Відсутність дати звільнення у заяві, як підстава для відмови у звільненні
Працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це роботодавця письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до закладу освіти; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім’ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), роботодавець повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник. (стаття 38 КЗпП)
У зв’язку з веденням бойових дій у районах, в яких розташоване підприємство, установа, організація, та існування загрози для життя і здоров’я працівника він може розірвати трудовий договір за власною ініціативою у строк, зазначений у його заяві (крім випадків примусового залучення до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану, залучення до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури) (стаття 4 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15 березня 2022 року № 2136-IX).
Зазначення дати звільнення в заяві про звільнення за власним бажанням має значення. У разі звільнення з поважних причин вказаних в ч. 1 статті 38 КЗпП роботодавець повинен звільнити працівника у строк, про який просить працівник. Також у разі звільнення у зв’язку з веденням бойових дій, існування загрози для життя і здоров’я працівник може розірвати трудовий договір за власною ініціативою у строк, зазначений у його заяві.
Водночас роботодавець також повинен дотримуватись вимог законодавства. У разі, коли він був повідомлений про майбутнє звільнення у строк не пізніше ніж за два тижні і має підтвердження волевиявлення працівника звільнитись, він повинен звільнити такого працівника.
Відлік двотижневого строку, для того щоб визначити дату звільнення, проводиться з дня, що настає за днем фактичного попередження роботодавця про звільнення за власним бажанням.
У разі порушення законодавства про працю працівники мають право звернутися зі скаргою до :
- Державної служби України з питань праці. Для подання звернення є можливість скористатися формою для подання лектронних звернень громадян до Державної служби України з питань праці;
- центрального органу виконавчої влади, у функціональному підпорядкуванні якого перебуває роботодавець ( установа, організація);
- органу місцевого самоврядування, якщо ваш роботодавець підприємство (установа, організація), що перебуває у комунальній власності відповідної територіальної громади;
- профспілки, членами якої вони є.
Окремо інформуємо, що трудові спори пов’язані із реалізацію трудових прав, розглядають органи вказані в статті 221 КЗпП, це – комісії по трудових спорах та суди (районні, районні у місті, міські чи міськрайонні).
Також трудовий спір між працівником і роботодавцем (уповноваженим ним органом) незалежно від форми трудового договору може бути врегульовано шляхом медіації відповідно до Закону України “Про медіацію” від 16.11.2021 р. № 1875-IX.
