Оплата за дні перебування у відрядженні в бюджетній установі обчислюється за денною або середньоденною заробітною платою. Якщо денна заробітна плата працівника перевищує середньоденну, відрядження йому потрібно оплачувати за денною. Якщо вона нижча, оплата відряджень здійснюється за середньоденною зарплатою.
Денну зарплату працівника за місяць, у якому працівник був у відрядженні, розраховуємо на основі тієї, що встановлена в колективному договорі (потенційна зарплата до нарахування).
Середньоденну зарплату розраховуємо на основі доходу за останні два місяці перед місяцем, у якому працівник поїхав у відрядження, або ж за фактично відпрацьований час (якщо пропрацював менше двох місяців). Якщо у ці місяці працівник не працював, середню зарплату обчислюйте на основі двох попередніх (абз. 3 та абз. 4 п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою КМУ від 08.02.1995 № 100 (далі — Порядок № 100).
Для розрахунку середньоденної зарплати враховуємо наступні виплати:
- основна зарплата,
- доплати та надбавки, в т.ч. доплата до мінімальної зарплати,
- виробничі премії,
- винагороди за вислугу років та за підсумками місяця, кварталу, року.
При цьому зверніть увагу, премії включають у зарплату місяця, в якому їх виплатили за розрахунковою відомістю. Якщо премія виплачується за квартал чи більше її включають у заробіток в частині, що припаде на розрахунковий період. Те ж саме стосується і винагород за підсумками року – до нарахованого доходу з метою розрахунку середньоденної зарплати включають лише 1/12 чи 1/3 такої винагороди (п. 3 Порядку № 100).
Виплати, що не враховують при визначенні доходу для розрахунку середньоденної зарплати, передбачені п. 4 Порядку № 100. Зокрема, це:
- Лікарняні,
- Відпускні,
- одноразові виплати за виконання окремих доручень
- компенсація за невикористану відпустку, матеріальна допомога, допомога працівникам, які виходять на пенсію, вихідна допомога тощо,
- компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв’язку з порушенням термінів її виплати.