Нові посадові оклади педагогів із 1 вересня 2026 року: що передбачає проєкт постанови

На сайті профспілок оприлюднено проєкт постанови Кабінету Міністрів України «Про умови оплати праці педагогічних і науково-педагогічних працівників», а також схеми посадових окладів, ставки погодинної оплати, зміни до чинних постанов і пояснювальну записку.

Документ передбачає поетапний вихід педагогічних і науково-педагогічних працівників із Єдиної тарифної сітки та перехід до нової моделі визначення посадових окладів. Основний етап змін пропонується розпочати з 1 вересня 2026 року.

Яка мета проєкту

У пояснювальній записці зазначено, що метою акта є підвищення рівня оплати праці педагогічних і науково-педагогічних працівників із 1 вересня 2026 року.

Проєкт має забезпечити другий етап анонсованого підвищення зарплат у 2026 році та розпочати реалізацію частини другої статті 61 Закону України «Про освіту». Для цього пропонується:

• відмовитися від застосування Єдиної тарифної сітки для визначення окладів педагогічних і науково-педагогічних працівників;
• затвердити окремі схеми посадових окладів;
• встановити нові ставки погодинної оплати праці;
• змінити правила виплати надбавки за престижність педагогічної праці;
• переглянути умови доплат за роботу в несприятливих умовах у прифронтових і прикордонних громадах.

Як визначатимуть посадові оклади

Оклади пропонується визначати не за тарифними розрядами ЄТС, а шляхом множення встановленого коефіцієнта на середньомісячну номінальну заробітну плату штатного працівника.

Для розрахунків із 1 вересня 2026 року у проєкті використано показник середньомісячної зарплати за І квартал 2026 року — 28 885 грн. З 1 січня 2027 року та в наступних роках планують застосовувати середньомісячну зарплату за І квартал попереднього року.

Наприклад, для вчителя без кваліфікаційної категорії передбачено коефіцієнт:

• 0,48 — на першому етапі;
• 0,66 — на другому етапі.

За базового показника 28 885 грн це становитиме орієнтовно:

• 13 866 грн — на першому етапі;
• 19 064 грн — на другому етапі, якщо для прикладу використовувати той самий базовий показник.

Фактичний оклад другого етапу залежатиме від статистичного показника, який застосовуватиметься на відповідну дату.

Коли запрацюють нові схеми

Водночас засновникам закладів дошкільної, позашкільної освіти та інших установ, що фінансуються з місцевих бюджетів, пропонують надати право запровадити нові схеми раніше — з 1 вересня 2026 року для першого етапу та з 1 вересня 2027 року для другого.

Що буде з Єдиною тарифною сіткою

Також проєктом передбачено втрату чинності постановою КМУ від 26.12.2025 № 1749 «Деякі питання оплати праці педагогічних і науково-педагогічних працівників».

До переходу на нові схеми для окремих закладів, що фінансуються з місцевих бюджетів, продовжуватимуть діяти чинні правила визначення окладів за ЄТС, підвищення, надбавки й доплати.

Які коефіцієнти передбачено для педагогічних працівників

Схема охоплює керівників закладів освіти, їх структурних підрозділів, учителів, викладачів, вихователів, методистів, практичних психологів, соціальних педагогів, асистентів, керівників гуртків та інших педагогічних працівників.

Для вчителів, викладачів, вихователів, логопедів, методистів, педагогів-організаторів, практичних психологів та інших працівників коефіцієнти залежать від кваліфікаційної категорії:

Для керівників закладів коефіцієнти залежать від типу закладу та кількості здобувачів освіти або груп. Наприклад, для директора закладу загальної середньої освіти передбачено коефіцієнти від 0,63 до 0,69 на першому етапі та від 0,83 до 0,93 на другому.

Оклади науково-педагогічних працівників

Окрему схему запропоновано для науково-педагогічних і педагогічних працівників закладів вищої освіти.

Керівникам закладів вищої освіти зі статусом національного пропонують надати право в межах фонду оплати праці встановлювати підвищення окладів педагогічним, науково-педагогічним і науковим працівникам, а також ставок погодинної оплати — до 100%.

Що зміниться з надбавкою за престижність праці

Проєктом пропонується змінити постанову КМУ від 23.03.2011 № 373.

Надбавка, як і раніше, встановлюватиметься у розмірі до 30% посадового окладу, але не менше 5%. Водночас мінімальний розмір 20% пропонується поетапно гарантувати:

• з 1 вересня 2026 року — педагогічним працівникам закладів загальної середньої освіти;
• з 1 січня 2027 року — педагогічним працівникам закладів професійної та фахової передвищої освіти;
• з 1 вересня 2027 року — педагогічним працівникам закладів дошкільної та позашкільної освіти.

Надбавку пропонують встановлювати на весь обсяг навчального навантаження та/або педагогічної роботи.

Водночас із 1 вересня 2027 року постанову № 373 не застосовуватимуть під час визначення оплати праці педагогічних працівників у закладах, переведених на нові схеми. Це означає, що механізм надбавки фактично буде перехідним елементом реформи.

Що буде з доплатами 2600 і 5200 грн

Однією з найсуттєвіших змін є перегляд доплати за роботу в несприятливих умовах праці.

Із 1 вересня 2026 року щомісячну доплату у розмірі 2600 грн пропонують виплачувати педагогічним працівникам:

• інклюзивно-ресурсних центрів;
• закладів загальної середньої освіти;
• закладів професійної освіти;
• закладів фахової передвищої освіти державної та комунальної форми власності.

Обов’язковими умовами будуть організація освітнього процесу в очній або змішаній формі та безпосереднє виконання працівником обов’язків на території визначених прифронтових і прикордонних громад.

Розмір доплати визначатимуть пропорційно до навчального навантаження або обсягу педагогічної роботи, виконаної безпосередньо на відповідній території.

Персональний перелік працівників, які мають право на доплату, затверджуватиме керівник закладу або установи за погодженням із засновником чи обласною військовою адміністрацією.

Фактично проєкт передбачає скасування загальної доплати 2600 грн для всіх педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти та зменшення прифронтової доплати з 5200 до 2600 грн. У пояснювальній записці це обґрунтовують спрямуванням коштів на збільшення базових посадових окладів.

Ставки погодинної оплати

Ставки погодинної оплати також пропонують визначати у відсотках до середньомісячної номінальної зарплати штатного працівника.

Залежно від контингенту слухачів та кваліфікації особи ставки становитимуть від 0,7% до 2,6% базового показника за одну годину.

Наприклад, для проведення занять зі студентами закладів вищої освіти передбачено:

• професор — 2,2%;
• доктор наук — 1,8%;
• доцент, доктор філософії, кандидат наук або доктор мистецтва — 1,4%;
• особа без наукового ступеня — 1,1%.

Як застосовуватимуть підвищення, надбавки та доплати

Проєкт зберігає право на підвищення окладів, надбавки, доплати та інші виплати, передбачені законодавством.

Підвищення посадового окладу утворюватиме новий посадовий оклад. Надбавки й доплати розраховуватимуть у відсотках від уже підвищеного окладу.

Якщо працівник має право на декілька підвищень, абсолютний розмір кожного з них визначатимуть від базового окладу без урахування інших підвищень.

На що звернути увагу бухгалтерам

1. Зміниться база для розрахунку. Замість тарифного розряду та прожиткового мінімуму застосовуватиметься коефіцієнт до середньомісячної зарплати.
2. Доведеться переглянути штатні розписи. Після ухвалення постанови потрібно буде перерахувати оклади за кожною посадою.
3. Зміниться структура зарплати. Частину чинних доплат пропонують скасувати або звузити коло їх одержувачів, натомість збільшивши базові оклади.
4. Дати переходу різні. Для державного та місцевого фінансування передбачено різні строки запровадження нових схем.
5. Потрібні рішення засновників. Достроковий перехід дошкільних і позашкільних закладів залежатиме від рішення засновника та наявності коштів.
6. Прифронтові доплати потребуватимуть персональних переліків. Їх необхідно буде затверджувати та оперативно оновлювати.

Якого рівня зарплати очікує МОН

У пояснювальній записці зазначено, що реалізація проєкту має забезпечити середню нараховану зарплату педагогічного працівника у закладах загальної середньої, професійної та фахової передвищої освіти:

• з 1 вересня 2026 року — на рівні 24–25 тис. грн;
• з 1 вересня 2027 року — на рівні 29–30 тис. грн.

Йдеться саме про прогнозовану середню нараховану зарплату, а не гарантований розмір виплати кожному працівникові.

Висновок

Проєкт передбачає найбільшу за останні роки зміну системи оплати праці педагогічних і науково-педагогічних працівників. Її основою має стати відмова від ЄТС, запровадження окремих схем посадових окладів і щорічне оновлення розрахункової бази залежно від середньої зарплати в Україні.

Водночас разом зі збільшенням базових окладів пропонується переглянути чинні надбавки та доплати. Тому оцінювати реальне зростання зарплати потрібно буде не лише за новим окладом, а й з урахуванням усіх складових оплати праці, які залишаться або будуть скасовані.

Нагадуємо: документ поки що має статус проєкту. Остаточні умови оплати праці визначатимуться постановою, ухваленою Кабінетом Міністрів України.

Лист МОН 1/15165-26 від 13.07.2026