Права працівників під час оголошення карантинних заходів

Частиною 1 ст. 3 Конституції України визначено, що людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Частиною 1 ст. 2 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП)  визначено, зокрема, що право громадян України на працю, – тобто на одержання роботи з оплатою праці не нижче встановленого державою мінімального розміру, – включаючи право на вільний вибір професії, роду занять і роботи, забезпечується державою.

З метою правильного застосування законодавства про працю під час дії карантинних заходів, звертаємо увагу на наступне.

Статтею 46 КЗпП визначено, що відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається у разі: появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп’яніння; відмови або ухилення від обов’язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони; в інших випадках, передбачених законодавством. Таким чином випадки відсторонення працівника від роботи чітко визначені законодавством.

Водночас, абз. 2 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про охорону праці» визначено, що працівник зобов’язаний дбати про особисту безпеку і здоров’я, а також про безпеку і здоров’я оточуючих людей в процесі виконання будь-яких робіт чи під час перебування на території підприємства. Частиною другою даної статті визначено, що працівник несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених в частині першій вимог.

З огляду на зазначене та з метою недопущення розповсюдження коронавірусної інфекції, збереження життя, здоров’я та забезпечення безпеки працівників та оточуючих людей, у випадку виявлення у працівника первинних ознак захворювання, роботодавцям рекомендується негайно забезпечити направлення такого працівника для медичного огляду та встановлення відповідного діагнозу.

Крім цього звертаємо увагу, що відсутність працівника на роботі у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, хворобою, що підтверджується відповідними документами, не може бути підставою для звільнення чи відсторонення такого працівника. А надання працівником виданого у встановленому порядку листка непрацездатності є підставою для призначення та виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності відповідно до статей 22 – 24, 30-34 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

Разом з тим пропонуємо роботодавцям, за можливості, максимально забезпечити використання дистанційної форми праці та (або) гнучкого режиму робочого часу (в т.ч. і для зменшення скупчення людей у “часи пік”), запроваджувати режим роботи на умовах, скороченого та неповного робочого часу з урахуванням вимог, визначених законодавством, а також максимально сприяти реалізації права працівників на отримання, за їх проханням, оплачуваних відпусток та відпусток без збереження заробітної плати, що надаються працівникам в обов’язковому порядку, та відпустки без збереження заробітної плати, якi надаються за угодою сторін у порядку, визначеному законодавством.

Поряд з цим, рекомендуємо забезпечити працівників антисептичними та дезінфікуючими засобами та проінформувати працівників про профілактичні заходи, розміщенні на офіційному сайті Міністерства охорони здоров’я України.