Мінфін презентував модель середньострокового бюджетного планування з елементами гендерно-орієнтованого бюджетування

Відбувся круглий стіл Міністерства фінансів за участі Проекту «Гендерне бюджетування в Україні», що фінансується Шведським агентством міжнародного розвитку (Sida), на тему «Запровадження середньострокового бюджетного планування та роль гендерно-орієнтованого підходу у бюджетній реформі».


Під час заходу Мінфін презентував модель середньострокового бюджетного планування з елементами гендерно-орієнтованого підходу, що запроваджуватиметься в Україні. Це є частиною системної бюджетної реформи, яку проводить Міністерство фінансів із залученням незалежних експертів.

У заході взяли участь Перший заступник Міністра фінансів Оксана Маркарова, Постійний представник МВФ в Україні Жером Ваше, Посол Швеції в Україні Мартін Хаґстрьом, Керівник Управління державними фінансами Департаменту з фіскальних питань МВФ (Вашингтон) Кароліна Рентерія Родрігес, керівник Проекту “Гендерне бюджетування в Україні” Майя Босніч, а також представники ЄС, Світового банку, Міністерства фінансів США, USAID, експерти та ЗМІ.

Чому це важливо?

Запровадження середньострокового бюджетного планування є одним з пріоритетів діяльності Уряду, який Планом дій на 2016 рік передбачив формування моделі переходу до середньострокового планування.

Крім того, Україна має зобов’язання перед міжнародними партнерами, зокрема МВФ, щодо запровадження середньострокової фіскальної бази з 2018 року.

Запровадження гендерно-орієнтованого бюджетування, дозволяє підвищити ефективність бюджетних коштів завдяки врахуванню різних потреб чоловіків та жінок, осіб різних вікових категорій та соціальних груп.

В чому суть?

Розроблена Мінфіном модель середньострокового бюджетного планування ґрунтується на кращому досвіді та світових практиках з урахуванням рекомендацій МВФ та особливостей бюджетної системи і законодавства України.

Модель передбачає розширення горизонту бюджетного планування з одного до трьох років. Ключовим елементом системи середньострокового бюджетного планування стане Бюджетна декларація на середньостроковий період. При цьому закон про Державний бюджет України залишається однорічним.

«Розроблена нами модель СБП закладає план розвитку економіки країни на перспективу. Передбачуваність бюджетної політики та прогнозування на кілька років вперед дозволить проводити системні глибокі реформи, підвищити інвестиційну привабливість та покращити бізнес-клімат», - зазначила з цього приводу Перший заступник Міністра фінансів Оксана Маркарова.

Які ключові нововведення?

Передбачається, що навесні Бюджетна декларація буде схвалюватися Парламентом, що повністю відповідає світовим практикам у забезпеченні бюджетної дисципліни. Під час обговорення Бюджетної декларації у Парламенті головні розпорядники звітуватимуть про досягнуті результати і доповідатимуть про плани на середньострокову перспективу, а саме результати діяльності, які вони зобов’язуються досягти.

Окрім параметрів, що до цього часу включалися до Основних напрямів бюджетної політики, Бюджетна декларація додатково визначатиме загальні стелі видатків та стелі видатків для головних розпорядників бюджетних коштів на кожен рік середньострокового періоду. Це ключові інструменти середньострокового бюджетного планування.

Бюджетна декларація також визначатиме цільовий показник – дефіцит державного бюджету. Враховуючи стан державного боргу, таргетування дефіциту має стати основною метою бюджетною політики. Наразі у період дії угоди з МВФ про Механізм розширеного фінансування рівень дефіциту визначається в межах параметрів, визначених угодою. У подальшому рівень дефіциту визначатиметься з урахуванням середньострокової стратегії управління державним боргом.

Окрім цього, модель передбачає ковзний метод планування, тобто у наступному році в Бюджетній декларації враховуються стелі, визначені у минулому році, та додається третій рік.

Презентована модель також змінює фокус бюджетного планування: від утримання бюджетних установ до надання якісних державних послуг. Державні послуги мають стати основною категорією оцінки ефективності бюджетних програм. 

В Україні вперше буде запроваджено комплексну оцінку ефективності та доцільності видатків, або огляд видатків (spending review). Мета оцінки – виявити неефективні або неактуальні видатки та підвищити ефективність галузевих політик. 

Ще одним прогресивним інструментом підвищення ефективності та результативності бюджетних видатків стане запровадження в Україні гендерно-орієнтованого бюджетування. Як свідчить міжнародний досвід, це дозволяє підвищити якість державних послуг з урахуванням потреб різних соціальних груп (і не лише за гендерною ознакою), оптимізувати обсяг і структуру бюджетних витрат, раціонально використовувати кошти платників податків.

Що це дає?

1. Послідовна та передбачувана бюджетна політика.
Розробка середньострокових бюджетних планів дозволить контролювати та ефективно управляти державним боргом; забезпечити фінансову стабільність у середньостроковій перспективі, тобто врахувати ефекти від прийнятих рішень, завчасно виявити та вжити заходів для уникнення негативних явищ або тенденцій.

2. Посилення бюджетної дисципліни. 
Встановлення чітких правил гри та дотримання їх усіма учасниками бюджетного процесу. Посилення підзвітності та відповідальності головних розпорядників бюджетних коштів. 

3. Оцінка впливу реформ та врахування їх наслідків у середньостроковому періоді.
Підвищення обґрунтованості стратегічних рішень. Жодні ініціативи не можуть бути підтримані, якщо не розрахована вартість їх реалізації та вплив на бюджетні показники, а також якщо обсяг їх фінансування виходить за рамки ресурсних можливостей бюджету.

4. Підвищення ефективності та результативності бюджетних видатків.
Нова система бюджетного планування спрямована на досягнення стратегічних цілей. При цьому пріоритетом стає підвищення якості послуг, що надаються суспільству за рахунок бюджетних коштів.

5. Гендерне бюджетування сприятиме розподілу коштів бюджету з урахуванням різних потреб гендерних, вікових та інших соціальних груп. Завдяки ГОБ буде підвищено прозорість державного і місцевих бюджетів .


Що далі?

У так званий перехідний період будуть запроваджені основні інструменти середньострокового планування (загальні стелі та стелі видатків для головних розпорядників), проте обов’язковість їх дотримання буде не жорсткою, тобто стелі будуть індикативними. 

Для повної імплементації моделі середньострокового бюджетного планування необхідно внести відповідні зміни до Бюджетного кодексу України. 

«Наступний рік стане часом для переосмислення підходів для усіх учасників бюджетного процесу. І якщо результатом реалізації заявлених цілей буде започаткування нової культури управління бюджетними коштами, Мінфін вважатиме свою місію виконаною», - зазначила під час презентації Перший заступник Міністра фінансів Оксана Маркарова.

«Гендерне бюджетування – це найкраща форма бюджетування на цей момент. Україна, яка сьогодні серйозно займається впровадженням ГОБ, вже стала прикладом для інших країн», - підкреслила керівник Проекту «Гендерне бюджетування в Україні» Майя Босніч.

Завантажити презентацію

 


Помітили помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити нас про це
Коментарі (5)
Дмитро
19.12.2016
Мда якби ще не змінювались БКУ і ПКУ кожного місяця і різні законодавчі акти які впливають на доходи і видатки місцевих бюджетів, Я думаю тільки тоді можна було розмовляти про впровадження ГОБ а не в той час коли все змінюють за одну ніч а ви люді рахуйте рахуйте та перераховуйте по 100500 разів на тиждень ті бюджети.............
Олена
19.12.2016
Цікаво, а коли ми літом робимо бюджетний запит відразу на три роки даючи цифри, це щось інше чим вони зараз займаються? Просто бухгалтерам новий кусок роботи з бумажками, а сани все ті ж...
Олег
19.12.2016
Якщо у нас такі грамотні реформатори тоді чого ми скотились на рівень самих відсталих країн Африки. Все це переливання з пустого в порожнє, результат купа нікому не потрібних паперів і купа паперової роботи.
Коля
19.12.2016
Щодо енергозбереження, то працівниці державних бюджетних установ, часто на протязі усього робочого дня, микрохвильовками, електрочайниками та іншими потужними електроприладами спалюють державну електроенергію. Крім того, біля кожної такої працівниці стоїть потужний електрообігрівач. За моїми спостереженнями, державні бюджетні установи спалюють більше електроенергії, ніж побутові споживачі. -----------------------------------------------------А тепер уявіть, що буде, якщо дома у цих держпрацівниць поставлять індивідуальні газові лічильники: вони за для економії газу і усю їжу для своєї сім"ї будуть готувати на роботі. -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------Крім того, не зайве зауважити, що працівники держустанов складають переважну більшість офіційно зайнятого населення України , а також те, що вони не виробляють ні матеріальних, ні духовних речей.
Коля
19.12.2016
А так стаття взагалі нічого: може конкурувати навіть з найсмішнішими гуморесками .
Залишити коментарі:
Ваше ім`я
Коментарі