Інформація по темі "" | Публікації по тегу
48191 1
Друкувати
Обране
Завантажити

Методичні рекомендації щодо облікової політики суб’єкта державного сектору

Методичні рекомендації застосовуються суб’єктами державного сектору при визначенні облікової політики і складанні відповідного розпорядчого документа.


ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства фінансів України
23 січня 2015 року N 11

Із змінами і доповненнями, внесеними
наказами Міністерства фінансів України
 від 25 вересня 2015 року N 840,
від 28 липня 2016 року N 709,
від 3 травня 2017 року N 481,
від 28 грудня 2017 року N 1169,
від 21 грудня 2018 року N 1074,
від 28 грудня 2020 року N 816 

 

Методичні рекомендації
щодо облікової політики суб'єкта державного сектору

I. Загальні положення

1. Ці Методичні рекомендації застосовуються суб'єктами державного сектору при визначенні облікової політики і складанні відповідного розпорядчого документа.

2. Суб'єкт державного сектору самостійно на основі національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку в державному секторі та інших нормативно-правових актів з бухгалтерського обліку в державному секторі визначає за погодженням з головним розпорядником бюджетних коштів облікову політику, а також зміни до неї.

Суб'єкти державного сектору нижчого рівня передають розпорядчий документ про облікову політику на погодження за відомчою підпорядкованістю суб'єктам державного сектору вищого рівня.

Для суб'єктів державного сектору, що мають подвійну підпорядкованість, погодження здійснюється суб'єктом державного сектору вищого рівня, який затверджує кошторис.

Головні розпорядники бюджетних коштів самостійно затверджують облікову політику на підставі розпорядчого документа керівника.

3. У розпорядчому документі про облікову політику визначаються принципи, методи і процедури, які використовуються суб'єктом державного сектору для ведення бухгалтерського обліку, складання і подання фінансової звітності та щодо яких нормативно-правовими актами з бухгалтерського обліку передбачено більш ніж один їх варіант, а також строки корисного використання груп основних засобів та нематеріальних активів. Одноваріантні методи оцінки, обліку і процедур до такого розпорядчого документа включати недоцільно.

Облікова політика може враховувати галузеві особливості діяльності суб'єкта державного сектору.

4. В межах головного розпорядника бюджетних коштів застосовуються єдині підходи до облікової політики.

II. Формування облікової політики

1. Розпорядчий документ про облікову політику суб'єкта державного сектору визначає, зокрема:

одиницю аналітичного обліку запасів;

порядок аналітичного обліку запасів;

(абзац третій пункту 1 розділу ІІ із змінами, внесеними згідно з
 наказом Міністерства фінансів України від 25.09.2015 р. N 840)

методи оцінки вибуття запасів;

періодичність визначення середньозваженої собівартості одиниці запасів;

порядок обліку і розподілу транспортно-заготівельних витрат, застосування окремого субрахунку або аналітичного рахунку обліку транспортно-заготівельних витрат;

перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартості продукції (робіт, послуг);

перелік і склад змінних і постійних загальновиробничих витрат, бази їх розподілу;

(пункт 1 розділу ІІ доповнено новим абзацом восьмим згідно з
 наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2020 р. N 816,
у зв'язку з цим абзаци восьмий - одинадцятий вважати
 відповідно абзацами дев'ятим - дванадцятим)

строки корисного використання груп основних засобів;

строки корисного використання груп нематеріальних активів;

періодичність нарахування амортизації;

(пункт 1 розділу IІ доповнено абзацом згідно з наказом
 Міністерства фінансів України від 25.09.2015 р. N 840)

види звітних сегментів та їх пріоритетність;

(пункт 1 розділу ІІ доповнено новим абзацом дванадцятим
 згідно з наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2020 р. N 816)

вартісні ознаки предметів, що входять до складу малоцінних необоротних матеріальних активів, з обґрунтуванням критеріїв щодо визначення таких ознак;

(пункт 1 розділу ІІ доповнено новим абзацом тринадцятим
 згідно з наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2020 р. N 816)

строки корисного використання груп довгострокових біологічних активів;

(пункт 1 розділу ІІ доповнено новим абзацом чотирнадцятим
 згідно з наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2020 р. N 816,
у зв'язку з цим абзац дванадцятий вважати абзацом п'ятнадцятим)

кореспонденцію субрахунків бухгалтерського обліку.

(пункт 1 розділу IІ доповнено абзацом згідно з наказом
 Міністерства фінансів України від 25.09.2015 р. N 840)

2. Суб'єкти державного сектору зазначають у розпорядчому документі про облікову політику кореспонденцію субрахунків бухгалтерського обліку для відображення операцій з активами, капіталом та зобов'язаннями, що не передбачена Типовою кореспонденція субрахунків бухгалтерського обліку для відображення операцій з активами, капіталом та зобов'язаннями, із збереженням єдиних методологічних засад, визначених національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку в державному секторі та іншими нормативно-правовими актами з бухгалтерського обліку в державному секторі.

(пункт 2 розділу ІІ у редакції наказу
 Міністерства фінансів України від 25.09.2015 р. N 840)

3. Одиницею бухгалтерського обліку запасів суб'єкт державного сектору може обрати або їх найменування, або однорідну групу (вид).

4. Суб'єктом державного сектору обирається один із методів оцінки запасів при їх вибутті (відпуску запасів у виробництво, з виробництва, продажу та іншому вибутті), наведених у Національному положенні (стандарті) бухгалтерського обліку в державному секторі 123 "Запаси", затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 12 жовтня 2010 року N 1202, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 01 листопада 2010 року за N 1019/18314 (далі - стандарт 123 "Запаси"), зокрема:

ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів;

середньозваженої собівартості;

собівартості перших за часом надходження запасів (ФІФО).

Для всіх одиниць обліку запасів, що мають однакове призначення та однакові умови використання, застосовується тільки один із наведених методів.

Застосування методу ФІФО є доцільним для оцінки запасів при їх відпуску у виробництво.

5. Суб'єктом державного сектору встановлюється періодичність визначення середньозваженої собівартості одиниці запасів. Згідно зі стандартом 123 "Запаси" вибуття запасів може оцінюватися такими способами:

1) оцінка за щомісячною середньозваженою собівартістю проводиться щодо кожної одиниці запасів діленням сумарної вартості залишку таких запасів на початок звітного місяця і вартості одержаних у звітному місяці запасів на сумарну кількість запасів на початок звітного місяця і одержаних у звітному місяці запасів;

2) оцінка за періодичною середньозваженою собівартістю запасів проводиться щодо кожної одиниці запасів діленням сумарної вартості залишку таких запасів на дату операції на сумарну кількість запасів на дату операції з їх вибуття.

6. Суб'єкт державного сектору визначає порядок обліку і розподілу транспортно-заготівельних витрат.

Сума транспортно-заготівельних витрат може узагальнюватися на окремому субрахунку або аналітичному рахунку за окремими групами запасів, якщо вони пов'язані із доставкою кількох найменувань, груп, видів запасів.

Абзац третій пункту 6 розділу ІІ виключено

(згідно з наказом Міністерства
 фінансів України від 25.09.2015 р. N 840)

Абзац четвертий пункту 6 розділу ІІ виключено

(згідно з наказом Міністерства
 фінансів України від 25.09.2015 р. N 840)

Сума транспортно-заготівельних витрат, що узагальнюється на окремому субрахунку рахунків обліку запасів або аналітичному рахунку, щомісячно може розподілятися такими способами:

(пункт 6 розділу ІІ доповнено новим абзацом третім згідно з
 наказом Міністерства фінансів України від 25.09.2015 р. N 840)

пропорційно відноситься на суму запасів, що вибули (використані, реалізовані, безоплатно передані тощо). У разі використання цього способу на кінець місяця на окремому субрахунку рахунків обліку запасів або аналітичному рахунку може бути залишок суми транспортно-заготівельних витрат;

(пункт 6 розділу ІІ доповнено новим абзацом четвертим згідно з
 наказом Міністерства фінансів України від 25.09.2015 р. N 840)

розподіляється між сумою залишку запасів станом на кінець звітного місяця і сумою запасів, що вибули (використані, реалізовані, безоплатно передані тощо) за звітний місяць. У разі використання цього способу на кінець місяця весь залишок на окремому субрахунку рахунків обліку запасів або аналітичному рахунку суми транспортно-заготівельних витрат повністю розподіляється.

(пункт 6 розділу ІІ доповнено новим абзацом п'ятим згідно з
 наказом Міністерства фінансів України від 25.09.2015 р. N 840)

7. Вартісні ознаки предметів, що входять до складу малоцінних необоротних матеріальних активів можуть установлюватися суб'єктом державного сектору самостійно, з обґрунтуванням критеріїв щодо визначення таких ознак.

Зміна вартісних ознак предметів, що входять до складу малоцінних необоротних матеріальних активів, розглядається як зміна облікових оцінок. У зв'язку із зміною вартісних ознак зміни в бухгалтерському обліку щодо основних засобів, зарахованих на баланс в попередніх періодах, не проводяться.

(розділ ІІ доповнено новим пунктом 7 згідно з наказом
 Міністерства фінансів України від 28.12.2020 р. N 816,
у зв'язку з цим пункти 7 - 9 вважати відповідно пунктами 8 - 10)

8. Типові строки корисного використання основних засобів суб'єктів державного сектору наведені у додатку 1 до цих Методичних рекомендацій.

Якщо суб'єкт державного сектору визначає строки корисного використання об'єкта основних засобів, які відрізняються від наведених у додатку 1, у розпорядчому документі про облікову політику необхідно навести відповідне обґрунтування.

9. Типові строки корисного використання нематеріальних активів суб'єктів державного сектору наведені у додатку 2 до цих Методичних рекомендацій.

Якщо суб'єкт державного сектору визначає строки корисного використання об'єкта нематеріальних активів, які відрізняються від наведених у додатку 2, у розпорядчому документі про облікову політику необхідно навести відповідне обґрунтування.

10. Приклад наказу про затвердження Положення про облікову політику наведено у додатку 3 до цих Методичних рекомендацій.

(розділ ІІ доповнено пунктом 10 згідно з  наказом
 Міністерства фінансів України від 25.09.2015 р. N 840)

III. Зміна облікової політики

1. На основі принципу послідовності облікова політика суб'єкта державного сектору має передбачати постійне (із року в рік) застосування прийнятої стабільної облікової політики.

2. Змінити облікову політику суб'єкт державного сектору може у виняткових випадках, прямо встановлених в національних положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку в державному секторі. Перегляд облікової політики має бути обґрунтований.

Облікова політика може бути змінена, як правило, з початку року.

3. Облікова політика може змінюватися у випадках, якщо:

змінюються вимоги органу, який здійснює функції з державного регулювання методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності;

зміни облікової політики забезпечать більш достовірне відображення подій (операцій) у бухгалтерському обліку і фінансовій звітності.

4. Розпорядчий документ про облікову політику суб'єкта державного сектору затверджується на час його діяльності, до якого за потреби вносяться зміни з визначеного часу.

 

Директор Департаменту податкової,
митної політики та методології
бухгалтерського обліку

М. О. Чмерук


   
   
   
Додаток 1
   до Методичних рекомендацій щодо облікової політики суб’єкта державного секторe
   
   
   
   
Додаток 2
   до Методичних рекомендацій щодо облікової політики суб’єкта державного сектору
   
   
   
Додаток 3
   до Методичних рекомендацій щодо облікової політики суб’єкта державного сектору
   
   
   

Методичні рекомендації
щодо облікової політики суб'єкта державного сектору

I. Загальні положення

1. Ці Методичні рекомендації застосовуються суб'єктами державного сектору при визначенні облікової політики і складанні відповідного розпорядчого документа.

2. Суб'єкт державного сектору самостійно на основі національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку в державному секторі та інших нормативно-правових актів з бухгалтерського обліку в державному секторі визначає за погодженням з головним розпорядником бюджетних коштів облікову політику, а також зміни до неї.

Суб'єкти державного сектору нижчого рівня передають розпорядчий документ про облікову політику на погодження за відомчою підпорядкованістю суб'єктам державного сектору вищого рівня.

Для суб'єктів державного сектору, що мають подвійну підпорядкованість, погодження здійснюється суб'єктом державного сектору вищого рівня, який затверджує кошторис.

Головні розпорядники бюджетних коштів самостійно затверджують облікову політику на підставі розпорядчого документа керівника.

3. У розпорядчому документі про облікову політику визначаються принципи, методи і процедури, які використовуються суб'єктом державного сектору для ведення бухгалтерського обліку, складання і подання фінансової звітності та щодо яких нормативно-правовими актами з бухгалтерського обліку передбачено більш ніж один їх варіант, а також строки корисного використання груп основних засобів та нематеріальних активів. Одноваріантні методи оцінки, обліку і процедур до такого розпорядчого документа включати недоцільно.

Облікова політика може враховувати галузеві особливості діяльності суб'єкта державного сектору.

4. В межах головного розпорядника бюджетних коштів застосовуються єдині підходи до облікової політики.

II. Формування облікової політики

1. Розпорядчий документ про облікову політику суб'єкта державного сектору визначає, зокрема:

одиницю аналітичного обліку запасів;

порядок аналітичного обліку запасів;

(абзац третій пункту 1 розділу ІІ із змінами, внесеними згідно з
 наказом Міністерства фінансів України від 25.09.2015 р. N 840)

методи оцінки вибуття запасів;

періодичність визначення середньозваженої собівартості одиниці запасів;

порядок обліку і розподілу транспортно-заготівельних витрат, застосування окремого субрахунку або аналітичного рахунку обліку транспортно-заготівельних витрат;

перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартості продукції (робіт, послуг);

перелік і склад змінних і постійних загальновиробничих витрат, бази їх розподілу;

(пункт 1 розділу ІІ доповнено новим абзацом восьмим згідно з
 наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2020 р. N 816,
у зв'язку з цим абзаци восьмий - одинадцятий вважати
 відповідно абзацами дев'ятим - дванадцятим)

строки корисного використання груп основних засобів;

строки корисного використання груп нематеріальних активів;

періодичність нарахування амортизації;

(пункт 1 розділу IІ доповнено абзацом згідно з наказом
 Міністерства фінансів України від 25.09.2015 р. N 840)

види звітних сегментів та їх пріоритетність;

(пункт 1 розділу ІІ доповнено новим абзацом дванадцятим
 згідно з наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2020 р. N 816)

вартісні ознаки предметів, що входять до складу малоцінних необоротних матеріальних активів, з обґрунтуванням критеріїв щодо визначення таких ознак;

(пункт 1 розділу ІІ доповнено новим абзацом тринадцятим
 згідно з наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2020 р. N 816)

строки корисного використання груп довгострокових біологічних активів;

(пункт 1 розділу ІІ доповнено новим абзацом чотирнадцятим
 згідно з наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2020 р. N 816,
у зв'язку з цим абзац дванадцятий вважати абзацом п'ятнадцятим)

кореспонденцію субрахунків бухгалтерського обліку.

(пункт 1 розділу IІ доповнено абзацом згідно з наказом
 Міністерства фінансів України від 25.09.2015 р. N 840)

2. Суб'єкти державного сектору зазначають у розпорядчому документі про облікову політику кореспонденцію субрахунків бухгалтерського обліку для відображення операцій з активами, капіталом та зобов'язаннями, що не передбачена Типовою кореспонденція субрахунків бухгалтерського обліку для відображення операцій з активами, капіталом та зобов'язаннями, із збереженням єдиних методологічних засад, визначених національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку в державному секторі та іншими нормативно-правовими актами з бухгалтерського обліку в державному секторі.

(пункт 2 розділу ІІ у редакції наказу
 Міністерства фінансів України від 25.09.2015 р. N 840)

3. Одиницею бухгалтерського обліку запасів суб'єкт державного сектору може обрати або їх найменування, або однорідну групу (вид).

4. Суб'єктом державного сектору обирається один із методів оцінки запасів при їх вибутті (відпуску запасів у виробництво, з виробництва, продажу та іншому вибутті), наведених у Національному положенні (стандарті) бухгалтерського обліку в державному секторі 123 "Запаси", затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 12 жовтня 2010 року N 1202, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 01 листопада 2010 року за N 1019/18314 (далі - стандарт 123 "Запаси"), зокрема:

ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів;

середньозваженої собівартості;

собівартості перших за часом надходження запасів (ФІФО).

Для всіх одиниць обліку запасів, що мають однакове призначення та однакові умови використання, застосовується тільки один із наведених методів.

Застосування методу ФІФО є доцільним для оцінки запасів при їх відпуску у виробництво.

5. Суб'єктом державного сектору встановлюється періодичність визначення середньозваженої собівартості одиниці запасів. Згідно зі стандартом 123 "Запаси" вибуття запасів може оцінюватися такими способами:

1) оцінка за щомісячною середньозваженою собівартістю проводиться щодо кожної одиниці запасів діленням сумарної вартості залишку таких запасів на початок звітного місяця і вартості одержаних у звітному місяці запасів на сумарну кількість запасів на початок звітного місяця і одержаних у звітному місяці запасів;

2) оцінка за періодичною середньозваженою собівартістю запасів проводиться щодо кожної одиниці запасів діленням сумарної вартості залишку таких запасів на дату операції на сумарну кількість запасів на дату операції з їх вибуття.

6. Суб'єкт державного сектору визначає порядок обліку і розподілу транспортно-заготівельних витрат.

Сума транспортно-заготівельних витрат може узагальнюватися на окремому субрахунку або аналітичному рахунку за окремими групами запасів, якщо вони пов'язані із доставкою кількох найменувань, груп, видів запасів.

Абзац третій пункту 6 розділу ІІ виключено

(згідно з наказом Міністерства
 фінансів України від 25.09.2015 р. N 840)

Абзац четвертий пункту 6 розділу ІІ виключено

(згідно з наказом Міністерства
 фінансів України від 25.09.2015 р. N 840)

Сума транспортно-заготівельних витрат, що узагальнюється на окремому субрахунку рахунків обліку запасів або аналітичному рахунку, щомісячно може розподілятися такими способами:

(пункт 6 розділу ІІ доповнено новим абзацом третім згідно з
 наказом Міністерства фінансів України від 25.09.2015 р. N 840)

пропорційно відноситься на суму запасів, що вибули (використані, реалізовані, безоплатно передані тощо). У разі використання цього способу на кінець місяця на окремому субрахунку рахунків обліку запасів або аналітичному рахунку може бути залишок суми транспортно-заготівельних витрат;

(пункт 6 розділу ІІ доповнено новим абзацом четвертим згідно з
 наказом Міністерства фінансів України від 25.09.2015 р. N 840)

розподіляється між сумою залишку запасів станом на кінець звітного місяця і сумою запасів, що вибули (використані, реалізовані, безоплатно передані тощо) за звітний місяць. У разі використання цього способу на кінець місяця весь залишок на окремому субрахунку рахунків обліку запасів або аналітичному рахунку суми транспортно-заготівельних витрат повністю розподіляється.

(пункт 6 розділу ІІ доповнено новим абзацом п'ятим згідно з
 наказом Міністерства фінансів України від 25.09.2015 р. N 840)

7. Вартісні ознаки предметів, що входять до складу малоцінних необоротних матеріальних активів можуть установлюватися суб'єктом державного сектору самостійно, з обґрунтуванням критеріїв щодо визначення таких ознак.

Зміна вартісних ознак предметів, що входять до складу малоцінних необоротних матеріальних активів, розглядається як зміна облікових оцінок. У зв'язку із зміною вартісних ознак зміни в бухгалтерському обліку щодо основних засобів, зарахованих на баланс в попередніх періодах, не проводяться.

(розділ ІІ доповнено новим пунктом 7 згідно з наказом
 Міністерства фінансів України від 28.12.2020 р. N 816,
у зв'язку з цим пункти 7 - 9 вважати відповідно пунктами 8 - 10)

8. Типові строки корисного використання основних засобів суб'єктів державного сектору наведені у додатку 1 до цих Методичних рекомендацій.

Якщо суб'єкт державного сектору визначає строки корисного використання об'єкта основних засобів, які відрізняються від наведених у додатку 1, у розпорядчому документі про облікову політику необхідно навести відповідне обґрунтування.

9. Типові строки корисного використання нематеріальних активів суб'єктів державного сектору наведені у додатку 2 до цих Методичних рекомендацій.

Якщо суб'єкт державного сектору визначає строки корисного використання об'єкта нематеріальних активів, які відрізняються від наведених у додатку 2, у розпорядчому документі про облікову політику необхідно навести відповідне обґрунтування.

10. Приклад наказу про затвердження Положення про облікову політику наведено у додатку 3 до цих Методичних рекомендацій.

(розділ ІІ доповнено пунктом 10 згідно з  наказом
 Міністерства фінансів України від 25.09.2015 р. N 840)

III. Зміна облікової політики

1. На основі принципу послідовності облікова політика суб'єкта державного сектору має передбачати постійне (із року в рік) застосування прийнятої стабільної облікової політики.

2. Змінити облікову політику суб'єкт державного сектору може у виняткових випадках, прямо встановлених в національних положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку в державному секторі. Перегляд облікової політики має бути обґрунтований.

Облікова політика може бути змінена, як правило, з початку року.

3. Облікова політика може змінюватися у випадках, якщо:

змінюються вимоги органу, який здійснює функції з державного регулювання методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності;

зміни облікової політики забезпечать більш достовірне відображення подій (операцій) у бухгалтерському обліку і фінансовій звітності.

4. Розпорядчий документ про облікову політику суб'єкта державного сектору затверджується на час його діяльності, до якого за потреби вносяться зміни з визначеного часу.

 

Директор Департаменту податкової,
митної політики та методології
бухгалтерського обліку

М. О. Чмерук

 




Помітили помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити нас про це
Коментарі
(1)
Катерина
09.12.2015
Дякую за викладення нормативних документів і можливість безкоштовно ознайомитись і застосовувати у бухгалтерському обліку бюджетної сфери.
Залишити коментар:
Ваше ім`я
Коментарі
Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться
Закрити
icon-block
Заважає реклама?
Ви маєте можливість її відключити
Бажаєте побачити, як сайт буде виглядати без реклами?
Вимкнути на 10 секунд