Під час бесіди було звернуто увагу працівника на те, що з 24.02.2022 року в Україні введено воєнний стан.
Працівнику було доведено інформацію стосовно того, що згідно з частинами 2, 3 ст. 1 Закону № 2136-ІХ на період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина відповідно до статей 43, 44 Конституції України.
У період дії воєнного стану не застосовуються норми законодавства про працю у частині відносин, врегульованих цим Законом.
До відома працівника було доведено зміст статей 11 та 12 Закону № 2136-ІХ, а саме:
- Відповідно до статті 11 Закону № 2136-ІХ – На період воєнного стану дія окремих положень колективного договору може бути зупинена за ініціативою роботодавця.
– Статтею 12 Закону № 2136-ІХ визначено:
- У період дії воєнного стану щорічна основна оплачувана відпустка надається працівникам тривалістю 24 календарні дні.
- У період дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику у наданні будь-якого виду відпусток (крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури.
- Протягом періоду дії воєнного стану роботодавець на прохання працівника може надавати йому відпустку без збереження заробітної плати без обмеження строку, встановленого ч. 1 ст. 26 Закону України “Про відпустки”.
Тобто 24 календарних дня щорічної основної відпустки під час дії Закону № 2136 надається всього за будь який період, а не за кожен відпрацьований рік.