Зміни щодо застосування КЕКВ
Зміни набули чинності з 15 серпня 2025 року
Так, наказом від 26 червня 2025 року № 324 Мінфін у черговий раз вніс зміни до Інструкції № 333. Зазначені зміни набули чинності з 15 серпня.
Що і кому загрожує за неправильне віднесення видатків до капітальних та поточних?
Увага! За правильність віднесення видатків до поточних або капітальних відповідає розпорядник (одержувач) бюджетних коштів (новий п. 1.8 Інструкції № 333)
Важливо: неправильне застосування КЕКВ не можна кваліфікувати як нецільове використання бюджетних коштів (лист ДКСУ від 26.03.2015 № 14-04/26-5630)
Порушення встановлених вимог щодо застосування бюджетної класифікації → порушення бюджетного законодавства (п. 31 ч. 1 ст. 116 БКУ)
Заходи впливу за порушення → попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою щодо усунення порушення бюджетного законодавства (п. 1 ч. 1 ст. 117 БКУ)
Але недотримання встановлених вимог щодо застосування бюджетної класифікації –– це порушення бюджетного законодавства, за яке передбачено цілком конкретне покарання. Ну, як покарання… Попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою щодо усунення. Втім, до цього питання варто поставитися відповідально, бо фахівці Казначейства можуть відмовити у реєстрації зобов’язань або не провести платіж, якщо вважатимуть застосування КЕКВ хибним.
Що криється за оновленням терміну «капітальні видатки»?
І ще одна, на перший погляд, не надто помітна зміна. З терміну «капітальні видатки» виключено згадку про регулювання чинним законодавством критеріїв капітальних видатків (вартісного та часових показників) (оновлений абз. 2 п. 1.6 Інструкції № 333)
Але річ у тім, що протягом тривалого часу для розмежування видатків використовували обліковий вартісний критерії, зазвичай 20 тисяч гривень. Тоді як згадку про вартісні ознаки «малоцінки» прибрали з Нацстандарту 121 ще в 2020 році.
От і виходить, що вартісного критерію, встановленого чинним законодавством, наразі не існує. Натомість кожен головний розпорядник визначає його самостійно і прописує в своїй обліковій політиці.
Вартісні ознаки малоцінних необоротних матеріальних активів, визначені у розпорядчому документі про облікову політику, слід використовувати для цілей бухгалтерського обліку, а не як орієнтир для застосування КЕКВ.
Для розмежування поточних і капітальних видатків Інструкція № 333 оперує поняттям «основні засоби».
Тоді як згідно з приписами Нацстандарту 121 поняття основних засобів включає в себе як активи, що обліковуються на рахунку 10, і ті, що відображаються на рахунку 11. Є над чим замислитися, чи не так?
За яким КЕКВ придбавати оргтехніку та комп’ютерну техніку?
Придбання комплектуючих до комп’ютерної техніки (системних блоків, моніторів, пристроїв введення даних) → за КЕКВ 2210 (оновлений п.п. 8 п.п. 2.2.1 Інструкції № 333)
І вочевидь, тут йдеться про комплектуючі, які придбавають для ремонту, на заміну зношеним.
Ще більш заплутана ситуація з придбанням оргтехніки, бо відтепер периферійне обладнання комп’ютера (принтери, сканери, тощо) можна купувати як за кодом 2210, так і 3110. При цьому такі пристрої є самостійними об’єктами і цілком можуть обліковуватися у складі основних засобів або ж малоцінних необоротних активів.
Натомість в кількох нещодавніх роз’ясненнях казначеї наполягають, що закупівлі оргтехніки та комп’ютерної техніки, незалежно від вартості, слід кваліфікувати як придбання предметів довгострокового користування та здійснювати саме за кодом 3110.
Аби прояснити ситуацію, ми підготували та надіслали запит до компетентних органів. І тільки-но отримаємо відповідь, неодмінно поділимося інформацією з вами. До речі, а якої позиції дотримуються фахівці вашого місцевого Казначейства? Напишіть у коментарях.
