Сплата членських профспілкових внесків під час простою
Згідно зі ч. 1 ст. 113 КЗпП, час простою не з вини працівника, в тому числі на період оголошення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).
Зауважуємо, що відповідно до ч. 4 ст. 113 КЗпП, час простою з вини працівника не оплачується.
Отже, працівник під час простою залишається у трудових відносинах, роботодавець зобов’язаний нараховувати такому працівникові заробітну плату у розмірі не нижче від двох третин тарифної ставки, проводити з неї всі необхідні відрахування до бюджету і страхових фондів, а також утримувати членські профспілкові внески та перераховувати їх на рахунок профспілки.
Роботодавець не має права відмовитись утримувати або затримувати перерахування цих коштів, оскільки в нього відсутні для цього правові підстави.
У відповідності до ч. 3 ст. 42 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», за наявності письмових заяв працівників, які є членами профспілки, роботодавець щомісячно та безоплатно утримує із зарплати й перераховує на рахунок профспілки членські профспілкові внески працівників відповідно до укладеного колективного договору або окремої угоди в терміни, визначені цим договором. Роботодавець не має права затримувати перерахування цих коштів.
Волевиявлення працівника викладено у заяві про відрахування членських профспілкових внесків.
Таким чином, якщо під час простою підприємства не з вини працівника він отримує заробітну плату у розмірі не нижче від двох третин тарифної ставки, то роботодавець повинен щомісячно та безоплатно утримувати із зарплати й перераховувати на рахунок профспілки членські профспілкові внески працівників відповідно до укладеного колективного договору або окремої угоди в терміни, визначені цим договором.
