Працівник, призваний на службу, загинув. Коли підприємство може припинити виплату середнього заробітку?

Відповідно до статті 119 Кодексу законів про працю України (в редакції, що діяла до 19.07.2022) за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб – підприємців, у яких вони працювали на час призову. Відповідно до статті 24 Закону України «Про військовий обовязок і військову службу» загиблий (померлий) військовослужбовець виключається із списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) з наступного після загибелі (смерті) дня, військовослужбовець, визнаний у встановленому законом порядку безвісно відсутнім або оголошений померлим, – з дня набрання законної сили рішенням суду. Таким чином, підприємство має припинити виплату середнього заробітку такому працівнику з дати виключення його із особового складу військової частини, якщо факт мав місце до 19.07.2022 (дата внесення змін до статті 119 КЗпП України).