Друкувати
876 0

Щодо оплати відрядження у вихідні дні та табелювання

МІНІСТЕРСТВО СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ ЛИСТ від 26.04.2013 р. N 478/13/84-13

Департамент заробітної плати та умов праці розглянув лист та повідомляє.

Законодавством України, зокрема підпунктом 140.1.7 Податкового кодексу України, встановлено, що суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються за рахунок бюджетних коштів, визначаються Кабінетом Міністрів України.

На виконання цієї норми Кабінет Міністрів України прийняв відповідну постанову від 02.02.2011 N 98, а Міністерство фінансів України, в свою чергу, видало наказ від 17.03.2011 N 362, яким викладена в новій редакції Інструкція про службові відрядження в межах України та за кордон (далі - Інструкція).

Відповідно до пункту 9 розділу 1 "Загальні положення" Інструкції на працівника, який перебуває у відрядженні, поширюється режим робочого часу того підприємства, до якого він відряджений. Замість днів відпочинку, не використаних за час відрядження, інші дні відпочинку після повернення з відрядження не надаються.

Пунктом 10 Інструкції визначено, якщо працівник спеціально відряджений для роботи у вихідні або святкові й неробочі дня, то компенсація за роботу в ці дні виплачується відповідно до чинного законодавства.

Оплата за роботу у вихідний день обчислюється за правилами статті 107 Кодексу законів про працю України.

Тобто робота працівника, який спеціально відряджений для роботи у святкові й неробочі дні, оплачується у подвійному розмірі годинної або денної ставки.

Враховуючи, що положення Інструкції поширюється лише на органи державної влади, підприємства, установи та організації, що повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів, то госпрозрахункові підприємства питання стосовно відряджень, в т. ч. і щодо порядку направлення працівників у відрядження та компенсації за роботу у вихідні дні, мають врегулювати в колективному договорі.

Відповідно до статті 121 Кодексу законів про працю України працівниками, які направляються у службове відрядження, оплата праці за виконану роботу здійснюється відповідно до умов, визначених трудовим або колективним договором, і розмір такої оплати праці не може бути нижчим середнього заробітку.

До денного заробітку працівника, який має порівнюватись із середньоденним заробітком, при оплаті періоду відрядження включаються всі елементи заробітної плати, які працівник отримує згідно з умовами трудового, колективного договору у місяці, в якому його направляють у відрядження: оклад, доплати, надбавки, премії, індексація тощо. Допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, період коли за працівником зберігається середня заробітна плата відповідно до законодавства, не включається до денної заробітної плати працівника при порівнянні.

Одночасно повідомляємо, що облік робочого часу на підприємстві, що направляє працівника у відрядження, ведуть відповідно до встановленого режиму робочого часу для цього підприємства. Робочий час працівника, направленого у відрядження, обліковують на підставі наказу керівника - замість робочих днів працівникові роблять відмітку, що підтверджує працівника у відрядженні.

 Директор Департаменту                                          О. Товстенко


Помітили помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити нас про це


Коментарі (0)