ба більше, спонукають на дії, права на які за податковим законодавством позбавлений покупець. Якщо в статті, навіть в самій дорогій, не вибудована послідовна логіка запропонованого методу з чітким посиланням на законодавство, то така стаття втрачає статус експертної думки і наближається до особистої думки автора або до художньої літератури.
Я як аналітик і аудитор, перед висловленням своєї думки детально проаналізував створений безлад. Як я подивився на цю ситуацію? Перше, я поставив себе виключно в межі і спосіб, встановлені Конституцією і Законом. Далі в цих межах я спробував довести необхідність такого штучного нарахування, і в кожному кроці такого внутрішнього діалогу я отримував не лише неусувні сумніви, а пряму заборону законодавства на такі дії. Трактування цього повинно полягати в площині субсидіарного застосування закупівельного, податкового і бюджетного законодавства. Неможна примхи когось, а навіть на вимогу одного закону, порушувати інший. Нагадую, що за Конституцією у нас діє верховенство права. Також, за нею у нас є свобода думки, але такої свободи в професійній діяльності позбавляються працівники державні органів, оскільки повинні діяти у вже згаданих межах і спосіб. Тобто, загадані вами контролюючі органи (а може і ви, якщо є державним службовцем) не можуть посилати ані на мене, ані на думку авторів Раднику, єдине, що в них є, — це законодавство. Враховуючи наведене, саме законодавством ніхто не довів правомірність діяльності із штучного нарахування, а також посиланням на законодавство не спростував моєї думки; решта — фантазії, віра, уявлення, бажання або особисті поради.
Окремо, я використав свою другу освіту, за якою я маю право на лінгвістичні висновки і думку. Думка була такою:
Може вакханалія почалась із того, що всі невірно знають значення слова “враховувати” або не відрізняють його від “нараховувати”?
Враховувати означає брати до уваги, зважати на щось або надавати чомусь значення. Це дієслово допомагає пам'ятати важливі факти, правила чи обставини під час ухвалення рішень або розмов.
Слово нараховувати означає визначати кількість чогось під час ліку, мати певну кількість у своєму складі або обчислювати гроші (зарплату, пенсію, податки).
Може в нас із розумінням загальна проблема, чи з розумом взагалі?!
Лінгвістично, той саме припись можна викласти іншим синонімічним рядом:
«Очікувана вартість предмета закупівлі зазначається в річному плані закупівель з урахуванням податку на додану вартість у разі, коли ОПЕРАЦІЯ З ПОСТАЧАННЯ такого предмета закупівлі (товарів, робіт, послуг) підлягає оподаткуванню податком на додану вартість відповідно до законодавства».
Під час планування закупівлі встановлюється гранична вартість предмета закупівлі, тобто остаточна максимальна сумма. Майте на увазі, що у разі закупівлі чогось, якщо таке постачання має складовою ПДВ, то такий ПДВ є невід’ємною частиною такої граничної суми (у т.ч. ПДВ).
або
Плануючи закупівлю, ви зазначаєте остаточну максимальну граничну межу видатків (вартість закупівлі), тобто враховуєте (розумієте, усвідомлюєте, пам’ятаєте, маєте на увазі), що у разі потреби сплати ПДВ, то кошти на таку сплату вже закладені в цю суму видатків. Тобто не виникне потреби на додаткові кошти для сплати ПДВ.
Ймовірно, треба запитати у ДАСУ, але запит в таку установу треба писати з поміркованим змістом і академічним стилем. Якщо чесно, у мене відсутнє бажання щось доводити далі шляхом написання звернень; якщо хибна думка, яка поза законодавством, завдяки піару переможе, то це діагноз всій країні, і цей діагноз має назву “ідіотизм”.
Як виникла моя відповідь. В зазначеній спільноті я надаю виключно безоплатні консультації (дрібні подяки не враховую) у сфері бухгалтерського обліку, публікую великі і складні статті з нього. Мене попросили висловити думку з цього питання, я її висловив із чітким посиланням на законодавство. Тут, наразі не все, там є ще і коментарі, і інший допис.
Принагідно зазначу, що на захист моєї думки висловилась ДПС в своєму листі, а також в своїх офіційних роз’ясненнях орган (Мінекономики), який уповноважений на їхнє надання. Мінекономіки посилається на вебінар, участь в якому взяв Заступник директора Департамента публічних закупівель Мінекономики і прямо підтвердив мою позицію. Посилання:
Почнемо з головного. Головне — це нерозуміння механізму роботи ПДВ. ПДВ прямо чи опосередковано завжди в ціні. Хибною є думка, що на активному ринку вартість буде мати коливання на 20 відсотків в залежності від податкового статусу.
Друге. Існує головна вада, через яку виникає все це. Планування закупівлі повинно передувати власно закупівлі. Тобто спочатку ви визначаєтесь з потребою, потім аналізуєте активний ринок (наприклад запитуєте цінові пропозиції). За результатами аналізу встановлюєте потребу в коштах. Але до початку планування закупівель, ви вже зробили інше головне планування у вигляді бюджетного запиту. За результатами запиту вам кошторисом встановлені бюджетні призначення, тобто повноваження на взяття на себе зобов’язань. В межах лімітів бюджетних призначень ви плануєте закупівлю всього.
За результатами аналізу ринку ви встановили, що середня ціна на ринку становить певну суму. Платники ПДВ на активному ринку зазначають ціну з ПДВ, тобто ви можете не знати про статус постачальника, але в його ціні вже буде враховано ПДВ, якщо він є його платником. Пройдіться по магазинах, подивіться на цінники: в АТБ вони вже з ПДВ (про його обсяг ви дізнаєтесь лише з чеку, він невід’ємна частина ціни); в маленьких крамницях, що належать ФОПам-неплатникам, ціна буде без ПДВ, але і про це ви не знаєте, оскільки вам не відомий податковий статус постачальника. Тобто на активному ціна коливається в доступних межах і вважається такою, що враховує ПДВ.
Ви плануєте закупівлю на загальну вартість, орієнтуючись на ціни активного ринку. В такий час, ви усвідомлюєте (враховуєте), що якщо операція з постачання буде оподаткованою операцією, то обсяг такого ПДВ вже в ціні. Головне, щоб ви це усвідомлювали, а не робили якісь штучні нарахування. Інакше: ви враховуєте (синоніми: розумієте, усвідомлюєте, маєте на увазі) що потреби в додаткових коштах на покриття цього ПДВ не виникне.
Отже, спланували. За результатами планування вами восстановлена максимальна гранична сума, яку ви плануєте витратити. Якщо така сума дозволяє закупівлю за прямим договором, ви укладаєте прямий договір з найвигіднішим постачальником на активному ринку в межах запланованої суми, не залежно від статусу платника.
Мої дописи спрямовані насамперед на зруйнування міфу, який вийшов з невідомого першоджерела, про закупівлі за прямими договорами. За міфом існує невірна схема, за якою договір передує плану. За наслідком такої схеми народився другий міф, що договір з постачальником-неплатником без ПДВ зобов’язує скласти план із штучним нарахуванням ПДВ поверх договору, де вже постачання не є оподаткованою операцією. Розумієте? Все перекрутили з ніг на голову, навіщо штучне донарахування ПДВ, якщо активний ринок спроможний продати, а ви за бюджетними призначення купити за ціною активного ринку?
Почитав я і статті Радника, на які всі так посилаються, з трьох прочитаних статей, де вони лише “рекомендують” такі нарахування, вони жодного разу не послалися на норму закону, порядку тощо. Ба більше, спонукають на дії, права на які за податковим законодавством позбавлений покупець. Якщо в статті, навіть в самій дорогій, не вибудована послідовна логіка запропонованого методу з чітким посиланням на законодавство, то така стаття втрачає статус експертної думки і наближається до особистої думки автора або до художньої літератури.
Я як аналітик і аудитор, перед висловленням своєї думки детально проаналізував створений безлад. Як я подивився на цю ситуацію? Перше, я поставив себе виключно в межі і спосіб, встановлені Конституцією і Законом. Далі в цих межах я спробував довести необхідність такого штучного нарахування, і в кожному кроці такого внутрішнього діалогу я отримував не лише неусувні сумніви, а пряму заборону законодавства на такі дії. Трактування цього повинно полягати в площині субсидіарного застосування закупівельного, податкового і бюджетного законодавства. Неможна примхи когось, а навіть на вимогу одного закону, порушувати інший. Нагадую, що за Конституцією у нас діє верховенство права. Також, за нею у нас є свобода думки, але такої свободи в професійній діяльності позбавляються працівники державні органів, оскільки повинні діяти у вже згаданих межах і спосіб. Тобто, загадані вами контролюючі органи (а може і ви, якщо є державним службовцем) не можуть посилати ані на мене, ані на думку авторів Раднику, єдине, що в них є, — це законодавство. Враховуючи наведене, саме законодавством ніхто не довів правомірність діяльності із штучного нарахування, а також посиланням на законодавство не спростував моєї думки; решта — фантазії, віра, уявлення, бажання або особисті поради.
Окремо, я використав свою другу освіту, за якою я маю право на лінгвістичні висновки і думку. Думка була такою:
Може вакханалія почалась із того, що всі невірно знають значення слова “враховувати” або не відрізняють його від “нараховувати”?
Враховувати означає брати до уваги, зважати на щось або надавати чомусь значення. Це дієслово допомагає пам'ятати важливі факти, правила чи обставини під час ухвалення рішень або розмов.
Слово нараховувати означає визначати кількість чогось під час ліку, мати певну кількість у своєму складі або обчислювати гроші (зарплату, пенсію, податки).
Може в нас із розумінням загальна проблема, чи з розумом взагалі?!
Лінгвістично, той саме припись можна викласти іншим синонімічним рядом:
«Очікувана вартість предмета закупівлі зазначається в річному плані закупівель з урахуванням податку на додану вартість у разі, коли ОПЕРАЦІЯ З ПОСТАЧАННЯ такого предмета закупівлі (товарів, робіт, послуг) підлягає оподаткуванню податком на додану вартість відповідно до законодавства».
Під час планування закупівлі встановлюється гранична вартість предмета закупівлі, тобто остаточна максимальна сумма. Майте на увазі, що у разі закупівлі чогось, якщо таке постачання має складовою ПДВ, то такий ПДВ є невід’ємною частиною такої граничної суми (у т.ч. ПДВ).
або
Плануючи закупівлю, ви зазначаєте остаточну максимальну граничну межу видатків (вартість закупівлі), тобто враховуєте (розумієте, усвідомлюєте, пам’ятаєте, маєте на увазі), що у разі потреби сплати ПДВ, то кошти на таку сплату вже закладені в цю суму видатків. Тобто не виникне потреби на додаткові кошти для сплати ПДВ.
Ймовірно, треба запитати у ДАСУ, але запит в таку установу треба писати з поміркованим змістом і академічним стилем. Якщо чесно, у мене відсутнє бажання щось доводити далі шляхом написання звернень; якщо хибна думка, яка поза законодавством, завдяки піару переможе, то це діагноз всій країні, і цей діагноз має назву “ідіотизм”.
Як виникла моя відповідь. В зазначеній спільноті я надаю виключно безоплатні консультації (дрібні подяки не враховую) у сфері бухгалтерського обліку, публікую великі і складні статті з нього. Мене попросили висловити думку з цього питання, я її висловив із чітким посиланням на законодавство. Тут, наразі не все, там є ще і коментарі, і інший допис.
Принагідно зазначу, що на захист моєї думки висловилась ДПС в своєму листі, а також в своїх офіційних роз’ясненнях орган (Мінекономики), який уповноважений на їхнє надання. Мінекономіки посилається на вебінар, участь в якому взяв Заступник директора Департамента публічних закупівель Мінекономики і прямо підтвердив мою позицію. Посилання:
-
Олексій О
- Новачок
- Повідомлень: 5
- З нами з: 04 серпня 2026, 16:18
- Регіон: Волинська область
- Дякував (ла): 1 раз
Дякую, пане Олексію, дуже гарне і послідовне роз'яснення і я, як звичайний закупівельник бюджетної установи, Вам дуже дякую! Скажімо в чому була (і є напевно) моя головна проблема, що я прочитав/почув після 1 липня стільки матеріалів з мого майданчика закупівельного (ЗАКУПІВЛІ.ПРО), Радника, а також, як казав вище, від представника ДАСУ, що потрібно абсолютно для всього додавати ПДВ, що прийшлось задуматись - може я не вірно розумію зміни до Особливостей. Спочатку (до 1 липня) у мене була така ж позиція як і у Вас, оскільки я чудово розумів з чим саме (проти кого) планує боротися Кабмін і для чого він такі зміни вносить (головним чином саме для конкурентних закупівель!!!). Але цей шквал інформації, який виник в кінці червня - на початку липня мене переконав в протилежному (хоча так, я бачив згаданий Вами вебінар, де брав участь виконувач директора депзакупівель мінекономіки, але там були деякі відповіді, які були абсолютно неправильні, тому я його навіть не розглядав як джерело інформації - я просто не знав, що пан Михайло - це така важлива людина)))). І Ви звісно можете обзивати всіх "нерозумники" або ще якось гірше, але задумайтесь, чому саме на цьому питанні виникла така велика опозиція Вашій думці. Ви не хочете сприйняти аргументи іншої сторони, і (напевно) не бачите проблем, які виникають при Вашому трактуванні цієї норми.
Знову ж таки, я чудово зрозумів Вашу логіку в цьому питанні, але хочу щоб Ви все таки пояснили проблему, яка виникає в описаній мною ситуації, адже я в ній врахував усі Ваші пояснення, робив усе покроково як Ви і описали, і в самому кінці у мене вийшло, що:
1) ФОП-неплатник може (якщо з ним буде укладено договір, після всіх попередньо зроблених кроків) отримати абсолютно всі кошти, які закладені в річному плані першого Замовника - того, у якого є 95к грн (Ви кажете, що тут діє норма, що в тих 95к уже є вкладено ПДВ (так як у нас не гуляє по ринку товарів, в яких того ПДВ немає) і такий ФОП-неплатник має право на всі ці кошти, бо (дивіться вище) він нам і пропонував ту кількість товару, яка нам необхідна (950 літрів) за цю ж суму, за яку в нього цей товар продається (100 грн за літр));
2) ФОП-неплатник може (якщо він буде переможцем відкритих торгів чи запиту і з ним буде укладено договір, після всіх попередньо зроблених кроків) отримати лише частину коштів, які закладені в річному плані другого Замовника - того, у якого є 100к грн (виходить, що тут теж уже діє норма, що в тих 100к уже є вкладено ПДВ (так як у нас не гуляє по ринку товарів, в яких того ПДВ немає), але такий ФОП-неплатник уже чомусь на має права на всі ці кошти - хоча (дивіться вище) він нам і пропонував ту кількість товару, яка нам необхідна (1000 літрів) за суму, за яку в нього цей товар продається (100 грн за літр)) але ми можемо заплатити за цю кількість лише по ціні не вищій ніж 83,33 грн за літр.
Ви досить детально і гарно пояснили (що навіть я вже став майже експертом в податковому законодавстві))), що ніякий товар (той же лак) сам по собі неоподатковується і що законодавець (тобто Кабмін) цими змінами чітко написав, що оподатковується лише сама операція з постачання того ж лаку, якщо вона здійснюється відповідно до ПКУ (тобто, як пише журнал: чи є постачальник зареєстрованим платником ПДВ; чи є операція об'єктом оподаткування ПДВ; чи не належить така операція до переліку операцій, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від ПДВ). Я просто ніяк не можу зрозуміти, на якому етапі виникає цей стрибок саме для укладення договору неплатником? Чому коли у нас є 99 999,99 грн і ми внесли це число в річний план, він може розраховувати на цю суму повністю, а коли є 100 000,00 грн і ми так внесли, то максимум він може отримати 83 333,33 грн? Яка норма закону дозволяє цей стрибок? Якщо Ви кажете, що це випливає з абзацу другого пункту 26 Особливостей (для ВТ), то чому потрібно цей лак зменшувати саме на 20% (як роблять зараз абсолютно всі - проаналізував до сотні закупівель (зрозуміло мова йде не про медикаменти тощо))? Ви ж самі сказали, що відсотки є різні і багато хто платить по різному, і що найважливіше в цій ситуації, що реальна роздрібна ціна в магазині і який є платником ПДВ 20%, і який не є взагалі таким платником, приблизно однакова і вона не складає 20% різниці, а може бути абсолютно ідентичною.
Може я дуже важко доношу свою думку - я ніякий не лінгвіст, але головна претензія до Вашої позиції (ні в якому разі не до Вас)), що у Вас виникає поділ підходів залежно від типу закупівлі (допороги vs конкурентні): Ви однаково визначаєте потребу для всіх типів закупівель, тобто кількість (як цього вимагає законодавство), Ви однаково аналізуєте ринок, Ви однаково визначаєте очікувану вартість, але залежно від типу процедури Ви по різному ставитесь до неплатників і однаково ставитесь до платників. Якщо Ви зможете пояснити як це відбувається і що це абсолютно законно, то я вже сьогодні пересяду у Ваш човен і буду Вам дуже вдячним
Бо я вже всоте перечитую нову редакцію Особливостей, Закону і навіть ПКУ і не розумію звідки береться такий поділ.
Знову ж таки, я чудово зрозумів Вашу логіку в цьому питанні, але хочу щоб Ви все таки пояснили проблему, яка виникає в описаній мною ситуації, адже я в ній врахував усі Ваші пояснення, робив усе покроково як Ви і описали, і в самому кінці у мене вийшло, що:
1) ФОП-неплатник може (якщо з ним буде укладено договір, після всіх попередньо зроблених кроків) отримати абсолютно всі кошти, які закладені в річному плані першого Замовника - того, у якого є 95к грн (Ви кажете, що тут діє норма, що в тих 95к уже є вкладено ПДВ (так як у нас не гуляє по ринку товарів, в яких того ПДВ немає) і такий ФОП-неплатник має право на всі ці кошти, бо (дивіться вище) він нам і пропонував ту кількість товару, яка нам необхідна (950 літрів) за цю ж суму, за яку в нього цей товар продається (100 грн за літр));
2) ФОП-неплатник може (якщо він буде переможцем відкритих торгів чи запиту і з ним буде укладено договір, після всіх попередньо зроблених кроків) отримати лише частину коштів, які закладені в річному плані другого Замовника - того, у якого є 100к грн (виходить, що тут теж уже діє норма, що в тих 100к уже є вкладено ПДВ (так як у нас не гуляє по ринку товарів, в яких того ПДВ немає), але такий ФОП-неплатник уже чомусь на має права на всі ці кошти - хоча (дивіться вище) він нам і пропонував ту кількість товару, яка нам необхідна (1000 літрів) за суму, за яку в нього цей товар продається (100 грн за літр)) але ми можемо заплатити за цю кількість лише по ціні не вищій ніж 83,33 грн за літр.
Ви досить детально і гарно пояснили (що навіть я вже став майже експертом в податковому законодавстві))), що ніякий товар (той же лак) сам по собі неоподатковується і що законодавець (тобто Кабмін) цими змінами чітко написав, що оподатковується лише сама операція з постачання того ж лаку, якщо вона здійснюється відповідно до ПКУ (тобто, як пише журнал: чи є постачальник зареєстрованим платником ПДВ; чи є операція об'єктом оподаткування ПДВ; чи не належить така операція до переліку операцій, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від ПДВ). Я просто ніяк не можу зрозуміти, на якому етапі виникає цей стрибок саме для укладення договору неплатником? Чому коли у нас є 99 999,99 грн і ми внесли це число в річний план, він може розраховувати на цю суму повністю, а коли є 100 000,00 грн і ми так внесли, то максимум він може отримати 83 333,33 грн? Яка норма закону дозволяє цей стрибок? Якщо Ви кажете, що це випливає з абзацу другого пункту 26 Особливостей (для ВТ), то чому потрібно цей лак зменшувати саме на 20% (як роблять зараз абсолютно всі - проаналізував до сотні закупівель (зрозуміло мова йде не про медикаменти тощо))? Ви ж самі сказали, що відсотки є різні і багато хто платить по різному, і що найважливіше в цій ситуації, що реальна роздрібна ціна в магазині і який є платником ПДВ 20%, і який не є взагалі таким платником, приблизно однакова і вона не складає 20% різниці, а може бути абсолютно ідентичною.
Може я дуже важко доношу свою думку - я ніякий не лінгвіст, але головна претензія до Вашої позиції (ні в якому разі не до Вас)), що у Вас виникає поділ підходів залежно від типу закупівлі (допороги vs конкурентні): Ви однаково визначаєте потребу для всіх типів закупівель, тобто кількість (як цього вимагає законодавство), Ви однаково аналізуєте ринок, Ви однаково визначаєте очікувану вартість, але залежно від типу процедури Ви по різному ставитесь до неплатників і однаково ставитесь до платників. Якщо Ви зможете пояснити як це відбувається і що це абсолютно законно, то я вже сьогодні пересяду у Ваш човен і буду Вам дуже вдячним
Бо я вже всоте перечитую нову редакцію Особливостей, Закону і навіть ПКУ і не розумію звідки береться такий поділ.-
Олексій О
- Новачок
- Повідомлень: 5
- З нами з: 04 серпня 2026, 16:18
- Регіон: Волинська область
- Дякував (ла): 1 раз
Щоб не бути голослівним, знайшов відповідь на вебінарі пана Михайла, яку вважаю абсолютно не вірною:
32:54
Дякую. Ситуація, якщо в плані 100,000 грн на тендер ніхто не зайшов, ФОП
32:59
готовий укласти прямий договір по виключенню на 100 000 без ПДВ. Що
33:05
робити? Якщо по це ж те ж саме перше питання, що ми маємо з вами про те, що ми діємо якби в
33:11
межах того максимальної суми, яку ми заклали в план. І відповідно воно у нас
33:16
повинно бути у бюджеті, який ми собі теж планували і закладали.
33:24
Тобто план - це є максимальна межа, яку ми готові заплатити. І відповідно ни
33:30
все, що відбувається до цієї суми, це відповідно визначається переможець у цьому у цьому діапазоні.
Хоча підпункт 6 пункту 13 Особливостей говорить "...та сума договору про закупівлю без урахування податку на додану вартість не може перевищувати очікувану вартість предмета закупівлі, зазначену замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів, які відмінено через відсутність достатньої кількості учасників процедури закупівлі...", тобто в даному випадку правильною відповіддю є "Ні, ми не можемо укласти прямий договір з ФОПом-неплатником на суму 100 000 без ПДВ, а лише на суму не більшу, ніж 83 333,33 грн без ПДВ".
Знову ж таки, я тоді не знав хто такий пан Михайло, подумав що це черговий спікер звідкись там і вимкнув цей вебінар :))
32:54
Дякую. Ситуація, якщо в плані 100,000 грн на тендер ніхто не зайшов, ФОП
32:59
готовий укласти прямий договір по виключенню на 100 000 без ПДВ. Що
33:05
робити? Якщо по це ж те ж саме перше питання, що ми маємо з вами про те, що ми діємо якби в
33:11
межах того максимальної суми, яку ми заклали в план. І відповідно воно у нас
33:16
повинно бути у бюджеті, який ми собі теж планували і закладали.
33:24
Тобто план - це є максимальна межа, яку ми готові заплатити. І відповідно ни
33:30
все, що відбувається до цієї суми, це відповідно визначається переможець у цьому у цьому діапазоні.
Хоча підпункт 6 пункту 13 Особливостей говорить "...та сума договору про закупівлю без урахування податку на додану вартість не може перевищувати очікувану вартість предмета закупівлі, зазначену замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів, які відмінено через відсутність достатньої кількості учасників процедури закупівлі...", тобто в даному випадку правильною відповіддю є "Ні, ми не можемо укласти прямий договір з ФОПом-неплатником на суму 100 000 без ПДВ, а лише на суму не більшу, ніж 83 333,33 грн без ПДВ".
Знову ж таки, я тоді не знав хто такий пан Михайло, подумав що це черговий спікер звідкись там і вимкнув цей вебінар :))