Водій на простої чи потрібно повністю виплачувати заробітну плату

Оплата часу простою водія, як і інших працівників, регулюється статтею 113 Кодексу законів про працю України (КЗпП).

У загальному випадку час простою, якщо він не з вини працівника, оплачується з розрахунку не нижче 2/3 тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу). Це є мінімальною гарантією, і роботодавець може передбачити в колективному договорі оплату простою в більшому розмірі.

Якщо час простою оплачується за середньою зарплатою, то використовуються норми Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.95 № 100. Розрахунок проводиться на основі середньоденного заробітку за два місяці, які передують місяцю початку простою.

Важливо пам'ятати, що під час простою працівник не виконує місячну норму праці, тому доплату до мінімальної заробітної плати, якщо вона не досягнута, зазвичай не нараховують.

Отже, в залежності від причин простою та умов, передбачених у колективному договорі, заробітна плата може бути виплачена у розмірі не нижче 2/3 окладу або за середньою зарплатою.