Изменен порядок предоставления льгот бюджетникам и военнослужащим
Кабмін постановою від 09.07.2014 р. № 242 вніс зміни до своїх постанов:
— від 31.03.2003 р. № 426 «Про затвердження Порядку надання пільг, компенсацій і гарантій працівникам бюджетних установ, військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу» (далі — Порядок № 426);
— від 28.05.2008 р. № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» (далі — Постанова № 530).
Змінами уточнено, що пільги, компенсації і гарантії, на які згідно із законом мають право окремі категорії працівників бюджетних установ, військовослужбовці та особи рядового і начальницького складу, щодо знижки плати за користування житлом (квартирної плати), паливом, телефоном та плати за комунальні послуги (водопостачання, газ, електрична та теплова енергія тощо), безоплатний проїзд усіма видами міського пасажирського транспорту (крім таксі) та автомобільним транспортом загального користування в сільській місцевості, а також залізничним і водним транспортом приміського сполучення та автобусами приміських маршрутів надаються за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу пільговика (сім’ї пільговика в розрахунку на одну особу) за попередні шість місяців (далі — середньомісячний дохід) не перевищує величини доходу, що дає право на податкову соціальну пільгу, визначеної відповідно до пп. 169.4.1 Податкового кодексу України.
В свою чергу середньомісячний дохід сім’ї пільговика в розрахунку на одну особу обчислюється шляхом ділення загальної суми грошових доходів усіх членів сім’ї пільговика за попередні шість місяців на 6 і на кількість членів сім’ї.
Встановлено, що видатки на відшкодування витрат за надані пільговику (крім педагогічних, медичних та фармацевтичних працівників і працівників культури) послуги здійснюються за рахунок і в межах бюджетних асигнувань на утримання цих установ і передбачаються в кошторисах установ згідно з КЕКВ 2730 «Інші виплати населенню» ( раніше — КЕК 1343 «Інші поточні трансферти населенню»).
Змінами також уточнено порядок визначення розміру грошового еквівалента пільг. Такий розмір визначають у такій послідовності:
1) обчислюється середньомісячний дохід відповідно до пунктів 6 і 7 Порядку № 426;
2) визначається загальна вартість пільг як сума вартості послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, комунальних послуг, палива, користування телефоном у межах норм споживання (користування) з урахуванням знижки плати, на яку відповідно до закону пільговик має право, а також вартості безоплатного проїзду згідно з визначеними для відповідної категорії пільговиків нормативами;
3) визначається різниця між величиною доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу, та розміром середньомісячного доходу;
4) розраховується грошовий еквівалент пільг, який дорівнює величині, визначеній відповідно до пп. 3 п. 9 Порядку № 426, але не більш як загальна вартість пільг, визначена відповідно до пп. 2 п. 9 Порядку № 426.
З Постанови № 530 виключено п. 14, яким передбачалося, що вищезазначені пільги надаються за умови, якщо розмір наданих пільг у грошовому еквіваленті разом із середньомісячним сукупним доходом пільговика за попередні шість місяців не перевищує 900 гривень.
Постанова № 242 набере чинності з дня офіційного опублікування. На день підготування замітки документ офіційно не опубліковано.
