1. Відповідно до статті 50 Закону України "Про державну службу" (далі - Закон) однією із обов'язкових складових заробітної плати державного службовця державного органу є надбавка за ранг державного службовця.
Згідно з новим законодавством передбачено дев'ять рангів державних службовців та відповідний розмір надбавки за присвоєний державному службовцю ранг.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20.04.2016 р. N 306 "Питання присвоєння рангів державних службовців та співвідношення між рангами державних службовців і рангами посадових осіб місцевого самоврядування, військовими званнями, дипломатичними рангами та іншими спеціальними званнями" державному службовцю, який працює неповний робочий день (тиждень), надбавка за ранг виплачується пропорційно відпрацьованому часу.
Отже, якщо згідно з табелем обліку робочого часу з різних обставин державним службовцем не повністю відпрацьовано календарний місяць, за який нараховується заробітна плата, то надбавка за ранг виплачується пропорційно фактично відпрацьованому часу. До таких обставин належить, зокрема, час перебування працівника на лікарняному, у щорічній та інших видах відпусток, у разі встановлення за угодою сторін неповного робочого часу тощо.
2. Відповідно до пункту 14 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону керівники державної служби протягом двох років з дня набрання чинності цим Законом у межах економії фонду оплати праці мають право встановлювати державним службовцям додаткові стимулюючі виплати відповідно до Положення про застосування стимулюючих виплат, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
Таке Положення затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.2016 р. N 289.
Положенням передбачені дві додаткові стимулюючі виплати - надбавка за інтенсивність праці та надбавка за виконання особливо важливої роботи.
Обмеження щодо граничного розміру, в якому можуть встановлюватись зазначені надбавки, законодавством не передбачено.
Право на встановлення таких надбавок державним службовцям надано керівнику державної служби у державному органі у межах економії фонду оплати праці.
3. Обчислення середньої заробітної плати за час відпусток провадиться відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 р. N 100 (далі - Порядок).
Відповідно до пункту 3 Порядку до виплат, які включаються при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження, передбачених Порядком, належать премії, які мають постійний характер. Тобто які виплачуються не один раз на рік, а наприклад: щомісячно, щоквартально, раз в півріччя (два рази на рік).
Одноразові виплати згідно з пунктом 4 Порядку при обчисленні середньої заробітної плати не включаються.
З одноразових виплат враховуються тільки винагороди за підсумками роботи за рік та вислугу років. При цьому необхідно враховувати, що основною умовою врахування винагороди (премії) за підсумками роботи за рік є її нарахування в поточному році за попередній календарний рік.
Порядком не встановлено обмежень щодо виплат, які виплачуються із спеціального фонду. Якщо премія не має разового характеру і проходить у розрахунковій відомості на заробітну плату, то вона буде враховуватись при обчисленні середньої заробітної плати згідно з Порядком.