Попри зростання зарплат, реформа держслужби не досягла мети: висновки Рахункової палати

Аудит реформи системи оплати праці державних службовців

Рахункова палата України оприлюднила результати аудиту відповідності на тему «Реформування системи оплати праці у сфері державного управління». Метою перевірки було з’ясувати, наскільки ефективно реалізовано реформу оплати праці державних службовців, що стартувала з 1 січня 2024 року у межах Плану Ukraine Facility.

Аудит охопив період 2023–2024 роки та І півріччя 2025 року, а результати затверджено на засіданні Рахункової палати 28 жовтня 2025 року. Відповідальний за аудит — член Рахункової палати Кирило Клименко.

Як відбувалася реформа

Реформа мала на меті запровадити єдину класифікацію посад держслужбовців і встановити справедливу, прозору та конкурентну систему оплати праці. Ключовим елементом стала класифікація посад за сім’ями, рівнями та юрисдикціями, що мало забезпечити принцип «чим складніша робота — тим вища оплата».

Основні зміни у структурі зарплат:

• посадовий оклад став основним елементом оплати праці;
• співвідношення сталої та варіативної частин — 81,7% : 18,3%;
• надбавку за вислугу років зменшено з 50% до 30%;
• середньомісячна зарплата держслужбовців зросла на 43% порівняно з 2023 роком.

Попри зростання видатків і підвищення середніх окладів, реформа не досягла очікуваних результатів.

Виявлені проблеми

Аудитори Рахункової палати констатували низку системних недоліків під час реалізації реформи:

• непослідовність і відсутність координації між органами виконавчої влади;
• недостатня нормативна база — автоматизована система класифікації посад досі не запроваджена;
• реформа здійснювалася без затвердженого урядом плану і спиралася на доручення прем’єр-міністра в межах бюджетного процесу;
• профільний закон ухвалено лише через рік після фактичного старту реформи;
• підготовка документів тривала лише чотири місяці, що призвело до помилок і повторних перекласифікацій посад;
• не враховано дані про рівень оплати праці у приватному секторі;
• в окремих органах влади допущено штучне віднесення посад до вищих рівнів оплати.

Також аудитори виявили хаотичне бюджетне планування та відсутність єдиних правил формування фонду оплати праці, що створило диспропорції між різними державними органами.

Наслідки реформи

Попри зростання середньої зарплати, реформа не зробила оплату праці справедливою чи прозорою. Держава досі не має повної інформації про фактичні нарахування, що унеможливлює аналіз ефективності витрат.

За результатами опитування держслужбовців:

• лише 21,1% вважають нову систему оплати прозорішою;
• 72,4% не відчули змін у структурі оплати;
• 78,6% вважають свою зарплату неадекватною рівню відповідальності;
• кількість працівників до 35 років скоротилася на 1,5% порівняно з 2024 роком;
• індекс Джині зріс із 0,062 до 0,118, що свідчить про зростання нерівності доходів.

Висновки Рахункової палати

Реформа оплати праці держслужбовців започаткувала важливі зміни, проте не досягла ключової мети — створення справедливої, прозорої та мотивуючої системи винагороди.

Рахункова палата рекомендує уряду:

• посилити координацію між відповідальними органами;
• розробити об’єктивну методику оцінки посад та порівняння оплати праці з приватним сектором;
• забезпечити реалістичне планування і контроль за реалізацією реформ;
• спростити неефективні механізми преміювання та доплат.

Звіт і рішення Рахункової палати будуть направлені Верховній Раді, Кабінету Міністрів, НАДС, Мінфіну та Секретаріату КМУ, а також оприлюднені на офіційному сайті Рахункової палати.

Джерело: Рахункова палата України, звіт від 28.10.2025 «Реформування системи оплати праці у сфері державного управління»