Чи може працівник бюджетної установи, який працює за сумісництвом (зовнішнім), бути матеріально відповідальною особою?

Під час річної інвентаризації у бюджетній установі було виявлено торішню помилку в облікових записах. Зокрема, у попередньому році було зараховано до складу основних засобів як окремі об’єкти модуль процесора до АТС (вартістю 41000 грн) та цифровий модуль до АТС (вартістю 25000 грн). Видатки на їх придбання було здійснено за КЕКВ 3110. На ці об’єкти відкрито інвентарні картки, присвоєно інвентарні номери. Під час здійснення цієї операції ми керувалися перш за все вартісним критерієм, встановленим обліковою політикою установи (понад 20000 грн). Тоді як фактично зазначені матеріальні цінності є запасними частинами для ремонту обладнання (АТС) і були придбані для заміни аналогічних непридатних деталей. Як зараз правильно виправити цю помилку? Які документи оформити?

У результаті списання непридатних основних засобів бюджетна установа отримала металобрухт. Згодом його буде реалізовано. За якою вартістю оприбуткувати металобрухт? Чи повинна сума коштів, яку установа отримає від реалізації металобрухту спеціалізованому підприємству, дорівнювати вартості, за якою він обліковувався на балансі установи? Як правильно відобразити такі операції в бухобліку?

Під час заповнення Податкової декларації з екологічного податку у бухгалтерів часто виникає запитання: чи потрібно відображати в Додатку № 1 до цієї декларації обсяг викидів двоокису вуглецю, що утворюються під час роботи генераторів, якщо такі викиди підлягають декларуванню у державному статистичному спостереженні за формою № 2-ТП (повітря)?

Наближається час проведення інвентаризації. У зв’язку з цим у нас виникло таке запитання: згідно з вимогами бухобліку ми одразу списуємо на витрати МШП в разі видачі їх зі складу, хоча фактично можемо їх використовувати рік, а то навіть і більше. Для таких предметів організовано оперативний кількісний облік. Чи потрібно проводити інвентаризацію таких активів, які фактично списані з балансу?

Медичній сестрі закладу загальної середньої освіти у серпні до відпускних за 14 к.д. щорічної основної відпустки виплачено матеріальну допомогу на оздоровлення в розмірі посадового окладу. Через деякий час з’ясувалося, що працівниця вже отримувала матеріальну допомогу на оздоровлення в розмірі посадового окладу до першої частини відпустки (10 к.д.) у березні. Як тепер правильно вчинити, аби повернути зайво нараховану та виплачену матеріальну допомогу?

Працівник установи написав заяву про надання йому щорічної основної відпустки за відпрацьований робочий рік тривалістю 24 календарні дні. Чи має він право на компенсацію за невикористану щорічну додаткову відпустку (наприклад, за 7 календарних днів), яку йому виплатять одночасно із сумою відпускних, тобто до його фактичного виходу у відпустку?

За порушення умов договору постачання бюджетна установа нарахувала постачальнику пеню. Кошти надійшли на реєстраційний рахунок установи. До якого виду доходів належать ці суми та на які цілі їх можна витратити?