Також внесено зміни до статті 119 Кодексу законів про працю України, якою визначено, що працівникам, які призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, але не більше одного року, гарантується збереження місця роботи, посади і середнього заробітку.
Що стосується військовозобов’язаних, які були призвані на військову службу під час мобілізації 21 березня 2014 року до набуття згаданим Законом України законної сили, то трудові відносини з роботодавцем передбачали їх звільнення з роботи у зв’язку з призовом на військову службу без збереження місця роботи та середнього заробітку. Таким чином у разі звільнення з роботи вони втратили право на отримання заробітної плати, збереження місця роботи та посади.
З метою законодавчого врегулювання згаданих проблемних питань та забезпечення соціальних гарантій громадянам, призваним на військову службу під час мобілізації, Міністерством оборони України розроблено та подано до Верховної Ради України проект Закону України “Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення проведення мобілізації та гарантії громадянам, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації”, в якому зазначено, що гарантії соціального захисту призваних на військову службу під час мобілізації, зокрема по збереженню місця роботи, посади та середнього заробітку, вступають в законну силу з початком мобілізації. Враховуючи викладене, до прийняття зазначених змін в законодавство цим військовозобов’язаним пропонується звернутися до роботодавця за колишнім місцем роботи із заявою щодо поновлення на роботі. У разі відмови роботодавця від поновлення на роботі, громадяни мають право звернутися за соціальною та правовою допомогою до військового комісаріату за місцем проживання або безпосередньодо суду.
Слід наголосити, що військовослужбовцям, призваним на військову службу під час мобілізації, виплачується грошове забезпечення в розмірах, які встановлені Кабінетом Міністрів України у відповідності до їх штатних посад, військових звань та вислуги років.