Мінфін презентував модель середньострокового бюджетного планування з елементами гендерно-орієнтованого бюджетування
Під час заходу Мінфін презентував модель середньострокового бюджетного планування з елементами гендерно-орієнтованого підходу, що запроваджуватиметься в Україні. Це є частиною системної бюджетної реформи, яку проводить Міністерство фінансів із залученням незалежних експертів.
У заході взяли участь Перший заступник Міністра фінансів Оксана Маркарова, Постійний представник МВФ в Україні Жером Ваше, Посол Швеції в Україні Мартін Хаґстрьом, Керівник Управління державними фінансами Департаменту з фіскальних питань МВФ (Вашингтон) Кароліна Рентерія Родрігес, керівник Проекту “Гендерне бюджетування в Україні” Майя Босніч, а також представники ЄС, Світового банку, Міністерства фінансів США, USAID, експерти та ЗМІ.
Чому це важливо?
Запровадження середньострокового бюджетного планування є одним з пріоритетів діяльності Уряду, який Планом дій на 2016 рік передбачив формування моделі переходу до середньострокового планування.
Крім того, Україна має зобов’язання перед міжнародними партнерами, зокрема МВФ, щодо запровадження середньострокової фіскальної бази з 2018 року.
Запровадження гендерно-орієнтованого бюджетування, дозволяє підвищити ефективність бюджетних коштів завдяки врахуванню різних потреб чоловіків та жінок, осіб різних вікових категорій та соціальних груп.
В чому суть?
Розроблена Мінфіном модель середньострокового бюджетного планування ґрунтується на кращому досвіді та світових практиках з урахуванням рекомендацій МВФ та особливостей бюджетної системи і законодавства України.
Модель передбачає розширення горизонту бюджетного планування з одного до трьох років. Ключовим елементом системи середньострокового бюджетного планування стане Бюджетна декларація на середньостроковий період. При цьому закон про Державний бюджет України залишається однорічним.
«Розроблена нами модель СБП закладає план розвитку економіки країни на перспективу. Передбачуваність бюджетної політики та прогнозування на кілька років вперед дозволить проводити системні глибокі реформи, підвищити інвестиційну привабливість та покращити бізнес-клімат», - зазначила з цього приводу Перший заступник Міністра фінансів Оксана Маркарова.
Які ключові нововведення?
Передбачається, що навесні Бюджетна декларація буде схвалюватися Парламентом, що повністю відповідає світовим практикам у забезпеченні бюджетної дисципліни. Під час обговорення Бюджетної декларації у Парламенті головні розпорядники звітуватимуть про досягнуті результати і доповідатимуть про плани на середньострокову перспективу, а саме результати діяльності, які вони зобов’язуються досягти.
Окрім параметрів, що до цього часу включалися до Основних напрямів бюджетної політики, Бюджетна декларація додатково визначатиме загальні стелі видатків та стелі видатків для головних розпорядників бюджетних коштів на кожен рік середньострокового періоду. Це ключові інструменти середньострокового бюджетного планування.
Бюджетна декларація також визначатиме цільовий показник – дефіцит державного бюджету. Враховуючи стан державного боргу, таргетування дефіциту має стати основною метою бюджетною політики. Наразі у період дії угоди з МВФ про Механізм розширеного фінансування рівень дефіциту визначається в межах параметрів, визначених угодою. У подальшому рівень дефіциту визначатиметься з урахуванням середньострокової стратегії управління державним боргом.
Окрім цього, модель передбачає ковзний метод планування, тобто у наступному році в Бюджетній декларації враховуються стелі, визначені у минулому році, та додається третій рік.
Презентована модель також змінює фокус бюджетного планування: від утримання бюджетних установ до надання якісних державних послуг. Державні послуги мають стати основною категорією оцінки ефективності бюджетних програм.
В Україні вперше буде запроваджено комплексну оцінку ефективності тадоцільності видатків, або огляд видатків (spending review). Мета оцінки – виявити неефективні або неактуальні видатки та підвищити ефективність галузевих політик.
Ще одним прогресивним інструментом підвищення ефективності та результативності бюджетних видатків стане запровадження в Україні гендерно-орієнтованого бюджетування. Як свідчить міжнародний досвід, це дозволяє підвищити якість державних послуг з урахуванням потреб різних соціальних груп (і не лише за гендерною ознакою), оптимізувати обсяг і структуру бюджетних витрат, раціонально використовувати кошти платників податків.
Що це дає?
1. Послідовна та передбачувана бюджетна політика.
Розробка середньострокових бюджетних планів дозволить контролювати та ефективно управляти державним боргом; забезпечити фінансову стабільність у середньостроковій перспективі, тобто врахувати ефекти від прийнятих рішень, завчасно виявити та вжити заходів для уникнення негативних явищ або тенденцій.
2. Посилення бюджетної дисципліни.
Встановлення чітких правил гри та дотримання їх усіма учасниками бюджетного процесу. Посилення підзвітності та відповідальності головних розпорядників бюджетних коштів.
3. Оцінка впливу реформ та врахування їх наслідків у середньостроковому періоді.
Підвищення обґрунтованості стратегічних рішень. Жодні ініціативи не можуть бути підтримані, якщо не розрахована вартість їх реалізації та вплив на бюджетні показники, а також якщо обсяг їх фінансування виходить за рамки ресурсних можливостей бюджету.
4. Підвищення ефективності та результативності бюджетних видатків.
Нова система бюджетного планування спрямована на досягнення стратегічних цілей. При цьому пріоритетом стає підвищення якості послуг, що надаються суспільству за рахунок бюджетних коштів.
5. Гендерне бюджетування сприятиме розподілу коштів бюджету з урахуванням різних потреб гендерних, вікових та інших соціальних груп. Завдяки ГОБ будепідвищено прозорість державного і місцевих бюджетів .
Що далі?
У так званий перехідний період будуть запроваджені основні інструменти середньострокового планування (загальні стелі та стелі видатків для головних розпорядників), проте обов’язковість їх дотримання буде не жорсткою, тобто стелі будуть індикативними.
Для повної імплементації моделі середньострокового бюджетного планування необхідно внести відповідні зміни до Бюджетного кодексу України.
«Наступний рік стане часом для переосмислення підходів для усіх учасників бюджетного процесу. І якщо результатом реалізації заявлених цілей буде започаткування нової культури управління бюджетними коштами, Мінфін вважатиме свою місію виконаною», - зазначила під час презентації Перший заступник Міністра фінансів Оксана Маркарова.
«Гендерне бюджетування – це найкраща форма бюджетування на цей момент. Україна, яка сьогодні серйозно займається впровадженням ГОБ, вже стала прикладом для інших країн», - підкреслила керівник Проекту «Гендерне бюджетування в Україні» Майя Босніч.
