Лікарні по-новому: частина медпослуг залишиться безкоштовною, на інші введуть два прайси

Українців стануть лікувати по-новому. Рада в цілому ухвалила закон, за яким нинішні держполіклініки і лікарні стануть комунальними або казенними (державними) некомерційними підприємствами, при цьому їх приватизація заборонена. Для клінік і лікарень це означає більше самостійності в поводженні з грошима, а для пацієнтів – створення чіткого прайс-листа медпослуг і лікування. Як зміниться "лікарняне" життя українців, розібралася "Сегодня".

ЩО ПРИЙНЯЛИ. Як роз'яснила один з авторів закону, голова профільного комітету ВР Ольга Богомолець, все держмедустанови отримали право (але не зобов'язані) змінити свій статус, перетворившись з державних на казенні (теж державні, але там не настільки жорстко регламентується порядок витрати держкоштів) або муніципальні. Це дозволить підвищити якість медпослуг для населення. І в тому, і в іншому статусі за медичними зберігається фінансування з держбюджету і місцевих бюджетів, але скасовується постатейне витрачання держкоштів. Припустимо, зараз держлікарні дозволено витратити з виділених бюджетних грошей 10 тис. грн (і ні копійкою більше!) на меблі, 15 тис. – на ліки, 40 тис. – на зарплату тощо. За новим законом, постатейність витрат для казенних і муніципальних лікарень і клінік скасовується. Всіма виділеними грошима розпоряджатиметься головлікар. З ним укладуть контракт на термін не більше 5 років з можливістю як дострокового розірвання, так і продовження, а його роботу проконтролює наглядова рада, що формується власником лікарні чи поліклініки (наприклад, Київрадою). Медустанова залишається неприбутковаю, тому всі бюджетні і зароблені гроші потрібно буде витратити на оновлення обладнання, зарплати персоналу і лікування пацієнтів.

Друге нововведення – заробляння грошей на медпослуги. З'явиться прейскурант, за яким пацієнт зможе, офіційно сплативши до каси, отримати медичну допомогу. Така практика в вигляді "благодійних внесків" є в держструктурах і зараз, але носить неофіційний статус. Очікується, що ціни на послуги виявляться нижчими, ніж в приватних клініках за рахунок відсутності прибутку, оскільки буде врахована лише собівартість лікування.

НЮАНСИ. Як роз'яснив нам експерт реанімаційного пакету реформ Олександр Ябчанка, частина медпослуг залишиться безкоштовною (гарантований держпакет послуг), на інші введуть два прайси – лікування за держрахунок коштуватиме скрізь однаково, а за рахунок клініки – всюди по-різному.

"Поки що Кабмін готує переліки медпослуг, які мають затвердити до кінця травня. Але точно відомо, що безкоштовними залишаться відвідування терапевта і педіатра, спостереження за вагітними, ряд типових аналізів: флюорографія, кардіограма, кров, сеча і ще більше десяти позицій, невідкладна допомога, тобто за виклик швидкої платити не треба. Також безкоштовною залишиться паліативна медицина, тобто лікування безнадійних і психічно хворих", – роз'яснив Ябчанка. Остаточно затвердити держпакет медпослуг обіцяють в МОЗ до вересня.

Головна проблема – багатьом лікарям доведеться перебудуватися, перетворившись з роздавальників бюджетних грошей на ефективних організаторів. За словами Ябчанки, це для них складно, і не факт, що багато хто відразу впорається. Тому необхідні тренінги, які повинен буде організувати МОЗ. А ось нардеп і екс-міністр охорони здоров'я Олег Мусій назвав декларативними багато положень закону, насамперед в частині фінансування і обґрунтування пропонованого переліку безкоштовних медпослуг. На його думку, якщо не ввести разом з платними послугами доступне держмедстрахування, то реформування безкоштовних клінік в платні призведе до того, що багатьом небагатим людям лікування виявиться не по кишені.