Платні соціальні послуги: хто, за що і скільки має платити?

За надання соціальних послуг завжди хтось платить. В більшості випадків – держава та органи місцевого самоврядування. Тому в отримувачів складається хибне враження про їх безкоштовність.

Проте, механізми фінансування соціальних послуг є досить складними. В яких випадках соціальні послуги можуть бути платними та як розраховується їх вартість — обговорили під час інформаційної сесії на базі Житомирського Регіонального офісу Програми U-LEAD.

«Те, що соцпослуги з 2020 року передані на рівень громад, зумовлює додаткове навантаження на місцеві бюджети. Виникає питання, як їх надання має фінансуватися. Адже надавачі послуг не працюють безкоштовно. Тож за впровадженням платних соціальних послуг майбутнє, яке починається вже сьогодні», - зазначає радник з питань децентралізації та місцевого самоврядування Житомирського регіонального офісу «U-LEAD з Європою» Валерій Мікуліч.

Під час короткого опитування майже 200 учасників заходу на перше місце серед переваг запровадження платних соціальних послуг представники громад поставили справедливий підхід до оплати. На друге – отримання додаткового фінансового ресурсу громадою, а на третє – підвищення якості соціальних послуг.

«На жаль, в наших реаліях, коштів у місцевих бюджетах більше не стає, а кількість отримувачів соціальних послуг постійно зростає. Тож постає питання якісного та ефективного витрачання. Громади мають розуміти якомога точніше скільки у них є мешканців, що потребують соціальних послуг та яких саме», - наголошує радник з питань муніципальних фінансів та управління Чернівецького регіонального офісу U-LEAD Дмитро Прокопець. 

Для кого соціальні послуги є безкоштовними?

Згідно закону безкоштовно (тобто за рахунок бюджетних коштів) всі соціальні послуги надаються таким категоріям незалежно від доходу отримувача:

• особам, які постраждали від торгівлі людьми;
• особам, які постраждали від домашнього насильства або насильства за ознакою статі;
• дітям з інвалідністю;
• особам з інвалідністю І групи;
• дітям-сиротам;
• дітям, позбавленим батьківського піклування;
• сім’ям опікунів, піклувальників, прийомним сім’ям;
• дитячим будинкам сімейного типу;
• сім’ям патронатних вихователів;
• особам, яким завдано шкоди пожежею, стихійним лихом, катастрофою, бойовими діями, терористичним актом, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією.

Також коштом бюджету (тобто безкоштовно для отримувачів) соціальні послуги надаються безкоштовно, якщо їх сукупний середньомісячний дохід становить менше двох прожиткових мінімумів для відповідної категорії осіб. 

Коли соціальні послуги стають платними?

Якщо сукупний середньомісячний дохід отримувача соціальних послуг більший, ніж два прожиткових мінімуми, але менший ніж 4-ри, то такі послуги надаються за рахунок отримувача або третіх осіб із встановленням диференційованої плати за соціальні послуги.

Також плата за соціальні послуги для таких осіб може встановлюватись, якщо послуги надаються понад обсяги, визначені державними стандартами.

Окрім того, якщо до надання соціальних послуг залучаються недержавні надавачі послуг через використання механізмів соціального замовлення або державно-приватного партнерства, соціальних програм, то оплата таких послуг здійснюється шляхом встановлення компенсації надавачам вартості таких послуг.

«За залученням надавачів соціальних послуг з недержавного сектору велике майбутнє. Це здорова конкуренція, яка веде до підвищення якості надання соціальних послуг. Саме з встановлення диференційованої плати і починається справедливий підхід в оплаті за надання соціальних послуг. Адже саме диференціація – це встановлення різного підходу до оплати за різних умов (доходів, складу сім’ї та ін.) в становищі отримувача соціальних послуг», - наголошує радниця з питань муніципальних фінансів та управління Івано-Франківського офісу U-LEAD Оксана Швець.

Диференційована оплата в розумінні закону це частина вартості соціальних послуг, яка сплачується надавачу отримувачем послуг. Встановлюється диференційована плата за надання соціальних послуг виключно в обсязі, визначеному державними стандартами. Адже за послуги, надані понад державні стандарти, йде їх повна оплата. 

Ким встановлюється плата та як обчислюється?

Диференційована плата за надання соціальних послуг встановлюється:

1. Органом, який приймає рішення про надання або відмову в наданні соціальних послуг
2. Надавачем соціальних послуг (наприклад Територіальними центрами соціального обслуговування, центрами надання соціальних послуг)

Рішення про встановлення плати приймається під час розгляду заяви про надання соціальних послуг. Встановлюється диференційована плата за надання соціальних послуг з дати укладання договору про надання таких послуг, в якому обов’язково зазначаються джерела ( це диференційована плата, повна чи за рахунок бюджетних коштів) та спосіб оплати.

Розмір диференційованої плати за надання соціальних послуг, окрім стаціонарного та паліативного догляду, ніколи не перевищує граничної величини. Він встановлюється на рівні 75% вартості наданих соціальних послуг, якщо така вартість не перевищує граничну величину.

Диференційована плата за надання соціальних послу стаціонарного та паліативного догляду встановлюється:

• в розмірі 80% середньомісячного сукупного доходу отримувача послуг;
• в розмірі 80% від вартості наданих соціальних послуг, якщо така вартість не перевищує 80% середньомісячного сукупного доходу отримувача послуг.

Експерти також акцентують на тому, що сьогодні для коректного обчислення диференційованої плати потрібно розуміти під граничною величиною – різницю між середньомісячним сукупним доходом отримувача соціальних послуг та 2-ма розмірами прожиткового мінімуму для відповідної категорії осіб.

Також варто враховувати, що на сьогодні змінився підхід до визначення середньомісячного сукупного доходу сім’ї отримувача в розрахунку на одного члена сім’ї. Відтепер він визначається шляхом автоматизованого обміну наявними даними між інформаційно-телекомунікаційними системами органів влади, підприємств, установ, організацій за один квартал, який передує місяцю, що є попереднім до місяця звернення (п.5 ст. 28 Закону України «Про соціальні послуги» зі змінами від 14.04.2022 р).

Окрім того, при визначенні розміру диференційованої плати за надання соціальних послуг до складу сім’ї отримувача включаються особи, які : спільно проживають з отримувачем соціальних послуг; ведуть спільний побут з отримувачем соціальних послуг; мають взаємні права та обов’язки і поєднані з отримувачем послуг на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, інших підставах, які не заборонені законом.