Йдеться про справу № 460/5593/26.
Позивач працював оператором автоматів для виробництва варених ковбас на підприємстві, яке отримало статус критично важливого для функціонування економіки. Працівник був заброньований через портал «Дія» до 26 лютого 2026 року, що підтверджувалося електронним військово-обліковим документом у Резерв+.
30 січня роботодавець підтвердив статус критично важливого підприємства у Рівненській ОВА, а 6 лютого подав документи для перебронювання працівників.
⚠️ Заброньованого працівника затримали та мобілізували
Уже 7 лютого 2026 року до працівника на вулиці підійшли представники ТЦК. Попри пред’явлені докази чинного бронювання, чоловіка затримали, доставили до ТЦК та мобілізували.
Наступного дня, 8 лютого, військова частина наказом зарахувала його до списків особового складу на посаду водія-машиніста екскаватора.
Що заявляла військова частина
Військова частина наполягала, що призов уже відбувся і чоловік набув статусу військовослужбовця. Тому звільнити його зі служби можна лише на підставах, передбачених законодавством про військову службу.
Також сторона військової частини заперечувала можливість суду безпосередньо зобов’язати командира звільнити військовослужбовця.
⚖️ Суд: заброньовані працівники не підлягають призову
Суд із такими аргументами не погодився. Він виходив із того, що відповідно до ст. 23 Закону України № 3543-XII заброньовані військовозобов’язані не підлягають призову на військову службу під час мобілізації.
ТЦК мав врахувати наявність у працівника чинної відстрочки та належним чином перевірити відповідні документи. Ігнорування чинного бронювання суд визнав протиправним.
Чому суд не обмежився скасуванням наказу ТЦК
Окремо суд розглянув питання про те, як реально поновити порушене право працівника. Адже просте скасування наказу ТЦК про призов не повернуло б ситуацію до попереднього стану: чоловік уже був зарахований до військової частини та фактично проходив службу.
При вирішенні цього питання суд послався на ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику ЄСПЛ, зокрема рішення у справах «Афанасьєв проти України» та «Чуйкіна проти України», щодо необхідності забезпечення ефективного засобу юридичного захисту.
📌 Що вирішив суд
У результаті суд не просто констатував незаконність мобілізації, а застосував спосіб захисту, який має фактично поновити становище позивача.
Суд вирішив:
- визнати протиправними дії ТЦК щодо затримання працівника;
- скасувати наказ про його призов;
- скасувати наказ по стройовій частині про зарахування до списків особового складу;
- зобов’язати командира військової частини звільнити позивача з військової служби та виключити його зі списків особового складу.
Ця справа насамперед цікава роботодавцям та заброньованим працівникам тим, що суд дав оцінку ситуації, коли на момент фактичного призову бронювання ще було чинним, але ТЦК його не врахував.
Справа № 460/5593/26.