Нюанси застосування дитячої соцпільги
Оскільки чоловік не усиновив дитину дружини від першого шлюбу, у нього не виникає обов’язку щодо її утримання. Тобто, він не має права у такому випадку на застосування податкової соціальної пільги на не всиновлену дитину.
Однак, такий платник при отриманні доходу у вигляді заробітної плати, розмір якої у 2024 році не перевищує 8480,00 грн. на місяць (4240,00 грн. х 2), та при додержанні всіх інших вимог статті 169 ПКУ, має право на застосування податкової соціальної пільги у розмірі 1514,00 грн. у розрахунку на кожну свою дитину.
Виникнення прав та обов’язків матері, батька і дитини визначено у статті 121 Сімейного кодексу України (СКУ), які ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 СКУ.
Відповідно до статті 141 СКУ мати, батько мають рівні права та обов’язки щодо дитини незалежно від того, чи перебували вони в шлюбі між собою.
Згідно з частиною другою статті 51 Конституції України та статті 180 СКУ батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Звільнення батьків від обов’язку утримувати дитину може бути тільки за рішенням суду (пункт 2 статті 188 СКУ).
Крім того, статтею 181 СКУ наведено способи виконання батьками обов’язку утримувати дитину.
Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов’язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п’ятою статті 157 СКУ (стаття 141 СКУ). Разом з тим, дитина може бути усиновленою, що передбачає прийняття усиновлювачем у свою сім’ю дитини на правах дочки чи сина, яке здійснене на підставі рішення суду (статті 207 і 208 СКУ).
Усиновлення надає усиновлювачеві права і накладає на нього обов’язки щодо дитини, яку він усиновив, у такому ж обсязі, який мають батьки щодо дитини (пункт 4 статті 232 СКУ).
Відповідно до підпункту 169.1.1 пункту 169.1 ПКУ будь-який платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги у розмірі, що дорівнює 50 відсотків розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року (у 2024 році складає 1514,00 гривень).
Згідно з абзацом першим підпункту 169.4.1 ПКУ податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 грн. (у 2024 році – 4240,00 гривень).
Водночас, платник податку, який утримує двох чи більше дітей віком до 18 років має право на податкову соціальну пільгу у розмірі 100 відсотків суми пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 ПКУ (у 2024 році – 1514,00 грн.), у розрахунку на кожну таку дитину (підпункт 169.1.2 пункту 169.1 статті 169 ПКУ).
При цьому, граничний розмір доходу, який дає право на отримання податкової соціальної пільги одному з батьків у випадку та у розмірі, передбаченому підпунктом 169.1.2 пункту 169.1 ПКУ, визначається як добуток суми, визначеної у абзаці першому підпункту 169.4.1 пункту 169.4 ПКУ, та відповідної кількості дітей.
Податкова соціальна пільга починає застосовуватися до нарахованих доходів у вигляді заробітної плати з дня отримання роботодавцем заяви від платника податку про застосування пільги та документів, що підтверджують таке право.
Перелік таких документів та порядок їх надання затверджено постановою КМУ від 29.12.2010 р. № 1227 «Про затвердження Порядку надання документів для застосування податкової соціальної пільги» (підпункт 169.2.2 ПКУ).
