Бойові дії завадили нарахувати зарплату: чи відповідатимуть роботодавець і головний бухгалтер
Якщо через ведення бойових дій бухгалтер не має можливості своєчасно нарахувати заробітну плату, а це призводить до її несвоєчасної виплати, чи нестимуть відповідальність роботодавець та головний бухгалтер?
Східне міжрегіональне управління Держпраці роз'яснило, у яких випадках закон звільняє від відповідальності, а коли посадові особи можуть бути притягнуті до неї.
Коли роботодавця звільняють від відповідальності
За загальним правилом порушення строків виплати заробітної плати тягне фінансову відповідальність роботодавця, а також дисциплінарну, матеріальну, адміністративну або навіть кримінальну відповідальність винних посадових осіб.
Водночас частина третя статті 10 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» №2136 встановлює виняток.
Роботодавець звільняється від відповідальності за порушення строків виплати заробітної плати, якщо доведе, що таке порушення сталося внаслідок ведення бойових дій або дії інших обставин непереборної сили.
При цьому сам факт бойових дій не звільняє автоматично від відповідальності — роботодавець має підтвердити причинно-наслідковий зв'язок між цими обставинами та неможливістю своєчасно виплатити зарплату.
Чи можуть оштрафувати головного бухгалтера
За порушення встановлених строків виплати заробітної плати стаття 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає адміністративний штраф для посадових осіб.
Однак, як наголошує Держпраці, адміністративна відповідальність можлива лише за наявності вини посадової особи.
Головний бухгалтер може бути притягнутий до адміністративної відповідальності лише тоді, коли буде встановлено, що він умисно або з необережності допустив порушення.
Якщо ж несвоєчасне нарахування або виплата заробітної плати стали наслідком бойових дій чи інших обставин непереборної сили, вини посадової особи немає, а отже підстав для адміністративної відповідальності також немає.
Що говорить КУпАП
Держпраці звертає увагу, що відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням є лише винна дія або бездіяльність.
Крім того, стаття 17 КУпАП передбачає, що особа, яка діяла у стані крайньої необхідності, необхідної оборони або була неосудною, адміністративній відповідальності не підлягає.
Таким чином, якщо порушення виникло саме через бойові дії або інші обставини непереборної сили, роботодавець і його посадові особи не повинні притягуватися до відповідальності.
Роботодавець повинен вживати всіх можливих заходів
Водночас закон покладає на роботодавця обов'язок максимально забезпечити своєчасну виплату заробітної плати навіть під час воєнного стану.
Відповідно до частини другої статті 10 Закону №2136 роботодавець повинен вживати всіх можливих заходів для реалізації права працівників на своєчасне отримання заробітної плати.
Держпраці рекомендує, зокрема:
- створювати електронні архіви та резервні копії документів у хмарних сховищах;
- організовувати дистанційну роботу бухгалтерії з безпечних територій;
- використовувати електронний документообіг;
- забезпечувати бухгалтерів необхідними технічними засобами для роботи.
Якщо роботодавець не вжив можливих заходів для організації роботи бухгалтерії та забезпечення виплати заробітної плати, посилатися лише на воєнний стан буде недостатньо.
Коли відповідальності уникнути не вдасться
Держпраці наголошує, що звільнення від відповідальності не застосовується, якщо причиною порушення стали дії або бездіяльність посадових осіб.
Наприклад, відповідальність може настати, якщо:
- документи втрачено через недбалість головного бухгалтера;
- кошти спрямовано на розрахунки з іншими кредиторами замість виплати заробітної плати;
- допущено інші зловживання або неналежне виконання посадових обов'язків.
Висновок
Якщо несвоєчасне нарахування чи виплата заробітної плати стали прямим наслідком бойових дій або інших обставин непереборної сили, роботодавець може бути звільнений від відповідальності, а головний бухгалтер не підлягатиме адміністративній відповідальності за відсутності вини.
Разом із тим роботодавець повинен довести наявність таких обставин і підтвердити, що вжив усіх можливих заходів для організації роботи та забезпечення своєчасної виплати заробітної плати. Якщо ж затримка сталася через недбалість або інші неправомірні дії посадових осіб, відповідальності уникнути не вдасться.
