Працівники з неповним робочим часом: як включати в «інвалідний» норматив
Розміри нормативу з працевлаштування осіб з інвалідністю та особливості його розрахунку
Питання виконання нормативу з працевлаштування осіб з інвалідністю визначено в Законі України від 21.03.1991 № 875-XII «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю» ( далі – Закон № 875), який із 01 січня 2026 року почав діяти у новій редакції. Так, відповідно до статті 18-2 Закону № 875 цей норматив встановлений у такому розмірі:
- для роботодавців із середньообліковою кількістю штатних працівників від 8 до 25 осіб – одне робоче місце для особи з інвалідністю;
- для роботодавців із середньообліковою кількістю штатних працівників де більше ніж 25 осіб – 4% середньооблікової чисельності штатних працівників за квартал;
- для закладів охорони здоров’я, реабілітаційних центрів, організацій, що займаються навчанням чи доглядом за особами з інвалідністю – 2% середньооблікової чисельності штатних працівників за квартал.
Якщо у роботодавця середньооблікова кількість штатних працівників за квартал склала 7 працівників і менше – норматив виконувати не потрібно.
Роботодавці самостійно розраховують показник нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю встановлений цією статтею, з округленням його до цілого значення згідно із математичними правилами округлення.
Слід звернути увагу, що з 01 січня 2026 року норматив необхідно виконувати щоквартально, а не за рік.
Також важливим є те, що розрахунок нормативу, як і раніше буде здійснюватися на підставі показника середньооблікової кількості штатних працівників, який визначається за нормами «Інструкції зі статистики кількості працівників» затвердженої наказом Держкомстату України від 28.09.2005 № 286.
Цією інструкцією передбачено головне правило – при обчисленні середньооблікової кількості штатних працівників враховуються лише працівники за основним місцем роботи, зовнішні сумісники не враховуються.
Відповідно зовнішні сумісники не будуть включатися і до нормативу.
Якщо працівник з інвалідністю працює за основним місцем роботи та ще і як внутрішній сумісник, то його, при розрахунку середньооблікової чисельності рахують як одну особу.
Відповідно до статті 18-2 Закону № 875 при здійснення розрахунку нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю до середньооблікової кількості осіб штатного облікового складу не включаються штатні одиниці, що відносяться до робіт, професій з важкими, шкідливими чи небезпечними умовами праці, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України.
Читайте також: Розрахунок інвалідного внеску в екселі
Працівники з неповним робочим часом
Якщо працівник з інвалідністю працює на умовах неповного робочого часу то при розрахунку середньооблікової кількості штатних працівників він зараховується як ціла одиниця незалежно від часу зайнятості, за умови, що дане місце роботи є для нього основним.
Але, із 01 січня 2026 року відповідно до нових вимог Закону № 875 тут одночасно буде діяти і інше правило. Щоб зарахувати працівника з інвалідністю до нормативу, необхідно щоб його нарахована заробітна плата перевищувала розмір мінімальної заробітної плати у розрахунку за повністю відпрацьований календарний місяць.
Це стосується як працівників працюючих з нормальною тривалістю робочого часу, так і працівників із скороченою тривалістю робочого часу.
Якщо працівнику встановлено неповний робочий час, то його фактично нарахована заробітна плата з урахуванням зайнятості також має бути більшою від мінімальної.
Олександр ЗАЛУГОВСЬКИЙ, Головний державний інспектор відділу з питань праці Управління інспекційної діяльності у Чернігівській області.
