Щодо розрахунку суми заробітної плати працівникам, які працюють на умовах неповного робочого часу

ЗАПИТ

Відповідно до ст. 56 КЗпП оплата праці працівників, яким встановлено неповний робочий час (неповний робочий день або неповний робочий тиждень), провадиться пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку.

Працівники, які працюють за сумісництвом, відповідно до ст. 102¹ КЗпП одержують заробітну плату за фактично виконану роботу.

При практичному застосуванні цих норм виникають питання щодо нарахування зарплати за місяць для працівників, яким встановлено місячну оплату праці (посадовий оклад або тарифну ставку). Річ у тім, що на практиці немає єдиного підходу до розрахунку зарплати в ситуації, коли працівник "на окладі" і трудиться в режимі неповного робочого часу, в т. ч. на умовах сумісництва. Одні незалежні фахівці вважають, що при застосуванні ст. 56 та 102¹ КЗпП розрахунок потрібно проводити пропорційно зайнятості працівника, якщо він відпрацював увесь свій неповний робочий час (варіант 1) (наша редакція завжди підтримувала саме такий варіант). Інші вважають, що розрахунок здійснюється пропорційно відпрацьованим годинам (варіант 2). При цьому можуть бути різні суми окладу (ставки) до нарахування.

На нашу думку, більш логічним є варіант 1. Ми вважаємо, що при застосуванні ст. 56 КЗпП неправильно ототожнювати "відпрацьований час" і "відпрацьовані години". А тому є помилкою розраховувати в цьому випадку зарплату працівника пропорційно відпрацьованим годинам. Помилковий підхід у частині розрахунку оплати пропорційно відпрацьованим годинам, на наш погляд, випливає з помилкового трактування виразу "... відпрацьованому часу...". У цьому випадку "час" (рос. "время") ¹ "година" (рос. "час") - це різні поняття, що мають різні значення. Зокрема, у Вікіпедії наведене таке визначення (https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0 %93 %D0 %BE %D0 %B4 %D0 %B8 %D0 %BD %D0 %B0): "Година (позначення: год, h) - одиниця вимірювання часу".

Покажемо на прикладах різні варіанти розрахунку зарплати для варіантів 1 і 2.

Варіант 1 - розрахунок пропорційно зайнятості працівника, якщо він відпрацював увесь свій неповний робочий час

Варіант 2 - розрахунок пропорційно відпрацьованим годинам

Працівник працює в режимі неповного робочого дня 20 год на тиждень, по 4 год щодня. Нормальна тривалість роботи - 40-годинний робочий тиждень, 8 год на день (5-денка з двома вихідними в суботу та неділю). Тож цей працівник працює із зайнятістю: 20 год за неповною нормою на тиждень : 40 год за нормою на тиждень = 0,5.

Місячний оклад - 10000,00 грн.

Повна норма робочого часу у грудні 2019 року становить 166 годин, 21 р. дн. При цьому є два дні з передсвятковим скороченням на 1 годину (24 та 31 грудня).

Індивідуальна норма робочого часу у грудні 2019 році становить 84 год (21 р. дн., щодня по 4 год). При цьому для неповного робочого дня не проводять передсвяткове скорочення на 1 годину - нормами КЗпП це не передбачено (листи Мінсоцполітики від 28.08.2014 р. N 395/13/11614; від 28.08.2014 р. N 397/13/11614; від 22.12.2017 р. N 2960/0/10717/284).

Працівник фактично відпрацював усі години та дні за індивідуальною нормою часу: 21 р. дн., 84 год.

ЗАПИТ

Нараховуємо зарплату за грудень 2019 року:

10000,00 грн повний оклад х 0,5 зайнятість = 5000,00 грн

10000,00 грн повний оклад : 166 год за повною нормою х 84 год фактично відпрацьовано = 5060,24 грн

Маємо різницю в нарахованій сумі, оскільки при варіанті 1 ми враховували зайнятість працівника, а при варіанті 2 - розрахунок проведено пропорційно відпрацьованим годинам.

На нашу думку, при застосуванні варіанта 1 не має бентежити той факт, що щомісяця працівник відпрацьовує різну кількість годин, а отримує одну зарплату. Адже і при повній зайнятості працівник щомісяця отримує однаковий розмір окладу (10000,00 грн) і при цьому щомісяця відпрацьовує різну кількість днів та годин (наприклад, у листопаді 2019 року - 21 р. дн., 168 год, а у грудні 2019 року - 21 р. дн., але 166 год, а зарплата = оклад = 10000,00 грн).

А тепер уявімо ситуацію, коли на одну посаду прийнято двох працівників, кожен з яких відпрацьовує по пів дня - по 20 год на тиждень, по 4 год щодня. У такій ситуації логічно, щоб ці 2 працівники отримували разом один оклад - 10000,00 грн. Не більше й не менше. Однак це можливо лише для варіанта 1:

За грудень 2019 року нараховано:

Першому працівнику: 10000,00 грн повний оклад х 0,5 зайнятість = 5000,00 грн.

Другому працівнику: 10000,00 грн повний оклад х 0,5 зайнятість = 5000,00 грн.

Разом за посадою нараховано 10000,00 грн (5000,00 + 5000,00)

За грудень 2019 року нараховано:

Першому працівнику: 10000,00 грн повний оклад: 166 год за повною нормою х 84 год фактично відпрацьовано = 5060,24 грн.

Другому працівнику: 10000,00 грн повний оклад: 166 год за повною нормою х 84 год фактично відпрацьовано = 5060,24 грн.

Разом за посадою нараховано 10120,48 грн (5060,24 + 5060,24)

Як бачимо, через різні підходи до розрахунку оплати праці за однією посадою, для цих двох варіантів маємо різні суми витрат на оплату праці. Але так не має бути, тим більше, в бюджетній сфері, де витрати чітко плануються та контролюються.

Отже, вважаємо, що працівникам з місячним окладом (ставкою) з неповною зайнятістю не можна проводити розрахунок зарплати до нарахування пропорційно відпрацьованим годинам (варіант 2).

Генеральний директор Директорату
норм та стандартів гідної праці

Ю. Кузовой