Міністерство фінансів України оприлюднило проєкт розпорядження Кабінету Міністрів «Про схвалення Стратегії реформування системи управління державними фінансами на 2026–2030 роки», розроблений на виконання Дорожньої карти з реформи державного управління. Документ уже доступний для громадського обговорення протягом 10 робочих днів.
Проєкт Стратегії є ключовим програмним документом у сфері управління публічними фінансами та визначає напрями реформування, які охоплюють бюджетний процес, казначейське обслуговування, державний аудит, управління державними ресурсами, цифрову трансформацію фінансових систем і стандарти бухгалтерського обліку.
Наш Розумчик проаналізував цей документ та вибрав ключові зміни які зацікавлять бухгалтерів бюджетних установ:
1. Велике оновлення державних стандартів бухобліку (НП(С)БОДС)
У 2026–2030 роках держава планує:
-
довести відповідність нацстандартів до 87% стандартів IPSAS;
-
затвердити нову Стратегію модернізації бухобліку до 2030 року;
-
регулярно оновлювати стандарти після виходу нових IPSAS;
-
посилити методологію обліку:
-
фінансових інвестицій у держсектор,
-
операцій із пов’язаними сторонами,
-
інформації щодо кліматичних ризиків та сталого розвитку.
-
Що це означає для бухгалтерів?
- більше оцінкових зобов’язань та розширене розкриття інформації;
- нові форми звітності та уточнення в обліковій політиці;
- підвищення вимог до кваліфікації головного бухгалтера.
2. Готується запровадження звітності зі сталого розвитку в державному секторі
Держава запускає підготовку до:
- ESDR (звітність про сталий розвиток),
- особливо щодо кліматичних ризиків та впливу політик.
Що чекати бухгалтерам?
- поступове введення нефінансових показників;
- нові розділи в річній звітності;
- необхідність взаємодії з керівництвом щодо визначення показників.
3. Казначейство переходить на майже повну цифровізацію
Стратегія передбачає:
- 99–99,5% установ мають перейти на «Клієнт казначейства – Казначейство»;
- електронне подання всієї казначейської та бюджетної звітності в автоматизованому режимі;
- запуск системи Е-ліквідність для прогнозування руху коштів.
Нове важливе!
Передбачено зміни до Бюджетного кодексу, які вперше нормативно врегулюють:
- порядок електронного подання Казначейством звітності Верховній Раді, КМУ, ОМС;
- відповідальність сторін за електронний документообіг.
Це означає:
- повна відмова від паперової звітності на рівні держави;
- інтеграція з АС «Є-Звітність»;
- швидше узгодження та подання документів.
4. Масштабна реорганізація територіальних органів Казначейства
Із 591 управління планують залишити 25.
Наслідки:
- укрупнення обслуговуючих центрів;
- зміна логістики подання документів;
- можлива зміна контактних осіб/обслуговування.
5. Статистика державних фінансів стане обов’язково Євростат-сумісною
Україна повинна:
- запровадити GFS та EDP звітність (держфінанси та надмірний дефіцит),
- забезпечити нові набори звітних даних для Євростату,
- оновити методологію статистики.
Для бухгалтерів:
- ймовірне оновлення форм фінансової та бюджетної звітності;
- деталізація даних у розрізі секторів державного управління.
6. Програмно-цільовий метод — ще жорсткіший
Держава ставить вимогу:
- 100% місцевих бюджетів мають працювати у ПЦМ;
- регулярні огляди витрат за методологією OECD;
- нові вимоги до результативних показників та їх обґрунтованості;
- перевірки зв’язку ПЦМ ↔ стратегічні документи.
Для бухгалтера:
- вимагатимуть правильно формувати паспорти, аналізи виконання та показники;
- особливий акцент — гендерні та кліматичні аспекти у бюджетних програмах.
7. Середньострокове бюджетне планування посилюється
Планується:
-
обов’язкове формування:
-
базових видатків,
-
вартості нових політик,
-
бюджетного простору;
-
-
100% громад працюють із трирічними прогнозами.
Для бухгалтерів:
будуть нові інструкції та вимоги до бюджетних запитів, паспортизації і прогнозів.
8. Внутрішній контроль і аудит — нові вимоги
Стратегія передбачає:
- декларації керівників щодо стану внутрішнього контролю (з 2026 р.);
- масове створення аудиторських комітетів у ГРК;
- впровадження нових Глобальних стандартів внутрішнього аудиту (GIAS).
Для бухгалтера:
- більше документування процесів,
- необхідність участі у внутрішніх оцінках ризиків,
- зростання ролі бухслужби в управлінських процесах.
9. Незалежний фіскальний нагляд — новий орган
Україна створить незалежну фіскальну установу, яка:
- перевірятиме макро- і бюджетні прогнози;
- контролюватиме дотримання фіскальних правил.
Вплив:
можливі жорсткіші вимоги до бюджетних розрахунків, обґрунтування видатків та прогнозів.
10. Публічні інвестиції — повністю нова модель
Це стосується всіх, хто займається капвидатками:
- проєкти повинні входити в єдині портфелі,
- будуть оцінюватися за європейськими критеріями;
- виконання проектів — через DREAM та нову систему управління.
Джерело: Проєкт стратегії реформування системи управління державними фінансами на 2026 – 2030 роки