Трудовий договір та цивільно-правова угода: як не помилитися роботодавцю у виборі?
Трудовий договір | Цивільно-правовий договір |
Кодекс законів про працю (КЗпП) | Цивільний кодекс України (ЦКУ) |
Працівник зобов’язується виконувати роботу згідно кваліфікації і підпорядковуватись правилам внутрішнього розпорядку | Виконавець зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу (надати послугу), а замовник зобов’язується прийняти і оплатити результати роботи (оплатити послугу). |
Подається заява і приймається наказ про прийняття на роботу | Сторони підписують письмовий договір (працівник подає паспорт та довідку про ідентифікаційний номер) |
Вноситься запис у трудову книжку | Не вноситься запис у трудову книжку |
У договорі зазначається посада, розмір зарплати, дата початку роботи | У договорі зазначається предмет (річ або послуга), ціна і строк договору |
Предметом договору є сам процес роботи | Предметом договору є кінцевий результат роботи або послуги |
Вид оплати – зарплата | Вид оплати – винагорода |
Розмір оплати – не менше мінімальної зарплати | Розмір винагороди – визначається у договорі і не залежить від мінімальної зарплати |
Строк оплати – не рідше 2 разів на місяць | Строк оплати зазначається у договорі |
Надається оплачувана щорічна відпустка, виплати на відрядження тощо | Трудові гарантії не надаються |
За трудовим договором громадянин набуває статусу «працівник», його трудові відносини регулює законодавство про працю. Він має право на відпочинок відповідно до законів про обмеження трудового дня та робочого тижня і про щорічні оплачувані відпустки, право на здорові та безпечні умови праці, на матеріальне забезпечення у порядку соціального страхування в разі хвороби, повної або часткової втрати працездатності та інші права, встановлені законом.
Предметом трудового договору є процес праці – виконання роботи за певною спеціальністю, кваліфікацією, посадою, тобто виконання працівником певної трудової функції (ст. 23 КЗпП). При цьому трудова функція, як правило, не передбачає будь-якого кінцевого результату.
Працівник повинен виконувати доручену йому роботу особисто і не має права передоручати її виконанням іншим. Працівник підлягає правилам внутрішнього трудового розпорядку. Оплата праці гарантована. Заробітна плата виплачується регулярно у робочі дні, не рідше двох разів на місяць. Для підприємств, установ, організацій усіх форм власності є обов’язковими норми і гарантії оплати праці, визначені законодавством, зокрема, щодо мінімального розміру заробітної плати, норм оплати, а також щодо гарантій для працівників на оплату відпусток та інші випадках.
Натомість у договорі підряду/ цивільно-правовій угоді будь-які гарантії при укладанні такого виду договору Цивільним кодексом не передбачені. За договором підряду одна сторона зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони. Предметом договору є кінцевий результат. Підрядник/виконавець робіт не зобов’язаний виконувати вимоги правил внутрішнього трудового розпорядку.
За договором підряду сторони рівноправні і замовник не зобов’язаний забезпечувати належні та безпечні умови праці (глави 61 та 63 ЦКУ). ЦКУ не встановлює будь-яких вимог до замовника щодо створення безпечних і нешкідливих умов праці. Слід зазначити, що за цивільно-правовим договором працівник самостійно організовує процес роботи, сам виконує її та відповідає за неї. Договір підряду припиняється у зв’язку з виконанням обумовленої при його укладенні роботи, про що складається акт, який підписується обома сторонами.